Інвестиції в дослідження в агарній галузі (research and development, R&D) та точне землеробство дають змогу в довгостроковій перспективі збільшити вкладені кошти у ВВП більш ніж у 30 разів, повідомив професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський під час панельної дискусії в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Один долар інвестицій у наукові дослідження в аграрному секторі продукує в середньому $32 у національному багатстві в довгостроковій перспективі. Якщо порівняти їх з інвестиціями в інфраструктуру, “вихлоп” там становить до $5 з кожного вкладеного в неї долара. Відповідно потенціал аграрних R&D набагато вищий, ніж може здаватися”, – наголосив він.
Крім того, за даними Нів’євського, для українських умов інвестування в агарні R&D за одночасного впровадження методів точного землеробства дає змогу наростити цей показник на 10%.
У панельній дискусії з питань розвитку точного землеробства також взяли участь президент Української агропродовольчої платформи Ольга Трофімцева; менеджер з розвитку бізнесу компанії “Байєр” Сергій Сичевський; керівник служби точного землеробства агрохолдингу “Контінентал Фармерз Груп” Дмитро Зайцев; керівник відділу точного землеробства та телеметрії в Україні, Молдові, Скандинавії та Прибалтиці CNH Україна Микола Чорнонос; директор з інновацій компанії Agrain Кирило Дружинін.
“Якщо технологія відповідає на одне з двох питань: полегшити умови роботи для людини або покращити її результати, то вже є доцільність її розглядати. Далі вже вивчається площа поля, які культури на ньому висаджують, яка у нас технологія та культура виробництва”, – пояснив Представник “Контіненталу” Зайцев підхід до впровадження точного землеробства.
У свою чергу представник агрохолдингу Agrain Дружинін уточнив, що способи впровадження точного землеробства можуть значно відрізнятися для агрохолдингів із тисячами гектарів в обробці та для фермерів із земельним банком у десятки гектарів. За його словами, іншою тенденцією у точному землеробстві стане скорочення кількості працівників у сільському господарстві та зміна затребуваності професій: наприклад, уже зараз трактористи в агрохолдингу скоріше виконують функції операторів, які контролюють автономну роботу машин.
“Той прогрес, який ми маємо щодо техніки, – це просто космос. Якщо дивитися на техніку як на річ, яка виконує за вас якусь операцію, ви прогресу не побачите. Але якщо подивитися на неї як засіб полегшення роботи і засіб скорочення затрат, то у нас є факт технологічної революції, яка відбувається на наших очах”, – наголосив Дружинін.
За його словами, наразі Agrain практично завершив переведення техніки на автономну обробку полів, коли сільгоспмашини можуть самостійно рухатися визначеними лініями навігації не лише прямо, а й розвертатися в міжряддя.
Сергій Сичевський уточнив, що однією з проблем широкого впровадження автономної техніки є мала кількість інноваційної техніки в Україні, що здатна генерувати дані про переміщення, які в подальшому зможе зчитувати та використовувати техніка інших виробників. Він навів оцінки компанії “Байєр”, згідно з якими в Україні наразі лише близько 20% комбайнів та сівалок можуть генерувати якісні навігаційні дані для автономної роботи.
“Я зроблю невеликий акцент: на виставці Agritech у Німеччині ми запропонуємо рішення, яке ми також пропонуватимемо в Україні. Воно дасть змогу збільшити кількість сумісних комбайнів, які зможуть генерувати таку інформацію на полях”, – зазначив менеджер із розвитку бізнесу “Байєра”.
Представник CNH Україна Микола Чорнонос наголосив на значній нестачі кадрів, що здатні розвивати напрям точного землеробства, а особливо фахівців у сфері аналітики даних та машинного навчання. Під час дискусії учасники підтримали думку, що жоден навчальний заклад в Україні не готує спеціалістів у зазначеній галузі, їхнім навчанням “з нуля” займаються самі агрокомпанії.
Він також наголосив на необхідності держави визначати стратегічні напрями розвитку АПК та ініціювати розвиток у них.
“Якщо подивитися, за останні роки спостерігається збільшення сервісної орієнтованості АПК. Фактично всі компанії-виробники переходять на сервісні моделі співпраці зі своїми кінцевими клієнтами. Одним із хороших кейсів, де можна побачити цю трансформацію, є ринок дронів, який збільшується щороку. Цього року, якщо я не помиляюся, їхнє зростання сягнуло 700%. Де ще таке можна побачити?”, – наголосила екс-заступник міністра агарної політики Ольга Трофімцева.
Попри такі обсяги зростання ринку, подібні компанії поступово переходять на сервісну модель роботи, продаючи як обладнання, а й послуги з їх обслуговування.
CHORNONOS, БАЙЄР, ДРУЖИНІН, ЗАЙЦЕВ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, НІВ'ЄВСЬКИЙ, СИЧЕВСЬКИЙ, ТРОФИМЦЕВА
На Youtube-каналі «Клуб експертів» пройшла прем’єра першої передачі, присвяченої підбиттю підсумків 30-річчя незалежності України в економічній і соціальній сферах.
У пілотному випуску, присвяченому демографічної ситуації в нашій країні, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін і провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко, проаналізували основні тенденції зміни чисельності населення України за останні 30 років, вивчили історичні дані і прогнози ООН на найближче сторіччя.
Гість програми зазначила, що Україна має одні з найгірших демографічних показників на пострадянському просторі. За її словами, це пов’язано перш за все з різким зниженням народжуваності в другій половині 90-х, початку 2000-х років.
