ДП “Ліси України” завершило аукціони на перший квартал 2026 року, в ході яких було законтрактовано майже всю лісопродукцію, продовжували зростати ціни на твердолистяні породи і стабілізувалися ціни на хвойні породи, повідомила пресслужба держпідприємства.
“Ліси України” зауважили, що торги вперше відбувалися в умовах запровадженої Кабміном нульової квоти на експорт дров. Проте, у процесі конкурентної боротьби за ресурс учасники ринку вкотре вийшли на вищі цінові рівні.
Так, на квартальні торги з реалізації деревини промислового використання (ПВ) було виставлено 381 тис. куб. м і законтрактовано практично 100%. Порівняно з четвертим кварталом середня ціна дров зросла з 2,3 тис. грн/куб. м до 2,6 тис. грн/куб. м. Основна причина — подорожчання твердолистяних порід з 2,3 тис. грн/куб. м до 3 тис. грн/куб. м. Водночас ринкова вартість хвойних порід суттєво не змінилась та складає 2,4 тис. грн/куб. м.
Зазначається, що пропозиція для продажу дров’яної деревини ДП “Ліси України” практично порівну була розподілена між квартальними та піврічними (форвардними) торгами. Форварди на І півріччя відбулись раніше: продано 100% ресурсу (741 тис. куб. м), середня ціна продажу склала 2,4 тис. грн/куб. м.
“Інструмент хеджування цінових ризиків шляхом укладання довгострокових контрактів вчергове довів свою дієвість. Принаймні у першому кварталі продукція по піврічних контрактах на дрова буде дещо дешевшою”, – констатувало держпідприємство.
Із виставлених на реалізацію на квартальні аукціони 775 тис. куб. м круглих лісоматеріалів було продано понад 99,5%. Середня ціна продажу порівняно з торгами четвертого кварталу зросла з 6,8 тис. грн/куб. м до 7,3 тис. грн/куб. м.
Водночас “Ліси України” вважають неправильним говорити про загальне зростання цін на ділову деревину, оскільки береза подорожчала з 5,7 тис. грн/куб. м до 7,6 тис. грн/куб. м, на дуб – із 22 тис. грн/куб. м до 28 тис. грн/куб. м, на ясень — з 8 тис. грн/куб. м до 11 тис. грн/куб. м. Водночас вільха подешевшала з 6,7 тис. грн/куб. м до 5,9 тис. грн/куб. м, а сосна – з 5,9 тис. грн/куб. м до 5,6 тис. грн/куб. м.
На форвардні торги діловою деревиною на перше півріччя було виставлено близько 25% ресурсу (654 тис. куб. м). Середня ціна продажу на форвардних торгах сформувалася трохи нижчою за квартальні та становила 7,2 тис. грн/куб. м. Водночас, якщо дуб і ясен учасникам торгів справді вдалося законтрактувати за цінами нижчими, ніж на квартальних торгах, то по хвойних породах ситуація зворотна, зазначило держпідприємство.
Кабінет Міністрів прийняв рішення продовжити обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дозволяє зберегти стратегічну сировину в Україні і направити її на потреби внутрішньої переробки”, – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в середу.
За її словами, металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей.
“Незважаючи на дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони і відновлення. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що важливо, враховуючи вимоги ЄС”, – додала прем’єр.
Що стосується деревини, то, за її словами, уряд продовжив частину обмежень, введених наприкінці жовтня.
За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі істотно скоротилися через бойові дії. Водночас деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини і вимушено простоюють, а для багатьох сільських громад дрова залишаються ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на навколишнє середовище і зміцнює енергетичну безпеку громад.
В Україні цього року в чотири рази зменшилась площа лісових пожеж. Площа пожеж в лісах ДП «Ліси України» (без Ізюмського надлісництва) склала лише 1,5 тис. га. порівняно з 6 тис. га у 2024 році. Про це повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
За його словами, з початку року лісовими пожежами в Європейському Союзі знищено понад мільйон гектарів лісів, що є рекордом за останні двадцять років. Наприклад, в сусідній до України Румунії згоріло 126 тис. га лісових угідь. В Україні до негативних кліматичних чинників додаються військові – значна частка загорянь пов’язана з падіннями ракет та дронів. Проте відсоток втрати лісів внаслідок пожеж на порядок менше ніж в ЄС.
