У центрі Києва в понеділок через візит іноземних делегацій тимчасово обмежать рух транспорту, повідомила прес-служба Управління держохорони України.
«21 липня у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій у Києві діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху, які будуть введені в центральній частині міста», – йдеться у Facebook.
Містян закликали врахувати зазначену інформацію під час пересування.
“Укрзалізниця” призначає додатковий потяг до Трускавця з Києва, повідомила пресслужба відомства.
“Укрзалізниця” призначає вже традиційний додатковий поїзд №159/160 Київ-Трускавець-Київ на пікові дні весни!”, – сказано в повідомленні.
Зокрема, дати курсування з Києва очікуються 25, 26, 27 квітня, а також 2, 3, 4 травня. Зазначається, що час відправлення – о 10:16. Прибуття до Трускавця о 19:37.
Тим часом дати курсування з Трускавця зазначено 25, 26, 27 квітня та 2, 3, 4 травня. Час відправлення – о 09:03, прибуття до Києва – о 19:11.
Очікуються зупинки у Львові та Дрогобичі.
Квитки можна придбати у застосунку Укрзалізниці, на сайті booking.uz.gov.ua або у залізничних касах.
Київ надав ветеранським, реабілітаційним і волонтерським організаціям приміщення загальною площею близько 18 тис. кв. м, повідомила Київська міська державна адміністрація (КМДА).
“Із лютого 2022 року Департамент комунальної власності Києва системно працює над забезпеченням підтримки ветеранських і волонтерських організацій, надаючи необхідні приміщення в користування, зокрема для реабілітації Захисників та Захисниць”, – йдеться у повідомленні на сайті відомства в четвер.
Таким чином, близько 6 тис. кв. м передано в користування ветеранським організаціям та установам, які надають послуги ветеранам, сприяючи їхній адаптації та підтримці. Майже 2,6 тис. кв. м отримали державні та місцеві органи управління, а також установи, що були змушені переїхати з окупованих територій. Волонтерські та громадські організації, які підтримують військові формування, отримали понад 2 тис. кв. м приміщень. Також близько 7,2 тис. кв. м надали організаціям, що займаються допомогою та реабілітацією людей з інвалідністю.
Крім того, місто проводить ремонти у переданих приміщеннях, зокрема силами КП “Київжитлоспецексплуатація”, створюючи належні умови для розміщення та діяльності організацій.
Як зазначається в повідомленні, Департамент і надалі продовжуватиме роботу над забезпеченням належних умов для організацій, що сприяють обороноздатності міста та підтримують соціально вразливі категорії громадян.
Київський метрополітен знову оголосив тендер на придбання 50 вагонів у межах проєкту “Модернізація міського транспорту м.Києва ІІ”, що фінансується за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), повідомив метрополітен.
Згідно із повідомленням, тендер передбачає придбання 10 п’ятивагонних поїздів із вільним проходом між вагонами (“труба”), з урахуванням постачання запасних частин, витратних матеріалів, устаткування та інструментів для обслуговування й ремонту рухомого складу.
Закупівлю проводитимуть у форматі відкритих торгів із попередньою кваліфікацією. Кінцевий термін подання пропозицій для першого етапу – травень 2025 року.
Як повідомлялось, перший аналогічний тендер у серпні 2023 року виграв Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ), який запропонував 10 поїздів за EUR79,2 млн (з ПДВ), щ обуло на 37% дешевше, ніж пропозиція другого учасника – чеської Skoda.
КВБЗ запропонував метропоїзд з асинхронним тяговим приводом з трьома моторними та двома причіпними немоторними вагонами, з візками вітчизняного виробництва, довжиною 97 м із загальною пасажиромісткістю 1650 осіб.
Але у листопаді того ж року “Київський метрополітен” скасував своє рішення про присудження контракту КВБЗ, а вагонобудівний завод, в свою чергу, намагався оскаржити у Господарському суді Києва це рішення, але безрезультатно.
Рішення суду, яким КВБЗ було відмовлено у позові, набрало чинності в листопаді 2024 року.
Як йдеться в матеріалах суду, Київ обґрунтував рішення про скасування присудження контракту тим, що КВБЗ намагався замінити постачальника основного обладнання (зокрема, систем управління, тягової енергії і обладнання, тягових редукторів, системи керування метропоїздом), з іспанської CAF (що було погоджено з ЄБРР) на польську або японську компанії.
При цьому КВБЗ вказував, що зміна постачальника зумовлена тим, що CAF відмовила заводу у постачанні обладнання у зв’язку із завантаженістю виробничих ліній. Однак метрополітен відмовив заводу у заміні постачальника, бо це суперечило умовам тендеру.
