Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Львівщина практично зрівнялася з Києвом за надходженнями туристичного збору

Львівська область за підсумками січня-вересня 2026 року практично зрівнялася з Києвом за обсягом туристичного збору – обидва регіони забезпечили місцевим бюджетам по 55,21 млн грн, свідчать дані дослідження сервісу «Опендатабот» та аналітика даних від аналітичного центру Experts Club.

За інформацією аналітиків, різниця між надходженнями Києва та Львівщини становить лише 6 тис. грн. Водночас темпи зростання платежів суттєво відрізняються.

У Львівській області туристичний збір за дев’ять місяців збільшився на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, тоді як у столиці приріст становив 8%.

Третю позицію за обсягом надходжень посіла Івано-Франківська область, місцеві бюджети якої отримали 40 млн грн туристичного збору.

На четвертому місці перебуває Закарпатська область із показником 30,42 млн грн.

Сукупні надходження чотирьох регіонів становили близько 180,84 млн грн, або 63% загального туристичного збору в Україні.

Найшвидше надходження зростали у Рівненській області, де за дев’ять місяців платежі збільшилися на 47%.
Закарпатська область продемонструвала приріст на 44%, Черкаська – на 43%.

За даними «Опендатабот», у більшості регіонів туристичний збір переважно перераховують фізичні особи-підприємці. Така структура характерна для 16 регіонів країни.

Зокрема, у Чернівецькій області на ФОП припадає 87% надходжень туристичного збору.

У Києві ситуація протилежна: 81% платежів забезпечили юридичні особи. Це один із найбільш помітних показників переважання корпоративного сегмента серед платників туристичного збору.

Загалом за дев’ять місяців 2026 року українські місцеві бюджети отримали 287,22 млн грн туристичного збору. Порівняно з аналогічним періодом попереднього року надходження збільшилися на 23%, або на 53 млн грн.

Туристичний збір є одним із місцевих податків, надходження від якого залишаються в бюджетах територіальних громад. Його сплачують особи, які тимчасово проживають у готелях та інших закладах розміщення, а перерахування коштів здійснюють визначені законодавством податкові агенти.

Джерело: «Опендатабот», аналітика від 11 листопада 2026 року.

, , , , ,

У найближчі три місяці можливе закриття 20% столичних кафе та ресторанів – експерт

У найближчі три місяці можливе закриття або заморозка діяльності близько 20% столичних кафе та ресторанів, повідомила ресторанна консультантка і директорка аналітичного центру “Ресторани України” Ольга Насонова.

“У Києві зараз близько 3500 ресторанів і кафе та 1200 кав’ярень та пекарень у МАФах, на продажу були виставлені в серпні-жовтні 500+ закладів, зараз вже менше, бо близько 150 з них або продалась, або закрилась. Десь 10% існуючих закладів може закритися взимку, ще така сама частка тих, кому вдалося домовитися з орендодавцями про знижені ставки або орендні канікули, повідомляють про заморозку діяльності до весни”, – розповіла агентству “Інтерфакс-Україна” Насонова.

Експертка очікує більшості новин про закриття або розморозку проєктів у лютому-березні, все буде залежати від безпекової та економічної ситуації.

За її словами, зараз найбільш вразлива група закладів – у торгових центрах, які відчувають зменшення відвідуваності на фоні безпекових факторів та відключень електроенергії, а також зміни самого формату споживання.

“Є проблема і з керуючими компаніями, які не готові корегувати умови договорів. І ми бачимо перші згортання мережевих закладів. Наприклад, “Сушія” закрила свої п’ять ресторанів, які розташовувались у торгівельних центрах, бо не домовились по оренді. При цьому заклади мережі у форматі стріт-ритейлу залишилися”, – навела приклад Насонова.

У зоні ризику заклади, які розташовані у МАФах, які Київ продовжує демонтувати, а також маленькі сімейні заклади.

“Зазвичай сімейні заклади на фоні зменшення відвідуваності та збільшення витрат на функційонування (електрика з генераторів, вода тощо) згортають роботу через три-чотири місяці збитків”, – пояснила експертка.

