Держава має намір залучити приватних інвесторів до кредитування проєктів з ремонту, модернізації, реконструкції та будівництва стратегічних об’єктів портової інфраструктури України з можливістю компенсації витрачених коштів за рахунок портових зборів.
Відповідні норми містяться в проєкті постанови Кабінету міністрів “Деякі питання компенсації інвестицій, внесених суб’єктами господарювання в стратегічні об’єкти портової інфраструктури, які є об’єктами державної власності”, текст якого розміщено на сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінздоров’я) для обговорення.
Документ передбачає затвердження порядку та умов укладення договорів, на підставі яких здійснюється компенсація інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти портової інфраструктури, а також зміни до постанови Кабміну №899 від 3 жовтня 2012 року, згідно з якими суб’єкти господарювання державного сектору економіки можуть здійснювати видатки на капітальні інвестиції, зокрема на об’єктах портової інфраструктури, у разі відсутності затвердженого фінансового плану.
Зазначається, що розмір компенсації інвестицій не повинен перевищувати розмір фактично сплачених інвестором коштів на фінансування проєктування або виконання робіт з будівництва об’єктів портової інфраструктури.
Крім того, зазначається, що інвестором може бути юридична особа або фізична особа-підприємець. Інвесторів на одному об’єкті може бути декілька.
Водночас дія нового порядку не поширюватиметься на правовідносини за участю суб’єктів господарювання, які здійснюють приватне інвестування в об’єкти портової інфраструктури на підставі договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, а також договорів оренди державного майна.
Мінвідновлення розраховує, що ухвалення зазначеної постанови дасть змогу відновити стратегічні об’єкти портової інфраструктури, прискорити зростання показників у сфері морського транспорту, підвищити конкурентоспроможність морських портів і збільшити їхню інвестиційну привабливість.
“У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зараз як ніколи існує проблема недостатнього фінансування морської галузі, зокрема у зв’язку з недосконалою фіскальною політикою, що призводить до нестачі коштів у державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (АМПУ)”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Зазначається, що АМПУ уклало договори на низку проєктів будівництва, однак “через брак коштів і дивідендну політику держави немає можливості реалізувати навіть частини цих проєктів”.
Водночас перед АМПУ гостро стоїть питання про необхідність реконструкції та підтримання в належному стані портової інфраструктури, зокрема причальної. На балансі ДП станом на 24 лютого 2022 року було 265 причалів (вантажних, допоміжних, пасажирських), розташованих у 13 морських портах України. Із цієї кількості 20 непридатні до нормальної експлуатації, 37 потребують значних капіталовкладень у найближчі п’ять років, а понад 50 працюють із низькою економічною ефективністю – вони потребують відновлення шляхом капремонту або реконструкції.
Крім того, вказується, що, згідно з попередніми розрахунками, у період до початку повномасштабного вторгнення потреба ДП “АМПУ” у фінансуванні проєктів із реконструкції, модернізації та будівництва лише причалів (понад 48 проєктів, з яких 36 – із реконструкції та модернізації) оцінювалася на рівні 12 млрд грн протягом чотирьох років.
Комерційні банки в Україні у 2024 році сконцентруються на реалізації своїх програм автокредитування, іпотеки та кредитування малого і середнього бізнесу.
Таку думку висловила перший заступник голови правління банку “Глобус” Олена Дмитрієва в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Суттєве зниження облікової ставки 2023 року з 25% до 15% дало змогу банкам залучати дешевші ресурси, відновити заморожені війною кредитні програми та впроваджувати принципово нові напрямки кредитування. За максимально сприятливих економічних умов у 2024 році слід очікувати подальшого зниження облікової ставки до 14-12%. Як наслідок, у 2024 році (у банків) зниження ставок залежно від виду кредиту, строку його сплати та початкового внеску може становити від 2% до 4%”, – повідомила Дмитрієва.
Вона нагадала, що починаючи з другого півріччя середнє зниження ставок за банківськими кредитами залежно від терміну погашення і розміру першого внеску вже становило 4%. Зокрема, ставки за іпотечними кредитами впали в середньому на 3% (головним чином йдеться про кредити за партнерськими програмами девелоперів і банків на первинному ринку житла), ставки за автокредитами на нові автомобілі знизилися на 3-5%, а ставки за споживчими кредитами на придбання товарів широкого вжитку скоротилися в середньому на 4%.
