Кредобанк (Львів) підписав угоду про залучення гарантій для кредитів малому і середньому бізнесу в Україні на загальну суму $40 млн доларів із Фінансовою корпорацією розвитку США (Development Finance Corporation, DFC).
Як ідеться в повідомленні банку в п’ятницю, підписання відбулося у Вашингтоні під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку, гарантія покриватиме 80% від суми кредиту, тобто угода надасть змогу Кредобанку видати кредити для бізнесу на $50 млн.
Уточнено, що кредити на обіговий капітал, інвестиційні кредити та лізинг під гарантії DFC зможуть отримати підприємства, які провадять свою діяльність на всій підконтрольній території України, мають не більше ніж 300 працівників і не більше ніж $15 млн. Максимальна сума кредиту для клієнта – $1,5 млн в еквіваленті. У рамках програми щонайменше 25% усіх кредитів під гарантії DFC мають отримати підприємства агросектору.
Перший заступник голови правління Кредобанку Якуб Карновський зазначив, що завдяки програмам розподілу ризиків, які працюють у банку вже понад два роки, йому вдалося виділити українським підприємцям загалом понад EUR155 млн кредитного фінансування.
Кредобанк засновано 1990 року. Його єдиним акціонером є найбільший банк Польщі – PKO Bank Polski S.A. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2024 року за розміром активів Кредобанк посідав 14-те місце (57,93 млрд грн) серед 63 банків у країні.
АТ «ОТП БАНК», який поставив собі за мету стимулювати розвиток ринку енергонезалежних рішень, та провідні банки уклали Меморандум щодо кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури. Свої підписи під документом представники 17-ти фінансових установ поставили під час Банківського форуму, організованого виданням «Економічна правда» у Києві 25 червня.
«Питання забезпечення електроенергією є сьогодні критичними як для економіки, так і для життя кожного з нас. Але виклики спонукають до пошуку можливостей, створення нових рішень та партнерств. Саме тому провідні банки країни згуртувалися й підписали спільний Меморандум щодо кредитування засобів розподіленої генерації для посилення енергетичної безпеки України. Уперше відбулося таке потужне обʼєднання фінансових установ всіх форм власності. Це сильний сигнал ринку, який ще раз підтверджує відповідальність банківського бізнесу в Україні, що в складних умовах працює стабільно та безперебійно, при цьому фінансує дефіцит держбюджету через ОВДП, виділяє мільярди гривень на благодійність та за результатами 2023 року сплатив 50% податку на прибуток», – зазначив голова правління ОТП БАНК Володимир Мудрий.
Меморандум про пільгове кредитування відновлення енергоінфраструктури визначає стратегічний напрямок кредитної політики банків стосовно фінансування інвестиційних енергетичних проєктів. Підтримка надаватиметься на будівництво сонячних, вітрових, біогазових станцій, газотурбінних та газопоршневих електростанцій, промислових акумуляторів, когенераційних установок. Для мікро- та малого бізнесу (у тому числі ФОП) напрямами фінансування можуть бути енергоефективні двері/ вікна, сонячні панелі. Сума кредиту залежатиме від сегмента: для мікробізнесу — до 0,5 млн євро, малого бізнесу — до 1–1,5 млн євро, середнього та великого бізнесу — до 10-25 млн євро. Власний внесок клієнта становитиме від 10% до 50% (враховуватиметься розмір проєкту та вартість обладнання). Кредити надаватимуться строком до 5–7 років. Їх вартість залежатиме від облікової ставки НБУ та може варіюватись, а також від можливості залучення державної підтримки та інших умов.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience і державний Ощадбанк (Київ) розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, щоб давати їм можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії, повідомила її прес-служба.
Згідно з прес-релізом, за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Фермери, які бажають придбати ЗЗР Corteva на суму від 200 тис. грн, можуть узяти позику з відсотковою ставкою від 0,01% річних у гривні, що залежить від графіка погашення, строку кредитування та наявності застави. При видачі кредиту відсутня комісія за надання позики. Максимальний термін кредитування – 12 місяців. Щоб подати заявку на участь, фермерам необхідно звернутися до представників Corteva у своєму регіоні.
Позичальники за цією програмою надаватимуть Ощадбанку спрощений перелік документів і можуть розраховувати на пріоритетний розгляд заявки, а також скорочений час ухвалення рішення про кредитування.
“Започаткована в лютому програма Corteva кредитування за зниженими ставками для придбання насіння Pioneer у партнерстві з Ощадбанком була позитивно сприйнята фермерами, тож ми з радістю вітаємо готовність наших партнерів розширити програму, щоб дати фермерам кращий доступ до передових засобів захисту рослин від Corteva”, – пояснила фінансовий керівник Corteva Agriscience в Україні, країнах Центральної Азії та Кавказу Олена Дуніна.