Цієї осені суттєво скоротився сегмент бізнес-ланчів на фоні переводу більшості співробітників на гібридний або дистанційний формат, як наслідок заклади, які були орієнтовані на цю категорію, відчувають значний дефіцит.

“Почав схлопуватись і формат розливних пивних”, – каже Насонова.

Водночас недорогі формати, типу їдальні чи кулінарії, навпаки, відчувають збільшення обсягів, в тому числі тому як відповідь на відключення світла, люди беруть готову їжу додому.

“Ще більш-менш непогано почувають себе заклади, які знаходяться в заселених ЖК, там кафе або піцерія з генератором стають пунктом незламності, а середні чеки навіть збільшуються”, – зазначила вона.

Мережі, які інвестували у служби доставок відмічають зараз зростання цієї послуги.

, , ,

Ціни на однокімнатні квартири на Закарпатті наздогнали київські

Як повідомляє Experts Club, медіанна вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку Закарпатської області у жовтні 2026 року досягла $85 тис., зрівнявшись із відповідним показником Києва. При цьому пропозиція вторинного житла у столиці за місяць скоротилася на 63%. Про це свідчать результати дослідження ринку нерухомості України, проведеного маркетплейсом DIM.RIA за жовтень 2026 року. За інформацією аналітиків, протягом місяця ціни на вторинне житло у більшості західних областей України продовжували зростати.
Найбільше підвищення медіанної вартості однокімнатних квартир зафіксовано у Тернопільській області – на 6%, Закарпатській та Львівській – по 5%.
Водночас у низці регіонів спостерігалося суттєве здешевлення квартир. Зокрема, у Черкаській області медіанні ціни знизилися на 13%, Рівненській – на 8%, а Чернігівській – на 7%.
Найнижча медіанна вартість однокімнатної квартири серед наведених у дослідженні регіонів зафіксована у Херсонській області – $16 тис.
Таким чином, різниця між вартістю однокімнатної квартири на Закарпатті та Херсонщині перевищує п’ять разів.
У Києві житло подешевшало в усіх районах. На вторинному ринку столиці протягом жовтня ціни на квартири знижувалися в усіх районах. Найсуттєвіше здешевлення зафіксовано у сегменті двокімнатних квартир.
Зокрема, у Святошинському районі медіанна вартість таких квартир скоротилася на 23%, а у Дніпровському – на 18%.
При цьому найдорожчим районом Києва залишається Печерський, де медіанна вартість однокімнатної квартири становить $179 тис.
Найдоступніші пропозиції представлені у Деснянському районі, де однокімнатні квартири коштують у медіанному вимірі $46 тис.
Отже, різниця між цінами на однокімнатне житло у Печерському та Деснянському районах становить майже 3,9 раза.
Помітні зміни відбулися і в структурі пропозиції на вторинному ринку. За даними DIM.RIA, у Києві кількість оголошень про продаж вторинного житла в жовтні скоротилася на 63% порівняно з вереснем.
У Київській області зменшення пропозиції становило 25%. Таке скорочення кількості оголошень характеризує передусім активність продавців на платформі та не є прямим показником зменшення загального житлового фонду чи кількості фактично доступних для продажу квартир. Попит на вторинне житло знизився майже по всій Україні За інформацією маркетплейсу, у жовтні інтерес до придбання вторинного житла скорочувався практично в усіх регіонах України.
Найбільше падіння попиту зафіксовано у Тернопільській області – на 25%, Вінницькій – на 22%, Хмельницькій та Кіровоградській областях – по 20%. Зростання інтересу до вторинного житла спостерігалося лише у двох регіонах:
Дніпропетровській області, де попит збільшився на 10%, та Закарпатській – на 4%. Водночас у чотирьох регіонах країни кількість пропозицій вторинного житла перевищувала показник попиту за методологією DIM.RIA.
Найбільший розрив зафіксовано у Київській області, де пропозиція перевищувала попит у 2,3 раза.
У Києві відповідне співвідношення становило 2,2, в Одеській області – 1,7, а в Івано-Франківській – 1,1. Таким чином, ринок вторинної нерухомості України у жовтні характеризувався поєднанням зниження попиту, скорочення кількості оголошень та різноспрямованої динаміки цін. Зокрема, у західних регіонах вартість квартир переважно зростала, тоді як у Києві та частині центральних областей спостерігалося здешевлення житла. Водночас ціни, наведені в дослідженні, є медіанними показниками пропозицій на платформі DIM.RIA та можуть відрізнятися від фактичної вартості угод купівлі-продажу.

