У найближчі три місяці можливе закриття або заморозка діяльності близько 20% столичних кафе та ресторанів, повідомила ресторанна консультантка і директорка аналітичного центру “Ресторани України” Ольга Насонова.
“У Києві зараз близько 3500 ресторанів і кафе та 1200 кав’ярень та пекарень у МАФах, на продажу були виставлені в серпні-жовтні 500+ закладів, зараз вже менше, бо близько 150 з них або продалась, або закрилась. Десь 10% існуючих закладів може закритися взимку, ще така сама частка тих, кому вдалося домовитися з орендодавцями про знижені ставки або орендні канікули, повідомляють про заморозку діяльності до весни”, – розповіла агентству “Інтерфакс-Україна” Насонова.
Експертка очікує більшості новин про закриття або розморозку проєктів у лютому-березні, все буде залежати від безпекової та економічної ситуації.
За її словами, зараз найбільш вразлива група закладів – у торгових центрах, які відчувають зменшення відвідуваності на фоні безпекових факторів та відключень електроенергії, а також зміни самого формату споживання.
“Є проблема і з керуючими компаніями, які не готові корегувати умови договорів. І ми бачимо перші згортання мережевих закладів. Наприклад, “Сушія” закрила свої п’ять ресторанів, які розташовувались у торгівельних центрах, бо не домовились по оренді. При цьому заклади мережі у форматі стріт-ритейлу залишилися”, – навела приклад Насонова.
У зоні ризику заклади, які розташовані у МАФах, які Київ продовжує демонтувати, а також маленькі сімейні заклади.
“Зазвичай сімейні заклади на фоні зменшення відвідуваності та збільшення витрат на функційонування (електрика з генераторів, вода тощо) згортають роботу через три-чотири місяці збитків”, – пояснила експертка.
Цієї осені суттєво скоротився сегмент бізнес-ланчів на фоні переводу більшості співробітників на гібридний або дистанційний формат, як наслідок заклади, які були орієнтовані на цю категорію, відчувають значний дефіцит.
“Почав схлопуватись і формат розливних пивних”, – каже Насонова.
Водночас недорогі формати, типу їдальні чи кулінарії, навпаки, відчувають збільшення обсягів, в тому числі тому як відповідь на відключення світла, люди беруть готову їжу додому.
“Ще більш-менш непогано почувають себе заклади, які знаходяться в заселених ЖК, там кафе або піцерія з генератором стають пунктом незламності, а середні чеки навіть збільшуються”, – зазначила вона.
Мережі, які інвестували у служби доставок відмічають зараз зростання цієї послуги.
Як повідомляє Experts Club, медіанна вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку Закарпатської області у жовтні 2026 року досягла $85 тис., зрівнявшись із відповідним показником Києва. При цьому пропозиція вторинного житла у столиці за місяць скоротилася на 63%. Про це свідчать результати дослідження ринку нерухомості України, проведеного маркетплейсом DIM.RIA за жовтень 2026 року. За інформацією аналітиків, протягом місяця ціни на вторинне житло у більшості західних областей України продовжували зростати.
Найбільше підвищення медіанної вартості однокімнатних квартир зафіксовано у Тернопільській області – на 6%, Закарпатській та Львівській – по 5%.
Водночас у низці регіонів спостерігалося суттєве здешевлення квартир. Зокрема, у Черкаській області медіанні ціни знизилися на 13%, Рівненській – на 8%, а Чернігівській – на 7%.
Найнижча медіанна вартість однокімнатної квартири серед наведених у дослідженні регіонів зафіксована у Херсонській області – $16 тис.
Таким чином, різниця між вартістю однокімнатної квартири на Закарпатті та Херсонщині перевищує п’ять разів.
У Києві житло подешевшало в усіх районах. На вторинному ринку столиці протягом жовтня ціни на квартири знижувалися в усіх районах. Найсуттєвіше здешевлення зафіксовано у сегменті двокімнатних квартир.
Зокрема, у Святошинському районі медіанна вартість таких квартир скоротилася на 23%, а у Дніпровському – на 18%.
При цьому найдорожчим районом Києва залишається Печерський, де медіанна вартість однокімнатної квартири становить $179 тис.
Найдоступніші пропозиції представлені у Деснянському районі, де однокімнатні квартири коштують у медіанному вимірі $46 тис.
Отже, різниця між цінами на однокімнатне житло у Печерському та Деснянському районах становить майже 3,9 раза.
Помітні зміни відбулися і в структурі пропозиції на вторинному ринку. За даними DIM.RIA, у Києві кількість оголошень про продаж вторинного житла в жовтні скоротилася на 63% порівняно з вереснем.
