Церемонія закладення капсули в основу авіаційно-технічного ангарного центру технічного обслуговування та ремонту (Maintenance, Repair and Operations, MRO) літаків Boeing відбулася в Чимкеніті, повідомила прес-служба міністерства транспорту Казахстану.
«Новий комплекс стане найбільшим майданчиком з технічного обслуговування та ремонту повітряних суден у Центральній Азії та одним із значущих інфраструктурних проєктів авіаційної галузі Казахстану», – повідомило міністерство.
Проект передбачає створення сучасного центру повного виробничого циклу з фокусом на обслуговуванні повітряних суден Boeing, включаючи літаки сімейств Boeing-737 (Classic/NG/MAX), Boeing-757/767, а також перспективні програми по широкофюзеляжним повітряним суднам Boeing-777. У зв’язку з цим планується закупівля додаткових повітряних суден Boeing.
Комплекс буде розташований на території площею 10 гектарів. Загальна площа інженерно-технічної інфраструктури перевищить 45 тис. кв. м, включаючи приангарну стоянку повітряних суден площею понад 6 гектарів. Планується будівництво не менше 15 високотехнологічних об’єктів.
«Реалізація проекту дозволить сформувати в Казахстані сучасну сервісну базу міжнародного рівня, здатну залучати до обслуговування повітряні судна іноземних авіакомпаній, розширювати галузеві компетенції і створювати нові висококваліфіковані робочі місця», – йдеться в прес-релізі.
Відзначається, що ініціатива створення центру отримала розвиток в рамках робочого візиту президента Касим-Жомарта Токаєва в США, де на зустрічі з керівництвом корпорації Boeing були обговорені перспективи розширення стратегічного співробітництва, включаючи реалізацію проекту з будівництва центру технічного обслуговування і ремонту літаків Boeing в Чимкені.
Раніше казахстанський авіаперевізник SCAT домовився з концерном Boeing Co. про доведення кількості літаків Boeing-737 у своєму флоті до 15 бортів до 2035 року: у вересні 2025 року SCAT отримав свій 11-й Boeing-737 MAX8.
Казахстанська авіакомпанія Air Astana кілька років тому оголосила про плани почати польоти в США, коли отримає в своє розпорядження лайнери Boeing-787 Dreamliner. У листопаді 2025 року Air Astana оголосила про підписання контракту з Boeing Co. на поставку до 15 літаків Boeing-787-9 Dreamliner. Авіакомпанія очікує поставку чотирьох Boeing-787-9 Dreamliner у четвертому кварталі 2026 року.
ТОВ KAZGELATIN має намір побудувати в Алма-Атинській області завод з виробництва желатину потужністю 10 тис. тонн на рік, повідомила прес-служба міністерства сільського господарства Казахстану.
«Проєкт передбачає будівництво в Алма-Атинській області заводу з виробництва харчового желатину та продукції глибокої переробки побічних продуктів тваринництва – шкур, кісток та іншої колагеновмісної сировини», – ідеться в повідомленні за підсумками зустрічі заступника міністра сільського господарства Єрмека Кенжеханули з представниками компанії.
Крім основної продукції, на заводі планується налагодити випуск колагенових компонентів, кормових білків і технічних жирів. Загальний обсяг інвестицій у проект оцінюють у 58 млрд тенге ($117,9 млн за поточним курсом).
“Наразі потреби внутрішнього ринку в харчовому желатині повністю покриваються за рахунок імпорту, незважаючи на наявність у країні достатньої сировинної бази. Казахстан має у своєму розпорядженні значні обсяги побічних продуктів тваринництва, які за належної переробки можуть стати джерелом продукції з високою доданою вартістю. Запуск виробництва дасть змогу скоротити імпортозалежність, підвищити рівень переробки сільгоспсировини і зміцнити продовольчу безпеку”, – зазначають у відомстві.
Окрему увагу було приділено створенню мережі заготівельних організацій у регіонах для приймання шкур і кісток сільськогосподарських тварин.
Як повідомлялося, у січні «дочка» турецького Iskefe Holding почала будувати в Алма-Аті завод із виробництва харчового желатину потужністю 7 тис. тонн на рік. Продукція цього підприємства буде використовуватися в харчовій, фармацевтичній і косметичній галузях.
