За останні два місяці на базі аналітичного центру “Клуб експертів” за сприяння громадського об’єднання “Укрсадвінпром” і благодійного фонду “Реконструкції та розвиток України” відбулася серія науково-практичних семінарів-дегустацій вінтажних напоїв віком від 20 до 80 років, у яких взяли участь представники української винної галузі, ритейлу, ЗМІ, а також інші експерти.
Загалом учасники семінарів ознайомилися з понад 40 видами вінтажного алкоголю, виробленого в Україні та країнах Європи в другій половині минулого століття. Загальний вік напоїв перевищує 3000 років.
Зокрема, на конференціях було презентовано такі відомі українські колекційні марки, як “Херес Масандра” 1980-х років розливу та “Чорний доктор” 2007 року. Серед європейських алкогольних брендів учасники виділили рідкісний хересний бренді “Hispano” 1870 (!) року, ще один іспанський напій “Ponche Rives” 1978 року, вермут “Marsala” 1950-х років та інші напої. Загалом учасниками семінару було проведено оцінку 15 різних вінтажних напоїв.
За словами експерта-колекціонера вінтажних алкогольних напоїв Ігоря Магаляса, вартість більшості зразків, які були представлені на семінарах, не перевищує ціни аналогічних напоїв на полицях супермаркетів. При цьому смакові якості та екологічність вінтажних напоїв на порядок перевершують багато сучасних брендів.
“Річ у тім, що автоматизація виробничих ліній алкоголю, яка стала широко впроваджуватися наприкінці минулого століття, призвела до закономірного погіршення якості на догоду кількості. Не раз стикався із ситуаціями, коли на закритих дегустаціях експерти сомельє надавали перевагу вінтажному алкоголю нижчого класу, але виробленому в 1960-х – 1970-х, перед сучасними дорогими брендами, розлитими в 2000-х – 2010-х”, – зазначив Магаляс.
За словами експерта, причиною цього є зовсім не кількість років, проведених напоєм у пляшці, а технологічний процес виробництва на початкових етапах, який більшою мірою впливає на букет і смакові якості будь-якого алкоголю.
Організатор серії семінарів Максим Уракін, своєю чергою, висловив сподівання на подальший розвиток в Україні ринку вінтажних напоїв і популяризацію культури їхнього вживання в новому 2023 році.
“Ми продовжуватимемо просування вінтажного алкоголю на український ринок. У Європі ця продукція давно має свою широку аудиторію споживачів, а в нас досі вважається “елітною” та недоступною, хоча, на мій погляд, це є хибною думкою. Тому основна мета наших семінарів, зробити вінтажний алкоголь більш доступним для українців”, – підкреслив він.
Вінтаж (мілезим) – у виноробстві означає рік дозрівання врожаю певного сорту винограду, з якого вироблено вино, бренді, коньяк або інший напій на його основі. Цей показник має важливе значення у визначенні характеристик напою, оскільки погодно-кліматичні умови змінюються щосезону, що може як позитивно, так і негативно впливати на органолептичні показники напоїв однієї й тієї самої марки.
Клуб експертів – київський аналітичний центр, що займається дослідженнями в галузі економіки, соціології та інших наукових дисциплін. Зокрема, за сприяння Клубу експертів торік було проведено кілька заходів із просування продукції вітчизняного виноробства.
Громадська Спілка “Укрсадвинпром” виступила партнером семінару та дегустації. “Укрсадвинпром” об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, підприємства, що здійснюють переробку фруктів і ягід, виробництво вина, а також наукові установи для впровадження нових наукових підходів у виробництво.
Благодійний фонд “Реконструкції та розвитку України” здійснює широку волонтерську підтримку армії та мирних громадян після початку війни. Зокрема за підтримки ректора КНУБА Петра Куликова, фондом було передано сучасний мобільний госпіталь для потреб військових.
UKRSADVYNPROM, ВИНО, ВИНОДЕЛИЕ, ВИНТАЖНОЕ_ВИНО, КЛУБ_ЭКСПЕРТОВ, КОНФЕРЕНЦИЯ, НАУКА, УРАКИН
Виробники та переробники винограду, а також представники виноробної галузі проведуть 25-29 травня міжнародний форум Odessa Wine Week в Одесі, захід об’єднає зусилля української виноробної спільноти, спрямовані на розвиток винного ринку України, еногастрономічного туризму, популяризацію і просування бренда “українське вино” й інтеграцію України у світову винну спільноту.
Про це повідомили організатори заходу – голова громадської організації “Укрсадвинпром” Володимир Печко, керівник проектів “Експо-юг-сервіс” Белла Ханамерян і завідувачка кафедри технології вина та сенсорного аналізу Одеської національної академії харчових технологій Оксана Ткаченко на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
За даними глави “Укрсадвинпрому” Печка, його асоціація організовує щорічний форум, що вперше проводився цього року в Одесі, оскільки цей майданчик дає можливість зібрати провідних фахівців винної галузі, учених, енологів (фахівців з оцінки виноградників), виноробів, представників влади, національних та іноземних винних асоціацій, туристичної галузі, HoReCa та ритейлу, сомельє, журналістів, трейдерів вина і виробників супутніх товарів і технологій для популяризації українських вин.
