Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) отримав грант Національного Фонду досліджень України. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) отримав грант Національного Фонду досліджень України на дослідження офтальмологічних біологічних маркерів і розробку об’єктивного методу ранньої діагностики несприятливих стрес-асоційованих психологічних змін у стані людини.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в інституті, дослідження дасть змогу проводити ранню діагностику учасників будь-яких кризових ситуацій, як глобальних (як-от війна, техногенні або природні катастрофи, пандемія тощо), так і локальних (ДТП, домашнє насильство, терористичні акти тощо).
Зазначається, що вчені Інституту ім. Філатова вже проводили низку досліджень у сфері апаратно-інструментального визначення ознак стрес-асоційованих розладів на основі офтальмологічних маркерів: аналізу даних руху очей і змін параметрів зіниці.
«Подальші дослідження в поєднанні зі створенням зрозумілого і простого у використанні програмного забезпечення для швидкого опрацювання отриманих даних мають стати основою методу, який забезпечить об’єктивність досліджень, можливість визначення загрози розвитку пов’язаних зі стресом розладів за наявності симптомів, недостатніх для клінічного діагнозу», – прокоментували в інституті.
Крім того, невеликий час, необхідний для дослідження та опрацювання даних, зробить його придатним для використання в масових діагностичних заходах (скринінгу), уточнюється в повідомленні.
Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, після закінчення війни психологічної підтримки потребуватимуть понад 15 млн українців. Найбільше від психологічної травми страждають безпосередні учасники бойових дій. Кількість постраждалих, уражених, наприклад, синдромами воєн, становить від 35% до 70% усіх учасників воєнних дій незалежно від того, перебували вони в зоні бойових дій чи ні.
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НА. В.П. Філатова НАМНУ заснований 1936 року. Є провідною науковою і медичною установою та національним центром наукових досліджень у сфері офтальмології.
Медики відзначають зростання кількості профілактичних оглядів і звернень, пов’язаних із запущеними формами захворювань.
“Зараз ми спостерігаємо зростання кількості профілактичних оглядів за різними напрямами. І водночас маємо ситуацію щодо оперативних втручань із більш запущеними формами проблем”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Він наголосив, що “у 2022-му багато українців менше дбали про своє здоров’я через зрозумілі причини”.
“Уже зараз ми відчуваємо негативний вплив війни на здоров’я населення. Причому це стосується навіть тих, хто не постраждав від війни безпосередньо”, – сказав директор медцентру.
Зукін також зазначив, що загалом у клініці збільшився попит на послугу ведення вагітності.
“Ми прогнозуємо, що порівняно з першим півріччям 2023 року в Києві за наступні шість місяців і на початку 2024 року кількість пологів потроху збільшуватиметься, однак ці показники будуть досить далекі від довоєнних”, – сказав він.
Водночас, за словами Зукіна, наразі в Україні склалася “дуже дивна ситуація з вакцинацією”, зокрема через дефіцит вакцин.
“Усі визнають, що це корисно, пацієнти готові за це платити самостійно, але в Україні є суттєвий дефіцит багатьох вакцин”, – сказав він.
Коментуючи перспективи регіонального розвитку, зокрема в деокупованих регіонах, Зукін зазначив, що наразі він не бачить можливостей регіонального розвитку.
“Відкриття регіональних філій медичного центру потребує значних інвестицій. Тим паче що наш заклад на 99% функціонує і розвивається на кошти, отримані від пацієнтів. Водночас потрібно розуміти, що якісна медицина – це досить дорого. Тому, незважаючи на наше велике бажання допомагати населенню деокупованих територій, про відкриття філій там говорити зарано”, – сказав він.
При цьому Зукін вважає, що “за нинішніх умов запуск медичних закладів серйозних гравців ринку в тих зонах неможливий”.
Коментуючи ефективність участі приватних клінік у національній системі охорони здоров’я, Зукін зазначив, що “приватна медицина може бути дуже корисною для загальної системи охорони здоров’я через високу ефективність управління та гнучкість”.
У свою чергу гендиректор медичної мережі “Добробут” Вадим Шекман однією з тенденцій останнього часу назвав те, що “медицина, яка раніше активніше розвивалася в Києві, зараз розвивається і в українських регіонах, бо запит на якісну медицину є скрізь”.
“Ми на це уважно дивимося не лише з точки зору потенційного придбання цікавих закладів, а і з точки зору можливого партнерства з регіональними клініками, для яких ми можемо бути центром експертизи. Власне, наша мета і мрія – побудувати медичну мережу такого масштабу, щоб якісна медична допомога була доступна українцям, хоч би де вони були”, – сказав він.
Шекман зазначив, що медмережа “Добробут” “завжди бачила себе як національного гравця”.
“Плани виходу в інші міста з медичними центрами залишаються в силі. Війна внесла свої корективи в ці плани, вони дещо змістилися в часі. Реалізуватимемо ці наміри ми вже після нашої перемоги”, – сказав він.
Водночас, коментуючи можливі перспективи відкриття клінік у деокупованих регіонах, Шекман зазначив, що “приватна медицина передбачає, що людина має оплачувати медичні послуги з власної кишені, відповідно, в деокупованих містах має скластися відповідна економічна ситуація”.
“Ми б радо відкрилися на звільнених українських територіях, щойно з’явиться відповідна можливість”, – сказав він.
Загалом Шекман вважає, що “неможливо створити якісну медичну систему без залучення бізнесу”.