“Ще з радянських часів однієї з найбільших проблем підвищення народжуваності залишалися масові аборти, які фактично стали інструментом регулювання чисельності населення. При цьому, народжуваність до 1990-го року залишалася порівняно високою – в середньому 2-3 дитини на сім’ю на території УРСР “, – зазначила експерт.
Вона також додала, що на сьогодні народження дитини в українській родині є “героїчним вчинком” через складну соціально-економічну ситуацію, тому в найближчі десятиліття очікувати сплеску народжуваності не доводиться.
Ткаченко наголосила, що з 60-х років минулого століття в Україні практично відсутня позитивна динаміка тривалості життя. Середній вік як чоловіків так і жінок в нашій країні зараз приблизно такий же як і 60 років тому, не дивлячись на значний загальносвітовий прогрес в сфері медицини та охорони здоров’я.
«Ця ситуація характерна як для пізнього СРСР, так і для пострадянського періоду. При цьому країни як західної, так і східної Європи, навіть ті, що входили до соцтабору, демонстрували набагато більш позитивну динаміку », – додала науковець.
Більш детально з аналізом демографічної ситуації в Україні Ви можете ознайомитися в відеоролику, опублікованому на каналі «Клуб експертів»:
https://www.youtube.com/watch?v=Gc04wUpexnE
Підписатися на канал “Клуб Експертів” можна тут.
URAKIN, ВІДЕО, ДЕМОГРАФІЯ, КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ЛИДИЯ ТКАЧЕНКО
Проєкт Presszvanie за підтримки Клубу експертів провів 15 липня черговий вебінар для журналістів “Як нам брешуть цифри і факти, і що з цим робити”.
Главред журналів “Гроші” і “Кореспондент” Олександр Крамаренко розповів про те, як в рамках журналістики даних коректно оперувати цифрами і фактами, як адекватно використовувати критичне мислення і прийоми презентації даних.
Повне відео вебінару є за посиланням: https://youtu.be/PGMXaotQTWs
Децентралізація в Україні далека від свого завершення, вважає експерт з місцевого самоврядування, директор програми практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
«Сьогодні ми далекі від того, щоб країна була децентралізована, ми зробили тільки перші базові кроки, але ми йдемо до цього», заявив Солонтай у коментарі про особливості і проблеми процесу децентралізації в Україні на Youtube-каналі «Клуб експертів».
На думку експерта, наразі виникла ситуація, в результаті проведених реформ зросла самостійність міських та сільських громад. При цьому на загальнодержавному рівні політики обираються патерналістським населенням. Такі політики з одного боку підтримують самостійність громад, а з іншого хочуть, щоб центр продовжував давати вказівки на місця.
«Зверху механізми взаємодії з самостійними громадами ще не відпрацьовані. Політики діють по старинці – ухвалити закони, направити розпорядження, виділити кошти і так далі. Це вертикальне управління. А керувати в новій системі, коли низи самостійні, а верхи мають обмежені можливості, влада ще не навчилась» – вважає експерт.
Солонтай зауважив, що в наших умовах, коли тіньова економіка та корупція не подолані, правоохоронні органи недореформовані, а місцева влада все більш самостійна, виникла системна криза у взаємодії центру та регіонів.
«Яка б ситуація не виникла в країні, ми приречені на конфлікт влади з місцевим самоврядуванням» – резюмував експерт.
Відео див тут
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут.
ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИЯ, ЕКСПЕРТ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПОЛІТИКА, СОЛОНТАЙ
На думку політолога Данила Богатирьова в останні тижні Міжнародні відносини характеризуються наростанням конфронтації між різними центрами сили.
За словами експерта-міжнародника, для сучасної геополітичної обстановки в світі характерний початок не однієї, а двох холодних воєн: між Росією і США в Східній Європі і між Китаєм і США в Південно-Східній Азії.
“Наприклад, недавня зустріч представників Держдепартаменту США і МЗС КНР на Алясці тільки посилила протиріччя між країнами. За підсумками зустрічі прозвучали недвозначні конфронтаційні заяви. Американська сторона висловила китайській претензії про порушення прав людини в Гонконзі і Синьцзян-Уйгурському автономному окрузі, зростаючому тиску на Тайвань. Китайці, у свою чергу вказали США на факти порушення прав людини в самій Америці під час придушення протестного руху BLM”, – заявив Богатирьов.
На думку політолога, аналогічний рівень конфронтації також досягнутий між США і Російською Федерацією.
“На сьогоднішній день ми бачимо спроби ліквідації в Росії і Білорусі внутрішньої опозиції. Так, російською владою запущений процес з визнання структури Олексія Навального (Фонд боротьби з корупцією – ред.) екстремістською організацією. У Білорусі також не випадково саме зараз розкрили так звану змову опозиційної інтелігенції”, – вважає експерт.
Як зазначив політолог, всі ці процеси в майбутньому можуть привести до утворення феномену “великих просторів” в різних регіонах світу, які будуть по суті зонами безпосереднього впливу тієї чи іншої великої держави.
“Ми входимо в світ “великих просторів”, в світ зон впливу, де між ними буде розгоратися холодна війна і в майбутньому не виключені серйозні обмеження пересування громадян і будь-який інший транскордонної діяльності. Подібні речі будуть можливі тільки в рамках свого великого простору, тобто це призведе до опускання справжнісінької “залізної завіси”, як це було в минулу холодну війну”, – підсумував Богатирьов.
Повне відео ви можете подивитися на YouTube-каналі “Клуб експертів“.
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут
