В рамках круглого столу, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок, було обговорено результати пілотного проєкту, розробленого у тісній співпраці Міністерства освіти і науки з Міністерством у справах ветеранів за активної участі Міністерства молоді та спорту. Експеримент полягає в наданні можливості здобути нову професію, підвищити кваліфікацію, пройти реабілітацію та взяти участь у спортивних заходах всім ветеранам війни на базі закладів вищої освіти України.
“Україна через воєнні дії має велику ймовірність стати країною з найбільшою кількістю ветеранів і ветеранок. За офіційними даними станом на січень поточного року українська армія налічувала близько 880 тисяч військовослужбовців. А за даними Міністерства у справах ветеранів загальна чисельність ветеранів війни, членів родин загиблих, осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні становить понад 1,3 млн осіб, а подальша російська агресія може призвести до збільшення ветеранської спільноти”, – заявив Артем Гончаренко, модератор конференції і керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА.
Нові виклики зумовили нові завдання для вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО): виникла потреба у створенні ефективної моделі інтеграції ветеранів війни до цивільного життя через спеціалізовані освітні, спортивні та реабілітаційні програми.
Спільними зусиллями учасників урядового експериментального проєкту було проведено низку заходів. Зокрема, ключову роль в реінтеграції ветеранів взяв на себе КНУБА як провідний профільний заклад вищої освіти країни. Фахівці університету долучилися до розробки інноваційних архітектурних проєктів, створення реабілітаційних центрів, доступних просторів для життя, освіти, роботи та дозвілля. Університет може стати ключовим партнером у формуванні глобальної просторової політики, яка забезпечить комфорт, інклюзивність і сталий розвиток для ветеранів, їх родин і громад. Це важливий внесок у відбудову України та створення гідних умов праці для тих, хто захищає наше майбутнє.
“Наш університет впливає на ринок фахівців у сфері будівництва та архітектури, тому активно підтримуємо проєкти та ініціативи, завдяки яким більше людей прагнутимуть створювати простір, доступний і зручний для всіх без винятку. Сучасні підходи до проєктування та будівництва приміщень, споруд і просторів з урахуванням принципів інклюзивності, безбар’єрності і доступності мають стати базовими для всіх закладів освіти, які готують фахівців у галузі архітектури, будівництва та інженерії. Об’єднання зусиль у цьому напрямі дає змогу спільно зробити значний внесок у суспільний розвиток. Університетський інститут “Архітектура стійкості” запускає Центр ветеранського розвитку, який стане платформою для адаптації і підтримки наших захисників та простором для навчання, нетворкінгу й розвитку”, – підкреслив Олексій Дніпров, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури.
Також представники Київського національного університету будівництва і архітектури та Національного університету фізичного виховання і спорту стали учасниками кількох етапів упровадження проєкту інклюзивного відновлення України, який провела Школа універсального дизайну від Програми розвитку ООН за фінансової підтримки уряду Швеції. У рамках проєкту було відібрано 70 учасників з усієї України, які працювали над реальними проєктами у 13 українських містах, створюючи широкий спектр громадських просторів, які мають бути доступними для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.
Водночас університет розпочав роботу з іноземними організаціями та установами щодо надання ветеранам війни медичної допомоги та організації спеціалізованих програм реабілітації.
“Національний університет фізичного виховання і спорту України продемонстрував свої можливості в сфері реабілітації ветеранів і ветеранок засобами фізкультури та спорту. Спорт ветеранів війни є новим явищем як в законодавстві так і загалом в нашому суспільстві. Він потребує науково-методичного розвитку і наш університет в цьому контексті є одним із центрів становлення спорту ветеранів війни та членів їх сімей”, – зазначив Олександр Пижов, в.о ректора Національного університету фізичного виховання і спорту.
За його словами, в університеті надається довготривала фізкультурно-спортивна реабілітація, проводяться спортивні заходи та навчання військових, ветеранів війни, що покращує їх реінтеграцію до цивільного життя. Протягом року розроблені методичні рекомендації з надання фізкультурно-спортивної реабілітації, ведеться співпраця з провідними медичними університетами Києва та лікарнями, створена мультидисциплінарна комісія, запроваджено системне надання послуг з реабілітації. Постійно проводяться зустрічі з представниками влади на державному та місцевому рівні. Університет забезпечує проведення комплексу заходів з соціальної, фізичної, фізкультурно-спортивної та психологічної реабілітації. Для полегшення переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни університет надає здобуття формальної та неформальної професійної освіти, присвоєння професійних кваліфікацій. Створено адаптивну освітню інфраструктуру вона запроваджує спеціалізовані освітні методики, адаптацію освітніх програм.
