Україна в січні-червні 2023 року імпортувала 211,737 тис. тонн на $46,196 млн, що відповідно на 51,6% і 84,0% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), частка солі в загальному імпорті в першому півріччі цього року збільшилась до 0,15% із 0,10% у першому півріччі минулого, водночас імпорт усіх товарів до України збільшився на 20,3% – до $30,43 млрд.
За даними Держмитслужби, найбільшим постачальником солі в Україну залишається Туреччина, яка забезпечила в першому півріччі 2023 року 32,4% усього її імпорту на $14,97 млн.
На частку Єгипту і Румунії припало 23,3% і 17,7% поставок, за які ці країни отримали $10,745 млн і $8,17 млн відповідно.
Роком раніше до трійки імпортерів солі України входили Туреччина з часткою 29,8%, Польща і Румунія з 22,8% і 19,8% відповідно. Їхній виторг від її продажу становив тоді $7,49 млн, $5,72 млн і $4,97 млн відповідно.
Держмитслужба нагадує, що 2022 року частка солі в загальному імпорті країни становила 0,15%. На зовнішніх ринках Україна закупила 438,11 тис. тонн солі на суму $92,12 млн.
У 2021 році частка солі в імпорті була лише 0,02%: 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
На експорт у цей довоєнний рік українські підприємства поставили 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022 року він упав у натуральному вираженні уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – ще більше, до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі у 2021 і 2022 роках були Польща (частка імпортних поставок 39,1% і 44,4% відповідно), Угорщина (27,4% і 27,3%) і Румунія (7,3% і 5,1%).
Після окупації російськими військами найбільшого виробника солі в країні – “Артемсолі” – за перше півріччя 2023 року експорт української солі становив лише 149 тонн на $32 тис. Її купили Румунія (93,5% постачань) і Молдова (3,2%).
Раніше, аналітичний “Клуб Експертів” проаналізував ситуацію з експортом та імпортом солі в Україні, докладніше дивіться за посиланням
Ризик виникнення холери на півдні та сході України вищий, ніж в інших регіонах, вважає лікар-інфекціоніст Ольга Боньковська.
“Більший ризик виникнення спалахів холери все-таки відзначається на півдні та сході України. Ці регіони є регіонами з підвищеним ризиком епідемії холери”, – сказала вона в ефірі аналітичного центру “Клуб експертів”.
Коментуючи ризики виникнення спалахів холери після підриву дамби Каховської ГЕС, Боньковська відзначила небезпеку холери, зокрема, через те, що “холера починається як звичайна кишкова інфекція, і на початкових етапах неможливо розрізнити, холера це чи звичайна кишкова інфекція”.
“Я не рекомендую проводити самолікування, тому що воно допоможе, якщо це звичайна кишкова інфекція, але якщо це холера, то можливості вилікуватися в домашніх умовах від холери немає”, – сказала вона.
Експерт нагадала, що основним проявом холери є дегідратація.
“Через різке зневоднення у людини може настати шок із втратою всіх функцій організму, нирок, серця, що призводить і до летального результату”, – сказала вона.
Інфекціоніст наголосила, що під час холери “втрата рідини набуває такого масштабу, що людина просто не встигає поповнити втрату рідини водою”.
“Швидкість виведення води з організму перевищує швидкість всмоктування води під час оральної регідратації, для поповнення води необхідна медична допомога в стаціонарі”, – сказала вона.
Боньковська зазначила, що для того, щоб убезпечити себе від холери, насамперед у регіонах, які постраждали від затоплення, необхідно вживати бутильовану воду або воду, що пройшла обробку шляхом кип’ятіння або за допомогою спеціальних таблеток, мити свіжі овочі та фрукти бутильованою водою або охолодженою перевареною водою, мити або дезінфікувати звичайними санітайзерами руки, позбутися звички тримати руки в роті: прийняти за аксіому правило “Геть руки з рота!”.
Крім того, інфекціоніст рекомендує не їсти руками, “у крайньому разі тримати бутерброд або будь-яку іншу їжу в чистій серветці”, не вживати в їжу креветки чи рибу без попередньої термічної обробки, а також купатися тільки в тих водоймах, де це дозволено.
