Російський маркетплейс Wildberries планує у першому кварталі 2027 року ввести в експлуатацію в Казахстані два великі логістичні комплекси загальною площею понад 260 тис. кв. м, повідомив міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Арман Шаккалієв.
«У першому кварталі наступного року в Алмати близько 160 тис. кв. м — компанія проводить будівельно-монтажні роботи. І в Астані близько 100 тис. кв. м», — заявив міністр на брифінгу в уряді Казахстану 4 серпня.
За його словами, ці проєкти є частиною раніше оголошеної програми розвитку казахстанського підрозділу Wildberries. Наразі компанія орендує в країні близько 46 тис. кв. м складських приміщень.
Шаккалієв також повідомив, що Wildberries не надсилала владі Казахстану нових звернень щодо пошуку або відкриття додаткових складських потужностей.
При цьому офіційні дані щодо розподілу площ між містами розходяться зі словами міністра. У повідомленні, опублікованому урядом Казахстану, йдеться про те, що логістичний хаб Wildberries, який будується в Астані, матиме площу 160 тис. кв. м, а не 100 тис. кв. м.
Інвестиції в астанинський комплекс оцінюються в 47,7 млрд тенге. Проєкт передбачає створення близько 6 тис. робочих місць, а завершення будівництва також заплановано на перший квартал 2027 року.
Представники об’єднаної компанії RWB раніше також повідомляли, що в Астані будується об’єкт площею 160 тис. кв. м, а неподалік від Алмати — комплекс площею понад 100 тис. кв. м. Таким чином, загальна площа двох центрів дійсно перевищить 260 тис. кв. м, однак остаточний розподіл площ між містами потребує уточнення.
Вартість логістичного центру Wildberries в Алмати раніше оцінювалася владою Казахстану в 43,2 млрд тенге. Точна дата завершення будівництва цього об’єкта у відповідному повідомленні не вказувалася.
Нові центри мають розширити можливості маркетплейсу щодо прийому, зберігання, сортування та доставки товарів у межах Казахстану. Розширення місцевої складської мережі також може скоротити терміни доставки та збільшити кількість казахстанських підприємців, які працюють через платформу.
У 2025 році обсяг роздрібної електронної торгівлі в Казахстані з урахуванням маркетплейсів досяг 3,769 трлн тенге. На продажі через маркетплейси припало 3,238 трлн тенге, або 86% усього ринку електронної комерції.
Wildberries входить до числа найбільших торговельних платформ Казахстану. Раніше Міністерство торгівлі повідомляло про плани Wildberries та Ozon побудувати в Астані та Алмати три фулфілмент-центри загальною площею 291 тис. кв. м із сукупними інвестиціями 101,3 млрд тенге.
Фінансові регулятори Казахстану та Китаю досягли домовленості про запуск пілотного проєкту щодо розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані, повідомила прес-служба Національного банку Казахстану за підсумками візиту його делегації до КНР.
«Важливим кроком стало досягнення домовленості між Національним банком і Народним банком Китаю щодо запуску пілотного проєкту з розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані», — йдеться в повідомленні.
«Ми домовилися про інтеграцію цифрового тенге та цифрового юаня за двома взаємодоповнюючими напрямками: багатосторонній платформі mBridge (міжнародна мультивалютна платформа для транскордонних платежів і переказів у режимі реального часу, що використовує технології блокчейн) та прямій двосторонній інтеграції через CBETS (Cross-Border e-CNY Transfer Services, платформа цифрового юаня для транскордонних розрахунків)», — пояснив заступник голови Нацбанку Казахстану Бінур Жаленов, який брав участь у переговорах, на своїй сторінці в соцмережах.
Під час переговорів із компанією Cross-Border Interbank Payment System (CIPS) сторони обговорили подальші практичні кроки щодо реалізації меморандуму про взаєморозуміння між Нацбанком, Національною платіжною корпорацією та CIPS, а також перспективи розширення використання транскордонної платіжної інфраструктури, розвитку розрахунків у національних валютах та зміцнення взаємодії у сфері міжнародних платежів.
У рамках реалізації меморандуму між Національною платіжною корпорацією Казахстану та UnionPay International (UPI) — глобальним підрозділом China UnionPay з міжнародного розвитку продуктів і послуг UnionPay — до кінця року буде реалізовано інтеграцію QR-платежів між країнами, повідомляє Нацбанк Казахстану.
Також центральні банки підписали нову угоду про валютний своп терміном на три роки з можливістю продовження за взаємною згодою сторін.
На зустрічах з Асоціацією банків Китаю та керівництвом найбільших комерційних банків КНР обговорювалася їхня участь у фінансуванні інвестиційних проєктів у Казахстані та випуску боргових інструментів.
Конституційний суд Казахстану постановив, що особи, які обіймали вищі державні посади згідно з Конституцією 1995 року, можуть бути знову обрані або призначені на відповідні посади після набрання чинності новою Конституцією 2026 року.
Рішення було ухвалено 7 липня за зверненням президента Касим-Жомарта Токаєва, який попросив суд надати офіційне тлумачення норм щодо кратності обрання та призначення на низку вищих державних посад, включаючи посаду президента.
Суд зазначив, що нова Конституція не містить положень, які передбачають врахування термінів перебування на посадах за попередньою Конституцією. Тому факт обіймання посади до 1 липня 2026 року сам по собі не є перешкодою для нового обрання або призначення після набрання чинності новою Конституцією.
На практиці це означає, що термін повноважень Токаєва, який розпочався після виборів 2022 року, не враховуватиметься при застосуванні нового обмеження щодо президентського терміну. Повторне обрання після набрання чинності Конституцією 2026 року вважатиметься першим для цілей застосування цих обмежень.