Цієї осені було проведено 14 спортивних заходів в рамках проєкту «Спорт і ветерани війни (УБД)» до них входили такі види спорту як більярд, легка атлетика (біг та штовхання ядра), шахи, волейбол сидячи, футзал, баскетбол на крісла колісних та інші.
Також в цьому році на базі НУФВСУ відбулися Всеукраїнські ветеранські ігри з кіберспорту та кросфіту. Комплекс цих заходів спрямований на якнайшвидше повернення ветеранів війни до цивільного життя і тільки об’єднавши зусилля ми досягнемо успіху!”.
Володимир Онищенко, ректора Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, повідомив, що в рамках поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом 11 вересня 2024 року його університет став майданчиком для важливого діалогу між ветеранами, Лауреатом Нобелівської премії миру, директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим та делегацією членів комітету Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС, EUAM Ukraine), Представництво Європейського Союзу (EUDEL), Полтавською обласною військовою адміністрацією, головами територіальних громад та громадськими організаціями.
“Полтавська політехніка забезпечує адаптацію матеріально-технічної бази університету до вимог інклюзивного простору. Так, з жовтня по грудень поточного року на базі ВИШу відвідало низку заходів 2090 ветеранів війни”, – додав ректор.
“Впродовж 2024 року реабілітаційні послуги надані 170 особам, постраждалим від війни (комплексна реабілітація після ампутацій кінцівок, після вогнепальних поранень, після травм та захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи. Реалізований проєкт для осіб із порушеннями зору. Фахівці розробили тифлографічний альбом-каталог ікон «Побачити скарби разом» із акустичною адаптацією. Загалом, реалізація експериментального проєкту відповідає Плану післявоєнного відновлення України та Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 рр., зокрема «Розвиток соціальної інфраструктури та інклюзії» та має високий рівень пріоритетності, оскільки сприятиме соціальній інтеграції та психо-фізичній реабілітації ветеранів війни”, – наголосив ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
“Фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність є одним із ключових напрямів залучення ветеранів війни до активного соціального життя та професійної діяльності. Наша мета – створити умови для їхньої соціальної адаптації, фізичного й ментального відновлення, а також психологічної реабілітації. З початку 2024 року Міністерство молоді та спорту України спільно з Всеукраїнським центром фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» активно впроваджує новий соціальний проєкт «Активні парки – Нестримні», – зазначив Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв.
Цілі проєкту – відновлення загального фізичного стану, зміцнення психічного здоров’я, соціальна взаємодія та об’єднання у згуртовану спільноту ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни через заняття фізичною культурою і спортом.
Проєкт «Активні парки – Нестримні» має стати новим етапом у реабілітації наших ветеранів. Ми вже створили 85 адаптивних клубів, де кожен може знайти щось своє – від фітнесу до регбі. Мінмолодьспорту працює над розширенням ініціативи, щоб охопити всі регіони України та забезпечити ветеранам доступ до якісних програм фізичного і ментального відновлення.
Також, метою розвитку адаптивного спорту вже двадцять шість спортивних федерацій з видів спорту, визнаних в України, інтегрували компонент адаптивного спорту до правил спортивних змагань.
“Залучення ветеранів війни до фізичної культури і спорту на сьогодні є важливою складовою не тільки для їх фізичного та ментального відновлення, а й для соціальної адаптації, сприяє подоланню бар’єрів та допомагає відновити впевненість у своїх можливостях. Даний експеримент на базі закладів вищої освіти сприятиме розбудові системного підходу до питання відновлення та соціалізації ветеранів на базі закладів освіти через спорт, сприятиме розбудові інклюзивних умов для українців з особливими потребами, зміцнюючи їхню участь у спортивному та активному житті країни. У цьому контексті сьогодні особливого значення набуває розвиток адаптивного спорту, який покликаний дати змогу кожному бенефіціару відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Ми прагнемо, щоб кожен ветеран мав змогу відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Фізична культура і спорт допомагає не лише відновлювати здоров’я, а й знаходити нові цілі” – підкреслив Сергій Тимофєєв.
