Суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич, якого за результатами конкурсу було визначено основним кандидатом від України на обрання суддею Міжнародного кримінального суду (МКС), не володіє робочими мовами МКС – французькою та англійською – на належному рівні, йдеться в документі МКС.
У розміщеному на сайті МКС звіті Консультативного комітету з номінації суддів, датованому 5 серпня 2026 року, зокрема, зазначається, що Римський статут передбачає вільне володіння кандидатами в судді робочими мовами МКС, а кандидат від України не володіє французькою мовою та не має належного рівня англійської мови для виконання функцій судді Суду.
«Комітет висловлює жаль з приводу того, що мовні навички кандидата, продемонстровані під час співбесіди, не дозволили Комітету належним чином оцінити його кваліфікацію та придатність до посади відповідно до статті 36 Римського статуту», – йдеться в документі.
Комітет дійшов висновку, що «кандидат не відповідає кваліфікаційним вимогам для призначення на посаду судді Міжнародного кримінального суду».
Згідно з повідомленням МКС, таким чином загальна оцінка готовності кандидата до посади судді була неповною через мовні обмеження кандидата на посаду судді.
«Комітет встановив, що мовні обмеження кандидата завадять йому негайно зробити внесок у роботу Суду», – зазначається в документі.
Агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося до Верховного суду з проханням прокоментувати цю ситуацію.
1 січня 2025 року Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту МКС. Таким чином, відповідно до Статуту Україна, як і кожна держава-учасниця, може висунути одного кандидата до складу МКС.
Як повідомляв Верховний суд, 8 квітня 2026 року конкурсна комісія з відбору кандидата для висунення від України на обрання суддею МКС за результатами співбесід з учасниками конкурсу, що відбулися 24–26 березня, визначила основного кандидата від України на обрання суддею МКС. Ним став суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич.
Джерело: https://asp.icc-cpi.int/sites/default/files/asp_docs/Report%20ACN.05Aug26.1000.pdf
https://asp.icc-cpi.int/sessions/documentation/25th-session#documentation
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія не розраховує на швидке вступ країн-кандидатів до Євросоюзу, але вважає, що європейський шлях залишається найкращим варіантом для регіону, заявив президент Сербії Олександр Вучич на конференції голів парламентів держав-кандидатів до ЄС у Белграді.
За його словами, у найближчі роки ЄС навряд чи зможе швидко ухвалювати рішення щодо розширення. Однак це, підкреслив Вучич, не означає, що Сербія та інші країни-кандидати повинні зупиняти реформи.
Белградський формат важливий і з економічної точки зору: Сербія фактично просуває ідею, що країни-кандидати мають бути не конкурентами, а партнерами. Це особливо актуально для Західних Балкан, України, Молдови та Грузії, де європейська інтеграція дедалі частіше розглядається не лише як політичний, а й як торговельно-логістичний проєкт.
Окремий акцент Вучич зробив на Україні. Він заявив, що Україна продемонструвала стійкість і що Європа може багато чого отримати від її потенціалу. Для Сербії це також можливість зміцнювати економічні зв’язки з Києвом, не чекаючи на формальне членство в ЄС.
Торгівля між Сербією та Україною у 2025 році повернулася приблизно до довоєнного рівня і, за даними сербської сторони, склала близько 442 млн доларів. Сербський експорт до України досяг 202,9 млн доларів, імпорт з України — 239,3 млн доларів. У структурі сербських поставок важливе місце займають електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та промислові товари. Україна постачає до Сербії залізорудну сировину, напівфабрикати прокату, металопродукцію та аграрну продукцію, зокрема заморожену малину. У першому кварталі 2026 року товарообіг уже сягнув $152,8 млн, а Сербія отримала позитивне сальдо у розмірі $36,8 млн. Сторони також відновили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, яка може стати ключовим інструментом для подальшого зростання обсягів торгівлі.
Кабінет Міністрів оголосив конкурс кандидатів на посади незалежних членів наглядової ради НАЕК «Енергоатом», повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
«Оголошений сьогодні конкурс кандидатів до наглядової ради »Енергоатому” – позаплановий. 11 листопада 2025 року Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження наглядової ради. На момент прийняття цього рішення в її складі працювало два незалежних члени і тривав конкурсний відбір незалежних кандидатів на ще дві вакантні посади. Новий конкурс дозволить заповнити позиції, які звільнилися через дострокове припинення наглядової ради”, – йдеться в повідомленні на сайті міністерства.
Відповідне розпорядження прийнято на засіданні уряду у вівторок.
Крім того, протокольним рішенням уряд доручив Мінекономіки надати до Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств пропозиції щодо кандидатур представників держави до складу НР «Енергоатому».
Як зазначив на фейсбук-сторінці глава Мінекономіки Олексій Соболєв, міністерство незабаром подасть до цього Комітету кандидатури представників держави, щоб сформувати повний склад НР «Енергоатому».