При цьому експерт наголосила на неприпустимості самолікування гострих кишкових інфекцій антибіотиками.
“Я не раджу самостійно в домашніх умовах починати лікування діареї. Все-таки краще звертатися по медичну допомогу”, – сказала вона.
Повне відео можна подивитися за посиланням:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна тут:
За рік дії урядового проєкту грантових програм “єРабота” держава інвестувала в розвиток бізнесу 4 млрд грн, з яких 2,4 млрд грн видано у вигляді грантів на розвиток переробних підприємств, повідомила перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.
“1 липня минулого року уряд запустив грантові програми “єРабота”, щоб підтримати бізнес у цей важкий час, допомогти йому відновитися і розвиватися. За рік гранти за цими програмами вже отримали понад 5600 підприємців. Загалом держава інвестувала в активізацію бізнес-сфери 4 млрд грн”, – наводяться її слова в прес-релізі Міністерства економіки і торгівлі України.
При цьому уточнюється, що за грантові кошти українці отримали можливість завести власну справу, підприємства, які вже працюють, відкрили нові напрямки, розширили сфери діяльності, збільшили обсяги виробництва товарів і послуг.
Згідно з повідомленням, від початку запуску проєкту “єРабота” в липні 2022 року в межах програми “Власна справа” видано 5061 мікрогрант на загальну суму 1,2 млрд грн, на розвиток переробних підприємств – 455 грантів на 2,4 млрд грн, на садівництво та розвиток тепличного господарства – 88 грантів на 325 млн грн.
У Мінекономіки нагадали, що подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і люди, які не мають досвіду ведення бізнесу. Заяви подаються через портал “Дія” разом із бізнес-планом. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць – від 1-2 при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.
Грантові кошти повертаються державі через сплачені податки та збори в процесі діяльності підприємства протягом трьох років.
Як повідомлялося, проєкт “єРабота” був запроваджений урядом у липні 2022 року для надання підтримки бізнесу та стимулювання створення нових робочих місць. Він включає в себе кілька грантових програм. Зокрема, це програми мікрогрантів на відкриття або розвиток власного бізнесу, грантів на створення та розвиток переробних підприємств, закладання садів і виноградників, тепличного господарства.
Раніше київський аналітичний центр “Клуб експертів” і його засновник Максим Уракін спільно із засновницею компанії “Грантера” та експерткою з реалізації грантових проєктів Ольгою Шаверіною, запустили серію YouTube-роликів, присвячених особливостям грантового фінансування. Детальніше у відео за посиланням
Молдова в січні-березні 2023 року наростила в 6,5 раза експорт в Україну алкогольної продукції – до $9,40 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року ($1,44 млн), повідомив Національний банк Молдови (НБМ).
“Із часткою 17,6% від загального обсягу експорту Україна стала основним ринком збуту молдавського алкоголю, посунувши на друге і третє місця Білорусь і Румунію з частками 17,1% і 14,5% відповідно”, – процитувало інформацію НБМ молдавське видання mold-street.com.
При цьому Україна опинилася на першому місці серед імпортерів алкоголю Молдови, Росія – на восьмому.
Загалом у першому кварталі поточного року Молдова збільшила експорт алкоголю та етилового спирту на 26,8%, що в грошовому еквіваленті склало $53,47 млн.
Київський аналітичний “Клуб Експертів”, з метою просування українського вина, розпочав серію семінарів-дегустацій. Детальніше про це можна дізнатися за посиланням
У київському аналітичному центрі “Клуб експертів” у рамках ініціативи з навчання журналістів базовим навичкам надання першої домедичної допомоги відбувся перший семінар-практикум. Організаторами заходу виступили “Клуб експертів”, мережа медичних центрів Adonis, а також благодійна організація “Благодійний фонд “Help For Ukraine”, благодійний фонд “Фонд Громади Приірпіння”; інформаційний партнер – “Інтерфакс-Україна” та портал Open4Business.
