Лідери G7 погодили надання Україні $50 млрд США у вигляді позик, повідомляють у спільній заяві.
Лідери Великої сімки досягли згоди про надання Україні $50 млрд США у вигляді позик через механізм надзвичайного прискорення доходів.
“Ці гроші будуть обслуговуватися за рахунок майбутніх надходжень, отриманих від іммобілізації російських суверенних активів згідно з правовими системами G7 і міжнародного права. Виплати коштів планується здійснити через різні канали, включно з бюджетною, військовою та реконструкційною допомогою Україні”, – сказано в повідомленні.
Лідери висловили подяку за своєчасну реалізацію цього історичного рішення і відзначили конструктивну участь Європейського Союзу в досягненні домовленостей.
Заявлено, що G7 підтверджує свої зобов’язання, взяті на саміті в Апулії, і зосереджується на підтримці України в умовах агресії з боку РФ, яка завдала значної шкоди українському народу.
Міністр фінансів України Сергій Марченко та його заступник з європейської інтеграції Юрій Драганчук презентували послам та представникам місій країн-членів G7 в Україні своє бачення та плани щодо подальшого впровадження реформи митниці.
“Метою є трансформація української митниці у східний кордон Європи за стандартами ЄС і водночас посилення її безпекової функції… Ми зацікавлені в розбудові ефективної, високотехнологічної та прозорої митниці, що потребуватиме часу, виважених рішень і консолідованої підтримки”, – наводяться в релізі Мінфіну в четвер слова Марченка.
Уточнюється, що обговорення стосувалося кроків уряду України з розвитку та реформування Державної митної служби, а також концепції прозорого відбору керівництва митниці.
Мінфін наголосив, що реформування Держмитслужби є одним із пріоритетів України в процесі інтеграції в ЄС.
За даними міністерства, за сім місяців 2024 року Держмитслужба перевиконала розпис доходів на 5,2%, або 16,4 млрд грн, і митні надходження до держбюджету становили близько 329 млрд грн.
Реформування митниці передбачено Планом України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним зі структурних маяків у рамках програми розширеного фінансування МВФ EFF.
Мінфін додав, що продовжує активно працювати над імплементацією митного законодавства ЄС та розробкою нового Митного кодексу, а також над запровадженням IT та інших спільних митних процедур для розвитку зовнішньоекономічної діяльності та спрощення ведення бізнесу.
“Переконаний, що подальший супровід перезавантаження української митниці за підтримки міжнародних експертів матиме вирішальне значення в ефективності цього процесу”, – зазначив Драганчук.
Міністри фінансів G7 обговорили варіанти використання відсотків від заморожених російських активів для допомоги Україні. Київ посилив свої заклики про надання більшої міжнародної фінансової допомоги для боротьби з московським вторгненням.
Міністри фінансів країн “Великої сімки” (G7), групи заможних демократій, у суботу заявили про “прогрес”, але не про прорив у переговорах щодо використання заморожених російських активів для підтримки України, яка продовжує боротьбу з російськими військами, що вторглися на її територію.
Зустріч міністрів G7 у північноіталійському місті Стреза була зосереджена, головним чином, на питанні, як знайти більше коштів для України, оскільки Росія продовжує новий наступ у Харківській області на третьому році свого неспровокованого вторгнення.
G7 та її союзники заморозили близько 300 мільярдів доларів (276 мільярдів євро) російських активів невдовзі після того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда в лютому 2022 року.
Зустріч відбулася після того, як цього тижня ЄС офіційно схвалив план використання відсотків від заморожених російських активів, оцінивши, що це може приносити Україні до 3 мільярдів євро щорічно.
Що сказали міністри про переговори?
Міністри фінансів G7 не повідомили про досягнення остаточної домовленості щодо використання російських активів у суботу.
“Ми досягаємо прогресу в наших дискусіях щодо потенційних шляхів використання надзвичайних прибутків, отриманих від іммобілізованих російських суверенних активів, на користь України, відповідно до міжнародного права та наших відповідних правових систем”, – йдеться в підсумковій заяві міністрів.
Міністри підтвердили, що російські активи залишатимуться замороженими “доти, доки Росія не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні”. Вони також піднімають питання про можливість введення подальших санкцій проти Москви.
Міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті заявив, що міністри зіткнулися з технічними та юридичними питаннями, але сподіваються представити пропозицію до саміту лідерів G7 наступного місяця в Апулії, Італія.
“Ми не заперечуємо труднощів, але є тверда рішучість знайти рішення”, – сказав він.
Які саме плани обговорювалися?
Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер заявив, що міністри прагнули “досягти принципової політичної угоди”, а не готового рішення.
Про це йдеться у проекті заяви за підсумками зустрічі, з яким ознайомилося інформаційне агентство Reuters: “Ми досягаємо прогресу в наших дискусіях щодо потенційних шляхів повернення надзвичайних прибутків, отриманих від іммобілізованих російських суверенних активів, на користь України”.
Заява не містила жодних цифр чи деталей, що свідчить про те, що перед наданням таких кредитів необхідно вирішити низку юридичних і технічних питань.
Будь-яка детальна угода потребуватиме схвалення лідерів G7, які зустрінуться наступного місяця в Апулії, Італія.
Сполучені Штати, зі свого боку, закликають своїх партнерів по G7 – Японію, Німеччину, Францію, Велику Британію, Італію та Канаду – створити кредитну лінію для України, забезпечену майбутніми відсотками, отриманими від заморожених російських активів.
Ця пропозиція, яка могла б надати Києву 50 мільярдів доларів у короткостроковій перспективі, викликає кілька запитань, зокрема, хто випустить борг і як розподілятиме ризики між партнерами G7.
Наприкінці зустрічі міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що кредит для України, забезпечений доходами від заморожених російських суверенних активів, є “основним варіантом” для розгляду лідерами G7 у червні, але додала, що вона не хоче “нічого знімати зі столу як майбутню можливість”.
У суботу до міністрів приєднається міністр фінансів України Сергій Марченко.
Джерело: https://www.dw.com/en/g7-makes-progress-but-no-deal-on-russian-assets-for-kyiv/a-69181131
Нове керівництво Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) має бути доброчесним і незалежним, ідеться в повідомленні італійського головування в Групі підтримки послів G7 у Києві, опублікованому соцмережі Х у четвер.
“Посли G7 уважно стежать за новинами Вищої кваліфікаційної комісії суддів і закликають до прозорого процесу відбору нового керівництва, яке має бути доброчесним і незалежним. Просування реформ і наповнення судів перевіреними суддями має вирішальне значення для суспільної довіри до судової влади та інвестицій приватного сектору”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляє “Інтерфакс-Україна”, 27 березня ВККС задовольнила заяву голови комісії Романа Ігнатова про звільнення його з посади члена комісії за власним бажанням. Він очолював комісію з 6 червня 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що домовився з Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцем про термінове скликання групи G7.
«Домовилися з Олафом Шольцем, канцлером Німеччини, яка головує в G7, про скликання термінового засідання групи. Заплановано мій виступ, у якому розповім про теракти РФ. Також обговорили посилення тиску на Росію та допомогу у відновленні пошкодженої інфраструктури», – написав він у Твіттері у понеділок.
