Міський голова Києва Віталій Кличко оголосив про обраного ним кандидата на посаду нового секретаря Київради.
«Визначився з кандидатурою на нового секретаря Київради і запропонував усім фракціям приєднатися до її обговорення. Після консультацій внесу до сесійної зали на цю посаду кандидатуру депутата від фракції «Голос» Зої Ярош», – написав Кличко в телеграм-каналі.
Зоя Ярош народилася 9 грудня 1976 року в селищі Єланець Миколаївської області.
У 2000 році закінчила Одеський державний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю «Правознавство». У 2006 році закінчила Київський інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Міжнародне право».
У 2020 році обрана до Київської міської ради 9 скликання від партії «Голос». Член постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.
У МЗС запустили відкритий пошук послів України через “кадровий голод”, на сьогоднішній день вакантні посади послів у 21 країні, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Я переконаний, що в Україні є сильні та професійні люди. Проблема лише в тому, що або а) ми їх ще не знайшли, або б) вони самі ще не дізналися про можливість взятися за надскладну, але дуже необхідну роботу посла України. Тому ми йдемо на безпрецедентний крок – створюємо відкритий механізм, що дає змогу і дипломатам зсередини системи, і людям ззовні запропонувати свою кандидатуру на посаду посла”, – написав міністр у понеділок.
Відповідну сторінку вже створено на сайті МЗС у розділі “Вакансії”.
За словами Кулеби, відкритий пошук серед внутрішніх і зовнішніх кандидатів дасть змогу уникнути неприйнятних ситуацій, коли вакансія посла в певній країні залишається незаповненою протягом кількох років.
Він зауважив, що проблема “кадрового голоду” нині добре знайома не лише державним інституціям, а й приватному сектору.
“Особливо складно з пошуком кандидатів на посади послів. Шукаю їх у дипломатичній системі. Шукаю в бізнес-середовищі. Шукаю серед науковців. Але зростають і темпи нашої дипломатичної експансії, зокрема, в Африці. Тому понад два десятки країн досі без послів”, – наголосив Кулеба.
За словами очільника МЗС, відкритий пошук послів – це можливість для системи розширити горизонти і можливість для “достойних кандидатів спробувати себе там, куди раніше можна було потрапити лише через закриті інституційні механізми”.
“Я вперше в історії української дипломатії відчиняю двері, щоб кожен мав рівні можливості спробувати стати сильним менеджером, який зараз так потрібен державі у світі. Зазначу, що особливий фокус зараз на країнах Африки. Подача в ці країни автоматично збільшує шанси”, – наголосив міністр.
Крім того, за умови рівних професійних показників, перевага надаватиметься жінкам.
“Просто тому, що дипломатія була багато десятиліть несправедлива щодо кар’єрного зростання жінок”, – додав він.
Як повідомив міністр, наразі в розділі вакансій значиться 21 країна Європи, Латинської Америки, Африки, Близького Сходу, Південного Кавказу та Південно-Східної Азії.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив у понеділок, що вніс на розгляд президента України Володимира Зеленського кандидатури послів України в Китаї, Індії та Бразилії.
Як повідомив Кулеба у Facebook, МЗС створило відкритий пошук послів України, наразі вакансія відкрита для 21 країни, крім Китаю, Індії та Бразилії.
“Наостанок: ви можете звернути увагу, що серед списку країн немає Китаю, Індії та Бразилії. І матимете рацію. Це тому, що я вже вніс на розгляд президента України кандидатури послів у цих країнах. Ви дізнаєтеся їхні імена після оприлюднення відповідних указів. Скажу тільки, що в такі особливі країни ми плануємо відправити фахівців із досвідом державної роботи рівня міністрів і заступників міністрів”, – написав Кулеба.
Опозиційний блок Туреччини висунув главу Республіканської народної партії Кемаля Киличдароглу як кандидата на майбутніх президентських виборах, повідомила газета “Сабах” у понеділок.
За її даними, шість партій опозиційного блоку після зустрічі в Анкарі зробили відповідну заяву.
Зі свого боку портал “Аль-Монітор” повідомляє, що про кандидатуру від імені всього блоку опозиції оголосив лідер “Партії щастя” Темель Карамоллаоглу.
Раніше в понеділок тисячі прихильників опозиції зібралися біля штаб-квартири “Партії щастя”, щоб дізнатися, хто братиме участь у виборах з боку опозиції.
“Сабах” зазначає, що лідерка “Доброї партії” Туреччини Мераль Акшенер, яка минулого тижня оголосила про вихід з опозиційного блоку, знову долучилася до нього і також взяла участь у зустрічі в турецькій столиці. Акшенер покидала блок через незгоду з приводу кандидата на пост президента.
У січні турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що президентські і парламентські вибори в Туреччині відбудуться 14 травня.
Спочатку вибори було заплановано на 18 червня, проте Ердоган неодноразово заявляв, що голосування може відбутися раніше. У його партії вказували, що вибори в червні співпадуть із піком туристичного сезону, тому їх краще перенести.
Передвиборчі опитування показують, що боротьба як на президентських, так і на парламентських виборах буде запеклою.
Західні ЗМІ називають прийдешні вибори “найбільшим випробуванням” для Ердогана за останні 20 років.
Лідер “Хорошої партії” (IP) Туреччини Мераль Акшенер оголосила, що залишає опозиційний блок із шести партій через незгоду з приводу кандидата на посаду президента, повідомляє в п’ятницю видання Daily Sabah.
“Ми працювали не покладаючи рук, щоб голос народу був почутий в опозиції, щоб донести до опозиції очікування людей. На вчорашній зустрічі п’ять партій висунули кандидатуру Кемаля Киличдароглу, тоді як ми запропонували Мансура Яваша і Екрема Імамоглу. На жаль, нашу пропозицію було відкинуто”, – заявила Акшенер. За її словами, таким чином блок довів, що “не відображає волю народу у своїх рішеннях”, а тому IP залишає його.
При цьому Акшенер зазначила, що її партія продовжить виступати проти правлячої Партії справедливості та розвитку, лідером якої є президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Вона також закликала своїх кандидатів, Яваша та Імамоглу, які є мерами Анкари і Стамбула відповідно, “продовжувати виконувати свої завдання” і постаратися перемогти на виборах.
Зі свого боку голова Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу, якого висунула більшість у блоці, заявив, що приводу для занепокоєння немає.
“Не хвилюйтеся, все стане на свої місця”, – сказав він.
У січні турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться 14 травня.
Спочатку вибори були заплановані на 18 червня, проте Ердоган неодноразово заявляв, що голосування може відбутися раніше. У його партії вказували, що вибори в червні співпадуть із високим туристичним сезоном, тому їх краще перенести.
Передвиборчі опитування показують, що боротьба як на президентських, так і на парламентських виборах буде запеклою.
Західні ЗМІ називають прийдешні вибори “найбільшим випробуванням” для Ердогана за останні 20 років. Водночас, у повідомленнях наголошується, що нездатність опозиції визначитися з єдиним кандидатом може помітно послабити її позиції і дати Ердогану додаткові шанси на перемогу.
Комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) 4 березня визначить трьох фіналістів відбору.
“4 березня 2023 року відбудеться засідання комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро… На засіданні буде розглянуто питання визначення трьох відібраних кандидатів”, – ідеться в анонсі на сайті уряду.
