Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 30 грудня 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон, на 3,1%, повідомляють на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася 17 листопада 2022 року в бік підвищення на 6,9%, 3 жовтня 2022 року – у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена карта” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа, Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 952 грн (раніше – 923грн), для автобусів – до 3,578 тис. грн (3,469 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,246 тис. грн (2,178 тис. грн).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,516 тис. грн (проти 1,470 тис. грн раніше), автобусів – 4,970 тис. грн (4,818 тис. грн), вантажівок – 2,982 тис. грн (2,891 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,731 тис. грн і 8,333 тис. грн відповідно, для автобусів – 17,396 тис. грн і 32,307 тис. грн, для вантажних автомобілів – 14,116 тис. грн і 26,641 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 694 грн (раніше 672 грн), на один місяць – 1,020 тис. грн (989 грн), на півроку – 2,340 тис. грн (2,268 тис. грн), на рік – 3,331 тис. грн (3,230 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Через снігопад, що розпочався в четвер, рух транспорту до пунктів пропуску через державний кордон у кількох регіонах сповільнено, повідомляє прес-служба Держприкордонслужби України.
“Найдовші черги утворилися на кордоні з Польщею на під’їзді до пунктів пропуску “Шегині”, “Краковець”, “Рава-Руська” на Львівщині, а також перед пунктами пропуску “Ягодин” і “Устилуг” на Волині”, – ідеться в повідомленні.
У ньому уточнюється, що водночас пункти пропуску в Закарпатській і Чернівецькій областях не перевантажені.
“Врахуйте цю інформацію під час перетину (кордону – ІФ-У). Наразі ж прикордонники спільно з працівниками Нацполіції за необхідності здійснюють реверсний рух для пропуску автомобілів та намагаються якнайшвидше оформляти пасажирів і транспортні засоби”, – підсумували в ДПСУ.
Асоціації, що об’єднують автоперевізників Литви і ще семи країн Європейського союзу (ЄС), закликають вирішити проблему черг вантажівок на кордоні України та ЄС, повідомила литовська національна асоціація автоперевізників Linava.
За оцінками асоціацій, наразі з українського боку на одному з прикордонних пунктів між Румунією та Україною стоїть черга завдовжки понад 40 км, на українсько-угорському кордоні – більше ніж 25 км, на українсько-словацькому кордоні – приблизно 15 км.
Linava спільно з Міжнародним союзом автомобільного транспорту (IRU) і його членами звернулися до Європейської комісії (ЄК) з пропозицією ввести пріоритетні лінії перетину кордону для Міжнародних дорожніх перевезень (TIR), що дасть змогу збільшити кількість вантажівок, які перетинають кордон з Україною, у 2-3 рази.
За словами генерального секретаря Linava Зенона Буйвідаса, очікування вантажівок на кордоні України може займати до кількох днів, що, за його словами, створює низку проблем як для фірм-перевізників, так і для далекобійників.
Звернення до ЄК і до її голови підписали президент IRU Раду Дінеску і генеральний секретар Умберто де Претто, а також Буйвідас і представники перевізників із Молдови, України, Сербії, Словаччини, Латвії, Угорщини, Туреччини, Румунії та Польщі.
Поток на выезд из Украины через западную ее границу с 8 по 14 октября сократился приблизительно на 3 тыс. по сравнению с предыдущей неделей – до 250 тыс. человек, тогда как поток на въезд упал сразу на 26 тыс. – до 239 тыс., сообщила Госпогранслужба в Facebook.
Таким образом, по данным ведомства, на этой неделе с массированными российскими ракетными обстрелами второй раз с 10 мая зафиксирован чистый недельный отток из страны – в размере 11 тыс. человек.
Предыдущий раз число выехавших из Украины за неделю превысило число въехавших две недели назад, но тогда чистый отток составил сразу 28 тыс. человек, и одной из возможных причин была реакция на мобилизацию в России и “псевдореферендумы” на оккупированных территориях.
Число пересекающих границу легковых авто снизилось на этой неделе до 125 тыс. со 133 тыс. неделей ранее, тогда как оформленных транспортных средств с гуманитарными грузами незначительно увеличилось – c 485 до 494.
Возвращение оттока из Украины – 15 тыс. человек за неделю – на этой неделе подтвердила и пограничная служба Польши. По ее данным, поток из Украины в Польшу вырос со 163 тыс. чел. неделей ранее до 165 тыс., тогда как обратный поток из Польши в Украину снизился со 176 тыс. до 150 тыс. чел.