На семінарі були присутні представники ЗМІ з різних регіонів України, чия робота пов’язана з ризиком і можливістю зіткнення з екстреними ситуаціями. За словами учасників, освоєння основних навичок надання першої допомоги може виявитися життєво важливим у критичних моментах, пов’язаних з їхньою професійною діяльністю в умовах воєнного часу.
Основна лекторка семінару, лікарка-анестезіологиня медичної групи Adonis Мар’яна Болюк, є співавторкою 12 наукових публікацій і має багатий досвід у галузі медицини. У своїй презентації вона висвітлила важливі аспекти домедичної допомоги, включно з алгоритмами базової підтримки життя, видами кровотеч і способами їх зупинки. Також на семінарі було відпрацьовано практичні методики, як-от визначення пульсу на магістральних артеріях і накладення турнікета.
За словами організатора семінару і засновника “Клубу експертів” Максима Уракіна, у ситуації, що склалася, розвиток навичок першої допомоги серед журналістів має велике значення, оскільки роль їхньої професії та ризик, з яким вони стикаються щодня, в умовах війни значно підвищилися.
“Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, з лютого минулого року, загинув уже 61 співробітник мас-медіа, а ще близько 500 журналістів було поранено. Тому ми глибоко усвідомлюємо важливість навчання журналістів базовим навичкам першої допомоги. Наші колеги постійно стикаються з ризиком і несуть відповідальність за інформування суспільства в складних умовах. Тому потрібно прагнути забезпечити журналістів не тільки інформацією, а й засобами для збереження та захисту їхнього життя і здоров’я”, – наголосив Уракін.
Надалі організатори семінару планують розвивати цей навчальний проєкт, охоплюючи більше представників ЗМІ та розширюючи їхні знання і навички в галузі першої допомоги. Журналісти, які володіють базовими навичками домедичної допомоги, зможуть ефективніше діяти в складних ситуаціях, сприяючи швидкому та ефективному наданню допомоги постраждалим. Навчання першої допомоги для журналістів у майбутньому має стати невід’ємною частиною їхньої професійної підготовки та відповідальності перед суспільством. За словами організаторів, у майбутньому важливо підтримувати та розвивати такі ініціативи, щоб журналісти були готові до екстрених ситуацій і сприяли загальній безпеці та благополуччю.
URAKIN, АДОНИС, БОЛЮК, ГОЛІЗДРА, ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ЖУРНАЛІСТИ, ЗМІ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПЕРША_ДОПОМОГА, Фонд громади Приірпіння
У четвер, 8 червня, в Києві відбудеться семінар-практикум “Перша домедична допомога при пораненнях і травмах”. Він призначений для представників ЗМІ, які матимуть змогу опанувати основні навички надання першої допомоги в разі поранень і травм.
Головним лектором на семінарі виступить Мар’яна Болюк, лікарка-анестезіологиня та представниця групи медичних центрів Adonis. Вона є співавтором 12 наукових публікацій і має багатий досвід у галузі медицини.
Організатори семінару надають великого значення цьому заходу і надають можливість журналістам отримати необхідні знання для надання першої домедичної допомоги. Участь у тренінгу дасть змогу журналістам ефективніше реагувати на надзвичайні ситуації та діяти професійно в разі поранень і травм.
Як зазначив співорганізатор тренінгу Максим Уракін, співробітники ЗМІ частіше потрапляють в ЧС, тому організатори намагаються робити подібні заходи на постійній основі, щоб врятувати життя людей.
“Загалом за час конфлікту загинув 61 представник ЗМІ. Крім того, за даними ЗМІ, близько 500 журналістів від початку війни дістали поранення і травми того чи іншого ступеня тяжкості. За допомогою наших тренінгів ми намагаємося врятувати життя та здоров’я громадян”, – зазначив Максим Уракін.
Організатори семінару: київський аналітичний центр “Клуб експертів”; Медичний партнер – Adonis; благодійна організація “Благодійний фонд “Help For Ukraine”; генеральний партнер – благодійний фонд “Фонд Громади Приірпіння”; генеральний інформаційний партнер – “Інтерфакс-Україна” та Open4Business.
URAKIN, АДОНИС, ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ЖУРНАЛІСТИ, ЗМІ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПЕРША_ДОПОМОГА, Фонд громади Приірпіння