Reuters зазначає, що це рішення фактично запускає відлік президентських термінів для Токаєва заново. При цьому поки що не ясно, чи буде він домагатися нового терміну на дострокових президентських виборах, чи збереже поточний мандат до 2029 року.
Нова Конституція Казахстану набрала чинності 1 липня 2026 року. Вона зберігає обмеження в один семирічний президентський термін, але, згідно з тлумаченням Конституційного суду, це обмеження застосовується лише до виборів, що відбуваються вже в рамках нової Конституції.
Таким чином, Токаєв отримав юридичну можливість знову брати участь у президентських виборах, незважаючи на обмеження одним семирічним терміном, що діяло раніше.
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Україна домовилися про запровадження єдиних транзитних дозволів для вантажних перевезень. Про це повідомила пресслужба Міністерства транспорту.
Відповідну міжурядову угоду було підписано 15 травня цього року на засіданні Міжурядової комісії ТРАСЕКА в Астані. Вона передбачає запровадження єдиного бланка транзитного дозволу в усіх п’яти країнах.
Документ надасть перевізникам можливість перетинати території кількох держав-учасниць угоди за єдиним бланком без додаткових документів. Рішення спрямоване на усунення адміністративних бар’єрів і прискорення транзиту.
KYRGYZSTAN, АЗЕРБАЙДЖАН, КАЗАХСТАН, транзитні дозволи, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав Казахстан ключовим регіональним партнером України та висловився за поглиблення співпраці у сферах логістики, енергетики та післявоєнного відновлення, заявивши також про намір ініціювати платформу «Україна + Центральна Азія».
“Важливо, щоб Казахстан залишався одним із ключових постачальників енергетичних ресурсів у Євразії, одночасно диверсифікуючи та модернізуючи свій енергетичний сектор. Казахстан також є одним із провідних світових виробників урану, який є критично важливим ресурсом для виробництва ядерної енергії. Це відіграє важливу роль у глобальній енергетичній безпеці», – сказав міністр в інтерв’ю виданню The Times of Central Asia.
Сібіга зазначив, що Україна зацікавлена в участі казахстанського бізнесу та інвесторів у відновленні країни, а також у розвитку Середнього коридору як альтернативного транспортного маршруту між Азією та Європою за участю українських чорноморських портів.
Окремо глава МЗС торкнувся теми історичної пам’яті та спільного досвіду України і Казахстану, пов’язаного з політикою репресій і придушення національної ідентичності.
За словами Сібіги, стратегічна мета Росії полягає в продовженні політики, яка, за його оцінкою, бере початок ще з часів Російської імперії та радянського періоду.
«Стратегічна мета Росії – завершити те, що свого часу розпочала Російська імперія і не змогла довести до кінця радянська влада: викорінення національної ідентичності та знищення самої основи нашого існування як окремої нації», – підкреслив він.
Міністр також наголосив, що Україна та Казахстан мають спільну історичну пам’ять про заборону мови та культури, репресії, депортації та голодомори.
«Україна та Казахстан однаково пам’ятають трагічні сторінки своєї історії: заборони мови та культури, знищення інтелігенції, депортації, репресії та голодомори. Ми не можемо допустити, щоб це повторилося знову», – резюмував глава МЗС.
Казахстан планує з 2027 року повністю відмовитися від закупівлі електроенергії у Росії завдяки введенню в експлуатацію власних енергетичних потужностей, заявив заступник міністра енергетики країни Сунгат Есімханов.
За його словами, якщо заплановані енергетичні об’єкти будуть введені в експлуатацію наприкінці 2026 року або на початку 2027 року, Казахстан зможе задовольнити внутрішній попит без російських поставок. «Якщо ми введемо в експлуатацію всі наші планові енергетичні об’єкти наприкінці цього року або на початку наступного року, думаю, у 2027 році ми взагалі не будемо закуповувати електроенергію у Росії», — сказав Есімханов на прес-конференції.
Казахстан останніми роками щорічно закуповував електроенергію у Росії через дефіцит власних потужностей. За даними Міненерго, дефіцит знижується: у 2024 році він становив 2,1 млрд кВт-год, у 2025 році — близько 1,5 млрд кВт-год, а у 2026 році очікується на рівні 1–1,2 млрд кВт-год. У 2027 році влада розраховує обнулити цей показник.
Раніше міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявляв, що країна має намір повністю покрити потреби економіки в електроенергії до кінця першого кварталу 2027 року. Для цього в Казахстані реалізується 81 енергетичний проєкт загальною потужністю 15,3 ГВт з обсягом інвестицій понад 13 трлн тенге, або понад $25 млрд.
Відмова від російських поставок стане важливим етапом в енергетичній політиці Казахстану. Для країни це означає зниження залежності від зовнішнього джерела електроенергії та перехід до більш автономної моделі енергобалансу. При цьому успішність плану залежатиме від термінів введення нових об’єктів, стану мереж та здатності енергосистеми покривати пікові навантаження.
Рішення також має регіональне значення. Казахстан залишається частиною об’єднаної енергосистеми Центральної Азії і пов’язаний з російською енергосистемою, тому скорочення імпорту з РФ не означає повного технологічного розриву. Однак в економічному та політичному плані курс на заміщення російських поставок демонструє прагнення Астани зміцнювати власну енергетичну безпеку та знижувати вразливість перед зовнішніми перебоями.
Для Росії це означає поступову втрату частини експортного попиту на електроенергію з боку Казахстану. Для Центральної Азії — сигнал до прискорення модернізації генерації, будівництва нових ТЕЦ, розвитку ВДЕ та підвищення надійності мереж, оскільки дефіцит потужності залишається однією з головних інфраструктурних проблем регіону.
