Пасажиропотік через український кордон з 17 по 23 травня з наближенням літа зріс на 1,6% – до 499 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд збільшився на 0,8% – з 252 тис. до 254 тис., тоді як на в’їзд – на 2,5%, з 239 тис. до 245 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла з 123 тис. до 125 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами трохи зменшився – з 526 до 517.
Як вказує Держприкордонслужба, у цю неділю станом на 15:00 на кордоні із Польщею черги були на пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” – 25 авто, “Краківець” та “Шегині” – по 10. Щодо інших ділянок кордону, то на кордоні з Угорщиною в ПП “Тиса” стояло 10 машин, а на кордон із Словаччиною в ПП “Ужгород” 5, тоді як в інших пунктах пропуска черги були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року майже дорівнюють минулорічним: тоді за подібні сім днів з України виїхало 254 тис. та в’їхало 239 тис. людей, але потік машин був менший – 115 тис.
В той же час минулого року з останнього тижня травня розпочалося літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало шість тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 30 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 10 по 16 травня зменшився ще на 4,3% – до 491 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд скоротився на 9,7% – з 279 тис. до 252 тис., тоді як на в’їзд збільшився на 2,1% – з 234 тис. до 239 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зменшилася зі 124 тис. до 123 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки зріс з 498 до 526.
Як вказує Держприкордонслужба, у цю неділю станом на 15:00 на кордоні із Польщею черги були на пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” – 35 авто, “Краківець” та “Шегині” – по 20. Щодо інших ділянок кордону, то несподівано велика черга сформувалась на кордоні із Румунією у ПП “Порубне”, де сьогодні проходить другий тур президентських виборів, – 60 машин, тоді як в інших пунктах пропуска затори були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року менше минулорічних, коли Великдень для православних та греко-католиків прийшовся на 5 травня: тоді за подібні сім днів з України виїхало 309 тис. та в’їхало 239 тис. людей, потік машин становив 135 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 21 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Умови фінансування наукових досліджень не дозволяють українським вченим повною мірою захистити свої інтелектуальні права та розробки за кордоном, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Патенти на всі наші розробки – це переважно патенти на території України. Що стосується отримання захисту інтелектуальних прав за кордоном, то це більш складне питання, яке вимагає в десятки разів більших фінансових витрат. Умови фінансування наукової сфери поки не дозволяють в повному обсязі захистити інтелектуальні права за кордоном», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що публікація у відкритому доступі в найбільш авторитетних наукових виданнях теж вимагає значного фінансування. «Але нам вдається знаходити можливості для публікацій наших результатів у провідних наукових виданнях Європи, США, знайомлячи наукову спільноту з нашими розробками і підтверджуючи таким чином пріоритет української науки», – зазначив він.
Водночас Задорожній додав, що навіть в умовах війни інституту вдається презентувати себе на міжнародному рівні, серед іншого беручи участь, зокрема дистанційно, в найважливіших міжнародних наукових подіях і конференціях, а також проводити щорічну міжнародну конференцію «Філатовські читання».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Мультимодальний термінал підприємства «Фішка-Нов» запустять на території Глибівської громади (Чернівецька обл.), поблизу кордону з Румунією, повідомила прес-служба громади.
“Запуск цього терміналу стане важливим кроком у розвитку транспортної інфраструктури, підвищить транзитний потенціал регіону і сприятиме економічному зростанню як на місцевому, так і на державному рівнях. Крім того, його розташування поблизу кордону з Румунією надає йому стратегічного значення в перевезеннях між Україною та Європейським Союзом”, – стверджують у громаді.
Інфраструктура об’єкта включає шість залізничних колій і спеціальне обладнання, що дозволяє здійснювати перевантаження між вагонами з українською колією шириною 1520 мм і європейською – 1435 мм. Термінал також прийматиме вантажі автомобільним транспортом. Придбані та встановлені тензодатчики покликані забезпечити точний контроль ваги вантажів під час завантаження та розвантаження.
Підприємство «Фішка-Нов» планує створити близько 100 нових робочих місць.
Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нив’євський у Телеграм-каналі високо оцінив ініціативу громади, яка скористалася розробленим КСЕ у 2023 році техніко-економічним обґрунтуванням будівництва сухого порту на кордоні з Польщею.
