Нові тарифи на разову поїздку в громадському транспорті набудуть чинності в Києві з 15 липня, проїзд у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштуватиме 30 грн.
Міський голова Віталій Кличко 7 липня підписав відповідне розпорядження, документ опубліковано на сайті Київської міської державної адміністрації в п’ятницю, 10 липня.
При цьому передбачені знижки на проїзний залежно від кількості поїздок: 1–9 поїздок – 30 грн, 10–19 – 28,90 грн; 20–29 — 27,80 грн; 30–39 — 26,60 грн; 40–49 — 25,50 грн; 50 поїздок — 25 грн.
З 1 серпня також діятиме квиток вартістю 60 грн, який дозволить здійснювати необмежену кількість пересадок протягом 90 хвилин.
Квитки, придбані до 14 липня, дійсні до 14 вересня. Після цього невикористаний залишок буде автоматично перераховано у грошовий еквівалент на транспортну картку.
Як повідомлялося, до цього вже п’ять петицій на сайті Київради із закликом призупинити підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті столиці до закінчення воєнного стану набрали необхідну для розгляду кількість голосів, але більшість із них були відхилені столичними властями.
У Київській міській державній адміністрації 18 травня повідомили про плани оновити тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Зокрема, вартість однієї поїздки залежатиме від кількості придбаних поїздок на транспортну картку. Так, при придбанні 1–9 поїздок тариф становитиме 30 грн; 10–19 — 28,90 грн; 20–29 — 27,80 грн; 30–39 — 26,60 грн; 40–49 — 25,50 грн; 50 поїздок — 25 грн. Також передбачені місячні проїзні, де вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн. Для студентів та учнів зберігаються пільгові умови: студенти платитимуть 50 % вартості місячного проїзного; учні під час навчального року користуватимуться транспортом безкоштовно, а влітку — зі знижкою 75 %. Окремо планують запровадити пересадочний квиток за 60 грн, який даватиме можливість безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин.
Вартість проїзду в столиці не переглядалася з 2018 року. З 1 січня 2022 року планувалося підвищити вартість проїзду в громадському транспорті до 20 грн, для власників «Картки киянина» – до 12 грн.
Наприкінці 2021 року Кличко запевнив, що вартість проїзду в міському громадському транспорті не підвищуватиметься до кінця опалювального сезону. У 2023 році міська влада заявила, що не збирається підвищувати вартість проїзду в громадському транспорті до кінця війни. У вересні 2025 року Кличко заявив, що, незважаючи на те, що громадський транспорт у Києві є дотаційним, місто шукає можливості, щоб не підвищувати вартість проїзду.
Джерело: https://kyivcity.gov.ua/npa/NPA_1048449/kmda__145_1048450/
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає надання Києву до EUR50 млн кредиту для підтримки ліквідності комунального підприємства “Київтеплоенерго” та забезпечення безперебійного надання критично важливих міських послуг в умовах війни.
Як зазначається у матеріалах банку, проєкт планують затвердити 22 липня 2026 року.
Кредит має покрити критичні потреби “Київтеплоенерго” у ліквідності, зокрема, операційні та ремонтні витрати, а також компенсувати тимчасові втрати доходів і додаткові витрати, спричинені війною.
Через воєнні ризики кредит частково покриватиме гарантія Європейського Союзу (ЄС) на покриття перших збитків за Програмою муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR) у межах Інвестиційної програми для України (UIF).
Фінансування має забезпечити безперебійне теплопостачання шкіл, дитячих садків, лікарень, житлових будинків і підприємств, а також виробництво електроенергії для міста та енергосистеми.
ЄБРР зазначає, що додаткове навантаження на систему централізованого теплопостачання Києва пов’язане, зокрема, зі значною кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Проєкт є частиною програми ЄБРР “Забезпечення стійкості та джерел засобів для існування” (RLF). Він також має підтримати розвиток і розширення міських послуг для ветеранів та членів їхніх сімей.
Як повідомлялося, у червні мер Києва Віталій Кличко заявив, що Київрада має схвалити залучення EUR50 млн кредиту ЄБРР для “Київтеплоенерго” на реалізацію заходів Плану стійкості столиці. Вартість пріоритетних заходів з енергостійкості Києва він оцінював приблизно у 30 млрд грн.
