Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Казахстан представив власну криптовалюту — стейблкоін Evo (KZTE), випуск якого здійснено за підтримки міжнародної платіжної системи Mastercard. Новий цифровий актив прив’язаний до національної валюти у співвідношенні 1 до 1 з тенге, що забезпечує його стабільність і прозорість.
За словами розробників, Evo стане універсальним інструментом для безготівкових розрахунків і онлайн-транзакцій як всередині країни, так і за її межами. У перспективі монета може зайняти місце повноцінного платіжного засобу, інтегрованого у фінансову систему Казахстану і підтримуваного провідними банками та фінтех-компаніями.
Експерти відзначають, що запуск KZTE відображає прагнення Казахстану зміцнити позиції в сфері цифрових фінансів і прискорити впровадження блокчейн-технологій в економіку.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20250924/kazahstan-zapustiv-natsionalniy-steyblkoin.html
Майже половина українців висловлює позитивне ставлення до Казахстану, тоді як негативні оцінки залишаються відносно нечисленними. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з дослідженням, 42,7% респондентів мають позитивне ставлення до Казахстану (8,7% — повністю позитивне, 34,0% — здебільшого позитивне). При цьому 48,7% зайняли нейтральну позицію. Негативно висловилися лише 8,0% опитаних (1,7% — повністю негативне, 6,3% — здебільшого негативне). Лише 0,7% зазначили, що не обізнані про цю країну.
«Казахстан для українців є партнером у пострадянському просторі, який сприймається радше нейтрально або помірно позитивно. Суттєвого негативу у ставленні населення немає», — прокоментував результати дослідження керівник компанії Active Group Олександр Позній.
Економічні показники підтверджують взаємовигідність співпраці. Як наголосив співзасновник Experts Club Максим Уракін, у січні–серпні 2025 року товарообіг між Україною та Казахстаном склав 202,0 млн доларів США.
«Український експорт до Казахстану досяг 157,8 млн доларів, тоді як імпорт — 44,2 млн доларів. Позитивне сальдо для України становить понад 113,5 млн доларів, що свідчить про надзвичайно вигідний баланс у двосторонній торгівлі», — підкреслив експерт.
Таким чином, Казахстан сприймається українцями як країна з відносно позитивним іміджем та важливим торговельним партнером України.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КАЗАХСТАН, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Казахстан вперше надав 10-річну посвідку на проживання в рамках програми Digital Nomad Residency. Одержувач — Павло Філатов, старший спеціаліст у галузі аналітики та BI (business intelligence), з міжнародним досвідом. The Astana Times
Програма діє з січня за указом президента Касим-Жомарта Токаєва і спрямована на залучення провідних фахівців у цифрових технологіях та штучному інтелекті.
Заявку подають онлайн через міжнародний інноваційний кластер Astana Hub. Фахівці кластера супроводжують кандидатів на всіх етапах — від подання документів до отримання посвідки на проживання відповідно до законодавства Казахстану. На сьогодні надійшло понад 270 заявок з близько 20 країн (США, Канада, Франція, Туреччина, держави СНД та ін.). Більшість заявників — професіонали в програмуванні, кібербезпеці, UI/UX дизайні та DevOps.
Казахстан також пропонує два види віз для віддалених працівників:
Казахстан планує ввести заборону на експорт кольорових металів усіма видами транспорту терміном до 31 грудня 2025 року, повідомляє прес-служба міністерства торгівлі та інтеграції республіки.
У прес-службі уточнили, що ініціатива розглядалася в п’ятницю на засіданні міжвідомчої комісії з питань зовнішньоторговельної політики та участі в міжнародних економічних організаціях.
«Міжвідомча комісія підтримала введення заборони на вивезення з території Казахстану заготовок і чушок кольорових металів усіма видами транспорту терміном до 31 грудня 2025 року. Заборона поширюється на необроблену мідь, алюмінієві сляби і білети, свинцеві чушки», – йдеться в повідомленні.
Як пояснили в прес-службі, даний захід спрямований на «забезпечення внутрішнього ринку стратегічною сировиною, запобігання вивезення продукції з низькою доданою вартістю і стимулювання переробки кольорових металів всередині країни».
Крім того, на засіданні прийнято рішення обнулити експортне мито на галій, яке раніше становило 10%. «Захід спрямований на стимулювання виробництва галію в Казахстані та розвиток експортного потенціалу», – зазначили в прес-службі.
У Мінторгу уточнили, що в останні роки галій в країні не вироблявся, проте Казахстан має необхідний ресурсний потенціал для виходу на цей ринок і може зайняти нішу в глобальному ланцюжку поставок.
«Це, в свою чергу, створить можливості для зростання експортної активності, збільшення валютної виручки та розширення присутності казахстанських виробників на зовнішніх ринках», – зазначили в міністерстві.
Наразі в Казахстані діє заборона на вивезення з території республіки брухту та відходів чорних і кольорових металів. Вперше вона була введена з 6 травня 2022 року, термін її дії неодноразово продовжувався, востаннє – у квітні поточного року.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club створив відеоаналіз потенціалу видобутку корисних копалин в Україні. Детальніше про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні та про корисні копалини країни можна дізнатися з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
4 липня ц. р. Президент Республіки Узбекистан взяв участь у 17-му саміті Організації економічного співробітництва (ОЕС), який проходив у м. Ханкенді під головуванням Президента Азербайджану.
У саміті взяли участь глави держав і урядів держав-членів ОЕС, включаючи Іран, Киргизстан, Таджикистан, Туреччину, Пакистан, Казахстан, Туркменістан, а також представники Афганістану, міжнародних організацій та бізнес-кіл регіону.
Учасники обговорили перспективи поглиблення багатостороннього співробітництва та обмінялися думками з ключових питань міжнародного та регіонального порядку денного.
На початку свого виступу Президент Шавкат Мірзійоєв окреслив поточні виклики безпеці та сталому розвитку, підтвердив свою прихильність мирному врегулюванню конфліктів, наголосивши на важливості справедливого врегулювання палестинсько-ізраїльського питання. Серед нових ініціатив висунуто:
• Прийняття концепції «Стратегічні цілі економічного партнерства – 2035», яка передбачає акцент на цифровізацію, інновації та штучний інтелект.
• Проведення зустрічі міністрів торгівлі з питань ЕКО в Ташкенті для обговорення стратегічних питань і підготовки Угоди про спрощення процедур торгівлі.
• Створення системи «зелених коридорів» для швидкого обміну інформацією та безперешкодної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
• Розробка довгострокової програми Ecoinvest для стимулювання приватних та міжнародних інвестицій у стійкі проекти в регіоні.
• Формування альтернативних транспортних коридорів, зокрема, розвиток залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан з подальшим з’єднанням з Трансафганським коридором.
• Прискорене створення Цифрового транспортного та митного офісу для координації цифровізації логістики.
• Проведення форуму національних авіакомпаній ECO в Самарканді з метою стимулювання авіаперевезень, туризму та маркетингової взаємодії в авіаційному секторі.
• Розробка дорожньої карти розширення туристичних послуг, спрямованої на подвоєння туристичного потоку в рамках ОЕС.
• Створення транскордонної «зеленої програми» відновлення екосистем у пустельних районах з акцентом на лісорозведення та розвиток рекреації.
• Підготовка пропозицій щодо реформування ОЕС з метою підвищення її ефективності та авторитету на міжнародній арені.
На завершення свого виступу Президент Узбекистану висловив упевненість, що саміт надасть нового імпульсу економічному співробітництву та відкриє етап змістовної трансформації регіонального партнерства.
Повний текст виступу Президента Узбекистану