“Запит громадян на той чи інший вид кредиту за прийнятними умовами майже невичерпний. У 2024 році будь-які позитивні зміни в кредитних умовах будуть зумовлені виключно економічними факторами”, – наголосила Олена Дмитрієва.
У 2024 році важливою складовою розвитку кредитування залишатиметься участь комерційних банків у реалізації низки державних кредитних програм, таких, як кредитування малих та середніх підприємств “5-7-9”, “Доступний факторинг” (беззаставне фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу з відтермінуванням платежу за компенсаційною ставкою 13% річних строком до 360 днів), програми з енергомодернізації будинків “Енергодім”, пільгової іпотеки “єОселя”, а також розробка спеціальних компенсаторних програм із органами місцевої влади з відшкодування частини вартості житла, що потребуватиме відшкодування.
Зокрема, банк Глобус за програмою “Енергодім” розраховує видати кредитів на суму понад 200 млн грн, з яких понад 70% припаде на партнерські програми з відшкодування витрат ОСББ.
Дмитрієва прогнозує поступову трансформацію державних пільгових програм “5-7-9” і “еОселя”. Зокрема, дія програми “5-7-9” поступово поширюватиметься на регіони з високими воєнними ризиками та стосуватиметься тих галузей, які досі не відновилися від самого початку повномасштабного вторгнення.
“У державному бюджеті на 2024 рік на компенсацію відсоткових ставок програми “5-7-9” передбачено понад 18 млрд грн. Однак більша частина цих коштів може піти на погашення заборгованості управителя програми – Фонду розвитку підприємництва, адже заборгованість перед банками-учасниками програми вже становить до 5 млрд грн. Ми очікуємо, що “5-7-9″ значно звузиться, а кредити за програмою будуть більш точковими”, – повідомила Дмитрієва.
При цьому, за її оцінкою, буде поступово зростати частка інвестиційних кредитів – на придбання основних засобів ведення бізнесу (спеціальних технічних засобів, автотранспорту, медичного транспорту, виробничого обладнання тощо). “Очікується, що частка таких кредитів становитиме до 30% усіх виданих позик”, – сказала Дмитрієва.
Ефективність програми пільгової іпотеки “еОселя” наступного року залежатиме від обсягу фінансування та популяризації програми серед девелоперів житла (активізація програми в житлових об’єктах на стадії зведення).
Дмитрієва зазначила, що порівняно з червнем 2023 року, коли було видано понад 490 іпотек, активність програми зросла майже вдвічі (нині видають приблизно 800-900 кредитів щомісяця), проте вкрай важливо 2024 року наростити ще щонайменше в 1,5 раза, до 1,4-1,5 тис. кредитів щомісяця.
Важливим є збільшення кількості фінустанов – партнерів програми, що дасть змогу ширшому колу громадян скористатися пільговою іпотекою, а також збільшить “вагу” кредитування в портфелі комбанків (наразі в програмі беруть участь 7 комерційних банків), а також активізація кредитування об’єктів, які споруджуються, а також розширення на таунхауси і приватні будинки.
За її оцінками, є можливість збільшити з наявних 1% до 25% частку виданих кредитів за програмою “аОселя” на придбання житла, що будується, однак, щоб пільгова іпотека запрацювала на первинному ринку, необхідна воля самих девелоперів, переформатування їхніх систем продажів під законодавчі нововведення щодо захисту прав інвесторів-покупців житла.
“Для участі в програмі “еОселя” вже акредитовано 18 девелоперів, які зводять лише 3-5% від кількості об’єктів, будівництво яких розпочалося ще до початку повномасштабного вторгнення і триває в повільному режимі, але без ознак “замороженого” будівництва. Ми очікуємо, що протягом 2024 року кількість акредитованих до участі в програмі ЖК на стадії будівництва зросте щонайменше у 2-2,5 раза. Адже це пряма інвестиція в подальше будівництво, загалом у розвиток галузі, що дуже важливо під час випробувань війною”, – підсумувала Дмитрієва.