Economist Intelligence Unit, аналітичний підрозділ The Economist Group, опублікував Global Liveability Index 2026 — рейтинг умов життя у 173 містах світу. Індекс оцінює міста за п’ятьма категоріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура.
Найкомфортнішим містом світу другий рік поспіль став Копенгаген. До першої десятки увійшли: Копенгаген (Данія), Відень (Австрія), Мельбурн (Австралія), Сідней (Австралія), Цюрих (Швейцарія), Женева (Швейцарія), Осака (Японія), Аделаїда (Австралія), Ванкувер (Канада) та Токіо (Японія).
Київ опинився в нижній частині рейтингу: українська столиця опустилася зі 165-го на 166-те місце і знову увійшла до десятки найменш комфортних для життя міст світу. Головна причина — наслідки та ризики повномасштабної війни, які безпосередньо впливають на стабільність, інфраструктуру та якість міського середовища.
На останньому місці рейтингу залишається Дамаск у Сирії, який утримує цю позицію з 2013 року. Серед міст-аутсайдерів також названо Тріполі в Лівії, Дакку в Бангладеш, Тегеран в Ірані, Лагос у Нігерії та Київ. EIU зазначає, що майже всі міста в нижній частині рейтингу постраждали від війни, політичної нестабільності, бідності або поєднання цих факторів.
Для України результат виглядає болісно, але очікувано. До війни Київ посідав значно вищі позиції: у 2021 році він був на 117-му місці, у 2022 році його виключили з рейтингу через війну, а в 2023–2025 роках він тримався на 165-й позиції. У 2026 році столиця втратила ще одне місце.
Рейтинг також відображає загальну світову тенденцію: міста з високою стабільністю, розвиненою медициною, якісною освітою та розвиненою інфраструктурою залишаються на вершині, тоді як війни та кризи швидко опускають міста вниз навіть за наявності потужного людського та економічного потенціалу.
Для Києва цей індекс — не стільки оцінка якості міста як такого, скільки індикатор ціни війни. За умови нормалізації безпеки, відновлення інфраструктури та зниження військових ризиків українська столиця має потенціал повернутися до середньої частини рейтингу, де вона перебувала до 2022 року.
У неділю вночі у східних областях, Приазов’ї, Криму та подекуди на північному заході країни, вдень по всій Україні, крім півдня та південного сходу, очікуються короткочасні дощі, подекуди грози, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 11-16°, на узбережжі морів до 19°; вдень 21-26°, на північному сході країни 18-23°.
У Києві 5 липня вночі без опадів, вдень місцями короткочасний дощ. Вітер північно-західний, 7–12 м/с.
Температура вночі 14–16°, вдень 22–24°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 5 липня найвища температура вдень становила 33,7° у 1924 р., найнижча вночі – 8,6° у 1893 р.
У понеділок, 6 липня, в Україні вночі в більшості західних і північних областей, вдень у північно-східній частині та в Карпатському регіоні місцями короткочасні дощі, грози; на решті території без опадів.
Вітер переважно західний, 7–12 м/с. Температура вночі 11–16°, на узбережжі морів до 19°; вдень 21–26°, на півдні країни до 29°, на північному сході країни 18–23°.
У Києві 6 липня мінлива хмарність. Вночі місцями короткочасний дощ, вдень без опадів.
Вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 22-24°.
У п’ятницю, 3 липня, в більшості західних, північних, Вінницькій, вдень і в центральних, Одеській та Миколаївській областях помірні, місцями значні дощі, грози, в окремих районах град та шквали 15-20 м/с; на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, на сході країни східний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-23°, вдень 29-34°, на Київщині 25-30°; в західних, Житомирській та Вінницькій областях вночі 14-19°, вдень 22-27°.
У Києві 3 липня вночі без опадів, вдень значний дощ, грози, град та шквали 15-20 м/с. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 21-23°, вдень 25-27°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 3 липня найвища температура вдень була 33,9 в 1885р., найнижча вночі 9,0 в 1892р.
