Влада Узбекистану, Казахстану і Киргизстану створять спільну компанію для будівництва Камбаратинської гідроелектростанції (ГЕС‑1) на річці Нарин. Після реалізації проекту акції та активи Камбаратинської ГЕС-1 повністю перейдуть у власність Киргизстану. Угоду заплановано підписати в Бішкеку.
Міністр енергетики Узбекистану Журабек Мірзамахмудов, міністр енергетики Казахстану Болат Акчулаков та міністр енергетики Киргизстану Таалайбек Ібраєв у січні 2023 року в Бішкеку підписали дорожню карту з реалізації проєкту будівництва Камбаратинської ГЕС‑1.
Згідно з документом, організації, визначені центральноазіатськими країнами, будуть гарантовано купувати весь обсяг електроенергії, що виробляється на Камбаратинській ГЕС-1.
Для реалізації проекту на території Киргизстану буде створено спільну акціонерну компанію. Частка Киргизстану становитиме – 34%, Казахстану – 33% і Узбекистану – 33%. Засновника компанії кожна сторона визначить самостійно. Частки сторін залишаться незмінними з повним виключенням можливості об’єднання, передання та продажу своїх часток.
Період реалізації проєкту буде визначено за підсумками актуалізації та затвердження техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).
Потужність майбутньої ГЕС складе 1860 МВт. Водосховище ГЕС матиме об’єм 5,4 млрд. кубометрів і греблю висотою 256 метрів. Станція щорічно вироблятиме в середньому 5,6 млрд. кВт-год електроенергії. Очікується, що будівництво ГЕС займе 10 років, зокрема перший гідроагрегат планується здати вже через чотири роки.
KYRGYZSTAN, БУДІВНИЦТВО, КАЗАХСТАН, Камбаратинська ГЕС-1, УЗБЕКИСТАН
Нацбанк Казахстану підвищив прогноз зростання економіки країни на 2024-2025 роки до 4-5% на рік з очікуваних раніше 3,5-4,5%, йдеться в повідомленні регулятора з посиланням на його оновлені макропрогнози.
Цього року зростання ВВП, як і раніше, очікується на рівні 4,2-5,2%.
“Прогнози щодо зростання економіки Казахстану в середньостроковій перспективі поліпшено. Розширення ділової активності відбуватиметься завдяки стійкому внутрішньому попиту, зростанню бюджетних видатків і відновленню нафтового сектора. (…) Ризики прогнозу ВВП пов’язані з можливими проблемами доступу казахстанського експорту до міжнародних ринків, а також імовірністю недосягнення планового видобутку нафти”, – ідеться в повідомленні.
Крім того, скориговано прогноз інфляції. На короткостроковому горизонті невизначеність щодо зростання цін знизилася. У базовому сценарії в поточному році інфляція прогнозується в межах 10-12% (колишній прогноз – 11-14%), у 2024 році – 7,5-9,5% (9-11%), у 2025 році – 5,5-7,5% (відповідає колишньому прогнозу).
“При цьому без урахування прямого ефекту від підвищення тарифів ЖКП, на який Національний банк не реагує зміною базової ставки, досягнення середньострокової мети (щодо інфляції – ІФ-К) у 5% очікується вже до кінця 2025 року. Цьому сприятимуть подальше послаблення тиску з боку зовнішнього середовища та грошово-кредитні умови, що перебувають у стримувальній зоні”, – йдеться в повідомленні.
Основні ризики прогнозу інфляції, за даними Нацбанку, включають посилення фіскального стимулювання, “незаякорення інфляційних очікувань”, прискорення інфляції в Росії та можливе зростання світових цін на продовольство внаслідок непоновлення “зернової ініціативи”. Також одним із ризиків прогнозу є продовження реформ ціноутворення на казахстанському ринку ПММ.
Економіка Казахстану за підсумками 2022 року зросла на 3,1% за інфляції у 20,3%.
Детальніше про макроекономіку дивіться в аналітичних програмах Клубу експертів за посиланням – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=zfnGIkt5zdhX_j3x
Узбекистан та Казахстан створили спільну зовнішньоторговельну компанію. Її завдання – збільшення двостороннього товарообігу, і також вихід ринки третіх країн.
Засновниками експортно-імпортного підприємства виступили Центр розвитку торговельної політики QazTrade та компанія “УзТрейд”.
Діяльність зовнішньоторговельної компанії буде спрямована на проведенні досліджень ринку та конкурентного аналізу продукції великих підприємств двох країн, вироблення пропозицій щодо розміщення замовлень на випуск готової продукції, оптимізацію та координацію процесів взаємної торгівлі, сприяння бізнесу в сертифікації та просуванні на експорт товарів.
“На початковому етапі планується провести закупівлю плодоовочевої продукції з Узбекистану для забезпечення потреб нашого внутрішнього ринку. Крім цього, допомагатимемо реалізовувати казахстанську борошномельну продукцію на території Узбекистану з можливістю подальшого експорту до Афганістану. Ми домовилися з узбецькою стороною про надання преференцій на логістичні витрати”. – повідомив керівник Центру розвитку торговельної політики Нурали Букейханов.
За підсумками 2022 року товарообіг між Казахстаном та Узбекистаном досяг 5 мільярдів доларів, що на 29,8% вище за показник попереднього року (3,8 мільярда доларів).