У Київській області зменшення пропозиції становило 25%. Таке скорочення кількості оголошень характеризує передусім активність продавців на платформі та не є прямим показником зменшення загального житлового фонду чи кількості фактично доступних для продажу квартир. Попит на вторинне житло знизився майже по всій Україні За інформацією маркетплейсу, у жовтні інтерес до придбання вторинного житла скорочувався практично в усіх регіонах України.
Найбільше падіння попиту зафіксовано у Тернопільській області – на 25%, Вінницькій – на 22%, Хмельницькій та Кіровоградській областях – по 20%. Зростання інтересу до вторинного житла спостерігалося лише у двох регіонах:
Дніпропетровській області, де попит збільшився на 10%, та Закарпатській – на 4%. Водночас у чотирьох регіонах країни кількість пропозицій вторинного житла перевищувала показник попиту за методологією DIM.RIA.
Найбільший розрив зафіксовано у Київській області, де пропозиція перевищувала попит у 2,3 раза.
У Києві відповідне співвідношення становило 2,2, в Одеській області – 1,7, а в Івано-Франківській – 1,1. Таким чином, ринок вторинної нерухомості України у жовтні характеризувався поєднанням зниження попиту, скорочення кількості оголошень та різноспрямованої динаміки цін. Зокрема, у західних регіонах вартість квартир переважно зростала, тоді як у Києві та частині центральних областей спостерігалося здешевлення житла. Водночас ціни, наведені в дослідженні, є медіанними показниками пропозицій на платформі DIM.RIA та можуть відрізнятися від фактичної вартості угод купівлі-продажу.
DIM.RIA – український маркетплейс нерухомості, який надає інформацію про продаж квартир на первинному та вторинному ринках, оренду житла та регулярно публікує дослідження цін, попиту й пропозиції.
https://www.experts.news/posts/odnokimnatni-kvartyry-na-zakarpatti-zrivnyalysya-za-tsinoyu-z-kyyevom
Попит на квартири в новобудовах Києва у жовтні 2026 року скоротився на 33% порівняно з вереснем, водночас медіанна вартість квадратного метра на первинному ринку столиці зросла на 5,8%, до $1504.
Про це свідчать результати дослідження маркетплейсу нерухомості DIM.RIA за жовтень 2026 року.
За даними аналітиків, зниження попиту на новобудови спостерігалося у більшості регіонів України, проте саме Київ продемонстрував найсуттєвіше падіння серед наведених у дослідженні показників.
Водночас у низці областей інтерес до первинного житла збільшився. Найбільше зростання попиту зафіксовано у Закарпатській області – на 15%, Дніпропетровській – на 12% та Миколаївській – на 9%.
Попри послаблення попиту, медіанна вартість квадратного метра у новобудовах більшості регіонів продовжувала зростати.
Найбільше подорожчання у жовтні відбулося у Запорізькій області, де медіанна ціна збільшилася на 10,7%. У Полтавській області зростання становило 6,2%, у Києві – 5,8%, а у Кіровоградській області – 5,2%.
Водночас у Чернівецькій області квадратний метр у новобудовах подешевшав на 8,3%, а в Івано-Франківській – на 5,5%.
У Києві найдорожчим районом для придбання нового житла залишається Печерський, де медіанна вартість квадратного метра становить $2855.
Найдоступніші новобудови представлені у Деснянському районі з медіанною ціною $864 за кв. м.
Таким чином, різниця між вартістю квадратного метра у найдорожчому та найдоступнішому районах столиці перевищує 3,3 раза.
Будівництво житла продовжується попри зниження попиту
За інформацією DIM.RIA, у жовтні 2026 року в Україні продовжували працювати 85% відділів продажу новобудов.
Найвищу частку працюючих відділів продажу зафіксовано у Закарпатській області – 98%, а також у Львівській і Волинській областях – по 97%.
Натомість найскладніша ситуація спостерігалася у Харківській області, де працювали лише 29% відділів продажу.
У Запорізькій області відповідний показник становив 44%, у Сумській – 46%.
Протягом жовтня в Україні ввели в експлуатацію 14 нових житлових будинків, які загалом охоплюють 23 секції.
Найбільша кількість введених в експлуатацію секцій припала на Київ та Київську область – 14, з яких дев’ять розташовані безпосередньо у столиці.
Ще чотири секції ввели в експлуатацію у Дніпропетровській області та по одній – у Львівській, Вінницькій, Івано-Франківській, Волинській і Чернівецькій областях.