“Минулого року можна було спробувати 305 зразків із 65 виноробень України. Тобто в одному місці можна куштувати українські вина крафтових виноробів, середніх виробників із площами виноградників 40-60 га і великих виробників з усієї України”, – уточнив Печко.
Організатор форуму Белла Ханамерян уточнила, що цього року партнерами заходу стали 30 компаній. Окрім того, на Odessa Wine Week-2021 виступили 87 спікерів і експертів з 18 країн, проведено профільні доповіді та дискусії щодо 40 тем, усього подію відвідали понад 3 тис. осіб.
За її словами, у 2022 році на форумі анонсовано проекти, серед яких розмови про вино й інтеграцію України у світову винну спільноту Wine Future Forum, а також конкурс Odessa Wine&Spirit Awards.
“У 2022 році у нас з’являється креативний конкурс на найкращу етикетку. В нас буде вітрильна регата, спеціальна програма “Жінки у виноробстві”, вечірні перформанси, музично-художні виставки, бієнале, все, що можна показати в культурі пиття, звернути увагу на вино як на частину культурного коду країни”, – пояснила Ханамерян.
За даними Оксани Ткаченко, українські представники галузі бачать серед своїх стратегічних цілей визнання в інших країнах світу.
“Ми вже маємо інтерес з боку найближчих наших сусідів, ми очікуємо делегації з таких країн, як Узбекистан, Грузія, Вірменія, які не просто приїдуть, щоб показати себе, але ми готуємо для них освітні проекти, в яких буде відвідування виноробень і участь в освітньому проекті у форматах B2B і B2C”, – зазначила вона.
Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики України Ігор Виштак, який брав участь у прес-конференції, уточнив, що його відомство на підтримку садівництва, виноградарства і хмелярства в 2021 році вже спрямувало 450 млн грн компенсації, з яких 200 млн грн – за посадковий матеріал, спорудження шпалер для вирощування витких рослин і краплинне зрошування (з них 9 млн грн – на виноградарство), а 250 млн грн – на будівництво і реконструкцію об’єктів для зазначених культур (зокрема 19 – на будівництво об’єктів і купівлю ліній виноробства).
Інтерфакс-Україна та Клуб Експертів виступили партнерами Odessa Wine Week.
UKRSADVYNPROM, URAKIN, АКЦИЗ, ВИНО, ВИШТАК, КЛУБ_ЭКСПЕРТОВ, ПЕЧКО, ХАНАМЕРЯН
Громадська спілка “Укрсадвинпром” і Міністерство аграрної політики та продовольства розпочали роботу над створенням виноградарського реєстру для обліку виробництва та споживання винограду і вина в Україні, що дасть змогу скасувати ліцензування вина й вивести його зі списку підакцизних товарів.
Про це повідомив голова громадської спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
“Укрсадвинпром” та Мінагрополітики починають працювати над створенням виноградарського реєстру, що необхідно для правильного регулювання ринку, а саме над створенням трьох видів обов’язкових декларацій: скільки винограду ви виробили, скільки вина з цього винограду ви зробили і скільки вина залишилося у вас у залишках на кінець року”, – пояснив Печко.
За його даними, держава за допомогою цих трьох декларацій зможе ефективно аналізувати виробництво, обсяги продажу та перехідні залишки винограду та вина в країні, що надалі дасть змогу їй відмовитися від необхідності ліцензувати вино та скасувати стягнення з нього акцизного податку.
Він додав, що, згідно з українським законодавством, вино є харчовим продуктом, який не має оподатковуватись акцизним податком.
“Я вважаю, що це приведе до зростання кількості виноробних господарств. Ми працюємо над тим, щоб в Україні створювали такі “шато” (виноробні господарства – ІФ), це необов’язково мають бути гігантські підприємства”, – уточнив він.
Окрім того, “Укрсадвинпром” має намір у 2022 році вступити до організації OIV (International Organisation of Vine and Wine), яка контролює 85% світового ринку вина.
“У нас у планах входження до міжнародної організації OIV. Це організація з питань вина, до якої входять 47 держав, це 85% світового виноробного ринку, який створюють провідні країни: Китай, Франція, Іспанія, США – і куди всі прагнуть. Вона опікується гармонізацією ухвалених стандартів для виробництва виноградарської продукції”, – розповів Печко.
За його словами, цю ініціативу також підтримує Мінагрополітики. Голова організації зазначив, що питання вступу організації до OIV полягає лише в тому, скільки часу необхідно для завершення процедури асоціації, і припустив, що це вдасться зробити наступного року.
Як повідомлялося, на цій прес-конференції директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак заявив, що його відомство у 2021 році спрямувало на підтримку садівництва, виноградарства та хмелярства 450 млн грн компенсації. З них 200 млн грн виплачено за посадковий матеріал, спорудження шпалер для вирощування кучерявих рослин та краплинне зрошення (з них 9 млн грн – на виноградарство), а 250 млн грн – на будівництво та реконструкцію об’єктів для зазначених культур (зокрема 19 млн грн – на будівництво об’єктів виноробства та купівлю технологічних ліній).
Інтерфакс-Україна та Клуб Експертів виступили партнерами Odessa Wine Week.
UKRSADVYNPROM, URAKIN, АКЦИЗ, ВИНО, ВИШТАК, КЛУБ_ЭКСПЕРТОВ, ПЕЧКО, ХАНАМЕРЯН