DIM.RIA – український маркетплейс нерухомості, який надає інформацію про продаж квартир на первинному та вторинному ринках, оренду житла та регулярно публікує дослідження цін, попиту й пропозиції.

https://www.experts.news/posts/odnokimnatni-kvartyry-na-zakarpatti-zrivnyalysya-za-tsinoyu-z-kyyevom

 

, , , ,

У жовтні попит на новобудови Києва знизився на 33% — DIM.RIA

Попит на квартири в новобудовах Києва у жовтні 2026 року скоротився на 33% порівняно з вереснем, водночас медіанна вартість квадратного метра на первинному ринку столиці зросла на 5,8%, до $1504.

Про це свідчать результати дослідження маркетплейсу нерухомості DIM.RIA за жовтень 2026 року.

За даними аналітиків, зниження попиту на новобудови спостерігалося у більшості регіонів України, проте саме Київ продемонстрував найсуттєвіше падіння серед наведених у дослідженні показників.

Водночас у низці областей інтерес до первинного житла збільшився. Найбільше зростання попиту зафіксовано у Закарпатській області – на 15%, Дніпропетровській – на 12% та Миколаївській – на 9%.

Попри послаблення попиту, медіанна вартість квадратного метра у новобудовах більшості регіонів продовжувала зростати.

Найбільше подорожчання у жовтні відбулося у Запорізькій області, де медіанна ціна збільшилася на 10,7%. У Полтавській області зростання становило 6,2%, у Києві – 5,8%, а у Кіровоградській області – 5,2%.

Водночас у Чернівецькій області квадратний метр у новобудовах подешевшав на 8,3%, а в Івано-Франківській – на 5,5%.

У Києві найдорожчим районом для придбання нового житла залишається Печерський, де медіанна вартість квадратного метра становить $2855.

Найдоступніші новобудови представлені у Деснянському районі з медіанною ціною $864 за кв. м.

Таким чином, різниця між вартістю квадратного метра у найдорожчому та найдоступнішому районах столиці перевищує 3,3 раза.

Будівництво житла продовжується попри зниження попиту

За інформацією DIM.RIA, у жовтні 2026 року в Україні продовжували працювати 85% відділів продажу новобудов.

Найвищу частку працюючих відділів продажу зафіксовано у Закарпатській області – 98%, а також у Львівській і Волинській областях – по 97%.

Натомість найскладніша ситуація спостерігалася у Харківській області, де працювали лише 29% відділів продажу.

У Запорізькій області відповідний показник становив 44%, у Сумській – 46%.

Протягом жовтня в Україні ввели в експлуатацію 14 нових житлових будинків, які загалом охоплюють 23 секції.

Найбільша кількість введених в експлуатацію секцій припала на Київ та Київську область – 14, з яких дев’ять розташовані безпосередньо у столиці.

Ще чотири секції ввели в експлуатацію у Дніпропетровській області та по одній – у Львівській, Вінницькій, Івано-Франківській, Волинській і Чернівецькій областях.

Отже, попри скорочення попиту, будівельна активність на первинному ринку України зберігається, хоча її інтенсивність суттєво відрізняється залежно від регіону.

Водночас зростання медіанної ціни пропозиції не обов’язково означає аналогічне збільшення вартості фактично укладених угод. Показники маркетплейсу відображають структуру пропозицій та активність користувачів платформи.

DIM.RIA – український маркетплейс нерухомості, який спеціалізується на розміщенні та перевірці оголошень про продаж і оренду житла, а також регулярно публікує аналітичні дослідження первинного і вторинного ринків.