Отже, попри скорочення попиту, будівельна активність на первинному ринку України зберігається, хоча її інтенсивність суттєво відрізняється залежно від регіону.
Водночас зростання медіанної ціни пропозиції не обов’язково означає аналогічне збільшення вартості фактично укладених угод. Показники маркетплейсу відображають структуру пропозицій та активність користувачів платформи.
DIM.RIA – український маркетплейс нерухомості, який спеціалізується на розміщенні та перевірці оголошень про продаж і оренду житла, а також регулярно публікує аналітичні дослідження первинного і вторинного ринків.
Медіанна вартість оренди однокімнатної квартири у Закарпатській області в жовтні 2026 року зросла на 17%, до 34 тис. грн на місяць, що зробило регіон найдорожчим за цим показником серед представлених у дослідженні DIM.RIA. Водночас у Києві медіанна вартість оренди знизилася на 21%, до 26 тис. грн на місяць.
Про це свідчать результати жовтневого дослідження українського ринку житлової нерухомості, проведеного маркетплейсом DIM.RIA.
Таким чином, за підсумками жовтня медіанна ціна оренди однокімнатної квартири на Закарпатті перевищувала столичний показник на 8 тис. грн, або приблизно на 31%.
Для порівняння, у вересні 2026 року, за попереднім дослідженням DIM.RIA, медіанна вартість оренди однокімнатної квартири у Києві становила 33 тис. грн, а у Закарпатській області – 29 тис. грн.
Отже, протягом одного місяця відбулося помітне перегрупування лідерів ринку оренди житла.
У західних областях оренда продовжує дорожчати
За даними DIM.RIA, у жовтні високі темпи зростання орендних ставок спостерігалися у низці західних областей України.
Зокрема, в Івано-Франківській області медіанна вартість оренди однокімнатної квартири досягла 25,3 тис. грн на місяць, що на 12% більше порівняно з вереснем та на 48% більше, ніж рік тому.
У Тернопільській області оренда за місяць подорожчала на 15%, до 20,7 тис. грн. У річному вимірі зростання становило 81%, що стало одним із найпомітніших показників серед наведених регіонів.
У Львівській області медіанна орендна ставка зросла на 3% за місяць та на 24% за рік, досягнувши 21 тис. грн.
У Вінницькій та Дніпропетровській областях оренда однокімнатної квартири становила по 22 тис. грн на місяць.
В обох регіонах ціни залишилися незмінними порівняно з вереснем, однак у річному вимірі збільшилися на 47%.
Таким чином, у жовтні одразу кілька регіонів України випередили столицю за темпами подорожчання орендного житла.
Водночас ці показники характеризують медіанні ціни оголошень, а не середню вартість фактично укладених договорів оренди.
У Києві ціни знизилися, але різниця між районами залишається значною
Попри зниження медіанної вартості оренди в Києві до 26 тис. грн на місяць, вартість житла суттєво відрізняється залежно від району.
За даними DIM.RIA, найдорожча оренда однокімнатних квартир залишається у Печерському районі, де середній показник становить 36,8 тис. грн на місяць.
Найдоступніше житло можна орендувати у Деснянському районі, де середня вартість однокімнатної квартири становить 12 тис. грн.
Таким чином, оренда однокімнатного житла у Печерському районі приблизно втричі дорожча, ніж у Деснянському.
При цьому у жовтні кількість оголошень про оренду квартир у Києві скоротилася на 20%.
Аналогічне зниження пропозиції зафіксовано у Київській області.
Ще суттєвіше скорочення кількості орендних пропозицій спостерігалося у Закарпатській області – на 27%, Сумській – на 22% та Полтавській – на 21%.
Водночас у низці інших регіонів кількість доступних оголошень зростала.
Найбільше збільшення пропозиції зафіксовано у Кіровоградській області – на 32%, Житомирській – на 30%, Волинській – на 25% та Запорізькій – на 24%.
На одне оголошення у Львівській області припадає 15 потенційних орендарів
Попри різноспрямовану динаміку цін і пропозиції, інтерес до оренди житла у жовтні знижувався в усіх регіонах України.
За даними DIM.RIA, найбільше скорочення попиту зафіксовано у Херсонській області – на 28%.
У Волинській та Миколаївській областях показник знизився на 27%, Сумській – на 23%, Кіровоградській – на 22%.
Однак навіть за загального скорочення попиту в окремих регіонах зберігається значна конкуренція серед потенційних орендарів.
Найбільший дисбаланс між попитом та пропозицією зафіксовано у Львівській області, де на одне оголошення припадає 15 потенційних орендарів.
