Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Новим ректором КНУ обрали Валерія Копійку

На виборах ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які відбулися 27 жовтня, переміг голова Вченої ради вишу Валерій Копійка.

Згідно з протоколу виборчої комісії, за Валерія Копійку було віддано 1973 голосів (51,74%), за колишню проректорку КНУ з наукової роботи Ганну Толстанову – 712 (18,62%), за колишню проректорку КНУ з міжнародного співробітництва Ксенію Смирнову – 159 (4,16%) і за першого проректора Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій Олександра Корченко – 77 (2,01%). Ще 130 виборців не підтримали жодного кандидата, а 49 бюлетенів визнали недійсними.

Зазначається, що у голосуванні взяло участь 3105 із 3823 виборців, що складає 81,3%.

Згідно зі Статутом університету, вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50% загальної кількості осіб, які мають право брати.

Обраною ректором університету вважається кандидатура, яка набрала більше 50% голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру більше 50% голосів осіб, які взяли участь у голосуванні.

Таким чином, Копійка переміг у виборах в першому турі.

Копійка народився 5 березня 1962 року в Києві. У 1984 р. закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету ім. Шевченка та здобув кваліфікацію спеціаліста з міжнародних відносин.

У 1984-1986 рр. працював військовим перекладачем у Республіці Конго, в 1986-1988 рр. – референтом Товариства “Знання” у Києві, у 1988-1990 рр. навчався в аспірантурі Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка.

З 1990 року працював асистентом, з 1991 року – доцентом кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин КНУ, а з 1997 р. – директором Центру європейської документації ЄС при Інституті міжнародних відносин.

У 2007-2008 рр. – заступник директора з навчальної роботи Інституту міжнародних відносин КНУ, з 2009 р. – директор Інституту, а з 2021 р. – директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ.

З квітня по вересень 2026 року був в.о. ректора КНУ ім. Шевченка. У вересні обраний головою Вченої ради університету.

З обраним ректором університету відповідно до вимог закону “Про вищу освіту”, Міністерство освіти і науки України має укласти контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня обрання.

Як повідомлялося, 2 березня Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вибори були заплановані на 27 травня 2026 року. Натомість 11 травня Міносвіти перенесло вибори на 27 жовтня.

Колишнього ректора КНУ Володимира Бугрова не допустили до виборів після того як Київський апеляційний суд залишив в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва щодо адміністративного правопорушення про подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

, , , ,

«Зимова країна» відкривається 27 листопада і запрошує у казкову подорож на ВДНГ

У казках завжди перемагає добро, а після найтемніших ночей настає світанок. Цієї зими команда ВДНГ продовжує вірити в дива й запрошує всіх у казкову подорож: 27 листопада стартує 12-й сезон одного з найулюбленіших зимових проєктів українців — «Зимова країна».

На гостей чекають оновлені святкові декорації, ковзанка просто неба, нові тематичні локації, ще більше розваг і понад 20 просторів для зимового відпочинку. Подробиці — у новині за посиланням.

, , , ,

Понад чверть власників українських компаній зосереджені в Києві — «Опендатабот»

Київ посідає перше місце серед регіонів України за кількістю фізичних осіб, зареєстрованих як власники або бенефіціари щонайменше 50 компаній. Станом на жовтень 2026 року в столиці налічується 131 такий власник із 478 по всій країні, свідчать дані дослідження «Опендатабота», опублікованого 26 жовтня.

Таким чином, на Київ припадає понад чверть усіх так званих масових власників компаній, зафіксованих у Єдиному державному реєстрі.

Друге місце посідає Київська область, де зареєстровано 34 особи, пов’язані щонайменше з 50 підприємствами кожна.

На третьому місці — Дніпропетровська область із 27 такими власниками.

Далі йдуть Донецька область, де зафіксовано 24 масових власників компаній, та Харківська область із 18 записами.

Загалом у Києві та Київській області зареєстровано 165 масових власників, що становить понад третину загальнонаціональної кількості.

При цьому найбільші власники за кількістю пов’язаних компаній також переважно представлені столицею.

Віталій Ільницький із Києва посідає перше місце в українському рейтингу з 5889 компаніями. Ще один киянин, Владислав Мелехін, перебуває на третій позиції з 858 підприємствами.

