Розміщення гіперпосилання на публікацію іншого медіа саме по собі не свідчить про поширення всієї інформації та про автоматичну відповідальність за поширення недостовірної інформації, зазначають у Верховному суді.
«Матеріал, оприлюднений шляхом розміщення гіперпосилання на публікацію іншого медіа та короткого її викладу, не свідчить про автоматичну відповідальність за весь зміст першоджерела», – йдеться у повідомленні на сайті ВСУ в п’ятницю з посиланням на висновок колегії суддів Касаційного господарського суду у складі ВСУ (КГС ВСУ) .
За інформацією Суду, належним відповідачем у справах про захист ділової репутації у разі поширення інформації в мережі Інтернет є автор матеріалу та власник сайту, на якому цей матеріал розміщено.
«Саме позивач повинен визначити належне коло відповідачів з урахуванням правової природи спірних правовідносин та характеру поширення інформації», — зазначається у повідомленні.
У Суді пояснюють, що товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) звернулося з позовом до іншого товариства щодо захисту ділової репутації.
«Позов був мотивований тим, що на веб-сайті відповідача було розміщено короткий виклад журналістського розслідування та гіперпосилання на публікацію, оприлюднену іншим медіа, що, на думку позивача, призвело до поширення недостовірної інформації», — уточнюють у Суді суть справи, яка розглядалася КГС ВСУ.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив.
“Суди дійшли висновку про поширення відповідачем інформації, її належність позивачу, недостовірність та порушення ділової репутації. Не погодившись з такими рішеннями, ТОВ-відповідач звернулося з касаційною скаргою», — зазначають у Верховному Суді.
Переглядаючи справу, КГС ВСУ звернув увагу, що сам по собі факт розміщення гіперпосилання не означає взяття на себе відповідальності за повний зміст публікації третьої особи.
«ВСУ зазначив, що гіперпосилання є технічним способом відсилання до іншого ресурсу і не тотожне самостійному поширенню всього змісту такого ресурсу. Відповідальність можлива лише в тому обсязі, в якому інформація була безпосередньо відтворена або представлена відповідачем як власне повідомлення», – йдеться в повідомленні.
Крім того, КГС ВСУ наголосив на необхідності розмежовувати фактичні твердження та оціночні судження, а також з’ясовувати, чи доведено позивачем недостовірність саме тих відомостей, які поширив відповідач.
Верховний Суд також наголосив на важливості встановлювати обсяг фактичного поширення інформації конкретним відповідачем і не покладати на нього відповідальність за весь зміст матеріалу третьої особи лише через наявність гіперпосилання.
«КГС ВСУ вказав, що належними відповідачами у разі поширення інформації в інтернеті є автор матеріалу та власник веб-сайту, на якому він розміщений. Якщо автор відомий, саме він повинен бути залучений до участі у справі», – зазначають у Суді.
За результатами касаційного перегляду КГС ВСУ дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо відповідальності відповідача та повноти встановлення юридичного складу правопорушення.
Соціальними мережами як джерелом інформації станом на липень 2022 року користується близько 76,6% українців, свідчить аналіз української ІТ-компанії GlobalLogic на базі відкритих даних.
Як зазначається у повідомленні компанії, поширеному у п’ятницю, повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до різкого зростання використання соціальних мереж як джерел новин.
Серед 76,6% громадян України, які використовують соціальні мережі як джерело інформації, 66% обирають Telegram, 61% – YouTube, 58% – Facebook. користувачів, у Instagram – понад 16,1 млн, у Facebook – 15,45 млн. TikTok має понад 10,55 млн українських користувачів”, – зазначають у GlobalLogic.
При цьому на початку 2022 року кількість зареєстрованих українських користувачів соціальної мережі для пошуку та встановлення ділових контактів LinkedIn становила лише 3,6 млн осіб.
“Рекрутери, як в Україні, так і за її межами, шукають кандидатів у соціальних мережах. Наприклад, у 2022 році 39% кандидатів у світі знайшли роботу через соцмережі, у тому числі за допомогою LinkedIn або Facebook”, – коментує директор з рекрутингу GlobalLogic Юлія Шмуля.
У GlobalLogic також використовують LinkedIn для пошуку фахівців – понад 26% консультантів GlobalLogic знайшли свою позицію у компанії через LinkedIn.
У компанії зазначають, що інтернет-користувачів стає більше не лише в Україні, а й у світі – за минулий рік кількість користувачів соціальних медіа зросла на 227 млн і станом на початок липня 2022 року досягла 4,7 млрд.
За останні 12 місяців глобальна база користувачів соціальних мереж зросла на понад 5% і становить 59% від загального населення планети.