У Рівненській області відповідний показник становить 14, Тернопільській – 13, а у Вінницькій – 12.
Ці значення відображають співвідношення активності користувачів і кількості пропозицій у межах маркетплейсу, а не фактичну кількість укладених договорів оренди.
Загалом жовтнева статистика свідчить про посилення регіональних відмінностей на українському ринку орендного житла. Якщо у столиці ціни знижувалися, то на Закарпатті та у низці інших західних областей оренда продовжувала дорожчати.
При цьому зниження попиту не обов’язково супроводжується зменшенням цін, оскільки на вартість оренди також впливають кількість доступних квартир, їхні характеристики та структура пропозиції.
DIM.RIA – український маркетплейс перевіреної нерухомості, який спеціалізується на продажу та оренді житлових і комерційних об’єктів. Компанія регулярно проводить дослідження динаміки цін, попиту та пропозиції на ринку нерухомості України.
У Києві та Дніпропетровській області за дев’ять місяців 2026 року відкрито 8072 виконавчі провадження щодо примусового стягнення податкових боргів із компаній, що становить 39,6% загальної кількості таких проваджень в Україні.
Про це свідчить дослідження Opendatabot, оприлюднене 9 листопада 2026 року на основі інформації Єдиного реєстру боржників.
Загалом за січень-вересень поточного року в Україні відкрито 20 364 виконавчі провадження щодо стягнення податкових боргів компаній.
Лідером за кількістю нових проваджень став Київ, де зареєстровано 4160 справ, або 20,4% загальноукраїнського показника.
На другому місці опинилася Дніпропетровська область із 3912 провадженнями, що відповідає 19,2%.
Значно меншу кількість нових проваджень зафіксовано у Київській області – 1352, Одеській – 1162 та Івано-Франківській – 896.
Таким чином, на п’ять зазначених регіонів припало 11 482 нових виконавчих провадження, або 56,4% загальної кількості за дев’ять місяців 2026 року.
Водночас регіональний розподіл усіх активних проваджень дещо відрізняється від статистики нових справ.
За даними Opendatabot, станом на 19 жовтня 2026 року найбільша кількість чинних проваджень щодо стягнення податкових боргів компаній була зареєстрована у Дніпропетровській області – 6777.
Київ посідав друге місце з 4652 активними провадженнями.
Далі розташувалися Харківська область із 2036 справами, Івано-Франківська – з 1997 та Київська – з 1820.
Загалом у п’яти регіонах із найбільшою кількістю активних проваджень було зосереджено 17 282 справи, або 47,5% загальноукраїнського показника.
При цьому найбільша кількість проваджень не обов’язково свідчить про найвищий рівень податкової заборгованості підприємств відповідного регіону.
Зокрема, згідно з іншим дослідженням Opendatabot, станом на 1 липня 2026 року найбільша сума податкового боргу була зосереджена у Києві – 96,06 млрд грн.
У столиці налічувалося 58 056 компаній із податковими боргами, або приблизно 27% усіх підприємств-боржників країни.
На Дніпропетровщині податкові борги мали 17 042 компанії на загальну суму 23,37 млрд грн.
У Харківській області було зареєстровано 15 202 компанії-боржники, загальна заборгованість яких становила 10,56 млрд грн.
Таким чином, Київ залишається найбільшим центром концентрації податкового боргу за його сумою та кількістю підприємств-боржників, тоді як Дніпропетровщина лідирує за кількістю активних виконавчих проваджень.
За даними Opendatabot, загальна сума податкового боргу українських компаній станом на 1 липня 2026 року становила 263,32 млрд грн.
Водночас ці показники характеризують різні етапи податкового адміністрування та різні дати спостереження. Дані про загальну заборгованість не можна безпосередньо ототожнювати з кількістю проваджень щодо її примусового стягнення.
Джерела: Opendatabot, аналіз виконавчих проваджень від 9 листопада 2026 року; Opendatabot, регіональна статистика податкових боргів від 7 вересня 2026 року.
Три торговельно-розважальні центри Києва – Respublika Park, River Mall та Lavina Mall – акумулюють 31,5% усіх поїздок сервісу Bolt до столичних торговельних центрів. Найбільша активність відвідувачів припадає на вихідні дні, а сезонний пік попиту спостерігається у листопаді та грудні.
Про це свідчать результати дослідження Bolt за період із листопада 2025 року до жовтня 2026 року, оприлюднені інформаційним агентством «Інтерфакс-Україна» 6 листопада.