У суботу, 4 липня, помірні, вдень на сході та південному сході країни місцями значні дощі, грози, в окремих районах град та шквали 15-20 м/с; у західних, вдень і в північних областях без опадів.
Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, вдень в західних областях місцями пориви 15-20 м/с. Зниження температури: вночі 14-19° (на заході 11-16°), вдень 20-25°; на півдні та сході країни вночі 18-23°, вдень 27-32°.
У Києві 4 липня вночі дощ, вдень без опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Зниження температури: вночі 17-19°, вдень 22-24°.
Літо – найкращий час для невеликих подорожей, нових вражень і відкриття місць, які часто залишаються поза увагою туристів. Для того щоб побачити середньовічний замок, прогулятися серед лавандових полів, помилуватися краєвидами Дніпра з висоти або відвідати каньйон зі скелями віком у мільярди років, зовсім не обов’язково їхати далеко від столиці.
Журналісти відділу культури інформаційного агентства”Інтерфакс-Україна” підготували добірку цікавих локацій у Київській області та неподалік від неї, які чудово підійдуть для подорожі вихідного дня. У нашому маршруті – історичні пам’ятки, природні дива, мальовничі парки та місця, де можна відпочити від міського шуму, зробити красиві світлини й просто насолодитися літом.
Крім того, з детальним списком культурних подій у Києві можна ознайомитись на Instagram-сторінці ty_kyiv.
ty_kyiv є офіційним інформпартнером сайту Open4business.
Відстань від Києва: близько 180 км, орієнтовно 2,5–3 години автомобілем.
Якщо вам здається, що для вражаючих природних краєвидів потрібно їхати в Карпати чи за кордон, Буцький каньйон легко змінить цю думку. Це одна з найкрасивіших природних локацій Центральної України, яку часто називають українським Гранд-Каньйоном.
Каньйон розташований на річці Гірський Тікич у Черкаській області. Його головна особливість — величезні гранітні скелі заввишки до 30 метрів, яким, за оцінками геологів, близько 2 мільярдів років. Саме тому місцеві пейзажі виглядають настільки незвично для України.
Ще одна родзинка локації — мальовничий водоспад Вир. Колись тут працював старовинний водяний млин, а сьогодні це одна з найпопулярніших фотозон каньйону.
Тут можна:
– прогулятися вздовж скель та оглядових майданчиків;
– влаштувати пікнік із видом на каньйон;
– фотографувати неймовірні пейзажі;
– спостерігати за скелелазами, які часто тренуються на місцевих скелях;
– зустріти світанок або захід сонця над річкою.
Особливо красиво в Буках у червні, липні та серпні, коли скелі контрастують із яскравою зеленню берегів. У сонячну погоду вода набуває насичених відтінків, а краєвиди нагадують кадри з туристичних буклетів про Норвегію чи Канаду.
Ідеальний формат поїздки — виїхати з Києва зранку, провести кілька годин біля каньйону, прогулятися селом Буки та повернутися додому ввечері з повною галереєю фотографій і відчуттям, ніби побували значно далі, ніж за три години від столиці.
Відстань від Києва: близько 90 км, приблизно 1,5 години автомобілем.
Якщо вам хочеться хоча б на день відчути себе героєм історичного роману, вирушайте до Радомишля. Тут серед гранітних скель та водоспадів височіє справжній замок, який більше нагадує середньовічну фортецю десь у Франції чи Німеччині, ніж туристичну локацію на Житомирщині.
Колись на цьому місці працювала папірня Києво-Печерської лаври, де виготовляли папір для друку перших українських книг. Сьогодні тут розташований замок-музей із найбільшою в Україні колекцією домашніх ікон. У залах можна побачити сотні старовинних образів, кожен із яких має власну історію.
Та головне в Радомислі — атмосфера. Вузькі кам’яні сходи, високі башти, дзвіниця з панорамним видом, містки над водою, гранітні валуни та парк із водоспадами створюють відчуття, ніби ви потрапили в іншу епоху.
Тут можна:
– піднятися на оглядову вежу та побачити місто з висоти;
– прогулятися ландшафтним парком серед островів і водоспадів;
– відвідати музей української домашньої ікони;
– покататися човном у теплий сезон;
– зробити десятки атмосферних фото без натовпів туристів.
