Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон про імплементацію приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (законопроект № 15056).
Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», під час засідання парламенту у вівторок, 10 листопада, рішення підтримали 247 народних депутатів, жодного голосу «проти», ще 10 – утрималися.
Документ приводить норми чинного національного законодавства у відповідність до положень міжнародної Конвенції та визначає, що кримінальна відповідальність настає за підкуп будь-яких іноземних посадових осіб або членів міжнародних парламентських асамблей.
Для реалізації цих завдань внесено зміни до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та закону «Про запобігання корупції». Зокрема, закон приводить визначення поняття «посадова особа іноземної держави» у відповідність до термінології Конвенції, уніфікує положення щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до правонаступників юридичних осіб та дозволяє оскаржувати в апеляційному порядку постанови слідчого судді про застосування або відмову в застосуванні обмежень щодо діяльності юридичної особи під час досудового розслідування.
Крім того, передбачається, що уповноважені особи юридичної особи, а саме фізичні особи, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи, договору, інструкцій або інших усних чи письмових дозволів мають право діяти від імені юридичної особи або представляти її інтереси, зобов’язані вживати заходів щодо запобігання корупції. Як повідомлялося, у першому читанні він був ухвалений 26 травня.
Значна частина матеріалів операції «Карфаген» поки що не може бути оприлюднена з огляду на інтереси слідства, те, що стало публічним, – лише «верхівка айсберга», зазначає керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Олександр Абакумов.
” Те, що ви побачили, – лише верхівка айсберга. Ми показали лише те, що могли показати, не завдавши шкоди інтересам слідства. Значна частина матеріалів поки що не може бути оприлюднена. І повірте, найтемніша частина цього корупційного айсберга ще залишається під водою», – написав він на своїй сторінці у Facebook у понеділок.
Він розповів, що робота з такими матеріалами викликає, з одного боку, «майже фізичну огиду». «А з іншого – дуже чітке усвідомлення: ніхто, крім нас самих, цього не виправить. І саме це друге відчуття значно сильніше за перше», – додав Абакумов.
За його словами, ця операція демонструє зовсім інший бік корупції. «Корупція – це не лише гроші. І навіть не лише зловживання владою. Це безкарність. Бо корупція породжує безкарність. Безкарність породжує вседозволеність. А вседозволеність рано чи пізно перетворюється на насильство», – пояснив керівник групи детективів.
У цьому контексті він продовжив: «Коли злочинець знає, що за гроші можна купити захист правоохоронця, він перестає боятися закону. Коли правоохоронець розуміє, що його повноваження можна перетворити на джерело незаконного збагачення, він перестає служити державі. А коли ці двоє знаходять спільну мову, виникає щось набагато небезпечніше, ніж звичайна корупційна схема. Виникає мафія».
«Саме ознаки такої системи ми побачили під час операції «Карфаген», — зазначив Абакумов.
Він уточнив, що на другому етапі операції було повідомлено про підозру першим п’ятьом учасникам нової злочинної організації, до якої, за даними слідства, було залучено щонайменше 12 осіб.
«Ми показали, як, за версією слідства, могла працювати система прикриття десятків шахрайських кол-центрів. Як взаємодіяли представники кримінального середовища та правоохоронних органів. Як обговорювалися напади на людей, які наважувалися протистояти злочинному бізнесу. І це лише частина того, що нам вдалося встановити», – розповів він.
При цьому Абакумов зазначив, що з цієї історії слід робити набагато ширший висновок: «Корупція не існує окремо від суспільства. Вона проростає крізь нього. Вона не починається і не закінчується в кабінеті високопоставленого чиновника, який отримує хабар. Для її існування потрібні десятки, сотні, а іноді й тисячі людей, кожен із яких виконує свою невеличку функцію у великому злочинному механізмі».
За його словами, якщо цей процес не зупинити, держава приречена.
«Саме тому мене завжди дивує, коли я чую, що боротьба з корупцією зараз нібито не актуальна. Що під час війни є важливіші завдання. Що можна відкласти боротьбу з корупцією до перемоги, а вже потім розбиратися з усіма цими проблемами. Операція «Карфаген» дає на це дуже просту відповідь. Боротьба з корупцією не просто актуальна. Вона є однією з умов виживання держави… Операція «Карфаген» триває. І для нас це не просто назва одного з розслідувань. Це символ роботи, яку ми маємо довести до кінця… Карфаген має бути зруйнований», – підсумував керівник підрозділу детективів.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили злочинну організацію, учасники якої налагодили систематичне надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів в обмін на безперешкодну діяльність шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів.