Навчально-науковий центр соціально-психологічної підтримки та резильєнтності Західноукраїгського національного університету проводить психологічні тренінги та консультації, майстер-класи арт терапевтичного спрямування, різноманітні творчі заходи для підтримки емоційної рівноваги та розвитку резильєнтності у ветеранів і членів їх сімей, організовуються покази документальних фільмів про захисників та зустрічі з ветеранами-героями фільмів тощо. Про це повідомила ректор університету Оксана Десятнюк.
“В нашому ВИШі відкрито перший в Україні імерсивний мультифункціональний хаб. Цей проєкт є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. У хабі розпочато реалізацію проєкту для психологічної реабілітації ветеранів та фізичної реабілітації верхніх кінцівок з використанням Webex Hologram і окулярів доповненої реальності Magic Leap 2. Особлива увага приділяється підготовці персоналу та підвищенню кваліфікації науково-педагогічних працівників, які працюють з ветеранами”, – додала вона.
Заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко підкреслив, що не дивлячись на війну, кількість студентів іноземців у вищіх навчальних закладах України прожовжує залишатись значною. Він також наголосив на необхідності подальшого покращення умов для іноземних студентів в Україні.
“Реалізація цього експериментального проекту, започаткованого за дорученнями Президента України Володимира Олександровича Зеленського, продемонструвала величезний потенціал університетів як лідерів та надійних партнерів у реалізації ветеранської політики. П’ять провідних закладів вищої освіти створили унікальні методики, які допомагають ветеранам війни реінтегруватися в цивільне життя через освіту, спорт і реабілітаційні програми. Цей проєкт розробив дієву методологію, яку необхідно поширювати на інші університети. Соціальна відповідальність закладів вищої освіти полягає у впровадженні таких технологій та методик у свою повсякденну діяльність. Зараз в Україні навчається приблизно 27 тіс іноземних студентів, до повномасштабного вторгнення було біля 80 тис, найбільша цифра кількостиі іноземних студентів сягала біля 100 тис. По співвідношенню ціна-якість українська освіта займає провідне місце в трійці лідерів європейських країн. Впевнений, що після перемоги ми сягнемо найбільшої кількості іноземних студентів в наших вишах та задовільнемо попит і вітчизняних студентів на навчання. Дякую всім учасникам за відданість і прагнення до змін!”, – зазначив він.
Директор з розвитку інформаційного агентства Інтерфакс-Україна Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на необхідності впровадження результатів експерименту, налагодження бюджетного фінансування для адаптації громадян до мирного життя.
Ветерани війни сьогодні зіштовхнулися саме з цим унікальним явищем як “пошук роботи” на українському ринку праці. Роботодавці сьогодні повинні і мають можливість забезпечити будь-якою роботою кожного ветерана належними умовами відповідно до їхніх потреб і фізичних можливостей. Допомога особливій верстві населення – нашим захисникам – має бути безперечна і кваліфікована. Будь-яка підтримка важлива, особливо державна.
Тому, на базах закладів освіти активно створюються нові можливості для ветеранів та їхніх сімей. Розроблено спеціальні курси в тісній співпраці з роботодавцями, громадськістю та представниками ветеранських спільнот. Це можливість отримати нові знання та навички, які допоможуть їм повернутись до обраної професійної після повернення з фронту в цивільному житті.
Підбиваючи підсумки конференції, спільний експериментальний проєкт за участі університетів-учасників, має високі і позитивні результати, а значить, можна говорити про те, що такому проєкту бути, а з наступного року необхідно будувати системну та злагоджену роботу на постійній основі.
АНДРІЙ_ВІТРЕНКО, АРТЕМ_ГОНЧАРЕНКО, ВЕТЕРАНИ, ВОЛОДИМИР_ОНИЩЕНКО, ЗАКОНОПРОЕКТ, ІГОР_ЦЕПЕНДА, КРУГЛИЙ_СТІЛ, МАКСИМ_УРАКІН, ОКСАНА_ДЕСЯТНЮК, ОЛЕКСАНДР_ПИЖОВ, ОЛЕКСІЙ_ДНІПРОВ, СЕРГІЙ_ТИМОФЄЄВ
Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.
«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», – підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.
Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.
Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».
Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».
«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту очікується наприкінці другого кварталу 2022 року, вже в третьому кварталі українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація – одна фінансова гарантія”, повідомив директор департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.
Під час круглого столу “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти” в агентстві “Інтерфакс-Україна” він уточнив, що йдеться про всі країни ЄС, Європейську асоціацію вільної торгівлі/EFTA, Туреччину, Сербію, Північну Македонію та Велику Британію.