Особливо красиво влітку, коли територія потопає в зелені, а вода навколо замку віддзеркалює його башти, створюючи справді казковий пейзаж.
Відстань від Києва: близько 25 км, 30–40 хвилин автомобілем.
Якщо хочеться втекти від шумного міста, але не витрачати пів дня на дорогу, Межигір’я — один із найкращих варіантів. Колись ця територія була закритою резиденцією президента-втікача Віктора Януковича, а сьогодні перетворилася на величезний парк, відкритий для всіх охочих.
Площа комплексу перевищує 140 гектарів, тому за один день обійти все доволі складно. Тут є доглянуті алеї, десятки клумб, озера, фонтани, набережна Київського моря та оглядові майданчики з красивими панорамами.
Одна з найпопулярніших локацій — знаменитий дерев’яний будинок “Хонка”, який став символом надмірної розкоші колишньої влади. Не меншої уваги заслуговують зоопарк, де живуть страуси, фазани, павичі та олені, а також колекція ретроавтомобілів.
Тут можна:
– орендувати велосипед або електрокар і досліджувати територію;
– прогулятися вздовж набережної Київського моря;
– побачити легендарну “Хонку”;
– відвідати зоопарк та кінний клуб;
– влаштувати пікнік на газонах;
– зробити сотні красивих фото серед квітів та ландшафтних композицій.
Особливо вражає Межигір’я влітку, коли територія буквально потопає у квітах і зелені. Тут легко забути, що за кілька десятків хвилин звідси — центр Києва. Саме тому багато відвідувачів повертаються сюди знову і знову: не за історією політичних скандалів, а за спокоєм, природою та можливістю провести день на свіжому повітрі.
Відстань від Києва: близько 110 км, приблизно 1,5 години автомобілем.
Якщо вам хочеться побачити місце, яке більше нагадує кадри з фільму або листівку з туристичного журналу, ніж звичайну локацію на Житомирщині, вирушайте до Коростишівського каньйону.
Колись тут видобували граніт. Коли кар’єр припинив роботу, його поступово заповнила вода. Так з’явилося озеро з напрочуд чистою водою, оточене високими скелями та сосновим лісом. Саме поєднання бірюзової води, гранітних берегів і сосен зробило це місце одним із найпопулярніших напрямків для відпочинку поблизу Києва.
У сонячну погоду вода набуває неймовірного смарагдового відтінку, через що каньйон часто називають українськими “Мальдівами”. Саме тому сюди регулярно приїжджають фотографи, блогери та всі, хто шукає красиві локації для відпочинку.
Тут можна:
– влаштувати пікнік просто біля води;
– прогулятися навколо кар’єру та знайти панорамні точки для фото;
– позасмагати на гранітних плитах;
– покупатися у спекотний літній день;
– покататися на сапах;
– зустріти світанок або захід сонця над озером.
Окремий бонус — атмосфера. На відміну від багатьох туристичних місць, тут немає відчуття метушні. Сосни створюють природну прохолоду навіть у спекотні дні, а високі скелі додають пейзажу особливого характеру.
Найкращий час для поїздки — з червня до вересня. Багато хто приїжджає сюди лише на кілька годин, але нерідко залишається майже на весь день. Адже Коростишівський каньйон — це саме той випадок, коли дорога займає півтори години, а враження залишаються надовго.
Відстань від Києва: близько 45 км, приблизно 50 хвилин автомобілем.
Хочете на кілька годин перенестися на тисячу років назад і побачити, яким був Київ за часів князів? Тоді вам до парку “Київська Русь” у селі Копачів. Це не просто музей під відкритим небом, а справжня подорож у часі.
Тут відтворюють дитинець стародавнього Києва V–XIII століть у натуральну величину. Масивні дерев’яні укріплення, княжі палати, сторожові вежі та старовинні брами дозволяють відчути атмосферу епохи, коли Київ був столицею однієї з найбільших держав Європи.
Але найцікавіше починається тоді, коли історія оживає. У різні дні тут проходять лицарські турніри, театралізовані вистави, кінні шоу, фестивалі середньовічної культури та реконструкції історичних битв. Іноді можна побачити справжні поєдинки на мечах або почути, як звучала давня музика Київської Русі.
