Національний банк України готує новий масштабний пакет валютної лібералізації, який вперше з початку повномасштабної війни має суттєво розширити можливості фізичних осіб щодо операцій з валютою та коштами за кордоном. Про це 10 серпня заявив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, значна частина консультацій з Міжнародним валютним фондом щодо нового етапу лібералізації вже завершена, а остаточні параметри Нацбанк планує оприлюднити після завершення необхідних процедур.
«Ми готуємо пакет валютної лібералізації, який вперше відчутно вплине й на фізичних осіб», — заявив голова НБУ.
Досі основні етапи валютної лібералізації під час війни були зосереджені насамперед на бізнесі: НБУ поступово розширював можливості оплати імпорту, обслуговування іноземних кредитів, репатріації дивідендів та залучення капіталу з-за кордону. Операції населення, включаючи перекази коштів за кордон, у стратегії НБУ відносяться до пізнішого етапу зняття обмежень.
За інформацією джерел у банківському секторі, однією з основних очікуваних змін стане збільшення місячного ліміту на перекази фізичних осіб з валютних карток українських банків на картки за кордоном зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті. Джерела також зазначають про можливе приблизно двократне підвищення низки інших чинних валютних лімітів, однак їхні остаточні параметри НБУ поки що офіційно не опублікував.
Наразі НБУ дозволяє переказувати з валютної платіжної картки українського банку на картку іншої фізичної особи за кордоном до 100 тис. грн в еквіваленті на місяць. Перекази з гривневих карток безпосередньо на картки іноземних банків залишаються забороненими.
Для гривневих карток також діє ліміт на безготівкову оплату товарів і послуг за кордоном у розмірі 100 тис. грн в еквіваленті на місяць. Знімати готівку за кордоном з гривневих рахунків можна в межах 12,5 тис. грн в еквіваленті на сім календарних днів. Для розрахунків валютними картками за звичайні товари та послуги загальних лімітів такого типу немає, хоча зберігаються окремі обмеження для деяких категорій операцій.
Таким чином, якщо анонсовані банківським ринком зміни будуть затверджені в очікуваному обсязі, новий пакет стане одним із найпомітніших послаблень безпосередньо для українських громадян з 2022 року. Він насамперед спростить підтримку родичів за кордоном, використання коштів з українських рахунків під час тривалого перебування за кордоном та інші транскордонні операції фізичних осіб.
При цьому новий етап лібералізації не означає повного скасування валютного контролю.
НБУ зберігає режим керованої гнучкості курсу та продовжує покривати структурний дефіцит валюти на ринку власними інтервенціями. Згідно зі стратегією регулятора, подальше скасування обмежень залежить не від заздалегідь встановленого календаря, а від стану валютного ринку, міжнародних резервів, інфляції та інших макрофінансових умов.
Перехід до послаблень для населення має особливе значення, оскільки такі операції в дорожній карті НБУ відносяться до третього етапу валютної лібералізації поряд з інвестиціями за кордон, більш вільним рухом капіталу та розширенням інших транскордонних фінансових операцій. При цьому окремі кроки різних етапів НБУ може впроваджувати паралельно, якщо дозволяють макроекономічні умови.
У січні 2026 року НБУ вже суттєво розширив можливості бізнесу, запровадивши так званий «кредитний ліміт», який дозволяє компаніям використовувати залучені після 1 січня іноземні кредити для низки операцій, зокрема для обслуговування старих боргів та додаткової репатріації дивідендів. У квітні регулятор провів ще один етап послаблень для окремих категорій фізичних осіб та компаній.
Остаточні розміри нових лімітів для населення, дата їхнього набрання чинності та повний перелік дозволених операцій мають бути визначені окремим рішенням правління НБУ. Станом на другу половину дня 10 серпня відповідна постанова на офіційному сайті регулятора ще не опублікована.
Національний банк продовжує підготовку до поступової лібералізації валютного ринку, але такі кроки будуть максимально обережними і послідовними. Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Миколачук в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Він підкреслив, що різких рухів очікувати не варто: «Наша мета — зберегти довіру до гривні і не допустити дестабілізації. Лібералізація буде залежати від макроекономічних умов і стійкості платіжного балансу».
Рада ЄС ухвалила рішення про продовження тимчасової лібералізації торгівлі з Україною та інших торговельних поступок для Києва.
“Рада затвердила сьогодні регламент, який подовжує призупинення дії всіх митних зборів, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС ще на рік, до червня 2024 року”, – ідеться в комюніке, опублікованому в четвер у Брюсселі.
“Автономні торговельні заходи, безумовно, підтримають Україну і водночас нададуть ЄС спосіб захистити, якщо буде потреба, внутрішній ринок від значного збільшення імпорту деяких сільськогосподарських продуктів”, – прокоментували ухвалену постанову міністр міжнародного співробітництва з метою розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції, яка головує в Раді ЄС, Йохан Форссел.
На думку Брюсселя, ці заходи допоможуть Україні зберегти стабільність торговельних відносин з ЄС і захистити економіку в складних умовах. “У поєднанні з великою військовою, фінансовою та гуманітарною підтримкою це має вирішальне значення для допомоги Україні в її довгостроковому відновленні”, – вважають у Раді ЄС.
Європейська комісія внесла пропозицію про продовження тимчасової лібералізації торгівлі, що доповнює торговельні пільги, застосовні до української продукції, 23 лютого 2023 року. 9 травня Європарламент затвердив свою позицію в першому читанні. Після підписання регламенту представниками Ради ЄС і Європарламенту його опублікують в “Офіційному журналі” ЄС і він набуде чинності 6 червня.
Посли країн-членів Європейського союзу підтримали продовження лібералізації торгівлі з Україною, повідомляє Швеція, яка головує в ЄС, на своїй сторінці в “Твіттер”.
“Комітет постійних представників (Coreper) щойно підтримав оновлення Положення про тимчасову лібералізацію торгівлі, що доповнює торговельні поступки в рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Це підтримає економіку України після повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – йдеться в повідомленні.
Далі це рішення має бути схвалено Європейським парламентом з подальшим ухваленням офіційного рішення Європейською радою. Процедура має бути завершена наприкінці травня.
Днем раніше, у четвер, “зелене світло” на продовження скасування ввізних мит на український експорт до Європейського союзу терміном на один рік для підтримки економіки країни дав комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі. Голосування в рамках пленарного засідання заплановано на сесії, яка відбудеться 8-11 травня.
Як повідомлялося, проблемним стало питання заборони на ввезення української сільськогосподарської продукції п’ятьма країнами ЄС – Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Вона викликана скупченням у цих країнах української сільськогосподарської продукції, призначеної для подальшого імпорту. У зв’язку з цим 19 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозиції запровадити тимчасову – до 5 червня – заборону на ввезення для цих п’яти країн на кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник і соняшникову олію. Крім того, для цих країн передбачено фінансову компенсацію в розмірі EUR100 млн.