Експерт нагадав, що приєднання до Конвенції передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС і має активізувати міжнародну торгівлю завдяки встановленню Україною спільних транзитних процедур із країнами Конвенції та використання ними єдиної технології – системи NCTS. Ця система дає змогу країнам Конвенції обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення.
“Система спільного транзиту передбачає для підприємств чотири основних спеціальних транзитних спрощення: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу та загальна фінансова гарантія”, – зазначив Демченко. Він додав, що із забезпечення застосовуються нові підходи, які дадуть змогу зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні на 50%, 70% або на 100%.
Для отримання спрощень у NCTS законодавством передбачена спеціальна процедура. Фінансову гарантію можуть забезпечувати компанії, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися на Порталі трейдера в “особистому кабінеті” на порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.
“Українське законодавство щодо режиму спільного транзиту на сьогодні вже загалом сформовано і відповідає найкращим європейським практикам”, – зазначив під час круглого столу міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено майже 300 декларацій T1UA, три компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk.
Як повідомлялося, NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі. Однак, як зазначив представник Держмитслужби, “підприємства, які вже використовують NCTS (подали 50 і більше декларацій), можуть подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, які діятимуть і після приєднання України до Конвенції, тобто при міжнародному застосуванні системи”.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Україна здійснює митну реформу, одним із напрямків якої є запровадження принципів та інструментів, які застосовуються в країнах ЄС. ЄС, в свою чергу, допомагає Україні в розробці та імплементації таких митних інструментів. Про це наголосили учасники Круглого столу, “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти”, що відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.
Участь у заході взяли: президент клубу експортерів України Євгенія Литвинова, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, представники бізнес-асоціацій, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби України Сергій Демченко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Світлана Аніщенко, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби Андрій Теплий, міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Організатор та модератор круглого столу Максим Уракін наголосив, що наразі Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними впродовж останніх років.
“Загалом за січень-серпень 2021 року Держмитслужба виконала план надходжень на 107% і перерахувала до держбюджету 291 млрд грн (при запланованих показниках – 272 млрд). При цьому за 8 місяців поточного року порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження митних платежів збільшилось на 76 млрд грн або на 36%”, – підкреслив Уракін.
Крім того, організатор відмітив, що виходячи з даних моніторингу зовнішньоекономічної діяльності України в 2021 році, проведеного аналітичним центром “Клуб Експертів“, доходи державного бюджету надалі зростатимуть, оскільки країна продовжує нарощувати обсяги міжнародної торгівлі.
“Так, експорт до країн ЄС в першому півріччі 2021 року виріс на 43,9% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, імпорт – на 26,3%. Загальний обсяг торгівлі з країнами ЄС за 6 місяців склав майже 25 млрд дол, з Китаєм – близько 9 млрд дол США. Ці дані говорять про те, що стимуляція зовнішньої торгівлі через гармонізацію митного законодавства є ключовим фактором фінансової стабільності держави, забезпечує наповнення бюджету і економічне зростання”, – заявив спікер.
Спікери надали оглядову інформацію про принципи, закладені в Митний кодекс ЄС, та інструменти, які використовують країни ЄС для реалізації цих принципів; які з них слід очікувати в Україні (у тому числі завдяки підтримці європейських партнерів), а також щодо митних інструментів, які запроваджуються або близькі до запровадження в Україні – зокрема, режим спільного транзиту (NCTS), Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) та митний аудит.
Особливий інтерес для представників бізнесу становила система митних спрощень, яка застосовується у країнах ЄС і зараз запроваджується в Україні, – зокрема, у рамках реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Євгенія Литвинова, президент Клубу експортерів України, в свою чергу підкреслила, що для бізнесу важливо знати, що за зміни нас чекають.
“Нас чекають можливості чи додаткові витрати? Круглий стіл дасть поштовх краще зрозуміти очікувані зміни, підготуватися до них, щоб наш експорт після 2022 року був безболісним, ефективним, активним”, – наголосила вона.
“Ми хочемо, щоб одномоментно все стало добре, але митна реформа – процес непростий. Однак те, що ми зараз бачимо, дає велику частку позитиву. І передовсім те, що ми рухаємося в напрямку ЄС, в тому числі ментально”, – зазначив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.