 

, , , ,

Оренда однокімнатних квартир на Закарпатті стала дорожчою за Київ – аналіз

Медіанна вартість оренди однокімнатної квартири у Закарпатській області в жовтні 2026 року зросла на 17%, до 34 тис. грн на місяць, що зробило регіон найдорожчим за цим показником серед представлених у дослідженні DIM.RIA. Водночас у Києві медіанна вартість оренди знизилася на 21%, до 26 тис. грн на місяць.

Про це свідчать результати жовтневого дослідження українського ринку житлової нерухомості, проведеного маркетплейсом DIM.RIA.
Таким чином, за підсумками жовтня медіанна ціна оренди однокімнатної квартири на Закарпатті перевищувала столичний показник на 8 тис. грн, або приблизно на 31%.

Для порівняння, у вересні 2026 року, за попереднім дослідженням DIM.RIA, медіанна вартість оренди однокімнатної квартири у Києві становила 33 тис. грн, а у Закарпатській області – 29 тис. грн.
Отже, протягом одного місяця відбулося помітне перегрупування лідерів ринку оренди житла.

У західних областях оренда продовжує дорожчати
За даними DIM.RIA, у жовтні високі темпи зростання орендних ставок спостерігалися у низці західних областей України.
Зокрема, в Івано-Франківській області медіанна вартість оренди однокімнатної квартири досягла 25,3 тис. грн на місяць, що на 12% більше порівняно з вереснем та на 48% більше, ніж рік тому.

У Тернопільській області оренда за місяць подорожчала на 15%, до 20,7 тис. грн. У річному вимірі зростання становило 81%, що стало одним із найпомітніших показників серед наведених регіонів.
У Львівській області медіанна орендна ставка зросла на 3% за місяць та на 24% за рік, досягнувши 21 тис. грн.

У Вінницькій та Дніпропетровській областях оренда однокімнатної квартири становила по 22 тис. грн на місяць.
В обох регіонах ціни залишилися незмінними порівняно з вереснем, однак у річному вимірі збільшилися на 47%.

Таким чином, у жовтні одразу кілька регіонів України випередили столицю за темпами подорожчання орендного житла.
Водночас ці показники характеризують медіанні ціни оголошень, а не середню вартість фактично укладених договорів оренди.

У Києві ціни знизилися, але різниця між районами залишається значною
Попри зниження медіанної вартості оренди в Києві до 26 тис. грн на місяць, вартість житла суттєво відрізняється залежно від району.

За даними DIM.RIA, найдорожча оренда однокімнатних квартир залишається у Печерському районі, де середній показник становить 36,8 тис. грн на місяць.
Найдоступніше житло можна орендувати у Деснянському районі, де середня вартість однокімнатної квартири становить 12 тис. грн.

Таким чином, оренда однокімнатного житла у Печерському районі приблизно втричі дорожча, ніж у Деснянському.
При цьому у жовтні кількість оголошень про оренду квартир у Києві скоротилася на 20%.

Аналогічне зниження пропозиції зафіксовано у Київській області.
Ще суттєвіше скорочення кількості орендних пропозицій спостерігалося у Закарпатській області – на 27%, Сумській – на 22% та Полтавській – на 21%.

Водночас у низці інших регіонів кількість доступних оголошень зростала.
Найбільше збільшення пропозиції зафіксовано у Кіровоградській області – на 32%, Житомирській – на 30%, Волинській – на 25% та Запорізькій – на 24%.

На одне оголошення у Львівській області припадає 15 потенційних орендарів
Попри різноспрямовану динаміку цін і пропозиції, інтерес до оренди житла у жовтні знижувався в усіх регіонах України.

За даними DIM.RIA, найбільше скорочення попиту зафіксовано у Херсонській області – на 28%.
У Волинській та Миколаївській областях показник знизився на 27%, Сумській – на 23%, Кіровоградській – на 22%.

Однак навіть за загального скорочення попиту в окремих регіонах зберігається значна конкуренція серед потенційних орендарів.
Найбільший дисбаланс між попитом та пропозицією зафіксовано у Львівській області, де на одне оголошення припадає 15 потенційних орендарів.