Катерина Дорошенко зі столиці посідає п’яте місце з 674 зареєстрованими компаніями.

Найбільшим масовим власником за межами Києва є Руслан Мерзляков із Донецька, який фігурує як власник або бенефіціар 2221 компанії.

Згідно з методологією дослідження, до масових власників належать фізичні особи, які мають реєстраційні зв’язки щонайменше з 50 юридичними особами.

Разом із тим зазначена в реєстрі адреса власника не обов’язково збігається з місцем фактичної діяльності належних йому компаній.

Тому концентрація масових власників у Києві не означає, що відповідна частка підприємств здійснює господарську діяльність безпосередньо в столиці.

На окрему увагу заслуговує структура володіння великою кількістю юридичних осіб. Експерт з податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба зазначає, що реєстрація сотень компаній на одну особу може бути ознакою номінального володіння.

При цьому він підкреслює, що сама по собі наявність великої кількості компаній у власності або під управлінням однієї особи не порушує законодавство.

За оцінкою експерта, для забезпечення прозорості підприємницької діяльності важливо встановлювати фактичних керівників та осіб, які приймають господарські рішення.

Загалом, за даними «Опендатабота», в Україні станом на жовтень 2026 року зареєстровано 478 осіб, кожна з яких пов’язана з 50 або більше компаніями.

Джерело: «Опендатабот», дослідження від 26 жовтня 2026 року.

 

, , , ,

У Києві планують ввести понад 1,5 ГВт додаткової теплової генерації

У столиці планують ввести понад 1,5 ГВт додаткової теплової генерації, зокрема за рахунок будівництва резервних котелень, завершення робіт на яких, за поточними оцінками, потребуватиме близько двох місяців, повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.

“За поточною оцінкою, завершення робіт потребуватиме орієнтовно двох місяців, на окремих об’єктах установлення обладнання передбачене до кінця грудня. Тож ці потужності посилюватимуть теплопостачання столиці вже під час опалювального сезону”, – написав він у Телеграм-каналі в неділю.

За словами міністра, він разом із представниками міської влади, замовника та підрядниками оглянув будівництво захисту об’єктів критичної інфраструктури та резервних котелень у Києві, а також перевірив фактичний стан робіт.

Калашник зазначив, що для прискорення будівництва резервних котелень опрацьовують можливість альтернативного підключення до газових мереж, одночасного виконання будівельних і газових робіт, збільшення кількості бригад та роботи у кілька змін. За його словами, замовниками робіт є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Київська міська державна адміністрація, а питання підключення до мереж, погодження проєктних рішень і забезпечення обладнанням вирішують спільно з міською владою та газорозподільною організацією.

Калашник також повідомив про постійну координацію між Міністерством, замовником, міською владою та підрядниками для вирішення питань підключення до мереж, погодження проєктних рішень і забезпечення обладнанням. Паралельно напрацьовуються зміни до нормативно-правової бази для прискорення реалізації подібних проєктів по всій країні.

“Також оглянули об’єкт, переданий із державної в комунальну власність. Найближчим часом він має стати додатковим джерелом живлення для частини міста. Захист інфраструктури та створення резервних потужностей – складові плану стійкості Києва. Попереду складна зима, і ці рішення потрібні столиці вже зараз”, – наголосив міністр.

, , , ,

Київ, Дніпропетровщина та Одещина лідирують за кількістю справ щодо підробки VIN-кодів авто

На Київ припадає 28% зареєстрованих в Україні за дев’ять місяців 2026 року правопорушень, пов’язаних із підробкою, знищенням або заміною VIN-кодів та інших ідентифікаційних номерів автомобілів. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Офісу генерального прокурора України.

За дев’ять місяців поточного року в Україні зареєстрували 599 правопорушень за ст. 290 Кримінального кодексу України. Найбільшу кількість випадків зафіксували в Києві — 169. На другому місці Дніпропетровська область із 114 випадками, на третьому — Одеська область із 45.

Загалом на ці три регіони припадає 328 випадків, або близько 55% усіх зареєстрованих за цей період правопорушень.

Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість таких правопорушень зросла на 22% — із 387 до 599.

Водночас показники направлення справ до суду залишаються низькими. За дев’ять місяців 2026 року до суду передали лише п’ять кримінальних проваджень за ст. 290 ККУ — близько 1% від кількості зареєстрованих за цей період правопорушень.

Загалом із 2020 року до вересня 2026 року в Україні зареєстрували 11 417 таких правопорушень. На обліку залишилося 7 152, а до суду за майже сім років направили 69 проваджень.

За знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів транспортного засобу передбачено штраф від 2 550 до 4 250 грн, виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд або обмеження волі на строк до трьох років.

Джерело: Опендатабот.

, , , ,

Київ витратив понад 16 млрд грн на стійкість енергосистеми з початку 2026 року

На підвищення стійкості столиці з початку 2026 року вже витрачено більше 16 млрд грн проти 2 млрд грн у минулому році, і до кінця поточного року планується витратити ще 4,5-5 млрд грн, повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

“Це фактично десятикратний зріст інвестицій, і це інвестиції саме у безпекові елементи. Це захист високовольтних підстанцій, це резервне живлення для базових систем каналізації, це резервне живлення для систем опалення”, – сказав він під час дискусії на тему “Україна на порозі зими: енергетика, оборона та нова дипломатична реальність” в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.

Водночас, за словами експерта, для виконання необхідних робіт з підвищення стійкості місто потребує ще приблизно EUR1,5 млрд.

Як він зазначив, у підготовку Києва до опалювального сезону у цьому році вкладалися переважно кошти місцевого бюджету, в той час як доля центрального бюджету складала лише близько 10%.

“Національний бюджет зараз не у дуже доброму стані і понад місяць були заблоковані платежі на казначейських рахунках, що дуже вдарило по всіх місцевих владах і по виконанню підготовки до зими теж”, – пояснив директор ЦДЕ.

В результаті частину обладнання, яку міста планували встановити ще до листопада-грудня, з-за чотиритижневої паузи доведеться запускати у роботу пізніше.

Як нагадав Харченко, у січні 2026 року в Києві була знищена вся внутрішня генерація. Тобто Київ при споживанні приблизно до 2 ГВт при температурі -10, і споживанні 1,2 ГВт у погоду, яка в Україні є наразі, мав 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей до січня 2026 року.

“В січні 2026 року вони були фізично знищені. До чого це призводить? Це призводить саме до тих ефектів, які здебільшого зараз дуже депресують киян”, – пояснив Харченко.

При відсутності генерації у місті відключається і переходить на резервне живлення метрополітен та відключаються і переходять на резервне живлення насосні станції водоканалу, які у таких умовах роботи не можуть забезпечити повний сервіс.

Однак, як стверджує експерт, не дивлячись на це, місто наразі убезпечило ключові системи від техногенних аварій і технологічних стратегічних проблем.

“Але одна справа забезпечити тиск у водогоні, який дозволяє циркулювати воді по трубах, наповнювати резервуари і забезпечити базову інфраструктуру, а зовсім інша історія – подати тиск, скажімо, на Печерськ чи у певних інших районах, які є на пагорбах”, – додав він.

Вказане зробити неможливо без роботи основних ліній енергопостачання на об’єктах водоканалу.

“Тому певні незручності цієї зими майже неминучі”, – підсумував експерт.

За словами Харченка, у більшості міст неможливо у силу інженерних та регуляторних факторів реалізувати технічні проєкти підвищення енергетичної стійкості, за один сезон протягом семи-восьми місяців – для цього потрібно два-три роки.

“Ви спочатку сім-вісім місяців паперовою роботою займаєтесь, навіть якщо у вас гроші є, а потім щось будуєте. Це стосується всього. Встановлення резервного живлення, резервної генерації, когенераційних децентралізованих станцій, всього абсолютно”, – пояснив він.

Як стверджує директор ЦДЕ, Київ, зокрема, потребує ще приблизно EUR1,5 млрд для того, щоб зробити все необхідне для забезпечення стійкості міста. Загалом у масштабах країни мова може йти про потребу в 250-300 млрд грн на кожен рік протягом щонайменше ще двох років.

, , , , ,