Раніше з посиланням на прем’єр-міністра Юлію Свириденко повідомлялося, що уряд у вівторок, 18 листопада, ухвалив рішення про оголошення конкурсу на посади членів наглядової ради НАК «Нафтогаз України» (чотири незалежних члени – ЕР).
“Контракти чинного складу закінчуються в січні. Відповідно конкурс запускаємо вже зараз, щоб своєчасно затвердити новий склад наглядового органу і забезпечити безперервність його роботи. Очікуємо формування нового складу наглядової ради «Нафтогазу» до 20 січня 2026 року”, – написала Свириденко в телеграм-каналі.
15 серпня 2025 року Кабінет Міністрів вніс зміни до статуту «Енергоатому», згідно з якими збільшив передбачену кількість членів наглядової ради з п’яти до семи осіб. До розпуску 11 листопада після розголосу справи «Мідас» наглядова рада компанії налічувала чотири особи: до її складу входили її голова Ярек Неверович і заступник Майкл Елліотт Кірст, а також представники держави – Тимофій Милованов і Віталій Петрук. Третій незалежний член наглядової ради Тімоті Стоун відмовився від підписання контракту.
15 вересня уряд розпорядженням №983-р оголосив конкурс з відбору двох незалежних членів наглядової ради «Енергоатому».
Міський голова Києва Віталій Кличко оголосив про обраного ним кандидата на посаду нового секретаря Київради.
«Визначився з кандидатурою на нового секретаря Київради і запропонував усім фракціям приєднатися до її обговорення. Після консультацій внесу до сесійної зали на цю посаду кандидатуру депутата від фракції «Голос» Зої Ярош», – написав Кличко в телеграм-каналі.
Зоя Ярош народилася 9 грудня 1976 року в селищі Єланець Миколаївської області.
У 2000 році закінчила Одеський державний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю «Правознавство». У 2006 році закінчила Київський інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Міжнародне право».
У 2020 році обрана до Київської міської ради 9 скликання від партії «Голос». Член постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.
У МЗС запустили відкритий пошук послів України через “кадровий голод”, на сьогоднішній день вакантні посади послів у 21 країні, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Я переконаний, що в Україні є сильні та професійні люди. Проблема лише в тому, що або а) ми їх ще не знайшли, або б) вони самі ще не дізналися про можливість взятися за надскладну, але дуже необхідну роботу посла України. Тому ми йдемо на безпрецедентний крок – створюємо відкритий механізм, що дає змогу і дипломатам зсередини системи, і людям ззовні запропонувати свою кандидатуру на посаду посла”, – написав міністр у понеділок.
Відповідну сторінку вже створено на сайті МЗС у розділі “Вакансії”.
За словами Кулеби, відкритий пошук серед внутрішніх і зовнішніх кандидатів дасть змогу уникнути неприйнятних ситуацій, коли вакансія посла в певній країні залишається незаповненою протягом кількох років.
Він зауважив, що проблема “кадрового голоду” нині добре знайома не лише державним інституціям, а й приватному сектору.
“Особливо складно з пошуком кандидатів на посади послів. Шукаю їх у дипломатичній системі. Шукаю в бізнес-середовищі. Шукаю серед науковців. Але зростають і темпи нашої дипломатичної експансії, зокрема, в Африці. Тому понад два десятки країн досі без послів”, – наголосив Кулеба.
За словами очільника МЗС, відкритий пошук послів – це можливість для системи розширити горизонти і можливість для “достойних кандидатів спробувати себе там, куди раніше можна було потрапити лише через закриті інституційні механізми”.
“Я вперше в історії української дипломатії відчиняю двері, щоб кожен мав рівні можливості спробувати стати сильним менеджером, який зараз так потрібен державі у світі. Зазначу, що особливий фокус зараз на країнах Африки. Подача в ці країни автоматично збільшує шанси”, – наголосив міністр.
Крім того, за умови рівних професійних показників, перевага надаватиметься жінкам.
“Просто тому, що дипломатія була багато десятиліть несправедлива щодо кар’єрного зростання жінок”, – додав він.
Як повідомив міністр, наразі в розділі вакансій значиться 21 країна Європи, Латинської Америки, Африки, Близького Сходу, Південного Кавказу та Південно-Східної Азії.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив у понеділок, що вніс на розгляд президента України Володимира Зеленського кандидатури послів України в Китаї, Індії та Бразилії.
Як повідомив Кулеба у Facebook, МЗС створило відкритий пошук послів України, наразі вакансія відкрита для 21 країни, крім Китаю, Індії та Бразилії.
“Наостанок: ви можете звернути увагу, що серед списку країн немає Китаю, Індії та Бразилії. І матимете рацію. Це тому, що я вже вніс на розгляд президента України кандидатури послів у цих країнах. Ви дізнаєтеся їхні імена після оприлюднення відповідних указів. Скажу тільки, що в такі особливі країни ми плануємо відправити фахівців із досвідом державної роботи рівня міністрів і заступників міністрів”, – написав Кулеба.
