Рада ЄС остаточно затвердила пакет фінансової допомоги Україні, що включає винятковий кредит макрофінансової допомоги (MFA) у розмірі до EUR35 млрд у рамках ініціативи G7 «Надзвичайні кредити для прискорення доходів України» (ERA), яка передбачає виділення до $50 млрд із подальшим погашенням доходами від знерухомлених російських активів.
Як ідеться в повідомленні в соцмережі X Угорщини, яка головує в ЄС, також затверджено механізм кредитного співробітництва, що допоможе Україні погасити кредити на суму до EUR45 млрд (близько $50 млрд), надані ЄС і партнерами з G7 у рамках цієї ініціативи.
Раніше повідомлялося, що умови нового MFA будуть прив’язані до умов Ukraine Facility, і її виділення планують почати ще до кінця цього року.
Напередодні глава американського Мінфіну Джанет Єллен повідомила, що США дуже близькі до завершення узгодження американської частини цього кредиту ERA. «Ми вже на 99% готові», – уточнила вона. За її словами, США все ще чекають гарантій від Євросоюзу щодо запровадження більш довгострокового режиму санкцій для забезпечення того, щоб прибуток від активів РФ залишався доступним. Наразі режим санкцій ЄС вимагає одноголосного продовження кожні півроку, і його збільшення до трьох років блокує Угорщина.
За словами міністра фінансів Німеччини Крістіана Лінднера, за такого фінансування з боку США підтримка з боку Європейського Союзу становитиме «приблизно EUR18 млрд», що еквівалентно приблизно $20 млрд, хоча для підстраховки ЄС затвердив можливість виділення кредиту в рамках ERA у розмірі до EUR35 млрд.
Велика Британія 22 жовтня вже заявила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF вказав, що в разі завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
Слідчі поліції викрили схему заволодіння бюджетними коштами під час проведення ремонтних робіт дитячого садка в одному з міст Харківської області, повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.
“Цю аферу у 2021 році організували міський голова населеного пункту… директор фірми (яка проводила ремонт) і двоє його співробітників… Усім чотирьом зловмисникам повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, скоєним у великому розмірі організованою групою (ч. 5 ст. 191 КК України), та за фактом службового підроблення, скоєного організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України)”, – ідеться в повідомленні.
Назву міста в повідомленні не вказують.
За даними слідства, під час виконання робіт до звітної документації вносилися неправдиві дані щодо вартості використаних будівельних матеріалів та обсягів робіт. Зокрема, до документів було внесено роботи, які насправді були виконані працівниками комунального підприємства міської ради.
Таким чином, члени групи встигли заволодіти майже 400 тис. грн. бюджетних коштів.
З моменту оголошення про власне розслідування бізнес-омбудсмена щодо блокування і ризиковості в адмініструванні податку на додану вартість, команда Ради бізнес-омбудсмена (РБО) уже встигла розробити великий опитувальник і розіслати його 70+ бізнес-асоціаціям, надіслати запити до понад десятка органів влади і розпочати системний аналіз близько 1,5 тис. індивідуальних справ із власної бази даних.
За попередньою оцінкою бізнес-омбудсмена, занепокоєння і скарги бізнесу мають під собою реальні основи, як короткі, так і довгострокові.
Протягом останнього кварталу сталися зміни до законодавства, які спричинили непередбачувані і належним чином непрогнозовані самою державою результати. Промовистими, зокрема, виглядають жовтневі зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1165, що зненацька застали бізнес. До того бізнес роками не мав проблем із блокуванням податкових накладних, а тепер змушений подавати обширну додаткову документацію. Більше того, незрозумілий поспіх із зміною алгоритмів роботи автоматизованої системи СМКОР, і головне – якою була мета цих змін та чи було її врешті досягнуто.
Вже довший час помітна недостатня точність алгоритмів СМКОР, що призводить до зупинення податкових документів добросовісному бізнесу. Підтвердженням цього є високий показник зареєстрованих накладних самими податковими органами чи-то на регіональному, чи-то на центральному рівні. Водночас подання одного пакету документів займає необґрунтовано багато часу, що означає або відволікання штатного бухгалтера від звичної роботи, або додаткові витрати на професійних консультантів.
Від самого запуску системи СМКОР джерелом проблем є відсутність належного обґрунтування рішень. Державна податкова служба цю проблему також визнає і восени уже видала лист-роз’яснення, як потрібно обґрунтовувати рішення по ризиковості. Тим не менш, рішення про неприйняття таблиць даних і відмови у реєстрації податкових накладних зачасту усе ще обмежуються проставлянням «галочки» навпроти однієї із загальних підстав. Це заганяє бізнес у глухий кут, бо змушує витрачати додатковий ресурс на з’ясування конкретних обставин по своїй справі. Створення комунікаційних платформ і «гарячих» ліній в цілому допомогло, однак варто, аби податкова завчасно все пояснювала, тим більше, що це і є її слабким місцем далі у суді.
У підсумку ці технічні проблеми доводять до порочної практики наповнення бюджету за рахунок оборотних коштів підприємств. Враховуючи, що у постачальника, чию накладну було заблоковано, виникло податкове зобов’язання, але у його покупця до моменту реєстрації цієї ж накладної не буде права на податковий кредит, державний бюджет з місяця у місяць наповнюється сумами, які в майбутньому все-таки будуть повернуті підприємствам, проте для останніх їхня вартість у часі зменшиться. Іншими словами, на рівні адміністративного, так і судового оскарження існує велика частка рішень на користь платників, а тому податкові накладні по завершенню оскаржень таки реєструються, однак може минути як 1 місяць, так і більше 3-ох років, поки судове рішення буде виконане. Протягом цього часу держава де-факто безкоштовно користується оборотним капіталом підприємств, не відшкодовуючи йому за це ніяких економічних втрат.
«Всі ми розуміємо, що держава тепер фінансує в першу чергу оборону України», – сказав бізнес-омбудсмен Роман Ващук, – але заточувати автоматизовані податкові системи для тимчасового поповнення бюджетних рахунків — це короткозорий допінг, який заморожує живі гроші саме того законослухняного бізнесу, який має забезпечити життєздатність і відбудову країни».
Розслідування Ради бізнес-омбудсмена триває, і кожна з наведених вище обставин (і не тільки) піде під мікроскоп. Фінальні результати розслідування установа опублікує вже в новому році на boi.org.ua
Довідка
Рада бізнес-омбудсмена – це незалежний постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України (постанова №691 від 26 листопада 2014 року та Меморандум про взаєморозуміння для української Антикорупційної ініціативи від 12 травня 2014 року), започаткований з метою створення прозорих умов роботи державних та місцевих органів влади, державних або підконтрольних державі компаній, а також для запобігання корупції.
Рада бізнес-омбудсмена фінансується з Мультидонорського рахунку стабілізації та сталого розвитку України (МДР), розпорядником якого є ЄБРР. Країнами-донорами МДР є Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Великобританія, США та Європейський Союз – найбільший донор.
Утворення РБО спільно погоджено Кабінетом Міністрів України, Європейським банком реконструкції та розвитку, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Європейською бізнес асоціацією, Американською Торгівельною Палатою, Федерацією роботодавців України, Торгово-промисловою палатою України, Українським союзом промисловців і підприємців.
Звернутися до Ради бізнес-омбудсмена: https://boi.org.ua/complaint/online