Банк “Глобус” зареєстровано 2007 року. За даними НБУ, на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лісовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, за розміром загальних активів “Глобус” посідав 24-те місце (9,07 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні.
Державний Укргазбанк почав видавати іпотечні кредити на житло на первинному ринку нерухомості за програмою “єОселя”, повідомила прес-служба банку.
Згідно з повідомленням, першим партнером банку став забудовник ТОВ “Будівельна виробничо-комерційна компанія “Федорченко” з об’єктом у Сумах.
З початку дії держпрограми “єОселя” Укргазбанк видав кредитів на 2,2 млрд грн для 1,3 тис. сімей.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки і оборони, медпрацівники, педагоги, науковці.
З 1 серпня подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, ВПО та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
У програмі “єОселя” беруть участь сім банків-партнерів: Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank, Укрексімбанк і Сенс банк. Подати заявку на участь у програмі можна в мобільному застосунку “Дія”.
Наприкінці 2022 року уряд докапіталізував “Укрфінжитло” на 30 млрд грн за рахунок випуску облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). На думку віцепрем’єрки – міністра економіки Юлії Свириденко, такого фінансування достатньо, щоб у 2023 році видати 12-15 тис. іпотечних кредитів.
Наприкінці квітня Мінекономіки як єдиний акціонер “Укрфінжитла” схвалило операції РЕПО з цими ОВДП на строк до року на суму 15 млрд грн. Пізніше повідомлялося, що ставка за цими операціями може становити до 20% річних, тоді як самі ОВДП були випущені на термін до п’яти років за ставкою 19,5% річних.
Державний Укргазбанк запускає програму кредитування для фізосіб-підприємців (ФОП) за урядовою програмою “Доступні кредити 5-7-9%” під 15% річних без вимоги застави, повідомила фінустанова в прес-релізі у вівторок.
“Ми розширили можливості підприємців із залучення фінансування, адаптувавши наш мікрокредит під програму “Доступні кредити 5-7-9%”. Завдяки чому можемо пропонувати клієнтам-ФОП фінансування під знижену вдвічі відсоткову ставку на відміну від ставки за стандартним кредитним продуктом”, – наводяться в релізі слова директорки департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяни Корнієнко.
Уточнюється, що за умовами програми ФОП можуть отримати кредити до 1 млн грн на поповнення обігових коштів, зокрема на закупівлю товарів і сировини, строком від 1 до 2 років.
Зазначається, що рішення за такими кредитами банк ухвалює протягом одного дня, після чого кредитні кошти зараховуються на віртуальну картку, якою клієнти можуть розплатитися в торговельній мережі або Інтернеті.
Укргазбанк поінформував, що кілька клієнтів уже скористалися програмою.
“Першими стали підприємці зі Львова та Івано-Франківська, які працюють у сфері оптової торгівлі будівельними матеріалами. Завдяки залученим коштам вони зможуть розширити асортимент своєї продукції”, – йдеться в повідомленні.
Своїми головними перевагами в мікрокредитуванні держбанк вважає вимогу мінімального пакета документів, можливість подати заявку дистанційно без очного візиту, відсутність застави та поруки, а також швидке ухвалення рішення протягом 1 дня.
Як повідомлялося, уряд України 15 вересня повідомив про перегляд умов програми “5-7-9”, зокрема, про підвищення ставки за кредитами на поповнення оборотних коштів до 13% річних.
За даними НБУ Укргазбанк за розміром загальних активів (167,9 млрд грн) на початок липня посідав 5 місце серед 64 українських банків. Його прибуток за січень-липень 2023 року становив 2,9 млрд грн.
Державний Ощадбанк (Київ) запустив пільгову програму кредитування аграріїв під посівну-2023 для купівлі насіння, засобів захисту рослин, мікродобрив та техніки від ТОВ “Спектр-Агро” (Обухів Київської обл.).
За інформацією пресслужби Ощадбанку, аграрії зможуть придбати сільгосптехніку у кредит за ставкою 5% та 9% річних – за поповнення обігових коштів на суму до 90 млн грн за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”.
