Кабінет міністрів України пропонує зобов’язати Державну прикордонну службу надавати Пенсійному фонду (ПФУ) інформацію про осіб, які перетинали державний кордон, а також в’їжджали на тимчасово окуповану територію або виїжджали з неї.
Відповідний законопроєкт №9004 зареєстровано у Верховній Раді 8 лютого, але його текст зараз відсутній на сайті парламенту.
Водночас представник уряду у ВР Тарас Мельничук повідомив, що метою документу є надання ПФУ доступу до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи з контролю осіб, транспортних засобів і вантажів, що перетинають держкордон.
“Проєктом закону пропонується передбачити таке: Державна прикордонна служба України зобов’язується надавати Пенсійному фонду України для реалізації його повноважень у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування відомості про реципієнтів, які перетинали державний кордон України або в’їжджали/виїжджали на тимчасово окуповану територію України через контрольні пункти в’їзду-виїзду”, – написав він у своєму Телеграм-каналі.
Проїзд через три пункти пропуску на українсько-польському кордоні може бути ускладнений у зв’язку з проведенням 2-3 лютого акцій протесту, повідомляють у Державній прикордонній службі України.
“2 та 3 лютого 2023 року на під’їзних дорогах до пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Медика – Шегині” та 2 лютого 2023 року на під’їзній дорозі до пункту пропуску “Хребенне – Рава-Руська” з боку Польщі заплановано проведення акцій протесту, які можуть вплинути на рух транспортних засобів, що перетинають державний кордон. Просимо врахувати цю інформацію, щоб правильно планувати свої поїздки”, – повідомляється в Телеграм-каналі Держприкордонслужби.
Про точні місця проведення акцій протесту і вимоги протестувальників у прикордонному відомстві не повідомляють.
Джерело: https://t.me/DPSUkr/9345
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 30 грудня 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон, на 3,1%, повідомляють на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася 17 листопада 2022 року в бік підвищення на 6,9%, 3 жовтня 2022 року – у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена карта” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа, Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 952 грн (раніше – 923грн), для автобусів – до 3,578 тис. грн (3,469 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,246 тис. грн (2,178 тис. грн).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,516 тис. грн (проти 1,470 тис. грн раніше), автобусів – 4,970 тис. грн (4,818 тис. грн), вантажівок – 2,982 тис. грн (2,891 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,731 тис. грн і 8,333 тис. грн відповідно, для автобусів – 17,396 тис. грн і 32,307 тис. грн, для вантажних автомобілів – 14,116 тис. грн і 26,641 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 694 грн (раніше 672 грн), на один місяць – 1,020 тис. грн (989 грн), на півроку – 2,340 тис. грн (2,268 тис. грн), на рік – 3,331 тис. грн (3,230 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Через снігопад, що розпочався в четвер, рух транспорту до пунктів пропуску через державний кордон у кількох регіонах сповільнено, повідомляє прес-служба Держприкордонслужби України.
“Найдовші черги утворилися на кордоні з Польщею на під’їзді до пунктів пропуску “Шегині”, “Краковець”, “Рава-Руська” на Львівщині, а також перед пунктами пропуску “Ягодин” і “Устилуг” на Волині”, – ідеться в повідомленні.
У ньому уточнюється, що водночас пункти пропуску в Закарпатській і Чернівецькій областях не перевантажені.
“Врахуйте цю інформацію під час перетину (кордону – ІФ-У). Наразі ж прикордонники спільно з працівниками Нацполіції за необхідності здійснюють реверсний рух для пропуску автомобілів та намагаються якнайшвидше оформляти пасажирів і транспортні засоби”, – підсумували в ДПСУ.
Асоціації, що об’єднують автоперевізників Литви і ще семи країн Європейського союзу (ЄС), закликають вирішити проблему черг вантажівок на кордоні України та ЄС, повідомила литовська національна асоціація автоперевізників Linava.