“Під час війни аграрний сектор зазнав суттєвих втрат. Державний банк вважає своєю місією підтримати аграріїв і надати їм максимально розширений пакет можливостей. (…) Завдяки простим і гнучким умовам партнерської програми Corteva агровиробники мають змогу отримати кредит за зниженими ставками, поповнити обігові кошти та оптимізувати витрати”, – зазначила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за послуги мікро-, малому та середньому бізнесу Наталія Буткова-Вітвицька.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів та понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 лютого поточного року Ощадбанк за розміром загальних активів посідав друге місце (369,56 млрд грн) серед 63 банків, що працюють у країні.
Держава має намір залучити приватних інвесторів до кредитування проєктів з ремонту, модернізації, реконструкції та будівництва стратегічних об’єктів портової інфраструктури України з можливістю компенсації витрачених коштів за рахунок портових зборів.
Відповідні норми містяться в проєкті постанови Кабінету міністрів “Деякі питання компенсації інвестицій, внесених суб’єктами господарювання в стратегічні об’єкти портової інфраструктури, які є об’єктами державної власності”, текст якого розміщено на сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінздоров’я) для обговорення.
Документ передбачає затвердження порядку та умов укладення договорів, на підставі яких здійснюється компенсація інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти портової інфраструктури, а також зміни до постанови Кабміну №899 від 3 жовтня 2012 року, згідно з якими суб’єкти господарювання державного сектору економіки можуть здійснювати видатки на капітальні інвестиції, зокрема на об’єктах портової інфраструктури, у разі відсутності затвердженого фінансового плану.
Зазначається, що розмір компенсації інвестицій не повинен перевищувати розмір фактично сплачених інвестором коштів на фінансування проєктування або виконання робіт з будівництва об’єктів портової інфраструктури.
Крім того, зазначається, що інвестором може бути юридична особа або фізична особа-підприємець. Інвесторів на одному об’єкті може бути декілька.
Водночас дія нового порядку не поширюватиметься на правовідносини за участю суб’єктів господарювання, які здійснюють приватне інвестування в об’єкти портової інфраструктури на підставі договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, а також договорів оренди державного майна.
Мінвідновлення розраховує, що ухвалення зазначеної постанови дасть змогу відновити стратегічні об’єкти портової інфраструктури, прискорити зростання показників у сфері морського транспорту, підвищити конкурентоспроможність морських портів і збільшити їхню інвестиційну привабливість.
“У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зараз як ніколи існує проблема недостатнього фінансування морської галузі, зокрема у зв’язку з недосконалою фіскальною політикою, що призводить до нестачі коштів у державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (АМПУ)”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Зазначається, що АМПУ уклало договори на низку проєктів будівництва, однак “через брак коштів і дивідендну політику держави немає можливості реалізувати навіть частини цих проєктів”.
Водночас перед АМПУ гостро стоїть питання про необхідність реконструкції та підтримання в належному стані портової інфраструктури, зокрема причальної. На балансі ДП станом на 24 лютого 2022 року було 265 причалів (вантажних, допоміжних, пасажирських), розташованих у 13 морських портах України. Із цієї кількості 20 непридатні до нормальної експлуатації, 37 потребують значних капіталовкладень у найближчі п’ять років, а понад 50 працюють із низькою економічною ефективністю – вони потребують відновлення шляхом капремонту або реконструкції.
Крім того, вказується, що, згідно з попередніми розрахунками, у період до початку повномасштабного вторгнення потреба ДП “АМПУ” у фінансуванні проєктів із реконструкції, модернізації та будівництва лише причалів (понад 48 проєктів, з яких 36 – із реконструкції та модернізації) оцінювалася на рівні 12 млрд грн протягом чотирьох років.
Комерційні банки в Україні у 2024 році сконцентруються на реалізації своїх програм автокредитування, іпотеки та кредитування малого і середнього бізнесу.
Таку думку висловила перший заступник голови правління банку “Глобус” Олена Дмитрієва в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Суттєве зниження облікової ставки 2023 року з 25% до 15% дало змогу банкам залучати дешевші ресурси, відновити заморожені війною кредитні програми та впроваджувати принципово нові напрямки кредитування. За максимально сприятливих економічних умов у 2024 році слід очікувати подальшого зниження облікової ставки до 14-12%. Як наслідок, у 2024 році (у банків) зниження ставок залежно від виду кредиту, строку його сплати та початкового внеску може становити від 2% до 4%”, – повідомила Дмитрієва.
Вона нагадала, що починаючи з другого півріччя середнє зниження ставок за банківськими кредитами залежно від терміну погашення і розміру першого внеску вже становило 4%. Зокрема, ставки за іпотечними кредитами впали в середньому на 3% (головним чином йдеться про кредити за партнерськими програмами девелоперів і банків на первинному ринку житла), ставки за автокредитами на нові автомобілі знизилися на 3-5%, а ставки за споживчими кредитами на придбання товарів широкого вжитку скоротилися в середньому на 4%.
“Запит громадян на той чи інший вид кредиту за прийнятними умовами майже невичерпний. У 2024 році будь-які позитивні зміни в кредитних умовах будуть зумовлені виключно економічними факторами”, – наголосила Олена Дмитрієва.
