Вірменія і Туреччина домовилися прискорити процес діалогу з метою остаточного відкриття кордону між країнами, заявив глава МЗС Вірменії Арарат Мірзоян.
“Досягнуто конкретних домовленостей. Є рішення прискорити процес діалогу з метою остаточного відкриття кордону між Вірменією і Туреччиною”, – сказав Мірзоян на засіданні уряду в четвер, представляючи підсумки свого візиту до Туреччини 15 лютого.
За його словами, досягнуто також домовленості про відкриття вірмено-турецького кордону для громадян третіх країн і власників дипломатичних паспортів Вірменії та Туреччини до початку туристичного сезону.
Міністр також повідомив, що направлені до Туреччини вірменські рятувальники в четвер повернуться додому через сухопутний кордон.
Зі свого боку, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що дії республіки з надання допомоги Туреччині мають виключно гуманітарний характер.
“Абсолютно неприйнятна критика на нашу адресу, оскільки не можу уявити ситуацію, що в сусідній країні мільйони людей потребують допомоги, і хтось може залишитися байдужим. Це неприйнятно”, – зазначив Пашинян.
З іншого боку, сказав він, Вірменія наголошує на необхідності зміни якості відносин у регіоні.
“Шкодую, що певна зміна відбувається в умовах такої трагедії. Але, напевно, людські трагедії роблять людей більш зрозумілими один одному. Це об’єктивна реальність. Сподіваюся, що це може стати новою відправною точкою для встановлення відносин між Вірменією і Туреччиною”, – сказав Пашинян.
Він також повідомив, що ескізний проєкт відновлення Анійського мосту на кордоні Вірменії та Туреччини готовий.
Рух на виїзд і в’їзд для транспортних засобів вагою понад 7,5 тонни без вантажу відкриють із 13 лютого в місці запланованого пункту пропуску “Нижанковичі-Мальховіце” на кордоні України з Польщею, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби у Facebook.
“З 8-ї ранку 13 лютого … розпочнеться здійснення пропускних операцій вантажних транспортних засобів із допустимою максимальною вагою понад 7,5 тонн, без вантажу. Пропуск вантажівок здійснюватиметься цілодобово в напрямку виїзду з України та на в’їзд”, – повідомила офіцер прес-служби Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська.
Очікується, що новий пункт пропуску дасть змогу розвантажити наявні пункти на кордоні з Польщею і прискорить вантажну та пасажирську логістику на кордоні. Пункт також передбачає рух легкового транспорту і можливість перетину для пішоходів.
Як повідомлялося, проєкт зазначеного переходу заморожено з 2007 року. Роботи з його облаштування активізувалися після повномасштабного вторгнення Росії, коли на перший план вийшла необхідність розширення пропускних можливостей наявних пунктів пропуску та будівництва нових. Завершення робіт з облаштування пункту пропуску “Нижанковичі-Мальховіце” відбувалося у співпраці з польською стороною в рамках проєкту “Відкритий кордон” і стало можливим після завершення робіт з облаштування ділянки дороги Нижанковичі-Дрогобич-Стрий, яка веде до пункту пропуску.
Загалом на кордоні з Польщею діє 7 пунктів пропуску для автомобілів: Дорогуськ-Ягодин, Гребенне-Рава-Руська, Корчова-Краковець, Кросценко-Смільниця, Медика-Шегині. Пункти Зосин-Устилуг і Будомир-Грушів призначені для перетину автомобілями вагою до 3,5 тонн.
Категорії жінок і чоловіків, які можуть виїхати за кордон на час воєнного стану в Україні, розширено рішенням українського уряду, повідомляється на сторінці Кабінету міністрів України в суботу.
“Постановою від 10 лютого 2023 р. внесено зміни до п. 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України… Пропуск через державний кордон жінки, яка, зокрема, є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, одним із прийомних батьків або одним із батьків-вихователів, яка має або виховує дитину або є молодшою за 18 років, із метою відвідання дитини за кордоном або супроводження, здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтверджувальних документів. Зокрема – паспортний документ для виїзду за кордон, свідоцтво про народження дитини, а також документи, що підтверджують перебування дитини за кордоном”, – ідеться в повідомленні.
Так само це стосується і чоловіка, який є одиноким батьком, одиноким усиновителем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем, за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує й утримує дитину без участі матері, з числа зазначених у цьому пункті осіб, які мають або виховують дитину або віком до 18 років.
“Для чоловіків додатково до документів, зазначених для жінок для виїзду до дітей, мають бути документи, що підтверджують статус одинокого батька, виховання та утримання дитини батьком самостійно”, – зазначили в Держприкордонслужбі.
Кабінет міністрів України пропонує зобов’язати Державну прикордонну службу надавати Пенсійному фонду (ПФУ) інформацію про осіб, які перетинали державний кордон, а також в’їжджали на тимчасово окуповану територію або виїжджали з неї.
Відповідний законопроєкт №9004 зареєстровано у Верховній Раді 8 лютого, але його текст зараз відсутній на сайті парламенту.
Водночас представник уряду у ВР Тарас Мельничук повідомив, що метою документу є надання ПФУ доступу до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи з контролю осіб, транспортних засобів і вантажів, що перетинають держкордон.
“Проєктом закону пропонується передбачити таке: Державна прикордонна служба України зобов’язується надавати Пенсійному фонду України для реалізації його повноважень у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування відомості про реципієнтів, які перетинали державний кордон України або в’їжджали/виїжджали на тимчасово окуповану територію України через контрольні пункти в’їзду-виїзду”, – написав він у своєму Телеграм-каналі.
Проїзд через три пункти пропуску на українсько-польському кордоні може бути ускладнений у зв’язку з проведенням 2-3 лютого акцій протесту, повідомляють у Державній прикордонній службі України.
“2 та 3 лютого 2023 року на під’їзних дорогах до пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Медика – Шегині” та 2 лютого 2023 року на під’їзній дорозі до пункту пропуску “Хребенне – Рава-Руська” з боку Польщі заплановано проведення акцій протесту, які можуть вплинути на рух транспортних засобів, що перетинають державний кордон. Просимо врахувати цю інформацію, щоб правильно планувати свої поїздки”, – повідомляється в Телеграм-каналі Держприкордонслужби.
Про точні місця проведення акцій протесту і вимоги протестувальників у прикордонному відомстві не повідомляють.
Джерело: https://t.me/DPSUkr/9345
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 30 грудня 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон, на 3,1%, повідомляють на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася 17 листопада 2022 року в бік підвищення на 6,9%, 3 жовтня 2022 року – у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена карта” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа, Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 952 грн (раніше – 923грн), для автобусів – до 3,578 тис. грн (3,469 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,246 тис. грн (2,178 тис. грн).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,516 тис. грн (проти 1,470 тис. грн раніше), автобусів – 4,970 тис. грн (4,818 тис. грн), вантажівок – 2,982 тис. грн (2,891 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,731 тис. грн і 8,333 тис. грн відповідно, для автобусів – 17,396 тис. грн і 32,307 тис. грн, для вантажних автомобілів – 14,116 тис. грн і 26,641 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 694 грн (раніше 672 грн), на один місяць – 1,020 тис. грн (989 грн), на півроку – 2,340 тис. грн (2,268 тис. грн), на рік – 3,331 тис. грн (3,230 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
