Армія оборони Ізраїлю (АОІ) та Служба безпеки країни заявили про нанесення точкового удару по керівному складу руху ХАМАС в столиці Катару, Досі. У заяві зазначається, що ліквідовані фігури протягом багатьох років координували діяльність організації і були відповідальні за напад 7 жовтня 2023 року. МЗС Катару підтвердило факт удару і назвало його «боягузливим нападом», підкресливши, що атака сталася в житлових кварталах і становить загрозу безпеці громадян країни.
Інцидент може стати переломним моментом у регіональній динаміці:
Відносини Ізраїль – Катар. Доха традиційно виступала посередником між Ізраїлем і ХАМАС, а також відігравала ключову роль у гуманітарних переговорах. Прямий удар по території Катару здатний заморозити ці канали і призвести до посилення напруженості.
Позиція США. Катар — стратегічний союзник Вашингтона, на території країни розміщена одна з найбільших американських військових баз на Близькому Сході (Аль-Удейд). Реакція США стане визначальною: баланс між підтримкою Ізраїлю і збереженням відносин з Дохою вимагатиме від Білого дому тонкої дипломатичної лінії.
Регіональна ескалація. Засудження удару вже пролунало від МЗС Катару. Аналітики не виключають консолідації низки арабських країн проти Ізраїлю в дипломатичному полі, що може ускладнити плани США щодо створення нових альянсів безпеки в регіоні.
Економічний аспект: ринок нафти
Катар — найбільший світовий експортер скрапленого природного газу (СПГ) і помітний гравець на ринку нафти. Будь-яке погіршення безпеки в країні або ризик втягнення Катару в прямий конфлікт моментально сприймається ринком як сигнал про потенційні перебої поставок.
Реакція цін. Традиційно ескалація на Близькому Сході призводить до зростання цін на нафту через премію за ризик. Навіть за відсутності фізичних перебоїв трейдери закладають у ціну ймовірність розширення конфлікту.
Довгострокові перспективи. Якщо дипломатична ізоляція Катару посилиться, це може змінити маршрути поставок СПГ до Європи та Азії, зміцнивши позиції інших постачальників (наприклад, США або Австралії).
Удар Ізраїлю по верхівці ХАМАС в Катарі відкриває новий рівень конфронтації, який може мати далекосяжні наслідки. Крім військової та політичної складової, інцидент здатний вплинути на глобальну енергетику, посиливши волатильність нафтових і газових ринків. У короткостроковій перспективі можна очікувати зростання цін на нафту за рахунок «премії ризику», а в середньостроковій — перебудови дипломатичних і торговельних альянсів у регіоні.
У зв’язку з ескалацією конфлікту на Близькому Сході, зокрема після ударів США по іранських об’єктах, влада Катару, Саудівської Аравії та ОАЕ тимчасово закрили свій повітряний простір для цивільних літаків. Це викликало масові скасування і перенаправлення рейсів великих міжнародних авіакомпаній.
Катар закрив повітряний простір 23 червня. Близько 100 рейсів в аеропорт Хамад (Доха) були перенаправлені в обхід: через Саудівську Аравію та Єгипет, що подовжило час польоту, збільшило витрату палива та експлуатаційні витрати.
ОАЕ (Дубай і Абу-Дабі) також призупинили прийом і відправку всіх цивільних літаків, які змушені розвертатися ще до входу в повітряний простір країни.
Держави вжили превентивних заходів через загрозу ударів по американських і західних об’єктах, що знаходяться в регіоні. Міжнародні авіакомпанії — Singapore Airlines, British Airways, Air France-KLM, American Airlines, United Airlines, Air Canada — призупинили або змінили маршрути на цих напрямках. Маршрути авіарейсів тепер прокладаються через Каспійське море, Єгипет, що значно подовжить перельоти і підвищить їх вартість.
Очікується, що в небі над Перською затокою будуть активні ВПС США. Військова авіація США братиме участь у відбитті іранських ударів по американських базах і союзних об’єктах в регіоні. Поки офіційно не оголошено, скільки авіарейсів скасовано — але ситуація вже викликала серйозні перебої в авіасполученні. Для пасажирів це означає затримки, скасування квитків і більш тривалі маршрути. Авіагалузь готується до зростання вартості і скорочення кількості рейсів через один з ключових транзитних вузлів світу.
Катар виділить Україні $100 млн на відновлення у сфері медичного забезпечення, освіти, гуманітарне розмінування та інші важливі соціальні та гуманітарні проєкти, заявив прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Катару шейх Мухаммад бін Абдулрахман бін Джассім Аль Тані під час зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у п’ятницю.