«Результат був досить несподіваний, але приємний – такі проєкти економічно доцільні навіть без держпідтримки. Чому це важливо? Тому що поліпшення і підвищення потужності сполучення з ЄС – це свого роду страховка проти »божевільного” сусіда. Тобто це те, що можна підтримувати грошима платників податків, а тут результат – що все добре виглядає без підтримки”, – резюмував вчений.
Польські перевізники анонсували нову акцію протесту на кордоні з Україною. Про це повідомив Комітет захисту транспортних перевізників і роботодавців Польщі, який подав офіційну заявку на проведення заходу в районі пункту пропуску «Дорогуск-Ягодин» – одного з найбільших між двома країнами.
Як зазначають організатори, рішення про відновлення протестних дій пов’язане з відсутністю реакції польського уряду на вимоги представників транспортної галузі.
«Ми зареєстрували акцію протесту на найбільшому пункті пропуску. Розчаровані бездіяльністю влади, ми хочемо відновити баланс на транспортному ринку, порушений після скасування дозволів для українських перевізників», — йдеться в заяві Комітету.
На даний момент дата і тривалість акції не уточнюються.
Контекст: триваюча напруженість на кордоні
Протести польських перевізників і фермерів на кордоні з Україною тривають з листопада 2023 року. Основні вимоги учасників — повернення системи дозволів для українських перевізників, заборона на імпорт української продукції, державні дотації на добрива, компенсації за акциз на паливо і негайна виплата субсидій.
У ряді випадків акції призводили до фактичної блокади пунктів пропуску, створення багатогодинних черг і значних збоїв у логістиці.
Обмеження на кордоні
Крім можливих протестів, пропускна здатність на ряді пунктів обмежена через ремонтні роботи:
З 24 квітня до середини липня ведуться роботи на КПП «Медика – Шегині»;
З 30 квітня до 5 червня — на КПП «Устилуг – Зосин»;
З 8 травня до середини червня — на КПП «Корчева – Краковець».
Крім того, з кінця 2024 року функціонує новий автомобільний пункт пропуску «Нижанковичі – Мальховичі», відкритий для пасажирського та вантажного транспорту.
Історія блокад кордону
Перший масштабний етап протестів польських фермерів і перевізників розпочався восени 2023 року. Протягом наступних місяців вони неодноразово перекривали ключові прикордонні напрямки, включаючи «Ягодин», «Рава-Руська», «Краковіц» і «Шегині». Протести супроводжувалися політичною риторикою, а також невдоволенням з приводу розширеного допуску українських перевізників до ЄС без дозволів, що викликало занепокоєння серед польських профспілок.
Незважаючи на тимчасові домовленості між українською та польською владою, напруга на кордоні зберігається. Експерти відзначають, що ситуація вимагає системного політико-економічного рішення, що включає в себе оновлення угод і пом’якшення конкурентної напруженості між країнами.
Пасажиропотік на в’їзд через український кордон в шостий тиждень весни з 5 по 11 квітня із завершенням шкільних канікул залишився на рівні попереднього тижня – 488 тис., а чистий притік зменшився з 40 тис. до 22 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на в’їзд зменшився на 3,4% – з 264 тис. до 255 тис., тоді як на виїзд виріс на 4% – з 224 тис. до 233 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла зі 122 тис. до 127 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки зменшився з 546 до 625.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї суботи станом на 12:00 черга на виїзд на кордоні із Польщею була тільки на пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 20 легкових авто, на кордон зі Словаччиною на ПП “Ужгород” та “Малий Березний” – відповідно 25 та 10 авто, тоді як на кордоні із Угорщиною на ПП “Тиса” та “Вилок” – відповідно 15 та 10 авто.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього тижня 2025 року трохи вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 238 тис. та в’їхало 234 тис. людей, потік машин становив 116 тис. Але торік Великдень святкували в залежності 31 березня (західного обряду) та 5 травня (східного обряду), тоді як в цьому році святкування приходиться на один день – 20 квітня, і перед ним очікується зростання пасажиропотоку.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як за третій – на 187 тис., а з початку четвертого зафіксований невеликий чистий притік 3 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 20 березня 2025 року оцінювалась в 6,373 млн, а загалом у світі – у 6,933 млн, що на 26 тис. більше, ніж на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у тому числі приблизно 160 тис. осіб перемістили з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