Як повідомляється в Telegram-каналі НАБУ в середу, за даними слідства, до злочинної діяльності були залучені діючі високопоставлені чиновники Служби безпеки України, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та представники кримінального середовища.
Як повідомлялося раніше, НАБУ та САП викрили п’ятьох учасників злочинної організації на чолі з чиновником Офісу генерального прокурора (операція «Карфаген»), які систематично отримували неправомірну вигоду за прикриття мережі шахрайських кол-центрів і легалізували понад 42 млн грн шляхом купівлі нерухомості, зокрема апартаментів у Карпатах, коштовностей та розміщення коштів на рахунках родичів.
На тлі скандалу з можливою причетністю до справи «Карфаген» генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про звільнення. Президент України Володимир Зеленський відсторонив його від посади, а 15 вересня Верховна Рада надала згоду на звільнення Кравченка. У матеріалах НСРД ключовий підозрюваний у справі — заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива — фігурує як довірена особа Кравченка. Зокрема, за даними слідства, він координував побутові питання та ремонт у будинку Кравченка.
Водночас уже після написання заяви про звільнення, 14 вересня, Кравченко підписав повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу. У відповідь НАБУ та САП заявили, що розцінюють такі дії як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. У Офісі генпрокурора ввечері 14 вересня повідомили про відсутність такої підозри.
Кравченко, у свою чергу, повідомив, що покинув територію України, пославшись на те, що виїхав у відрядження. За непідтвердженими даними, Кравченко разом зі своєю дружиною може перебувати у Відні (Австрія) і вести переговори з місцевими адвокатськими фірмами щодо отримання притулку.
Про підозру Кравченку поки що не повідомляли, але службове розслідування встановило, що він, обіймаючи посаду генерального прокурора, вчинив дисциплінарний проступок, організувавши собі необґрунтований виїзд за кордон; питання про притягнення його до кримінальної відповідальності вирішуватимуть антикорупційні органи України
В.о. генерального прокурора Антон Ковальський у жовтні повідомив, що службове розслідування щодо виїзду екс-генпрокурора триває, перевіряються обставини організації його відрядження, а загалом з органів прокуратури звільнено вісім осіб, які згадувалися в контексті операції
«Карфаген». 2 листопада він зареєстрував ще одне кримінальне провадження стосовно Кропиви, який є ключовим фігурантом справи «Карфаген», за використання службового автомобіля для неробочих поїздок до Буковеля.
Національне антикорупційне управління Румунії (DNA) 5 жовтня провело масштабну операцію в рамках розслідування можливої корупції серед співробітників прикордонної поліції та митниці на румунсько-українському кордоні.
Як повідомляє «Голос Карпат», правоохоронці провели 96 обшуків одразу в шести румунських повітах — Сату-Маре, Біхор, Селаж, Марамуреш, Клуж і Муреш.
У центрі розслідування — співробітники прикордонної поліції та митної служби, які працювали, зокрема, у пункті пропуску Халмеу, що забезпечує автомобільне сполучення між Румунією та Україною. З українського боку йому відповідає пункт пропуску «Дяково» у Закарпатській області.
За даними DNA, розслідування стосується можливих корупційних злочинів, скоєних у 2025–2026 роках. Слідчі перевіряють інформацію про те, що окремі прикордонники та митники могли отримувати грошові кошти у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків.
Обшуки проводилися як у приватних будинках, так і в приміщеннях двох державних установ. До операції були залучені співробітники антикорупційного управління, поліції та жандармерії. Слідчі дії відбувалися, зокрема, безпосередньо на території пункту пропуску Халмеу та в підрозділі прикордонної поліції.
Румунські ЗМІ з посиланням на джерела, обізнані з ходом розслідування, повідомляли, що можлива корупційна схема могла бути пов’язана з отриманням грошей за відсутність належної перевірки транспортних засобів та вантажів, що перетинали кордон. Мова могла йти як про вантажні перевезення, так і про переміщення людей.