У 2024 році важливою складовою розвитку кредитування залишатиметься участь комерційних банків у реалізації низки державних кредитних програм, таких, як кредитування малих та середніх підприємств “5-7-9”, “Доступний факторинг” (беззаставне фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу з відтермінуванням платежу за компенсаційною ставкою 13% річних строком до 360 днів), програми з енергомодернізації будинків “Енергодім”, пільгової іпотеки “єОселя”, а також розробка спеціальних компенсаторних програм із органами місцевої влади з відшкодування частини вартості житла, що потребуватиме відшкодування.
Зокрема, банк Глобус за програмою “Енергодім” розраховує видати кредитів на суму понад 200 млн грн, з яких понад 70% припаде на партнерські програми з відшкодування витрат ОСББ.
Дмитрієва прогнозує поступову трансформацію державних пільгових програм “5-7-9” і “еОселя”. Зокрема, дія програми “5-7-9” поступово поширюватиметься на регіони з високими воєнними ризиками та стосуватиметься тих галузей, які досі не відновилися від самого початку повномасштабного вторгнення.
“У державному бюджеті на 2024 рік на компенсацію відсоткових ставок програми “5-7-9” передбачено понад 18 млрд грн. Однак більша частина цих коштів може піти на погашення заборгованості управителя програми – Фонду розвитку підприємництва, адже заборгованість перед банками-учасниками програми вже становить до 5 млрд грн. Ми очікуємо, що “5-7-9″ значно звузиться, а кредити за програмою будуть більш точковими”, – повідомила Дмитрієва.
При цьому, за її оцінкою, буде поступово зростати частка інвестиційних кредитів – на придбання основних засобів ведення бізнесу (спеціальних технічних засобів, автотранспорту, медичного транспорту, виробничого обладнання тощо). “Очікується, що частка таких кредитів становитиме до 30% усіх виданих позик”, – сказала Дмитрієва.
Ефективність програми пільгової іпотеки “еОселя” наступного року залежатиме від обсягу фінансування та популяризації програми серед девелоперів житла (активізація програми в житлових об’єктах на стадії зведення).
Дмитрієва зазначила, що порівняно з червнем 2023 року, коли було видано понад 490 іпотек, активність програми зросла майже вдвічі (нині видають приблизно 800-900 кредитів щомісяця), проте вкрай важливо 2024 року наростити ще щонайменше в 1,5 раза, до 1,4-1,5 тис. кредитів щомісяця.
Важливим є збільшення кількості фінустанов – партнерів програми, що дасть змогу ширшому колу громадян скористатися пільговою іпотекою, а також збільшить “вагу” кредитування в портфелі комбанків (наразі в програмі беруть участь 7 комерційних банків), а також активізація кредитування об’єктів, які споруджуються, а також розширення на таунхауси і приватні будинки.
За її оцінками, є можливість збільшити з наявних 1% до 25% частку виданих кредитів за програмою “аОселя” на придбання житла, що будується, однак, щоб пільгова іпотека запрацювала на первинному ринку, необхідна воля самих девелоперів, переформатування їхніх систем продажів під законодавчі нововведення щодо захисту прав інвесторів-покупців житла.
“Для участі в програмі “еОселя” вже акредитовано 18 девелоперів, які зводять лише 3-5% від кількості об’єктів, будівництво яких розпочалося ще до початку повномасштабного вторгнення і триває в повільному режимі, але без ознак “замороженого” будівництва. Ми очікуємо, що протягом 2024 року кількість акредитованих до участі в програмі ЖК на стадії будівництва зросте щонайменше у 2-2,5 раза. Адже це пряма інвестиція в подальше будівництво, загалом у розвиток галузі, що дуже важливо під час випробувань війною”, – підсумувала Дмитрієва.
Банк “Глобус” зареєстровано 2007 року. За даними НБУ, на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лісовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, за розміром загальних активів “Глобус” посідав 24-те місце (9,07 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні.
Державний Укргазбанк почав видавати іпотечні кредити на житло на первинному ринку нерухомості за програмою “єОселя”, повідомила прес-служба банку.
Згідно з повідомленням, першим партнером банку став забудовник ТОВ “Будівельна виробничо-комерційна компанія “Федорченко” з об’єктом у Сумах.
З початку дії держпрограми “єОселя” Укргазбанк видав кредитів на 2,2 млрд грн для 1,3 тис. сімей.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки і оборони, медпрацівники, педагоги, науковці.
З 1 серпня подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, ВПО та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
У програмі “єОселя” беруть участь сім банків-партнерів: Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank, Укрексімбанк і Сенс банк. Подати заявку на участь у програмі можна в мобільному застосунку “Дія”.
Наприкінці 2022 року уряд докапіталізував “Укрфінжитло” на 30 млрд грн за рахунок випуску облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). На думку віцепрем’єрки – міністра економіки Юлії Свириденко, такого фінансування достатньо, щоб у 2023 році видати 12-15 тис. іпотечних кредитів.
Наприкінці квітня Мінекономіки як єдиний акціонер “Укрфінжитла” схвалило операції РЕПО з цими ОВДП на строк до року на суму 15 млрд грн. Пізніше повідомлялося, що ставка за цими операціями може становити до 20% річних, тоді як самі ОВДП були випущені на термін до п’яти років за ставкою 19,5% річних.
