Transparency International 10 лютого 2026 року опублікувала Corruption Perceptions Index (CPI) 2025 — щорічний рейтинг сприйняття корупції в публічному секторі. У новому випуску Україна отримала 36 балів зі 100 і посіла 104-те місце зі 182 країн і територій.
Показник України зріс на 1 бал порівняно з попереднім випуском індексу. У CPI 2024 Україна мала 35 балів і посідала 105-те місце (у тому випуску оцінювалося 180 країн і територій).
У звіті TI зазначається, що Україна належить до групи країн, які поступово «піднімаються від нижньої частини рейтингу до середини» завдяки тривалим зусиллям із побудови антикорупційної інфраструктури. Водночас 2025 рік для України в документі описується як складний — на тлі гучних скандалів у закупівлях і оборонному секторі, але з важливим акцентом: викриття порушень і доведення справ до вироків вказує, що нова антикорупційна архітектура «дає результат».
Загалом CPI 2025 фіксує подальше погіршення глобальної картини: середній показник у світі знизився до 42 балів, а понад дві третини країн набрали менш як 50 балів. Найвищу оцінку знову отримала Данія (89), а внизу списку — Сомалі та Південний Судан (по 9).
CPI вимірює не «фактичну корупцію», а сприйняття рівня корупції в публічному секторі, агрегуючи дані експертних оцінок і бізнес-опитувань за шкалою 0–100.
Корупція в енергетичній сфері має системний і багаторічний характер, з 2022 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують 5 резонансних справ в енергетиці, зазначають в антикорупційних органах.
У Телеграм-каналі у вівторок НАБУ і САП розмістили інфографіку кримінальних справ в енергетичній сфері, в якій, зокрема, відзначається справа «Енергоатома» зі збитками державі на 100 млн грн, яка зараз розглядається в суді, справа «Укренерго» зі збитками в 600 млн грн, яка також на стадії судового розгляду.
Крім того, зазначено завершення досудового розслідування справи «Харківобленерго» зі збитками державі на 12,6 млн грн, розгляд судом справи про хабарництво заступника міністра енергетики, зазначено також справу «Енергоатому» щодо відкатів з підрядників, за якою ще триває слідство.
«Не “Мідасом” єдиним: 5 резонансних справ НАБУ і САП в енергетиці з 2022 року», – йдеться в повідомленні антикорупційних органів.
«Злочинна організація, яку викрили під час операції »Мідас”, є лише частиною значно більшої проблеми. Корупція в енергетичній галузі України має системний і багаторічний характер. Справи НАБУ і САП у цій сфері охоплюють різні рівні: від прямого хабарництва в міністерстві до масштабних схем маніпулювання ринком і розкрадання ресурсів на державних підприємствах”, – зазначають у НАБУ і САП.
У повідомленні наголошується, що антикорупційні органи продовжують послідовно викривати ці злочини незалежно від політичного контексту або прізвищ фігурантів. “Справи доводиться до суду, а нові виклики отримують оперативну реакцію. Робота з очищення однієї з найбільш стратегічних і водночас найбільш корумпованих галузей буде продовжуватися і надалі”, – запевняють у НАБУ та САП.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) проводять масштабну операцію з викриття корупції в сфері енергетики, повідомляється в телеграм-каналі НАБУ в понеділок вранці.
«15 місяців роботи і 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектора, зокрема АТ »НАЕК “Енергоатом”. Деталі пізніше”, – йдеться в повідомленні.
У телеграм-каналі САП опубліковано повідомлення ідентичного змісту.
Раніше ЗМІ та народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») повідомили про обшуки у співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндича, міністра юстиції Германа Галущенка та в АТ «НАЕК “Енергоатом”.
Железняк заявив, що заява щодо корупції «Енергоатому» була подана ним і його колегами. За словами нардепа, «Міндіч, Герман, “Енергоатом” – всі в одному нашому розслідуванні і одній потім заяві в НАБУ».
Пізніше він написав у телеграмі, що «це ще не все».
Данія виділить Україні 60 мільйонів данських крон (8,75 млн доларів США) на підтримку боротьби з корупцією в рамках антикорупційної програми ЄС (EUACI), повідомляє Міністерство закордонних справ Данії.
Данія з 2016 року очолює антикорупційну програму ЄС в Україні (EUACI). Під час сьогоднішнього візиту в Україну міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен оголосив про підтримку третього етапу програми.
“Ще до незаконного вторгнення Росії Україна домоглася значного прогресу в боротьбі з корупцією, і навіть поки країна перебуває в стані війни, їй вдалося продовжити позитивний розвиток. Але є ще області, які можна поліпшити, і для мрії України про ЄС вкрай важливо, щоб ми допомогли їй досягти своїх цілей”, – наводить слова Расмуссен прес-служба МЗС.