Водночас на момент оприлюднення офіційного повідомлення DNA ці деталі в повному обсязі не були підтверджені. Антикорупційне управління також не називало точну кількість підозрюваних і можливі суми неправомірної вигоди.
Особливе значення розслідування має для Закарпатської області, оскільки слідчі дії проводилися також у повіті Марамуреш, що безпосередньо межує з Україною.
Керівництво Територіальної інспекції прикордонної поліції Сігету-Мармацієві заявило про готовність співпрацювати зі слідством і наголосило, що в разі підтвердження порушень до співробітників будуть застосовані передбачені законодавством заходи.
Пункт пропуску Халмеу є одним із автомобільних переходів на румунсько-українському кордоні й використовується для руху пасажирського та вантажного транспорту між двома країнами.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв 15 вересня різко розкритикував Європейський парламент, назвавши його «лігвом корупціонерів». Таку заяву він зробив у Баку під час зустрічі з учасниками міжнародних конференцій. Цитата підтверджується офіційною стенограмою на сайті президента Азербайджану.
Алієв послався на корупційний скандал Qatargate, що розгорівся в Європарламенті наприкінці 2022 року і був пов’язаний із колишньою віцепрезиденткою ЄП, грецькою політикинею Євою Кайлі. За його словами, «з дому його віцепрезидента вилучили валізи з мільйонами доларів», після чого, як стверджує Алієв, справу нібито «зам’яли». Він також звинуватив Європарламент в упередженому ставленні до Азербайджану та ісламофобії.
При цьому фактичні обставини справи дещо відрізняються від формулювання азербайджанського президента. У грудні 2022 року бельгійські слідчі справді виявили в межах Qatargate близько EUR1,5 млн готівкою, однак гроші були вилучені в кількох місцях: близько EUR150 тис. у квартирі Кайлі, приблизно EUR750 тис. у валізі, яка перебувала у її батька, і ще близько EUR600 тис. у будинку іншого фігуранта розслідування.
Кайлі була заарештована в грудні 2022 року, позбулася посади віцепрезидента Європарламенту і певний час перебувала під вартою. Тому твердження Алієва про те, що до неї «не були застосовані заходи», не відповідає повній хронології справи. Сама Кайлі заперечує вчинення злочинів.
Говорити про те, що справу було закрито або офіційно «зам’ято», також поки не можна. Станом на кінець червня 2026 року бельгійське розслідування Qatargate тривало і до суду ще не дійшло. У лютому 2026 року Апеляційна палата Брюсселя відхилила процесуальні претензії основних фігурантів і дозволила слідству продовжити роботу. Водночас розслідування зазнає критики через його тривалість і низку процесуальних проблем.
Як повідомляє «Сербський економіст», Скупщина (парламент) Чорногорії 3 вересня одноголосно підтримала пропозицію про внесення змін до Конституції, що передбачає скасування імунітету президента країни, прем’єр-міністра та членів уряду у випадках злочинів проти службових обов’язків, зокрема корупційних злочинів.
За пропозицію проголосували всі 66 депутатів, присутніх на засіданні; тих, хто проголосував проти або утримався, не було. Для запуску процедури внесення змін до Конституції було потрібно дві третини голосів парламентаріїв.
Йдеться, зокрема, про зловживання службовим становищем, отримання та давання хабара, а також про інші злочини, пов’язані з корупцією. Влада пояснює ці зміни необхідністю усунути ситуацію, коли імунітет вищої посадової особи стає перешкодою для кримінального переслідування.
Ініціатива була підготовлена урядом ще навесні 2026 року. Кабінет міністрів запропонував внести зміни до статті 86 Конституції, прямо скасувавши імунітет для президента та членів уряду у разі злочинів проти службових обов’язків. Уряд пов’язує цю реформу, зокрема, з виконанням рекомендацій антикорупційної групи Ради Європи GRECO та просуванням Чорногорії за розділом 23 переговорів про вступ до ЄС.
Однак формально імунітет поки що не скасовано. Парламент доручив Конституційному комітету протягом чотирьох днів підготувати проєкт поправок. Згідно зі статтею 156 Конституції Чорногорії, після схвалення проєкту двома третинами всіх депутатів він має пройти громадське обговорення тривалістю не менше місяця, після чого остаточний текст знову має отримати підтримку двох третин парламенту.