Обсяг експортного постачання казахстанських товарів зріс на 33% і склав 3,7 мільярда доларів. Зростання експорту в основному відбулося через збільшення поставок руди та мідного концентрату (зростання в 4,8 раза), пшениці (на 32,3%), легкових автомобілів (на 83,7%), соняшникової олії (на 97,2). , свіжої та охолодженої яловичини (зростання у 4,1 раза), необробленого алюмінію (на 70,4%).
Імпорт до Казахстану з Узбекистану у 2022 році зріс на 21,4% і становить 1,3 мільярда доларів. В основному Казахстан купує кузови для автомобілів, двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, виноград, плоский плакований прокат з нелегованої сталі, свинцеві руди та концентрати, будівельна цегла, блоки для підлоги та аналогічні вироби з кераміки, частини та приладдя для автомобілів та тракторів, полімери етилену.
Джерело
Міністерство праці та соціального захисту Казахстану затвердило перелік затребуваних професій у сфері науки, охорони здоров’я, промисловості та IT, за якими іноземці можуть отримати посвідку на проживання в республіці в спрощеному порядку, повідомила прес-служба відомства в середу.
Наказ “Про затвердження переліку затребуваних професій для отримання іноземцями дозволу на постійне проживання в Республіці Казахстан і правил його формування” вводиться в дію з 28 лютого 2023 року.
Перелік передбачає 21 затребувану професію в різних сферах, зокрема охорони здоров’я, інформаційно-комунікаційних технологій, науки. Зокрема, це нейрохірург, гематолог, онколог, неонатолог, ендокринолог.
Серед них також інженер-дослідник із технології неорганічних речовин, інженер-дослідник із технології органічних речовин, інженер-технолог фармації, інженер-дослідник із підготовки корисних копалин, інженер авіаційний, інженер з апаратно-програмного забезпечення космічної системи, інженер із впровадження нової техніки й технології, інженер із лазерного устаткування, інженер-дослідник із технології виробництва целюлози, паперу, поліграфії та волокна, інженер-медичний радіохімік, інженер-медичний фізик, класифік, інженер з технології виробництва целюлози, паперу, поліграфії і волокна, інженер-медичний радіохімік.
“Іноземці, які володіють затребуваними професіями, можуть оформити в органах внутрішніх справ посвідку на тимчасове проживання у спрощеному порядку без підтвердження своєї платоспроможності”, – уточнюють у прес-релізі.
Посвідку на проживання видаватимуть на 10 років або на термін дії паспорта іноземця.
Міжнародні резерви Казахстану, включно з валовими резервами Нацбанку і коштами Нацфонду, до кінця 2022 року, за попередніми даними, становили $90,8 млрд, повідомив глава Нацбанку Галимжан Пірматов на засіданні уряду в середу.
За даними на сайті Нацбанку, за підсумками 2021 року резерви становили $89,702 млрд. Отже, минулого року вони зросли на 1,2%.
Водночас активи Нацфонду, за словами Пірматова, становили $55,322 млрд. Це на 0,7% більше, ніж за підсумками 2021 року.
“Золотовалютні резерви зросли за минулий рік на $696 млн, до $35,1 млрд у зв’язку зі збільшенням активів у ВКВ”, – сказав Пірматов.
За його словами, на тлі риторики центробанків розвинених країн щодо посилення грошово-кредитної політики світові ринки облігацій та акцій продемонстрували сильне падіння 2022 року. “Однак довгострокова прибутковість фонду (Нацфонду Казахстану – ІФ) з моменту створення залишається позитивною і становить 3,02% у річному вираженні”, – зазначив глава Нацбанку.
Пірматов також повідомив, що Нацбанк Казахстану торік провів інтервенції на $1,4 млрд. Трансферти в республіканський бюджет становили 4,6 трлн тенге.
“Підтримку тенге 2022 року надавали продажі валютної виручки суб’єктами квазідержавного сектору в розмірі $5,1 млрд, продажі валюти для забезпечення трансфертів із Нацфонду в республіканський бюджет на $4,3 млрд, валютні інтервенції Національного банку в розмірі $1,4 млрд”, – сказав глава Нацбанку.
Він також підкреслив, що 2022 року загострення геополітичної ситуації та несприятливі умови на глобальних фінансових ринках чинили негативний вплив на динаміку національної валюти. Після ослаблення нацвалюти до 512,17 тенге/$1 у березні курс зміцнився до 414,79 тенге/$1 у травні. Загалом за 2022 рік тенге ослаб на 7,1% – до 462,66 тенге/$1.
“Волатильність тенге залежатиме від зміни геополітичної обстановки, очікувань внутрішніх учасників і ситуації на світових ринках”, – сказав Пірматов.
Офіційний курс на 11 січня – 461,84 тенге/$1.
Аграрний сектор Казахстану має великий потенціал і може стати одним із довгострокових постачальників високоякісної пшениці та олійних культур до Саудівської Аравії, заявив президент республіки Касим-Жомарт Токаєв.
“Казахстан посідає друге місце у світі за площею ріллі на душу населення і п’яте – за пасовищними ресурсами (180 млн га). Наша країна входить до 10 найбільших виробників пшениці та борошна. Ми готові стати одним із стабільних, довгострокових постачальників високоякісної пшениці, борошна та олійних культур у королівство”, – зазначив Токаєв, виступаючи на інвестиційному круглому столі з представниками ділових кіл Саудівської Аравії в неділю в Джідді.
Tokayev, КАЗАХСТАН, олійни культури, постачальник, ПШЕНИЦЯ, САУДІВСЬКА АРАВІЯ