Зазначається, що ЄС робить свій внесок у майбутню фазу програми на суму понад 70 мільйонів данських крон, а Данія – майже 60 мільйонів данських крон.
Крім іншого, програма спрямована на сприяння відкритості та чесності у відновленні Миколаєва за допомогою тісної співпраці з мером і його командою. Планується розробити найкращі практики реконструкції Миколаєва, які можна буде використовувати в інших містах України.
У відомстві повідомили, що Расмуссен надав інформацію про підтримку Данією антикорупційної програми ЄС на сьогоднішній зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Міністри закордонних справ двох країн зустрілися в українському місті Миколаєві, за відновлення якого на Данію покладено особливу відповідальність.
Водночас вони обговорили, серед іншого, як Данія та Україна можуть далі розвивати співпрацю щодо Миколаєва, і як Данія може продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією.
Міністр закордонних справ Данії зустрівся зі студентами Миколаївського суднобудівного університету, а також владою міста.
Президент України Володимир Зеленський запропонує Верховній Раді прирівняти корупцію у воєнний час до державної зради, відповідний законопроєкт буде надіслано найближчого тижня.
“Для мене особисто війна №1. Чи повинен я знаходити більше часу на боротьбу з корупцією? Чи будемо ми це робити? Точно. Але я не маю, як вам сказати, багато часу на те, щоб займатися деталями, тому що є справді дрібниці”, – заявив Зеленський в інтерв’ю Наталії Мосейчук, оприлюдненому на її ютюб-каналі.
За його словами, “якщо хочеш побороти місцеву бруківку, то немає можливості битися з бруківкою кожного міста”.
“Є фундаментальні рішення, на них звертаю увагу. Наприклад, корупція. Я поставив завдання законодавству. Законодавцю України будуть запропоновані мої пропозиції щодо прирівнювання корупції до державної зради у воєнний час. Але ж я розумію, що така зброя не може діяти постійно в суспільстві. Але на воєнний час, я думаю, це допоможе”, – сказав він.
77,6% опитаних українців вважають, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях.
Про це свідчать дані опитування громадської думки, присвяченого адаптації українців до життя в умовах війни та проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в липні на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.
“Зволікання з розв’язаннями проблем, які підривають віру людей у перемогу, битиме і по самому президенту. Опитування показало, що на думку 77,6% громадян “президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, військових адміністраціях”, – повідомив виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Петро Бурковський.
Як зазначив соціолог, “поширений аргумент про те, що “влада не встигає скрізь”, не працює після 16 місяців війни і більше вже не зіграє роль індульгенції для зловживань, байдужості й некомпетентності осіб, яких обрали й призначили саме для того, щоб вони “все й скрізь” встигали робити, користуючись повноваженнями, тим паче розширеними в умовах воєнного стану”.
“Тобто, саме чиновники, які не виконують свої обов’язки, є не менш небезпечним ворогом на даному етапі, ніж Росія. І громадяни очікують на рішучість Володимира Зеленського усувати таких осіб від влади, дослухатися і просувати виконавців, які чесно вказують на проблеми і компетентно пропонують їхнє вирішення”, – продовжує Бурковський.
“Тому очищення ТЦК від “безцінних кадрів” має бути початком відліку, а не крапкою в процесі змін у секторі оборони. У даному випадку, не варто йти шляхом простих рішень. Зокрема, можемо обґрунтовано припустити, що більшість громадян можуть підтримати таку “просту ідею” як “переведення воєнкомів-порушників на передову”. Однак чи можна довіряти зброю та життя солдатів людям, які цинічно торгували довідками для ухилення від служби? Навряд чи таке рішення підтримають у бойових частинах. А ось пропозиція про заміщення корупціонерів ветеранами цілком знайде відгук у суспільстві”, – резюмує політичний аналітик.
За даними опитування, 72,9% українців підтримують звільнення поранених військових з лав ЗСУ з виплатою всіх належних компенсацій на лікування та реабілітацію і 46,3% – переведення за бажанням на посади у військкомати замість нинішніх працівників.
Всеукраїнське опитування “Суспільно-політичні настрої населення України” проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в липні 2023 року на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи”. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв’ю з використанням планшета. Із вибірки одразу було виключено Донецьку та Луганську області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була включена для розрахунків, однак через проблеми з безпекою завдання для Херсонської області було реалізовано в сусідній Миколаївській області.
Загалом у рамках дослідження було проведено 2011 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 135 населених пунктах України. За звичайних обставин статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.