В целом с начала войны в Польшу из Украины прибыло 7,025 млн чел., тогда как в обратном направлении проследовало 5,229 млн. чел.
Согласно данным Госпогранслужбы, на неделе наибольший приток в Украину был в среду-четверг – по 7 тыс. человек.
Еще одной новостью этой недели стало рекордное число въехавших в страну 14 октября не граждан Украины: по данным пограничного ведомства, их число составило около 10 тыс., тогда как в предыдущие дни войны рекордным значением было 6-7 тыс.
Как сообщалось, с 10 мая поток на въезд в Украину через западную ее границу почти месяц ежедневно устойчиво превышал поток на выезд. Чистый приток за это время составил 188 тыс. чел. В последующие недели столь однозначной тенденции уже не было, за исключением недели начала нового учебного года, когда чистый приток составил рекордные 47 тыс. чел.
Однако в целом статистика свидетельствовала о постепенном возвращении украинцев домой: чистый приток за период с 10 мая по 23 сентября составил 409 тыс. чел. Однако за последние три недели чистый отток достиг 21 тыс. чел.
Согласно данным УВКБ ООН на 11 октября, всего из Украины с начала войны выехало (без учета потока на въезд) 14,031 млн чел., из них в Польшу – 6,782 млн, Россию (данные на 3 октября) – 2,852 млн чел., Венгрию – 1,549 млн чел., Румынию – 1,324 млн чел., Словакию – 851,8 тыс. чел., Молдову – 654,4 тыс. чел., Беларусь – 16,7 тыс. чел.
В то же время в Украину, по данным ООН, с 28 февраля по 11 октября въехало (без учета данных Венгрии, РФ и Беларуси) 6,715 млн чел.
Влада Норвегії слідом за Фінляндією розглядає можливість закриття російсько-норвезького кордону для її перетину громадянами РФ на тлі пов’язаної Росією повномасштабної війни проти України, повідомив уряд країни в п’ятницю.
“При необхідності ми швидко закриємо кордон, зміни можуть набути чинності в найкоротші терміни. Порівняно з Фінляндією до Норвегії прибуває менше людей, і тут ситуація інша. на кордоні та ретельно перевіряємо всіх, хто приїжджає”, – пояснила міністр юстиції та надзвичайних ситуацій Емілі Енгер Мель.
Як зазначили в уряді, оголошена в Росії часткова мобілізація та можлива заборона на виїзд для російських громадян можуть збільшити ризик незаконного перетину кордону з боку РФ на тлі ескалації Росією військової агресії в Україні. З п’ятниці в регіоні Фіннмарка облети території здійснюватимуть поліцейські гелікоптери. Поліція також тримає під контролем Стурскуг та територію за його межами.
За словами міністра юстиції та надзвичайних ситуацій, поліцейський гелікоптер є корисним інструментом для спостереження за прикордонним районом з норвезької сторони.
Влада також нагадала, що в травні Норвегія посилила вимоги до видачі віз росіянам, зокрема значно поменшало оформлятися туристичних віз.
Співробітники БЕБ викрили громадянку України, яка під час дії воєнного стану перемістила через митний кордон України грошові кошти в іноземній валюті. 3,6 млн євро (в еквіваленті орієнтовно понад 140 млн грн.) були належним чином задекларовані. Водночас їхнє походження викликало сумніви.
У межах досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що вивезені грошові кошти не відповідають фактичним офіційним доходам згаданої особи на території України та за її межами. Громадянка мала на меті легалізувати їх на території країн Європейського союзу та приховати ймовірно незаконні джерела походження. Як наслідок, до державного бюджету України не надійшло понад 27 млн грн. податку з доходів фізичних осіб.
Такі дії мають ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК (ухилення від сплати податків) та ст. 209 КК України (легалізація коштів отриманих злочинним шляхом) та караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Досудове розслідування здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора у співпраці з Агентством з розшуку та менеджменту активів.
Співробітники Бюро економічної безпеки України відпрацьовують інформацію щодо фізичних осіб, які під час війни здійснили незаконне переміщення готівкових валютних цінностей, дорогоцінних аксесуарів та банківських металів в особливо великих розмірах. Наразі детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами незаконного вивезення коштів на загальну суму понад 335 млн грн., з яких вже 66 млн заарештовано, та розробляють механізми щодо їх повернення до державного бюджету.
Нагадаємо, нещодавно співробітники БЕБ викрили держслужбовця, який вивіз за кордон 80 млн грн незадекларованих доходів. Детальніше
