Нові тарифи на разову поїздку в комунальному транспорті набудуть чинності у Києві з 15 липня – проїзд у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштуватиме 30 грн.
Міський голова Віталій Кличко 7 липня підписав відповідне розпорядження, документ оприлюднений на сайті Київської міської державної адміністрації у п’ятницю, 10 липня.
Водночас передбачені знижки на “проїзний” залежно від кількості поїздок: 1-9 поїздок – 30 грн, 10-19 – 28,90 грн; 20-29 – 27,80 грн; 30-39 – 26,60 грн; 40-49 – 25,50 грн; 50 поїздок – 25 грн.
З 1 серпня також діятиме квиток вартістю 60 грн, який дозволить здійснювати необмежену кількість пересадок протягом 90 хвилин.
Квитки, придбані до 14 липня, дійсні до 14 вересня. Після цього невикористаний залишок буде автоматично перераховано у грошовий еквівалент на транспортну картку.
Як повідомлялося, до цього уже п’ять петицій на сайті Київради із закликом зупинити підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті столиці до завершення воєнного стану набрали необхідну для розгляду кількість голосів, але більшість з них були відхилені столичною владою.
У Київській міській державній адміністрації 18 травня повідомили про плани оновити тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Зокрема, вартість однієї поїздки залежатиме від кількості придбаних поїздок на транспортну картку. Так, придбанні 1-9 поїздок тариф складатиме 30 грн; 10-19 – 28,90 грн; 20-29 – 27,80 грн; 30-39 – 26,60 грн; 40-49 – 25,50 грн; 50 поїздок – 25 грн. Також передбачені місячні проїзні, де вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3-23,6 грн. Для студентів і учнів зберігаються пільгові умови: студенти сплачуватимуть 50% вартості місячного проїзного; учні під час навчального року користуватимуться транспортом безкоштовно, а влітку – зі знижкою 75%. Окремо планують запровадити пересадковий квиток за 60 грн, який даватиме можливість безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин.
Вартість проїзду в столиці не переглядали з 2018 року. Із 1 січня 2022 року планували підвищити вартість проїзду в громадському транспорті до 20 грн, для власників “Картки киянина” – до 12 грн.
Наприкінці 2021 року Кличко запевнив, що вартість проїзду в міському громадському транспорті не підвищуватиметься до кінця опалювального сезону. У 2023 році міська влада заявляла, що не має наміру підвищувати вартість проїзду в громадському транспорті до кінця війни. У вересні 2025 року Кличко заявив, що попри те, що громадський транспорт в Києві є дотаційним, місто шукає можливості, щоб не підвищувати вартість проїзду.
Нові тарифи на разову поїздку в громадському транспорті набудуть чинності в Києві з 15 липня, проїзд у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштуватиме 30 грн.
Міський голова Віталій Кличко 7 липня підписав відповідне розпорядження, документ опубліковано на сайті Київської міської державної адміністрації в п’ятницю, 10 липня.
При цьому передбачені знижки на проїзний залежно від кількості поїздок: 1–9 поїздок – 30 грн, 10–19 – 28,90 грн; 20–29 — 27,80 грн; 30–39 — 26,60 грн; 40–49 — 25,50 грн; 50 поїздок — 25 грн.
З 1 серпня також діятиме квиток вартістю 60 грн, який дозволить здійснювати необмежену кількість пересадок протягом 90 хвилин.
Квитки, придбані до 14 липня, дійсні до 14 вересня. Після цього невикористаний залишок буде автоматично перераховано у грошовий еквівалент на транспортну картку.
Як повідомлялося, до цього вже п’ять петицій на сайті Київради із закликом призупинити підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті столиці до закінчення воєнного стану набрали необхідну для розгляду кількість голосів, але більшість із них були відхилені столичними властями.
У Київській міській державній адміністрації 18 травня повідомили про плани оновити тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Зокрема, вартість однієї поїздки залежатиме від кількості придбаних поїздок на транспортну картку. Так, при придбанні 1–9 поїздок тариф становитиме 30 грн; 10–19 — 28,90 грн; 20–29 — 27,80 грн; 30–39 — 26,60 грн; 40–49 — 25,50 грн; 50 поїздок — 25 грн. Також передбачені місячні проїзні, де вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн. Для студентів та учнів зберігаються пільгові умови: студенти платитимуть 50 % вартості місячного проїзного; учні під час навчального року користуватимуться транспортом безкоштовно, а влітку — зі знижкою 75 %. Окремо планують запровадити пересадочний квиток за 60 грн, який даватиме можливість безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин.
Вартість проїзду в столиці не переглядалася з 2018 року. З 1 січня 2022 року планувалося підвищити вартість проїзду в громадському транспорті до 20 грн, для власників «Картки киянина» – до 12 грн.
Наприкінці 2021 року Кличко запевнив, що вартість проїзду в міському громадському транспорті не підвищуватиметься до кінця опалювального сезону. У 2023 році міська влада заявила, що не збирається підвищувати вартість проїзду в громадському транспорті до кінця війни. У вересні 2025 року Кличко заявив, що, незважаючи на те, що громадський транспорт у Києві є дотаційним, місто шукає можливості, щоб не підвищувати вартість проїзду.
Джерело: https://kyivcity.gov.ua/npa/NPA_1048449/kmda__145_1048450/
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає надання Києву до EUR50 млн кредиту для підтримки ліквідності комунального підприємства “Київтеплоенерго” та забезпечення безперебійного надання критично важливих міських послуг в умовах війни.
Як зазначається у матеріалах банку, проєкт планують затвердити 22 липня 2026 року.
