ТОВ KAZGELATIN має намір побудувати в Алма-Атинській області завод з виробництва желатину потужністю 10 тис. тонн на рік, повідомила прес-служба міністерства сільського господарства Казахстану.
«Проєкт передбачає будівництво в Алма-Атинській області заводу з виробництва харчового желатину та продукції глибокої переробки побічних продуктів тваринництва – шкур, кісток та іншої колагеновмісної сировини», – ідеться в повідомленні за підсумками зустрічі заступника міністра сільського господарства Єрмека Кенжеханули з представниками компанії.
Крім основної продукції, на заводі планується налагодити випуск колагенових компонентів, кормових білків і технічних жирів. Загальний обсяг інвестицій у проект оцінюють у 58 млрд тенге ($117,9 млн за поточним курсом).
“Наразі потреби внутрішнього ринку в харчовому желатині повністю покриваються за рахунок імпорту, незважаючи на наявність у країні достатньої сировинної бази. Казахстан має у своєму розпорядженні значні обсяги побічних продуктів тваринництва, які за належної переробки можуть стати джерелом продукції з високою доданою вартістю. Запуск виробництва дасть змогу скоротити імпортозалежність, підвищити рівень переробки сільгоспсировини і зміцнити продовольчу безпеку”, – зазначають у відомстві.
Окрему увагу було приділено створенню мережі заготівельних організацій у регіонах для приймання шкур і кісток сільськогосподарських тварин.
Як повідомлялося, у січні «дочка» турецького Iskefe Holding почала будувати в Алма-Аті завод із виробництва харчового желатину потужністю 7 тис. тонн на рік. Продукція цього підприємства буде використовуватися в харчовій, фармацевтичній і косметичній галузях.
За даними Мінсільгоспу Казахстану, у сфері переробки шкіряної сировини в країні працюють 11 підприємств, здатні щорічно переробляти 3,3 млн шкур ВРХ і 3,1 млн шкур дрібної рогатої худоби. Однак фактичний рівень переробки залишається низьким: 2024 року лише 5,9% сировини було спрямовано на переробку, 7,7% – експортовано, 86,4% залишилося незатребуваним.
У рамках комплексного плану з розвитку переробки сільгосппродукції на 2024-2028 роки передбачено створення понад 70 пунктів збору вовни та близько 200 пунктів збору шкур для формування стабільної сировинної бази для переробних підприємств, зазначають у відомстві.
Перша атомна електростанція (АЕС) у Казахстані матиме назву «Балхаш», повідомила прес-служба агентства республіки з атомної енергії.
«За підсумками фінального засідання Конкурсної комісії переможцем визнано назву “Балкаш” атом електр станціяси», яка отримала найбільшу кількість пропозицій від громадян. Обрана назва також відповідає міжнародній практиці найменування атомних електростанцій за географічною ознакою”, – йдеться в повідомленні за підсумками всенародного конкурсу на найкраще найменування АЕС.
Також конкурсна комісія визначила назву російською та англійською мовами: «Атомна електростанція »Балхаш” і Balkhash Nuclear Power Plant.
Першу АЕС, яка розташується поблизу озера Балхаш, побудує «Росатом». Російська компанія підписала з Казахстаном «дорожню карту» на будівництво двох атомних енергоблоків ВВЕР-1200. Будівництво станції займе орієнтовно 11 років і може бути завершене у 2035-2036 роках. Для будівництва станції опрацьовується питання залучення державного експортного фінансування за рахунок РФ.
Дослідницькі роботи поблизу селища Улкен на Балхаші стартували 8 серпня. Тут у рамках попередніх вишукувань фахівці «Росатома» дослідять щонайменше три майданчики в Жамбилському районі, для чого пробурять 50 свердловин глибиною від 30 до 120 м. На основі гідрогеологічних особливостей майданчика, параметрів сейсмічної стійкості та інших буде ухвалено рішення про точне розташування АЕС.
В уряді заявляли, що другу і третю АЕС у Казахстані може побудувати китайська China National Nuclear Corporation (CNNC).
Народний банк Казахстану Halyk Bank оголосив про придбання 49% акцій провідної фінтех-компанії Узбекистану — Click.
Угода передбачає взаємну участь сторін: Halyk Bank інвестує 176,4 млн доларів США у придбання частки в Click, а акціонери Click, своєю чергою, придбають 49% акцій Tenge Bank — дочірнього банку Halyk Bank в Узбекистані — за 60,76 млн доларів США.
Співпраця спрямована на зміцнення позицій обох компаній на динамічному ринку цифрових фінансів Центральної Азії та розвиток інноваційних банківських і платіжних сервісів у регіоні.
Click є найбільшою фінтех-платформою Узбекистану, що обслуговує понад 20 мільйонів користувачів і є визнаним лідером у сфері цифрових платежів та онлайн-фінансових рішень.
Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Казахстан представив власну криптовалюту — стейблкоін Evo (KZTE), випуск якого здійснено за підтримки міжнародної платіжної системи Mastercard. Новий цифровий актив прив’язаний до національної валюти у співвідношенні 1 до 1 з тенге, що забезпечує його стабільність і прозорість.
За словами розробників, Evo стане універсальним інструментом для безготівкових розрахунків і онлайн-транзакцій як всередині країни, так і за її межами. У перспективі монета може зайняти місце повноцінного платіжного засобу, інтегрованого у фінансову систему Казахстану і підтримуваного провідними банками та фінтех-компаніями.
Експерти відзначають, що запуск KZTE відображає прагнення Казахстану зміцнити позиції в сфері цифрових фінансів і прискорити впровадження блокчейн-технологій в економіку.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20250924/kazahstan-zapustiv-natsionalniy-steyblkoin.html
Майже половина українців висловлює позитивне ставлення до Казахстану, тоді як негативні оцінки залишаються відносно нечисленними. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з дослідженням, 42,7% респондентів мають позитивне ставлення до Казахстану (8,7% — повністю позитивне, 34,0% — здебільшого позитивне). При цьому 48,7% зайняли нейтральну позицію. Негативно висловилися лише 8,0% опитаних (1,7% — повністю негативне, 6,3% — здебільшого негативне). Лише 0,7% зазначили, що не обізнані про цю країну.
«Казахстан для українців є партнером у пострадянському просторі, який сприймається радше нейтрально або помірно позитивно. Суттєвого негативу у ставленні населення немає», — прокоментував результати дослідження керівник компанії Active Group Олександр Позній.
Економічні показники підтверджують взаємовигідність співпраці. Як наголосив співзасновник Experts Club Максим Уракін, у січні–серпні 2025 року товарообіг між Україною та Казахстаном склав 202,0 млн доларів США.
«Український експорт до Казахстану досяг 157,8 млн доларів, тоді як імпорт — 44,2 млн доларів. Позитивне сальдо для України становить понад 113,5 млн доларів, що свідчить про надзвичайно вигідний баланс у двосторонній торгівлі», — підкреслив експерт.
Таким чином, Казахстан сприймається українцями як країна з відносно позитивним іміджем та важливим торговельним партнером України.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КАЗАХСТАН, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