За оцінками асоціацій, наразі з українського боку на одному з прикордонних пунктів між Румунією та Україною стоїть черга завдовжки понад 40 км, на українсько-угорському кордоні – більше ніж 25 км, на українсько-словацькому кордоні – приблизно 15 км.
Linava спільно з Міжнародним союзом автомобільного транспорту (IRU) і його членами звернулися до Європейської комісії (ЄК) з пропозицією ввести пріоритетні лінії перетину кордону для Міжнародних дорожніх перевезень (TIR), що дасть змогу збільшити кількість вантажівок, які перетинають кордон з Україною, у 2-3 рази.
За словами генерального секретаря Linava Зенона Буйвідаса, очікування вантажівок на кордоні України може займати до кількох днів, що, за його словами, створює низку проблем як для фірм-перевізників, так і для далекобійників.
Звернення до ЄК і до її голови підписали президент IRU Раду Дінеску і генеральний секретар Умберто де Претто, а також Буйвідас і представники перевізників із Молдови, України, Сербії, Словаччини, Латвії, Угорщини, Туреччини, Румунії та Польщі.
Поток на выезд из Украины через западную ее границу с 8 по 14 октября сократился приблизительно на 3 тыс. по сравнению с предыдущей неделей – до 250 тыс. человек, тогда как поток на въезд упал сразу на 26 тыс. – до 239 тыс., сообщила Госпогранслужба в Facebook.
Таким образом, по данным ведомства, на этой неделе с массированными российскими ракетными обстрелами второй раз с 10 мая зафиксирован чистый недельный отток из страны – в размере 11 тыс. человек.
Предыдущий раз число выехавших из Украины за неделю превысило число въехавших две недели назад, но тогда чистый отток составил сразу 28 тыс. человек, и одной из возможных причин была реакция на мобилизацию в России и “псевдореферендумы” на оккупированных территориях.
Число пересекающих границу легковых авто снизилось на этой неделе до 125 тыс. со 133 тыс. неделей ранее, тогда как оформленных транспортных средств с гуманитарными грузами незначительно увеличилось – c 485 до 494.
Возвращение оттока из Украины – 15 тыс. человек за неделю – на этой неделе подтвердила и пограничная служба Польши. По ее данным, поток из Украины в Польшу вырос со 163 тыс. чел. неделей ранее до 165 тыс., тогда как обратный поток из Польши в Украину снизился со 176 тыс. до 150 тыс. чел.
В целом с начала войны в Польшу из Украины прибыло 7,025 млн чел., тогда как в обратном направлении проследовало 5,229 млн. чел.
Согласно данным Госпогранслужбы, на неделе наибольший приток в Украину был в среду-четверг – по 7 тыс. человек.
Еще одной новостью этой недели стало рекордное число въехавших в страну 14 октября не граждан Украины: по данным пограничного ведомства, их число составило около 10 тыс., тогда как в предыдущие дни войны рекордным значением было 6-7 тыс.
Как сообщалось, с 10 мая поток на въезд в Украину через западную ее границу почти месяц ежедневно устойчиво превышал поток на выезд. Чистый приток за это время составил 188 тыс. чел. В последующие недели столь однозначной тенденции уже не было, за исключением недели начала нового учебного года, когда чистый приток составил рекордные 47 тыс. чел.
Однако в целом статистика свидетельствовала о постепенном возвращении украинцев домой: чистый приток за период с 10 мая по 23 сентября составил 409 тыс. чел. Однако за последние три недели чистый отток достиг 21 тыс. чел.
Согласно данным УВКБ ООН на 11 октября, всего из Украины с начала войны выехало (без учета потока на въезд) 14,031 млн чел., из них в Польшу – 6,782 млн, Россию (данные на 3 октября) – 2,852 млн чел., Венгрию – 1,549 млн чел., Румынию – 1,324 млн чел., Словакию – 851,8 тыс. чел., Молдову – 654,4 тыс. чел., Беларусь – 16,7 тыс. чел.
В то же время в Украину, по данным ООН, с 28 февраля по 11 октября въехало (без учета данных Венгрии, РФ и Беларуси) 6,715 млн чел.