Кредит має покрити критичні потреби “Київтеплоенерго” у ліквідності, зокрема, операційні та ремонтні витрати, а також компенсувати тимчасові втрати доходів і додаткові витрати, спричинені війною.
Через воєнні ризики кредит частково покриватиме гарантія Європейського Союзу (ЄС) на покриття перших збитків за Програмою муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR) у межах Інвестиційної програми для України (UIF).
Фінансування має забезпечити безперебійне теплопостачання шкіл, дитячих садків, лікарень, житлових будинків і підприємств, а також виробництво електроенергії для міста та енергосистеми.
ЄБРР зазначає, що додаткове навантаження на систему централізованого теплопостачання Києва пов’язане, зокрема, зі значною кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Проєкт є частиною програми ЄБРР “Забезпечення стійкості та джерел засобів для існування” (RLF). Він також має підтримати розвиток і розширення міських послуг для ветеранів та членів їхніх сімей.
Як повідомлялося, у червні мер Києва Віталій Кличко заявив, що Київрада має схвалити залучення EUR50 млн кредиту ЄБРР для “Київтеплоенерго” на реалізацію заходів Плану стійкості столиці. Вартість пріоритетних заходів з енергостійкості Києва він оцінював приблизно у 30 млрд грн.
Economist Intelligence Unit, аналітичний підрозділ The Economist Group, опублікував Global Liveability Index 2026 — рейтинг умов життя у 173 містах світу. Індекс оцінює міста за п’ятьма категоріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура.
Найкомфортнішим містом світу другий рік поспіль став Копенгаген. До першої десятки увійшли: Копенгаген (Данія), Відень (Австрія), Мельбурн (Австралія), Сідней (Австралія), Цюрих (Швейцарія), Женева (Швейцарія), Осака (Японія), Аделаїда (Австралія), Ванкувер (Канада) та Токіо (Японія).
Київ опинився в нижній частині рейтингу: українська столиця опустилася зі 165-го на 166-те місце і знову увійшла до десятки найменш комфортних для життя міст світу. Головна причина — наслідки та ризики повномасштабної війни, які безпосередньо впливають на стабільність, інфраструктуру та якість міського середовища.
На останньому місці рейтингу залишається Дамаск у Сирії, який утримує цю позицію з 2013 року. Серед міст-аутсайдерів також названо Тріполі в Лівії, Дакку в Бангладеш, Тегеран в Ірані, Лагос у Нігерії та Київ. EIU зазначає, що майже всі міста в нижній частині рейтингу постраждали від війни, політичної нестабільності, бідності або поєднання цих факторів.
Для України результат виглядає болісно, але очікувано. До війни Київ посідав значно вищі позиції: у 2021 році він був на 117-му місці, у 2022 році його виключили з рейтингу через війну, а в 2023–2025 роках він тримався на 165-й позиції. У 2026 році столиця втратила ще одне місце.
Рейтинг також відображає загальну світову тенденцію: міста з високою стабільністю, розвиненою медициною, якісною освітою та розвиненою інфраструктурою залишаються на вершині, тоді як війни та кризи швидко опускають міста вниз навіть за наявності потужного людського та економічного потенціалу.
Для Києва цей індекс — не стільки оцінка якості міста як такого, скільки індикатор ціни війни. За умови нормалізації безпеки, відновлення інфраструктури та зниження військових ризиків українська столиця має потенціал повернутися до середньої частини рейтингу, де вона перебувала до 2022 року.
У неділю вночі у східних областях, Приазов’ї, Криму та подекуди на північному заході країни, вдень по всій Україні, крім півдня та південного сходу, очікуються короткочасні дощі, подекуди грози, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 11-16°, на узбережжі морів до 19°; вдень 21-26°, на північному сході країни 18-23°.
У Києві 5 липня вночі без опадів, вдень місцями короткочасний дощ. Вітер північно-західний, 7–12 м/с.
Температура вночі 14–16°, вдень 22–24°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 5 липня найвища температура вдень становила 33,7° у 1924 р., найнижча вночі – 8,6° у 1893 р.
У понеділок, 6 липня, в Україні вночі в більшості західних і північних областей, вдень у північно-східній частині та в Карпатському регіоні місцями короткочасні дощі, грози; на решті території без опадів.
Вітер переважно західний, 7–12 м/с. Температура вночі 11–16°, на узбережжі морів до 19°; вдень 21–26°, на півдні країни до 29°, на північному сході країни 18–23°.
У Києві 6 липня мінлива хмарність. Вночі місцями короткочасний дощ, вдень без опадів.
Вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 22-24°.
У п’ятницю, 3 липня, в більшості західних, північних, Вінницькій, вдень і в центральних, Одеській та Миколаївській областях помірні, місцями значні дощі, грози, в окремих районах град та шквали 15-20 м/с; на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, на сході країни східний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-23°, вдень 29-34°, на Київщині 25-30°; в західних, Житомирській та Вінницькій областях вночі 14-19°, вдень 22-27°.
У Києві 3 липня вночі без опадів, вдень значний дощ, грози, град та шквали 15-20 м/с. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 21-23°, вдень 25-27°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 3 липня найвища температура вдень була 33,9 в 1885р., найнижча вночі 9,0 в 1892р.
У суботу, 4 липня, помірні, вдень на сході та південному сході країни місцями значні дощі, грози, в окремих районах град та шквали 15-20 м/с; у західних, вдень і в північних областях без опадів.
Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, вдень в західних областях місцями пориви 15-20 м/с. Зниження температури: вночі 14-19° (на заході 11-16°), вдень 20-25°; на півдні та сході країни вночі 18-23°, вдень 27-32°.
У Києві 4 липня вночі дощ, вдень без опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Зниження температури: вночі 17-19°, вдень 22-24°.