У Рівненській області відповідний показник становить 14, Тернопільській – 13, а у Вінницькій – 12.
Ці значення відображають співвідношення активності користувачів і кількості пропозицій у межах маркетплейсу, а не фактичну кількість укладених договорів оренди.

Загалом жовтнева статистика свідчить про посилення регіональних відмінностей на українському ринку орендного житла. Якщо у столиці ціни знижувалися, то на Закарпатті та у низці інших західних областей оренда продовжувала дорожчати.

При цьому зниження попиту не обов’язково супроводжується зменшенням цін, оскільки на вартість оренди також впливають кількість доступних квартир, їхні характеристики та структура пропозиції.

DIM.RIA – український маркетплейс перевіреної нерухомості, який спеціалізується на продажу та оренді житлових і комерційних об’єктів. Компанія регулярно проводить дослідження динаміки цін, попиту та пропозиції на ринку нерухомості України.

, , , ,

Майже 40% нових податкових справ проти бізнесу припадає на Київ і Дніпропетровщину

У Києві та Дніпропетровській області за дев’ять місяців 2026 року відкрито 8072 виконавчі провадження щодо примусового стягнення податкових боргів із компаній, що становить 39,6% загальної кількості таких проваджень в Україні.

Про це свідчить дослідження Opendatabot, оприлюднене 9 листопада 2026 року на основі інформації Єдиного реєстру боржників.

Загалом за січень-вересень поточного року в Україні відкрито 20 364 виконавчі провадження щодо стягнення податкових боргів компаній.

Лідером за кількістю нових проваджень став Київ, де зареєстровано 4160 справ, або 20,4% загальноукраїнського показника.

На другому місці опинилася Дніпропетровська область із 3912 провадженнями, що відповідає 19,2%.

Значно меншу кількість нових проваджень зафіксовано у Київській області – 1352, Одеській – 1162 та Івано-Франківській – 896.

Таким чином, на п’ять зазначених регіонів припало 11 482 нових виконавчих провадження, або 56,4% загальної кількості за дев’ять місяців 2026 року.

Водночас регіональний розподіл усіх активних проваджень дещо відрізняється від статистики нових справ.

За даними Opendatabot, станом на 19 жовтня 2026 року найбільша кількість чинних проваджень щодо стягнення податкових боргів компаній була зареєстрована у Дніпропетровській області – 6777.

Київ посідав друге місце з 4652 активними провадженнями.

Далі розташувалися Харківська область із 2036 справами, Івано-Франківська – з 1997 та Київська – з 1820.

Загалом у п’яти регіонах із найбільшою кількістю активних проваджень було зосереджено 17 282 справи, або 47,5% загальноукраїнського показника.

При цьому найбільша кількість проваджень не обов’язково свідчить про найвищий рівень податкової заборгованості підприємств відповідного регіону.

Зокрема, згідно з іншим дослідженням Opendatabot, станом на 1 липня 2026 року найбільша сума податкового боргу була зосереджена у Києві – 96,06 млрд грн.

У столиці налічувалося 58 056 компаній із податковими боргами, або приблизно 27% усіх підприємств-боржників країни.

На Дніпропетровщині податкові борги мали 17 042 компанії на загальну суму 23,37 млрд грн.

У Харківській області було зареєстровано 15 202 компанії-боржники, загальна заборгованість яких становила 10,56 млрд грн.

Таким чином, Київ залишається найбільшим центром концентрації податкового боргу за його сумою та кількістю підприємств-боржників, тоді як Дніпропетровщина лідирує за кількістю активних виконавчих проваджень.

За даними Opendatabot, загальна сума податкового боргу українських компаній станом на 1 липня 2026 року становила 263,32 млрд грн.

Водночас ці показники характеризують різні етапи податкового адміністрування та різні дати спостереження. Дані про загальну заборгованість не можна безпосередньо ототожнювати з кількістю проваджень щодо її примусового стягнення.

Джерела: Opendatabot, аналіз виконавчих проваджень від 9 листопада 2026 року; Opendatabot, регіональна статистика податкових боргів від 7 вересня 2026 року.

 

, , , ,