Європейський Союз офіційно дозволив імпорт із України садивного матеріалу вишні звичайної (Prunus cerasus), вишні сизої (Prunus canescens) та їхніх гібридів, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Згідно з повідомленням, рішення ухвалене Європейською Комісією (Виконавчий регламент ЄС 2025/1949) після розгляду технічного досьє, підготовленого українською стороною. Документ дозволяє ввезення на територію ЄС нещеплених рослин віком до двох років у стані спокою (без листя).
“Відкриття ринку ЄС для українського садивного матеріалу — це ще один крок до глибшої інтеграції в європейський простір та зміцнення репутації України як надійного торговельного партнера”, — зазначили у відомстві.
У Держпродспоживслужбі наголосили, що експортери мають забезпечити безумовне дотримання фітосанітарних вимог Регламенту (ЄС) 2019/2072. Кожен вантаж повинен супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, а невідповідність нормам країни-імпортера є підставою для відмови у його видачі.
Відомство звернуло увагу на необхідність визнання еквівалентності системи сертифікації України для повноцінного експорту матеріалу, що підпадає під дію Директиви Ради 2008/90/ЄС. У цьому контексті важливим кроком стало Виконавче рішення Комісії (ЄС) 2026/75 від 12 січня 2026 року щодо еквівалентності матеріалу для розмноження плодових рослин, вирощених у третіх країнах.
За підсумками 2024 року в Узбекистані вперше зафіксовано переважання імпорту електричних і гібридних автомобілів над традиційними бензиновими. Згідно з даними Митного комітету, оприлюдненими «Газета.uz», за рік у країну ввезено 80 235 легкових автомобілів загальною вартістю 1,9 млрд доларів. Водночас це на 7% менше у кількісному вираженні (−5710 одиниць) і на 33,1% менше у грошовому (−632,6 млн доларів) порівняно з 2023 роком.
Імпорт автомобілів із бензиновими двигунами скоротився на 36,3%, склавши 32 928 одиниць (проти 51 699 роком раніше). Вартість ввезення також суттєво зменшилася — з 1,18 млрд до 707,2 млн доларів (−40%). Частка бензинових авто в загальному обсязі імпорту знизилася з 64,4% до 44,2%.
Імпорт гібридних автомобілів збільшився на 42%, досягнувши 17 480 одиниць. Їх загальна вартість склала 339,3 млн доларів, що на 17% більше, ніж у 2023 році. Частка гібридів у загальному обсязі імпорту зросла з 15,3% до 23,4%.
Електромобілі продемонстрували ще більш вражаюче зростання: кількість ввезених авто збільшилася в 1,5 раза — з 16 084 до 24 095 одиниць. Водночас їхня вартість зменшилася на 48,2%, склавши 224,8 млн доларів. Частка електромобілів в імпорті зросла з 20% до 32,3%.
Середня вартість імпортованого електромобіля знизилася майже втричі — з 26 972 до 9 330 доларів (без урахування ПДВ і митних зборів). Гібридні автомобілі також подешевшали, але менш суттєво: середня ціна впала на 17,6% — з 23 570 до 19 410 доларів. Для бензинових авто зниження становило лише 6% — з 22 858 до 21 476 доларів.
Зростаючий попит на екологічний транспорт стимулюється податковими та митними пільгами. Імпорт електромобілів звільнено від акцизів, митних зборів і автомобільних зборів. Таксисти, які використовують електричні та гібридні машини, звільнені від ліцензійних зборів до 2030 року. Для підприємців діють пільги на встановлення зарядних станцій, запроваджені з 2023 року.
Крім того, реєстрація електромобілів та гібридів коштує дешевше, ніж бензинових авто. Так, вартість реєстрації екологічного транспорту становить 1,5 БРВ, тоді як для бензинових машин — 6,84 БРВ.
Проблеми із заправками зрідженим газом та висока вартість бензину також сприяють переходу водіїв на електромобілі. У результаті частка екологічного транспорту в імпорті досягла 55,8% (33 564 одиниці), перевищивши частку бензинових автомобілів (44,2%, 32 928 одиниць).
IMPORT, бензиновий автомобіль, гібрид, УЗБЕКИСТАН, ЭЛЕКТРОМОБИЛЬ
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience збільшила у 2,6 раза – до 24 кількість гібридів насіння кукурудзи бренду Pioneer®, що вирощуються на виробничих полях насіннєвого комплексу компанії на Полтавщині, повідомляють у її прес-релізі.
Згідно з повідомленням, до портфеля насіння кукурудзи українського виробництва у 2024 році, зокрема, увійдуть гібриди лінійки Pioneer Optimum AQUAmax.
Крім того, у 2023 році команда насіннєвого комплексу почала вирощувати гібриди кукурудзи, популярні на ринках Європейського Союзу, оскільки її довгостроковою стратегією виробництва в Україні є збільшення частки експорту до ЄС.
У компанії нагадали, що 2022 року Corteva збільшила обсяги експорту до ЄС у 16 разів.
У поточному сезоні, за її даними, 80% посівів насіння вирощували на зрошуваних полях, а на 15% впроваджено технологію StripTill, яка допомагає зберегти ґрунтову вологу та запобігти ерозії. Точне землеробство впроваджено більш ніж на 80% виробничих площ. Впроваджено систему диференціальної густоти посівів.
“Протягом 10 років роботи насіннєвого комплексу Corteva в Україні робиться все для забезпечення фермерів насінням високої якості українського виробництва. (…) Ми переконані: виробництво насіння в Україні має велике майбутнє і Corteva прагне бути тут лідером”, – зазначив цитований прес-службою керівник з виробництва в Україні Corteva Agriscience Олексій Турчинов.
Насіннєвий комплекс компанії в Полтавській області офіційно відкрито в червні 2013 року. У його будівництво було інвестовано понад $56 млн. Річна потужність заводу – близько 500 тис. посівних од. насіння кукурудзи і 250 тис. посівних од. насіння соняшнику.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс, відкритий 2013 року в с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