“У нашої держави просто не буде достатньо грошей у бюджеті, щоб відбудувати та створити необхідну нам систему охорони здоров’я. Медицина у світі дорожчає з кожним днем, і ми маємо бути готові відповідати на ці виклики. Сьогодні в Україні приватна медицина розвивається, оскільки є запит на якісну медицину й обслуговування. Не можна сказати, що зараз багато приватних медичних закладів працюють із НСЗУ, оскільки пропоновані нею пакети не включають усі витрати й менші за собівартість послуг приватних клінік”, – сказав він.
Шекман наголосив на важливості того, що “держава почала рухатися в напрямку приватного бізнесу”.
“Щоб залучити іноземні інвестиції, потрібно створити систему, привабливу для інвесторів, щоб їм було зрозуміло не тільки у що вкладати гроші, а і як вони можуть ці кошти повернути. І це не означає, що медицина буде виключно платною – в умовах розвитку конкуренції вартість послуг зазвичай знижується. І сьогодні, говорімо відверто, безкоштовної медицини не існує в Україні”, – сказав він.
Зі свого боку заступник директора Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) з науково-медичної роботи Сергій Кацан зауважив, що серед тенденцій останнього часу спостерігаються, зокрема, – наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “зі стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні…”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органа зору, офтальмоонкологією. Зросла й кількість пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
DOBROBUT, ВАДИМ_ЗУКІН, ВАДИМ_ШЕКМАН, ІНСТИТУТ_ФІЛАТОВА, Лелека, МЕДИЦИНА, ПРОФОГЛЯД, СЕРГІЙ_КАЦАН
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) спільно зі стартапом CheckEye запроваджує технології штучного інтелекту для ранньої діагностики порушень зору в пацієнтів із діабетом.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в клініці, технологія CheckEye, зокрема, дасть змогу на ранніх стадіях діагностувати діабетичну ретинопатію, яка є одним із найпоширеніших у пацієнтів із діабетом ускладнень. Воно може призвести до часткової або повної втрати зору.
Рішення від CheckEye дає можливість підвищити точність і доступність діагностики діабетичної ретинопатії за рахунок використання можливостей штучного інтелекту.
Штучний інтелект за допомогою спеціальних алгоритмів аналізує зображення очного дна пацієнта на наявність симптомів хвороби й оперативно повідомляє лікареві про результати діагностування.
Штучний інтелект здатний коректно діагностувати захворювання завдяки інтеграції в програмне рішення бази даних з інформацією про перебіг захворювання, доступ до якої мають експерти Інституту ім. В.П. Філатова. Маючи значний досвід і доступ до клінічних матеріалів, вони допомагають наповнювати базу даних різноманітними зображеннями очного дна пацієнтів, хворих на діабетичну ретинопатію на різних стадіях захворювання. Завдяки отриманим матеріалам штучний інтелект має можливість виконати порівняльний аналіз між зображеннями хворого та здорового ока й надати докладні результати лікареві. Отримавши інформацію, фахівець зможе якнайшвидше розробити та запропонувати пацієнтові план лікування.
Діабетична ретинопатія повністю контрольована на ранніх стадіях ураження сітківки ока діабетичного походження. Є одним із найважчих ускладнень цукрового діабету. Вона проявляється у вигляді діабетичної мікроангіопатії, що вражає судини сітківки очного яблука, спостерігається у 90% пацієнтів із цукровим діабетом. Найчастіше розвивається при тривалому перебігу цукрового діабету. Повна втрата зору в пацієнтів із цукровим діабетом настає у 25 разів частіше, ніж серед осіб, які не страждають на цю недугу.
В умовах війни та зростання стресу серед населення в найближчі роки очікується значне зростання кількості випадків захворювання на діабет – до 25%, що підвищує важливість упровадження технології CheckEye.
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ заснований 1936 року. Є провідним науковим і медичним закладом і національним центром наукових досліджень у сфері офтальмології. На базі інституту діють чотири національні центри, які охоплюють найпоширеніші офтальмологічні патології: Український офтальмотравматологічний центр, Центр дитячої офтальмопатології, Центр офтальмоонкології, Очний опіковий центр.
Клініка інституту – це офтальмологічний центр, де виконуються всі види діагностики та лікування очних захворювань із застосуванням інноваційних технологій.
Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова (Одеса) отримав медвироби та медикаменти у рамках благодійної ініціативи Shelter Ukraine, яку реалізують організації SiLab Ukraine, Valores Foundation, БО “Тепле місто”, БО “Вплив” у співпраці з Razom For Ukraine.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у клініці, завдяки цій ініціативі інститут, зокрема, зміг отримати шовні матеріали, вироби медичного призначення та медикаменти.
Отримані медвироби та розхідники використовуються зокрема під час операцій із пересадки рогівки, уточнила керівниця відділу патології та мікрохірургії рогівки ока Галина Дрожжина, слова якої наведено у повідомленні. “Такі втручання майже завжди є останньою можливістю пацієнта не втратити зір і робити їх можна лише за наявності таких інструментів”, – наголосила вона.
Дрожжина зазначила, що в період пандемії COVID-19 і початку війни “люди зволікали і несвоєчасно зверталися до офтальмологів”.
“Збільшилася кількість пацієнтів, які потребують таких втручань. Тому така допомога для нас вкрай необхідна, вона допоможе запобігти втраті зору десяткам пацієнтів із різних куточків України”, – сказала вона.
У клініці наголосили, що під час війни інститут, як і у мирний час, продовжує надавати високо спеціалізовану офтальмологічну допомогу пацієнтам з усієї України, зокрема громадянам, які евакуювалися із зони активних бойових дій.