Тут можна:
– піднятися на дерев’яні оборонні вали та оглянути територію з висоти;
– відвідати княжі палати та середньовічні експозиції;
– покататися верхи або у кареті;
– спробувати себе у стрільбі з лука;
– побачити лицарські турніри та кінні вистави;
– зробити атмосферні фотографії, ніби ви потрапили в історичний фільм.
Особливо парк подобається сім’ям із дітьми, адже тут історію можна не лише читати у підручнику, а буквально доторкнутися до неї руками. А дорослі часто зізнаються, що захоплюються не менше за дітей.
Якщо Буцький чи Коростишівський каньйон — це про природу, то “Київська Русь” — це можливість на один день відчути себе князем, дружинником або гостем стародавнього Києва. І все це менш ніж за годину їзди від столиці.
Відстань від Києва: близько 140 км, приблизно 2–2,5 години автомобілем.
Якщо хочеться побачити Дніпро таким, яким його бачили художники, поети та мандрівники сотні років тому, варто хоча б раз поїхати на Канівські гори. Це місце зовсім не схоже на звичний образ рівнинної України. Тут високі пагорби раптово обриваються до води, а краєвиди настільки масштабні, що перехоплює подих.
Саме тут знаходиться Тарасова гора — місце поховання Тараса Шевченка. Проте Канівські гори — це не лише про історію. Це одна з найкрасивіших природних локацій центральної України, де можна побачити десятки кілометрів дніпровських схилів, лісів і водних просторів.
У ясну погоду з оглядових майданчиків відкриваються панорами, заради яких сюди спеціально приїжджають фотографи. Особливо красивими гори стають на світанку або перед заходом сонця, коли Дніпро починає буквально світитися золотом.
Тут можна:
– піднятися на Тарасову гору;
– відвідати музей Тараса Шевченка;
– зробити панорамні фото Дніпра;
– прогулятися екологічними стежками Канівського природного заповідника;
– влаштувати пікнік із видом на річку;
– зустріти один із найкрасивіших заходів сонця поблизу Києва.
Є ще одна причина, чому сюди варто приїхати. Канівські гори — це місце, де можна буквально відчути масштаб України. Тут немає гучних атракціонів, фудкортів чи натовпів туристів. Є лише вітер, запах трав, безмежний Дніпро і відчуття спокою, якого так бракує у великому місті.
Це одна з тих локацій, куди їдуть не за фотографіями, а за емоціями. А вже потім повертаються додому з сотнями кадрів у телефоні.
Відстань від Києва: близько 85 км, приблизно 1 година автомобілем.
Якщо вам хочеться хоча б на день відчути себе героєм костюмованого фільму про європейську аристократію, вирушайте до дендропарку “Олександрія” у Білій Церкві. Це не просто парк, а справжня зелена перлина України, яка існує вже понад 230 років.
Наприкінці XVIII століття парк створила графиня Олександра Браницька — одна з найбагатших жінок того часу. Для його облаштування запрошували архітекторів і садівників із різних країн Європи. Сьогодні “Олександрія” є найбільшим дендропарком України та займає понад 400 гектарів.
Тут немає атракціонів чи гучних розваг. Сюди їдуть за красою, тишею та атмосферою. Старовинні колонади, романтичні містки, водоспади, ставки, острови та сотні видів рослин створюють відчуття, ніби ви гуляєте територією старовинного європейського маєтку.
Особливу атмосферу парку створюють його архітектурні пам’ятки: колонада “Луна”, Китайський місток, Руїни, Ротонда та численні скульптури. Кожна локація має свою історію та легенди.
Тут можна:
– провести кілька годин серед вікових дубів і рідкісних дерев;
– покататися човном по ставках;
– влаштувати романтичну прогулянку мальовничими алеями;
– зробити атмосферні фото біля колон, мостів і водоспадів;
– поспостерігати за качками, лебедями та білками;
– влаштувати сімейний пікнік на природі.
Найкрасивіше “Олександрія” виглядає на початку літа, коли парк буквально вибухає зеленню та цвітінням. Але навіть у спекотний липневий день тут легко знайти прохолоду під кронами старовинних дерев.
