Уряд України в рамках зобов’язань щодо «торговельного безвізу» з ЄС запровадив квоту на експорт із 1 липня м’яса птиці та субпродуктів із нього до країн Євросоюзу в обсязі близько 137 тис. тонн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №612 від 30 травня, опублікованою на урядовому порталі, квоту на постачання до ЄС м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці, зокрема, курей, гусей, качок, цесарок (код УКТЗЕД 0207) встановлено на рівні 133,28 тис. тонн, а м’яса індиків та їстівних субпродуктів із них (код УКТЗЕД 0207 24-27) – на рівні 3,76 тис. тонн.
Мінекономіки розглядатиме заявки на видачу ліцензій на експорт цих товарів до ЄС протягом 10 днів. Дозволи видаватимуться на підставі заявок і погоджень, що надаються Мінагрополітики.
На період воєнного стану оформлення та подання заявниками документів здійснюється в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
Режим ліцензування експорту квотованих товарів до країн ЄС є обов’язковим і в разі, коли нерезидент-контрагент згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) зареєстрований у ЄС.
Водночас, обсяг квот, затверджених для товарної позиції «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: кури свійські, качки, гуси, цесарки», за виключенням резервного обсягу квоти в обсязі 1400 тонн для нових експортерів, і для товару «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків» розподіляється Мінагрополітики між експортерами пропорційно до фактичних обсягів їхнього експорту до ЄС у першому кварталі 2024 року. Інформація про фактичні обсяги експорту зазначеної продукції за перший квартал 2024 року має бути надана експортерами до Мінагрополітики з підтверджуючими документами до 25 червня 2024 року.
Резервний обсяг квоти в 1400 тонн розподілятиметься між експортерами, які не здійснювали експорт цієї продукції в першому кварталі 2024 року.
За наявності невикористаного залишку обсягу квоти станом на 1 листопада 2024 року він розподіляється між експортерами пропорційно до фактичних обсягів експорту зазначеної продукції до держав-членів Європейського Союзу за три квартали 2024 року.
Як повідомлялося, Рада ЄС 13 травня остаточно схвалила продовження ще на 12 місяців – до 5 червня 2025 року – режиму дії автономних торговельних заходів. Водночас цього разу запроваджено обмеження на безмитну поставку низки агротоварів – м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду – у розмірі середнього обсягу експорту за період із другої половини 2021 року по кінець 2023 року.
Європейський союз повністю звільнив від мит і квот імпорт сільськогосподарської продукції з Молдови, продовживши і розширивши нині чинний тимчасовий пільговий режим.
“Продовження і розширення (пільгових) заходів спрямоване на те, щоб і надалі розширювати наявні торговельні потоки з Молдови до ЄС, а це підтримає молдовську економіку”, – заявив Ектор Гомес Ернандес, міністр промисловості, торгівлі та туризму Іспанії, яка до кінця року головує в Раді ЄС.
Він наголосив, що ухвалене в четвер рішення Ради ЄС є особливо важливим з огляду на триваючі воєнні дії в Україні, а також на те, що рік тому Молдова отримала статус кандидата в члени ЄС.
Здебільшого торгівля між ЄС і Молдовою лібералізована за Угодою про асоціацію від 2014 року. Митами було обкладено імпорт до ЄС тільки семи продуктів: слив, столового винограду, яблук, помідорів, часнику, вишні та виноградного соку. Запроваджений рік тому і чинний до 24 липня пільговий режим передбачає безмитні квоти для цих товарів. Нинішнє рішення призупиняє на рік дію всіх тарифних квот (TRQ), що залишилися.
Пільговий режим імпорту з Молдови зазначених продуктів спричинить втрату митних надходжень ЄС, але вона становитиме близько 0,3 млн євро на рік, тож її вплив на союзний бюджет буде “дуже обмеженим”, ідеться у пресрелізі.
Очікується, що ці заходи допоможуть Молдові ще більше переорієнтувати свій експорт на ЄС. Загалом його обсяг збільшився з 1,8 млрд євро 2021 року до 2,6 млрд євро 2022 року.
MOLDOVA, АГРОПРОДУКЦИЯ, ЄС, КВОТА, МИТО
Україна буде готова брати участь у торгівлі квотами на викид СО2 і може почати її вже у 2024-2025 рр., заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Україна може вже у 2024-2025 рр. вийти на торгівлю квотами. Питання не стоїть на паузі. У 2023 році ми вже підписали угоду зі Швейцарською Конфедерацією, підписали відповідний меморандум з Японією, і ще з багатьма країнами зараз тривають переговори з укладення угод уже безпосередньо щодо торгівлі квотами за ст. 6 Паризької угоди”, – сказав Стрілець.
“Уже маємо певні кроки, а не тільки розмови”, – додав він.
За його словами, з 1 січня 2022 року в Україні впроваджується система моніторингу, звітності та перевірки на рівні установки. “На сьогодні в міністерстві зареєстровано вже понад тисячу установок, і ми вже отримуємо звіти”, – повідомив Стрілець.
За його словами, через повномасштабне вторгнення РФ у країну процес дещо сповільнився, але рух триває.
Крім того, у рамках підготовки до торгівлі квотами команда Мінприроди готує законопроєкт, який дасть можливість побудувати систему верифікації моніторингу викидів парникових газів.