“Під час зустрічі ми також наголосили на важливості відновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи та необхідності продовження реалізації ініціативи “Grain from Ukraine”. Детально обговорили Формулу миру, ініційовану президентом України Володимиром Зеленським. Дякую Катару за готовність докласти посередницьких зусиль з метою повернення українських дітей, яких росія незаконно вивезла і продовжує утримувати на своїй території”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
Сторони також домовилися тісно співпрацювати в рамках Спільної міжурядової комісії з економічного, торговельного і технічного співробітництва.
“А також створити інші спеціалізовані робочі групи та комісії для напрацювання питань у різних сферах: від високих технологій і діджиталізації до постачання питної води в тих регіонах України, де це необхідно”, – додав Шмигаль.
Влада Катару оновила правила в’їзду для іноземних туристів – з 1 лютого 2023 року мандрівникам для в’їзду в країну потрібно буде пред’явити місцеву медичну страховку.
“За інформацією, з 1 лютого 2023 року всі туристи, які приїжджають до Катару, повинні мати поліс медичного страхування, виданий медичними страховими компаніями, зареєстрованими в міністерстві охорони здоров’я Катару (MOPH Qatar). Страховка оформляється на 30 днів, незалежно від тривалості відпочинку, її вартість – 50 катарських ріалів. Вона покриває тільки екстрені послуги та нещасні випадки”, – ідеться в повідомленні.
“Приймаючі компанії рекомендують купувати страховку заздалегідь, щоб уникнути затримок після прибуття в Катар. Повідомляється, що необхідну страховку туристи можуть купити онлайн (на сайті МОЗ Катару). Також страховку можна придбати після прибуття в міжнародний аеропорт Хамад у Досі”, – йдеться в повідомленні.
Влада Катару з 23 грудня скасувала всі обмеження на в’їзд, введені під час проведення Чемпіонату світу з футболу, повідомляє національний туристичний офіс країни Qatar Tourism.
Влада країни скасувала пов’язані з коронавірусом обмеження на в’їзд із 1 листопада, але під час проведення ЧС до Катару могли прибути тільки іноземні туристи, які мають Hayaa card – аналог паспорта вболівальника.
У Qatar Tourism нагадують, що після закінчення Чемпіонату світу з футболу мандрівники можуть повною мірою оцінити інфраструктуру, визначні пам’ятки, розваги та ресторани, відкриті в країні за останні 24 місяці.
Держава Катар виділить $20 млн на закупівлю сільгосппродукції для африканських країн у межах ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine), оголошеної президентом Володимиром Зеленським на саміті G20 минулого тижня, щоб допомогти нагодувати людей у всьому світі.
Про це заявив заступник прем’єр-міністра – міністр закордонних справ Держави Катар шейх Моххамед Аль-Тані під час виступу на міжнародному саміті з продовольчої безпеки в суботу.
“Катар вітає спеціальні програми та проєкти, що сприяють посиленню продовольчої безпеки та збільшують стійкість країн. Ми вітаємо ініціативу України Grain from Ukraine, оскільки вона спрямована на допомогу африканським країнам в отриманні українського продовольчого експорту. Катар виділить $20 млн на підтримку цієї ініціативи”, – підкреслив представник Катару.
Він також нагадав, що катарський Фонд розвитку виділить $12 млн країнам Африканського рогу на забезпечення продовольчої безпеки і вже надав Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН $90 млн для забезпечення продовольством людей, які голодують у Ємені.
Крім того, Катар уже виділив $5 млн Міністерству охорони здоров’я України на закупівлю автомобілів швидкої допомоги та іншого медичного обладнання.
“Катар залишається надійним міжнародним партнером, і ми підтримуємо колективні ініціативи, міжнародні заходи, спрямовані на забезпечення ефективної роботи нашої країни разом із міжнародними партнерами для протистояння викликам, які загрожують конкретним спільнотам, а також створюють колективну загрозу для людства”, – підсумував шейх.
Як повідомлялося, гуманітарна програма Grain from Ukraine, про яку заявив президент України Володимир Зеленський на виступі перед G-20 і яку буде реалізовано в партнерстві з ВПП ООН, передбачає забезпечення зерном щонайменше 5 млн осіб до кінця весни 2023 року.
Україна вирішила спрямувати в межах програми частину своїх зернових запасів для тих африканських країн, де вже зараз існують проблеми голоду. Частину готового до експорту зерна можуть викупити держави-учасниці проєкту, тим самим міжнародні партнери зможуть одночасно підтримати українську економіку в складній ситуації та допомогти бідним країнам Африки.
На реалізацію ініціативи США вже виділили $20 млн. Німеччина внесе EUR15 млн, Японія – $14 млн, Бельгія – EUR10 млн, Франція – EUR6 млн, а Канада – 30 млн канадських доларів (близько $22,4 млн).