Багато відвідувачів порівнюють парк із відомими садами Європи. І найприємніше, що для цього не потрібно летіти до Франції чи Австрії — достатньо години дороги від Києва.
Це місце для тих, хто хоче не просто поставити галочку в списку туристичних локацій, а по-справжньому відпочити, сповільнитися і насолодитися красою, яка не виходить із моди вже понад два століття.
Відстань від Києва: близько 80 км, приблизно 1–1,5 години автомобілем.
Є місця, які складно пояснити фотографією. Їх потрібно побачити на власні очі. Затоплена церква у Гусинцях — саме така локація.
Посеред величезного Канівського водосховища стоїть самотній старовинний храм, який ніби виринає просто з води. Здалеку здається, що це декорація до історичного фільму або кадр із містичного роману. Насправді ж це справжня пам’ятка з драматичною історією.
Колись на цьому місці було село Гусинці. У 1970-х роках під час створення Канівського водосховища десятки населених пунктів опинилися під водою. Людей переселили, будинки знесли, а от церква Святого Пророка Іллі дивом залишилася. Сьогодні вона стоїть на невеликому клаптику суші, оточена водою з усіх боків.
Саме ця історія надає місцю особливої атмосфери. Тут немає шумних атракціонів чи туристичних розваг. Є лише вода, тиша і храм, який пережив ціле затоплене село.
Тут можна:
– пройти дамбою до самого храму;
– побачити одну з найнезвичніших церков України;
– зробити справді унікальні фотографії;
– помилуватися краєвидами Канівського водосховища;
– зустріти захід сонця над водою;
– відчути атмосферу місця, де історія буквально не пішла під воду.
Особливо красиво тут увечері. Коли сонце починає опускатися за горизонт, вода навколо храму набуває золотистих відтінків, а сама церква віддзеркалюється у водосховищі. У цей момент легко зрозуміти, чому багато мандрівників називають Гусинці однією з найромантичніших і водночас наймістичніших локацій поблизу Києва.
Якщо ви шукаєте місце не лише для красивих фото, а й для роздумів, спокою та перезавантаження, затоплена церква у Гусинцях точно заслуговує на місце у вашому літньому маршруті.
Відстань від Києва: близько 30–40 км, приблизно 40 хвилин автомобілем.
Якщо ви хоча б раз бачили в соцмережах безкраї лавандові поля, квіткові арки або фото серед тисяч квітів і думали, що це десь у Франції, цілком можливо, що насправді це був Добропарк.
За кілька років він перетворився на одну з найпопулярніших літніх локацій біля Києва. Це величезний ландшафтний парк, який змінюється залежно від сезону. Навесні сюди їдуть за тюльпанами, влітку — за лавандою, гортензіями та трояндами, восени — за яскравими природними кольорами.
Головна особливість Добропарку — масштаби. Тут висаджені мільйони квітів, а кожна зона оформлена так, щоб виглядати як окрема фотолокація. Саме тому парк давно став одним із найулюбленіших місць для сімейних прогулянок, романтичних побачень і фотосесій.
Тут можна:
– прогулятися серед величезних лавандових полів;
– зробити фото на десятках тематичних локацій;
– відпочити в затишних зонах просто неба;
– покататися на велосипедах або електрокарах;
– відвідати фудкорти та зони відпочинку;
– провести цілий день із дітьми серед природи та розваг.
Особливо красивим Добропарк стає в період цвітіння лаванди. У цей час повітря наповнюється ароматом квітів, а фіолетові поля простягаються настільки далеко, що нагадують пейзажі Провансу.
Багато хто приїжджає сюди за красивими світлинами, але залишається довше. Адже Добропарк — це не лише про фото. Це місце, де можна відпочити від міського ритму, повільно гуляти алеями, лежати на траві, пити каву серед квітів і хоча б на кілька годин відчути справжній літній настрій.
Якщо шукаєте локацію, де можна провести вихідний усією родиною, влаштувати романтичну прогулянку або просто перезавантажитися серед природи, Добропарк точно варто додати до свого літнього маршруту.