Згідно з дослідженням, найбільшу частку поїздок серед столичних торговельних центрів забезпечив Respublika Park – 13% загальної кількості. Другу позицію посів River Mall із показником 10%, третю – Lavina Mall, на який припало 8,5% поїздок.
До десятки найпопулярніших торговельних центрів Києва також увійшли Ocean Plaza, Blockbuster Mall, Retroville, Cosmo Multimall, Gulliver, ЦУМ і Sky Mall.
Загалом десять найбільших за кількістю поїздок торговельних центрів формують 65% усіх замовлень Bolt до ТРЦ столиці.
Найбільше поїздок до торговельних центрів припадає на вихідні
За даними Bolt, найбільш активним днем тижня для відвідування торговельних центрів є неділя, на яку припадає 20% усіх тижневих поїздок до ТРЦ.
У суботу цей показник становить 18%, тоді як найменшу активність зафіксовано в понеділок – 11%.
Дослідження також дозволило визначити характерний розподіл відвідувань протягом дня. Найчастіше користувачі сервісу приїжджають до торговельних центрів у проміжку між 14:00 та 15:00, а залишають їх переважно між 20:00 та 21:00.
Таким чином, найбільша активність користувачів таксі, які прямують до торговельних центрів, припадає на другу половину дня.
Важливою особливістю ринку є сезонність попиту. За даними Bolt, у листопаді та грудні кількість поїздок до ТРЦ була на 40-46% вищою за середньомісячний показник протягом досліджуваного періоду.
Це свідчить про суттєве збільшення активності користувачів сервісу наприкінці року, коли традиційно зростає попит на покупки перед зимовими святами.
Найбільший попит на поїздки до ТРЦ формується в центральних районах Києва
Аналітики Bolt також дослідили географію поїздок до столичних торговельних центрів.
Найбільша кількість замовлень розпочинається в центральній частині Києва. Серед інших районів і житлових масивів із високою активністю користувачів виділяються Деміївка, Харківський масив, Лук’янівка та Печерськ.
Водночас попит на поїздки до торговельних центрів розподілений практично по всій території столиці.
Зокрема, до найбільшого за часткою поїздок ТРЦ Respublika Park користувачі Bolt найчастіше вирушають із житлового масиву Теремки.
При цьому у жовтні 2026 року кількість поїздок до Respublika Park збільшилася на 23% порівняно з вереснем.
Дослідження відображає поведінку користувачів сервісу Bolt та не є загальним рейтингом відвідуваності торговельних центрів Києва, оскільки не враховує відвідувачів, які користуються власним автомобільним або громадським транспортом.
Повітряні тривоги залишаються значним фактором впливу на роботу торговельних центрів
Попри стабільний попит на торговельні центри, український ринок комерційної нерухомості продовжує працювати в умовах значних обмежень через повітряні тривоги.
За даними Української ради торгових центрів (УРТЦ), у вересні 2026 року частка тривалості повітряних тривог протягом робочого часу торговельних центрів досягла 30,8% проти 14,1% у вересні минулого року та 22% у серпні поточного року.
Згідно з оновленою статистикою УРТЦ, оприлюдненою 2 листопада, у жовтні цей показник зріс до нового максимуму – 32,5% робочого часу торговельних центрів. Для порівняння, у жовтні 2025 року він становив 12,2%.
Починаючи з 8 вересня 2026 року, в Україні запроваджено диференціацію повітряних тривог за рівнем загрози – червоний і жовтий.
У вересні на тривоги жовтого рівня припадало 60,9% їхньої загальної тривалості, тоді як на червоний рівень – 39,1%.
За жовтого рівня небезпеки торговельним центрам дозволяється працювати за визначених умов. Однак великі міжнародні торговельні мережі часто припиняють роботу магазинів незалежно від рівня оголошеної повітряної загрози.
За розрахунками УРТЦ, у середньому по Україні сукупний час вимушеного простою торговельних центрів через повітряні тривоги станом на кінець вересня досяг 176,5 робочого дня від початку повномасштабного російського вторгнення. Лише у вересні цей показник становив 9,6 робочого дня.
Таким чином, результати Bolt демонструють концентрацію попиту на найбільших торговельних об’єктах столиці та значне сезонне збільшення кількості поїздок, тоді як статистика УРТЦ свідчить про посилення операційних ризиків для торговельної нерухомості через повітряні тривоги.
Bolt – міжнародна платформа мобільності, яка надає послуги замовлення поїздок через мобільний застосунок. Дослідження охоплює поїздки користувачів сервісу до торговельних центрів Києва протягом дванадцяти місяців – із листопада 2025 року до жовтня 2026 року.