За даними Мінсільгоспу Казахстану, у сфері переробки шкіряної сировини в країні працюють 11 підприємств, здатні щорічно переробляти 3,3 млн шкур ВРХ і 3,1 млн шкур дрібної рогатої худоби. Однак фактичний рівень переробки залишається низьким: 2024 року лише 5,9% сировини було спрямовано на переробку, 7,7% – експортовано, 86,4% залишилося незатребуваним.
У рамках комплексного плану з розвитку переробки сільгосппродукції на 2024-2028 роки передбачено створення понад 70 пунктів збору вовни та близько 200 пунктів збору шкур для формування стабільної сировинної бази для переробних підприємств, зазначають у відомстві.
Перша атомна електростанція (АЕС) у Казахстані матиме назву «Балхаш», повідомила прес-служба агентства республіки з атомної енергії.
«За підсумками фінального засідання Конкурсної комісії переможцем визнано назву “Балкаш” атом електр станціяси», яка отримала найбільшу кількість пропозицій від громадян. Обрана назва також відповідає міжнародній практиці найменування атомних електростанцій за географічною ознакою”, – йдеться в повідомленні за підсумками всенародного конкурсу на найкраще найменування АЕС.
Також конкурсна комісія визначила назву російською та англійською мовами: «Атомна електростанція »Балхаш” і Balkhash Nuclear Power Plant.
Першу АЕС, яка розташується поблизу озера Балхаш, побудує «Росатом». Російська компанія підписала з Казахстаном «дорожню карту» на будівництво двох атомних енергоблоків ВВЕР-1200. Будівництво станції займе орієнтовно 11 років і може бути завершене у 2035-2036 роках. Для будівництва станції опрацьовується питання залучення державного експортного фінансування за рахунок РФ.
Дослідницькі роботи поблизу селища Улкен на Балхаші стартували 8 серпня. Тут у рамках попередніх вишукувань фахівці «Росатома» дослідять щонайменше три майданчики в Жамбилському районі, для чого пробурять 50 свердловин глибиною від 30 до 120 м. На основі гідрогеологічних особливостей майданчика, параметрів сейсмічної стійкості та інших буде ухвалено рішення про точне розташування АЕС.
В уряді заявляли, що другу і третю АЕС у Казахстані може побудувати китайська China National Nuclear Corporation (CNNC).
Народний банк Казахстану Halyk Bank оголосив про придбання 49% акцій провідної фінтех-компанії Узбекистану — Click.
Угода передбачає взаємну участь сторін: Halyk Bank інвестує 176,4 млн доларів США у придбання частки в Click, а акціонери Click, своєю чергою, придбають 49% акцій Tenge Bank — дочірнього банку Halyk Bank в Узбекистані — за 60,76 млн доларів США.
Співпраця спрямована на зміцнення позицій обох компаній на динамічному ринку цифрових фінансів Центральної Азії та розвиток інноваційних банківських і платіжних сервісів у регіоні.
Click є найбільшою фінтех-платформою Узбекистану, що обслуговує понад 20 мільйонів користувачів і є визнаним лідером у сфері цифрових платежів та онлайн-фінансових рішень.
Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Казахстан представив власну криптовалюту — стейблкоін Evo (KZTE), випуск якого здійснено за підтримки міжнародної платіжної системи Mastercard. Новий цифровий актив прив’язаний до національної валюти у співвідношенні 1 до 1 з тенге, що забезпечує його стабільність і прозорість.
За словами розробників, Evo стане універсальним інструментом для безготівкових розрахунків і онлайн-транзакцій як всередині країни, так і за її межами. У перспективі монета може зайняти місце повноцінного платіжного засобу, інтегрованого у фінансову систему Казахстану і підтримуваного провідними банками та фінтех-компаніями.
Експерти відзначають, що запуск KZTE відображає прагнення Казахстану зміцнити позиції в сфері цифрових фінансів і прискорити впровадження блокчейн-технологій в економіку.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20250924/kazahstan-zapustiv-natsionalniy-steyblkoin.html