Як повідомлялось, у лютому 2021 року ЄБРР та КП “Київський метрополітен” підписали кредитний договір у розмірі EUR50 млн на закупівлю 50 нових вагонів метро.
Метропоїзди –”труби” планується закупити для Сирецько-Печерської лінії метрополітену в напрямку житлового масиву Виноградар, будівництво якої відновлено у 2024 році.
За повідомленням Київського метрополітену, наразі його інвентарний парк налічує понад 830 вагонів. Водночас найближчим часом термін експлуатації завершиться близько 100 вагонів.
Вакантність столичних торгових центрів склала 13,1% у 2024 році на відміну від 16,3% у 2023 році, орендні ставки наближаються до довоєнних, повідомили у пресслужбі Українскої торгівельної гільдіі (UTG).
Найвища вакантність у 2024 році була характерна для регіонального (15,1%) та окружного (15,2%) форматів та сконцентрована переважно у чотирьох об’єктах: Blockbuster mall, “Мармелад”, Promenada Center і Art Mall.
За аналізом експертів компанії UTG, типові ставки оренди у торгових центрах України поступово наближаються до довоєнних показників. Середні ставки оренди для магазинів торгової галереї площею 50-200 кв. м у грудні 2024 року склали $22,1/кв. м. У грудні 2021 року вони були $22,8/кв. м, у 2022-му впали до $18,7, трохи піднялись до $19,1 у 2023-му.
У грудні 2024 року фіксовані орендні місячні ставки за кв. м без урахування відсотків від роздрібного товарообігу, ПДВ та експлуатаційних платежів у торгових центрах столиці склали: для кіосків площею 1-10 кв. м – від $70 до $250; для ресторанів та кафе $1-15; для дитячих розважальних центрів $1-6; для кінотеатрів $1-4; для універмагів одягу площею 600-1500 кв. м від $1 до $18; для галереї моди площею 100-200 кв. м від $1-$32; для супермаркетів електроніки від $1 до $8; та для продуктових супермаркетів від $1 до $15.
Компанія UTG створена 2001 року. Розробила понад 1,3 тис. концепцій об’єктів нерухомості. За роки роботи за участю компанії здано в оренду 4,7 млн кв. м комерційних площ в Україні.
Київ та Анкара зацікавлені у розширенні двосторонньої торгівлі та ставлять за мету збільшити взаємний товарообіг більш ніж в 1,5 рази – з $6,2 млрд за результатами 2024 року до $10 млрд, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юля Свириденко після зустрічі з міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом.
“Минулого року імпорт з України до Туреччини становив $2 млрд, а загальний обсяг торгівлі між нашими країнами сягнув $6,2 млрд. Загальна мета – збільшити цей показник до $10 млрд, зокрема, за рахунок розширення і так значної торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також іншими секторами”, – написала Свириденко у соцмережі X з Анкари.
“Відбувся обмін ідеями з нашими підрядниками щодо проектів на першочергових напрямах у відбудові України. Наш розвиток відносин з Україною в кожній сфері також буде для нас рушійною силою у відбудові країни”, – зазначив у свою чергу Болат.
За словами Свириденко, сторони також обговорили, яким чином турецькі компанії можуть отримати доступ до фінансових інструментів для підтримки зусиль з відбудови України.
Вона також подякувала міністру за рішення забезпечити максимальний доступ українських суден до турецьких портів.
“У березні ми очікуємо на візит турецької делегації в Україну для подальшого поглиблення співпраці між нашими приватними секторами у відновленні нашої країни”, – повідомила на завершення перший віцепрем’єр.
Згідно із даними Держстату, у 2024 році експорт з України до Туреччини знизився на 6,8% до показника 2023 року – до $2,21 млрд, тоді як імпорт з Туреччини – на 10,2%, до $4,24 млрд. Частка Туреччини в експорті товарів з України минулого року становила 5,3%, в імпорті – 6,0%. Більше тільки у Китаю, Польщі та Німеччини.
Основні статті українського експорту в Туреччину за 11 міс.-2024 – зернові культури ($0,65 млрд, +12,7% до 11 міс.-2023), жири та олія – $0,35 млрд (-56,1%), насіння олійних – $0,22 млрд (-31,8%), чорні метали – $0,16 млрд (+84,5%).
Найбільше за 11 міс.-2024 Україна імпортувала з Туреччини нафти та мінеральних палив – $0,55 млрд (-7,7%), чорних металів – $0,46 млрд (+28,6%), електричних машин – $0,23 млрд (-9,3%), їстівних плодів та горіхів – $0,20 млрд (+17,7%), котлів, машин – $0,20 млрд (+3,3%).