Мікродобрива, засоби захисту рослин та насіння сої власного виробництва “Спектр-Агро” можна буде придбати за ставкою від 0,01% річних на суму до 20 млн грн із адаптованим до сезонності графіком погашення, зазначається у релізі.
Як зазначає Ощадбанк, для отримання такого кредиту достатньо надати спрощений пакет документів для отримання рішення щодо нього. Окрім пріоритетного розгляду заявок, всі, хто скористався кредитом, зможуть оперативно отримати попереднє рішення на поповнення обігових коштів через онлайн-платформу Agroapp.
Держбанк також повідомив, що загалом із 24 лютого 2022 року надав агропідприємствам за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” близько 10 млрд грн. Частка агрокредитів у загальному портфелі цієї програми, виданих Ощадбанком під час війни, становить 72%. Друге місце посідають підприємства торгівлі, яким банк видав 16% позик за програмою доступних кредитів.
“Спектр-Агро” – дистриб’ютор засобів захисту рослин, міндобрив та сільгосптехніки провідних світових та українських виробників (Deutz-Fahr, HARDI, Kockerling, Dieci, SOLA).
За даними opendatabot, “Спектр-Агро” у 2022 році збільшило виторг на 1,2% – до 6 млрд 262,6 млн грн, а його чистий прибуток скоротився на 20% – до 209,84 млн грн.
Державний Ощадбанк, за даними Нацбанку, на 1 березня 2023 року за розміром загальних активів посідав 2-е місце (311,19 млрд грн) серед 65 банків у країні.
Більше 6,4 млрд грн – такий рекордний обсяг нових кредитів видав Ощадбанк у перші три тижні квітня. Збільшення обсягів та кількості виданих позик відбулось як для клієнтів з великого бізнесу, так і для невеликих підприємств.
Що стосується великого бізнесу, то з початку квітня нові видачі становили 5 млрд грн, 90% фінансування надано цього тижня. Переважну більшість кредитів було спрямовано до підприємств нафтогазової галузі. При цьому на розгляді відповідних підрозділів знаходиться ще на суму близько 11 млрд грн заявок від підприємств агропромислового комплексу, енергетики та роздрібної торгівлі.
Підрозділи мікро-, малого та середнього бізнесу Ощаду за 21 день квітня змогли укласти близько 450 нових кредитних угод на суму 1,4 млрд грн, причому половину з них укладено за останні сім днів. Близько 95% виданих кредитів надійшло підприємствам АПК на проведення посівної в рамках державних програм “Доступні кредити 5-7-9%” та портфельних гарантій. Найкращих результатів досягнуто саме у кредитуванні дрібних та середніх фермерів у всіх регіонах України. Середня сума виданого кредиту становить близько 3 млн грн.
Суттєвого зростання обсягів кредитування вдалося досягти завдяки спрощенню процедури отримання кредиту: для оформлення позики в Ощадбанку зараз потрібно менше документів, лібералізовано вимоги до застави. Термін ухвалення кредитного рішення в квітні зменшено вдвічі: з 8 до 3-4 днів.
Також досягненню такого результату посприяла активна інформаційна кампанія, яка включала роуд-шоу працівників центрального апарату Ощадбанку по 8 аграрних регіонах, під час якого потенційні позичальники мали змогу не тільки прослухати презентацію кредитних продуктів Ощадбанку, а й поставити питання працівникам Ощаду та отримати відповіді. Подібні зустрічі в областях банк планує продовжувати й надалі.
Загалом за ІІ квартал 2022 року Ощадбанк планує видати не менше 5 млрд грн кредитів аграрним підприємствам. При цьому за весь 2021 рік обсяг видач таких кредитів становив 4 млрд грн. Час розгляду кредитних заявок буде максимально зменшено – до 2-3 днів.
“Темп, який набрала “кредитна машина” Ощадбанку, ми плануємо не сповільнювати, а тільки пришвидшувати, – наголосив Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку. – Держава, банківська система та підприємства реального сектора економіки мають і надалі поглиблювати співпрацю для потужної тилової підтримки наших героїчних військових на фронті”.
Прес-служба Ощадбанку
