Пасажиропотік через український кордон на тижні з 7 по 13 червня з настанням літа, завершенням шкільного року та початком сезону відпусток зріс ще на 3% – до 590 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд збільшився з 311 тис. до 324 тис., тоді як на в’їзд – з 262 тис. до 266 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла зі 125 тис. до 127 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами залишився на рівні 514.
Протягом тижня Держприкордонслужба інформувала про зростання пасажиропотоку через державний кордон України та формування через це черг.
“Найбільше навантаження спостерігається наприкінці тижня та у вихідні дні”, – зазначало відомство.
Як вказує Держприкордонслужба, опівдні у неділю на польському кордоні найбільша черга легкових авто була на пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 80 штук, тоді як в “Укгриніві” та “Шегинях” проходження кордону очікувало по 15 авто, в “Краківці” – 10.
На кордоні з Угорщиною черги по 20-25 машин були на всіх переходах – “Вилок”, “Лужанка”, “Тиса”, “Дзвінкове” та “Косино”.
На кордоні зі Словаччиною в ПП “Ужгород” проходження огляду очікувало 40 авто, в “Малому Березному” – 15.
На кордоні з Румунією чергу була на основному переході “Порубне” – 50 машин.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхала 306 тис. та в’їхало 268 тис. людей, потік машин також був менший – 119 тис.
Минулого року з першого тижня червня розпочалося суттєве літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало п’ять тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 137 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 травня 2025 року оцінювалась в 5,059 млн (на 17 квітня – 6,358 млн), а загалом у світі – у 5,620 млн (6,918 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 31 травня по 6 червня з настанням літа, закінченням шкільного року і початком сезону відпусток зріс на 13,2% – до 573 тис., свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook.
Згідно з ними, потік на виїзд підскочив з 253 тис. до 311 тис., тоді як на в’їзд зріс з 253 тис. до 262 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася не так істотно – з 124 тис. до 125 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами навіть трохи зменшився – з 524 до 514.
Як зазначає відомство, опівдні в неділю на польському кордоні черга легкових авто була тільки на пункті пропуску (ПП) «Устилуг» – 30 штук, а в «Шегинях» на проходження кордону чекало 4 автобуси.
На всіх інших ПП черги відповідно в 15 і 10 машин були в ПП «Вилок» і «Лужанка» на кордоні з Угорщиною і по 10 авто в ПП “Ужгород” і «Малий Березний» на кордоні зі Словаччиною.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 291 тис. і в’їхало 251 тис. осіб, потік машин також був меншим – 118 тис.
Минулого року з першого тижня червня почалося істотне літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало п’ять тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 79 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк в квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України в 2024 році в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах мова йде про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, у 2024 році до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку в 2025 році на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалася в 6,358 млн, а в цілому в світі – в 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Пасажиропотік через український кордон з 17 по 23 травня з наближенням літа зріс на 1,6% – до 499 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд збільшився на 0,8% – з 252 тис. до 254 тис., тоді як на в’їзд – на 2,5%, з 239 тис. до 245 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла з 123 тис. до 125 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами трохи зменшився – з 526 до 517.
Як вказує Держприкордонслужба, у цю неділю станом на 15:00 на кордоні із Польщею черги були на пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” – 25 авто, “Краківець” та “Шегині” – по 10. Щодо інших ділянок кордону, то на кордоні з Угорщиною в ПП “Тиса” стояло 10 машин, а на кордон із Словаччиною в ПП “Ужгород” 5, тоді як в інших пунктах пропуска черги були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року майже дорівнюють минулорічним: тоді за подібні сім днів з України виїхало 254 тис. та в’їхало 239 тис. людей, але потік машин був менший – 115 тис.
В той же час минулого року з останнього тижня травня розпочалося літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало шість тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 30 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 10 по 16 травня зменшився ще на 4,3% – до 491 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд скоротився на 9,7% – з 279 тис. до 252 тис., тоді як на в’їзд збільшився на 2,1% – з 234 тис. до 239 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зменшилася зі 124 тис. до 123 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки зріс з 498 до 526.
Як вказує Держприкордонслужба, у цю неділю станом на 15:00 на кордоні із Польщею черги були на пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” – 35 авто, “Краківець” та “Шегині” – по 20. Щодо інших ділянок кордону, то несподівано велика черга сформувалась на кордоні із Румунією у ПП “Порубне”, де сьогодні проходить другий тур президентських виборів, – 60 машин, тоді як в інших пунктах пропуска затори були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року менше минулорічних, коли Великдень для православних та греко-католиків прийшовся на 5 травня: тоді за подібні сім днів з України виїхало 309 тис. та в’їхало 239 тис. людей, потік машин становив 135 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 21 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Умови фінансування наукових досліджень не дозволяють українським вченим повною мірою захистити свої інтелектуальні права та розробки за кордоном, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Патенти на всі наші розробки – це переважно патенти на території України. Що стосується отримання захисту інтелектуальних прав за кордоном, то це більш складне питання, яке вимагає в десятки разів більших фінансових витрат. Умови фінансування наукової сфери поки не дозволяють в повному обсязі захистити інтелектуальні права за кордоном», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що публікація у відкритому доступі в найбільш авторитетних наукових виданнях теж вимагає значного фінансування. «Але нам вдається знаходити можливості для публікацій наших результатів у провідних наукових виданнях Європи, США, знайомлячи наукову спільноту з нашими розробками і підтверджуючи таким чином пріоритет української науки», – зазначив він.
Водночас Задорожній додав, що навіть в умовах війни інституту вдається презентувати себе на міжнародному рівні, серед іншого беручи участь, зокрема дистанційно, в найважливіших міжнародних наукових подіях і конференціях, а також проводити щорічну міжнародну конференцію «Філатовські читання».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Мультимодальний термінал підприємства «Фішка-Нов» запустять на території Глибівської громади (Чернівецька обл.), поблизу кордону з Румунією, повідомила прес-служба громади.
“Запуск цього терміналу стане важливим кроком у розвитку транспортної інфраструктури, підвищить транзитний потенціал регіону і сприятиме економічному зростанню як на місцевому, так і на державному рівнях. Крім того, його розташування поблизу кордону з Румунією надає йому стратегічного значення в перевезеннях між Україною та Європейським Союзом”, – стверджують у громаді.
Інфраструктура об’єкта включає шість залізничних колій і спеціальне обладнання, що дозволяє здійснювати перевантаження між вагонами з українською колією шириною 1520 мм і європейською – 1435 мм. Термінал також прийматиме вантажі автомобільним транспортом. Придбані та встановлені тензодатчики покликані забезпечити точний контроль ваги вантажів під час завантаження та розвантаження.
Підприємство «Фішка-Нов» планує створити близько 100 нових робочих місць.
Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нив’євський у Телеграм-каналі високо оцінив ініціативу громади, яка скористалася розробленим КСЕ у 2023 році техніко-економічним обґрунтуванням будівництва сухого порту на кордоні з Польщею.
«Результат був досить несподіваний, але приємний – такі проєкти економічно доцільні навіть без держпідтримки. Чому це важливо? Тому що поліпшення і підвищення потужності сполучення з ЄС – це свого роду страховка проти »божевільного” сусіда. Тобто це те, що можна підтримувати грошима платників податків, а тут результат – що все добре виглядає без підтримки”, – резюмував вчений.