Єврокомісар із довкілля Віргініюс Сінкявічус на нещодавньому спільному засіданні з урядом України констатував, що фокус-діалог ЄС та України щодо Європейської “зеленої” угоди та “зеленого” переходу через війну поставлено на паузу. За його словами, Брюссель готовий відновити його, коли Україна буде готова. Сінкявічус наголосив на важливості впровадження Україною функціонуючої системи моніторингу, звітності та перевірки на рівні установки як першого кроку до створення ETS (система торгівлі квотами на викиди).
Кабінет міністрів України встановив квоту імміграції на 2023 рік у 9 203 особи.
Згідно з розпорядженням уряду №111 від 7 лютого, квота для родичів громадян України (повнорідні брати й сестри, дідусі й бабусі, онуки й онуки) становила 845 осіб; для осіб, які раніше перебували в громадянстві країни, – 396 осіб; для батьків, подружжя й неповнолітніх дітей іммігрантів – 2,055 тис. осіб; діячів науки й культури, імміграція яких відповідає інтересам України, – 850 осіб.
Для осіб, які здійснили іноземну інвестиційну діяльність в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше ніж $100 тис. імміграцію встановлено без обмежень.
Крім цього, поточного року за квотою можуть іммігрувати в Україну 5 тис. висококваліфікованих спеціалістів або працівників, гостра потреба в яких відчутна для економіки країни.
Серед іншого, встановлено квоту в 57 осіб для осіб, які прослужили у Збройних силах України три і більше років.
Для осіб, які безперервно прожили на території держави три роки з дня встановлення для них статусу постраждалих від торгівлі людьми, квота не встановлена.
Як повідомлялося, 2021 року квота імміграції становила 9 818 осіб, а 2022 року – 8 488 осіб.
Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі у вересні, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“На доручення Президента України, на прохання польської сторони Україна готова розглянути можливість відкриття квот на експорт вугілля до Польщі. Йдеться про 100 тис. тонн у вересні, які зараз критично необхідні нашим польським партнерам”, – написав він у телеграм-каналі.
Шмигаль уточнив, що запаси вугілля на складах українських електростанцій становлять майже 2 млн. тонн, що в 2,5 рази більше, ніж рік тому. “Тому готові підставити плече підтримки нашим польським друзям”, – наголосив він.
Прем’єр України додав, що під час візиту свого польського колеги Матеуша Моравецького до Києва сторони також обговорили відновлення та введення в експлуатацію ЛЕП “Хмельницька АЕС – Жешув”.
“Планували закінчити до 14 грудня, але завдяки прискоренню робіт можемо завершити тижнем раніше. Це дозволить експортувати до Польщі додатково 1000 МВт. Зі свого боку просимо Польщу сприяти розширенню експортних квот в рамках ENTSO-Е”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна розраховує, що до кінця 2022 року величина доступної пропускної спроможності у напрямку Словаччини, Румунії та Угорщини збільшиться з 300 МВт ще на 200-300 МВт, а у напрямку Польщі – понад 1000 МВт.
Як повідомлялося, Україна із середини червня 2022 року встановивши нульові квоти на експорт усіх видів вугілля, крім коксівного, а 7 вересня – вже повністю заборонила експорт українського вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
Україна за січень 2022 року ввезла з країн Європейського Союзу 6,6 тис. тонн свинини сукупною вартістю $11,9 млн, що становить 32% від встановленої щорічної квоти на її безмитне ввезення розміром 20 тис. тонн, після вичерпання квоти імпортована свинина обкладатиметься митом у 10-12%, повідомляється на сайті асоціації “Свинарі України” (АСУ) в четвер.
За даними організації, з урахуванням інтенсифікації поставок м’яса свиней із-за кордону щорічну квоту на його безмитний імпорт Україна вичерпає вже у квітні 2022 року, тоді як минулого року квоту було вичерпано в серпні.
АСУ уточнила, що Україна в січні найбільше свинини імпортувала з Данії – 3,17 тис. тонн (48% завезеної продукції), Нідерландів – 1,05 тис. тонн (16,7%) і Бельгії – 0,92 тис. тонн (14,4%). Польща, яка у 2021 році була на другому місці в переліку, опустилася на четвертий рядок через погіршення ситуації щодо захворюваності африканською чумою свиней: імпорт свинини з цієї країни становив 0,71 тис. тонн (10,9%).
Середньозважена митна вартість кілограма імпортованої свинини в січні поточного року зросла на 5,9% порівняно з груднем 2021 року – з $1,7/кг до $1,8/кг.
Як повідомлялося, Україна має право на щорічне безмитне ввезення з країн ЄС 20 тис. тонн охолодженого та мороженого м’яса свиней, імпорт охолодженої свинини понад встановлену квоту обкладатиметься 12-відсотковим митом, а мороженої – 10-відсотковим.
Квоту на 2021 рік українські імпортери повністю вичерпали в серпні, тоді як у попередні роки імпортна квота вичерпувалася в листопаді-грудні.
За п’ять років дії Угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом постачання здійснювалися лише односторонньо: з ЄС в Україну. Експорт свинини та продукції свинарства з України до ЄС заборонений через спалах африканської чуми свиней у 2012 році.