За словами Вітяніса Алішаускаса, міжнародного експерта EU4PFM з питань митниці, екс-заступника голови митниці Литовської республіки, зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів
Міжнародний експерт акцентував увагу завданнях, які має бути вирішено за допомогою Митного кодексу ЄС, – щоб підприємцю вигідно було бути добросовісним, щоб добросовісний бізнес економив свій час і кошти, щоб частину процесів, які (як правило) виконуються на митниці, такий бізнес міг робити самостійно.
“Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця, якому довіряє митниця і який має суттєві переваги при митному оформленні”, – уточнив він.
Алішаускас наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
Ці приниципи та інструменти міжнародні партнери допомагають створювати та запроваджувати в Україні.
Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України підкреслив, що зараз країна працює у векторі, який визначено Конституцією, – євроінтеграції. Європа є нашим найбільшим торговим партнером, і тому важливим є наближення, запровадження найкращих європейських практик – щоб європейська і українська митниця працювали за одними правилами.
“Ми закінчили великий пласт законодавчих змін. Зараз і митниця, і бізнес повинні все це розгортати. Потрібне навчання, просвіта, промоція. Тому я хотів би, щоб міжнародні партнери допомагали нам також проводити навчання для бізнесу. Щоб усі учасники процесу не лише мали права, а й знали, як ними користуватися”, – зазначив представник Мінфіну.
На його думку, прискорення митних оформлень має бути досягнуто не за рахунок команди митникам «швидко працювати», а за рахунок ефективно побудованої системи.
“Ми рухаємося до побудови партнерських відносин між бізнесом та митницею. Це займе певний час”, – резюмував він.
Сергій Демченко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби, повідомив, що у ІІ кварталі 2022 очікується приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, а уже в ІІІ кв 2022 – етап міжнародного застосування Україною системи NCTS.
“Вже за рік українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами (у т.ч. всіма країнами ЄС, EFTA, Туреччиною, Великою Британією) за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація, одна фінансова гарантія”, – заявив Демченко.
Він також проінформував про 4 спеціальних транзитних спрощення, які передбачає система спільного транзиту: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу, загальна фінансова гарантія. Щодо гарантування, представник Держмитслужби наголосив, що застосовуються нові підходи, які дозволять зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні – на 50%, 70%, або й на 100%.
“Як відомо, зараз NCTS використовується в національному масштабі, однак підприємства, які її використовують (подали 50 декларацій і більше), можуть подавати документи на отримання спрощень, які діятимуть і при міжнародному застосуванні системи. На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, подано близько 300 декларацій T1UA, 3 компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk, проведено 7 семінарів з суб’єктами ЗЕД”, – резюмував представник Держмитслужби.
Як повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби, повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Серед головних викликів він назвав трансформацію відносин митниця-бізнес: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими.
“Як відомо, Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) діє в Україні з серпня 2020. Її запровадження передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС. Вона передбачає низку спрощень та переваг при митному оформленні. Для набуття статусу необхідно пройти досить непросту і тривалу процедуру авторизації. Станом на вересень 2021 до Держмитслужби надійшло 5 заяв про надання авторизації АЕО. З них 1-му підприємству надано авторизацію АЕО, 2-м відмовлено у проведенні оцінки; 2 заяви перебувають на стадії попереднього розгляду”, – наголосив експерт.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення.
“Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту”, – повідомила вона.
Запис події можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=4VBpReShdr8.
Організатори заходу – Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), Торгово-промислова палата України, Клуб експортерів України, ІА “Інтерфакс-Україна”.
CHYZHYKOV, URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЭКСПОРТ
Американська торговельна палата в Україні запрошує ЗМІ на онлайн круглий стіл «Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції – крок назустріч вдосконаленню регулювання системи охорони здоров’я в Україні».
Під час заходу учасники обговорюватимуть можливості та переваги підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA), включення лікарських засобів до угоди ACAA та подальші кроки щодо гармонізації української регуляторної системи з європейськими нормами та стандартами.
Дата: 15 вересня 2021
Час: 11:00 – 13:00
Місце: офлайн, буде повідомлено лише зареєстрованим учасникам
Запрошені спікери:
Робоча мова зустрічі – українська. Акредитація є обов’язковою. Контактна особа для акредитації ЗМІ: Ольга Туркевич, молодший менеджер Палати із зв’язків з громадськістю та пресою (oturkevych@chamber.ua). Кінцевий термін акредитації –понеділок, 13 вересня, 18:00.