Найбільш проблемним залишається Ізюмському надлісництво, до якого цього року увійшли три деокуповані лісгоспи Харківщини. Торік тут вигоріло майже 13 тис. га лісу. Після приєднання до ДП «Лісів України», зазначають на підприємстві, у лісгоспи була передана нова пожежна техніка та інструменти, працівникам лісової охорони підвищили зарплати. У результаті площу пожеж у Ізюмському надліснинцтві вдалося скоротити у майже 8 разів до 1,8 тис. га.
В ДП «Ліси України» пояснюють, що зменшити площу пожеж вдалось завдяки закупкам нової пожежної техніки. Цього року у більшість філій підприємства відправлені десятки нових лісопожежних модулів, які здатні дістатися туди, де не проїде великий пожежний автомобіль. Нещодавно оголошено чергові тендери на закупівлю 50 модулів для встановлення в кузови пікапів та 20 причіпних платформ із уже змонтованими лісопожежними модулями.
Також збільшена в середньому на 20% оклади працівників лісової охорони.
За два роки ДП «Ліси України» влаштувало понад 100 нових сучасних рекреаційних пунктів, наявність яких у рази зменшує ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором. У цьому році відкрито ще 50. Як зазначають на підприємстві, це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою (дитячі та спортивні майданчики, вода, електроенергія, вбиральні, мангали тощо).
Крім того, лісівники продовжують масштабні інвестиції у протипожежну інфраструктуру. Цього року влаштувано 38,8 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за 183,4 тис. км існуючих. ДП «Ліси України» утримує 3,5 тис. пожежних водойм, обладнує їх пірсами, встановлює водонакопичувальні резервуари, щоб навіть у спеку в кожній зберігався необхідний запас води.
Тривають роботи щодо закупівлі та встановленню 30 нових телевізійних систем спостереження та будівництву 24 нових спостережних веж. Задача повністю перекрити системою відеонагляду лісові масиви з високим ризиком виникнення пожеж. Загалом підприємство експлуатує майже 500 таких веж.
Для запобіганню масштабним пожежам у майбутньому «Ліси України» відмовилось від висадки чистих хвойних насаджень, створюючи виключно мішані ліси з хвойних та листяних порід, які є більш стійкими до змін клімату та менш вразливими для пожеж.
Державне підприємство “Ліси України” відвантажило першу партію круглих лісоматеріалів за контрактом із Міністерством оборони, повідомила пресслужба компанії в телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, із філій Поліського, Столичного, Слобожанського, Північного та Центрального лісових офісів уже відправлено 11,021 тис. куб. м сосни в прифронтові регіони для будівництва інженерно-технічних і військових споруд. Кінцевими пунктами призначення будуть Харківська, Донецька, Запорізька та Херсонська області.
Пояснюється, що деревина призначена для п’яти військових частин Інженерних військ, що займаються будівництвом фортифікаційних споруд першої лінії оборони – бліндажів, вогневих споруд, траншей. Ціна поставки включає вартість вивезення із проміжного складу, навантаження у вагони і доставку залізницею. Щоб знизити витрати, вагони обшиваються дошками, щоб збільшити їхню місткість.
Як повідомлялося, ДП “Ліси України” у вересні 2024 року уклало договір із Міноборони на постачання майже 65 тис. куб. м круглих лісоматеріалів. Загалом поточного року укладено 10 договорів із військовими частинами на поставку 97 тис. куб. м деревини, більшість із них виконано на 95%.
“У поточному році передано 185,2 тис. куб. м деревини на суму 335,5 млн грн, що майже вдвічі більше, ніж торік. Усі заявки закриваємо на 100%, адже розуміємо важливість і значущість деревини для будівництва укріплень”, – резюмували в “Лісах України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі заготівельних послуг деревини через електронний майданчик Prozorro.
ДП “Ліси України” завершує весняну посадку лісів, під час якої вже висадило понад 113 млн сіянців, що становило 102% від плану, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Продовжуємо масштабну висадку на Півдні, де багато років нових лісів майже не створювали. Ділянки під лісорозведення в Миколаївській області погоджено з екологами, щоб не зашкодити екосистемі степів. Серед інших регіонів лідерами з висадки стали Столичний лісовий офіс і Поліський лісовий офіс”, – написав він у Facebook.
За інформацією Болоховця, 2024 року лісівники проводять не лише лісовідновлення, а й збільшують площу нових лісів, зокрема, заліснюють ділянки, передані держпідприємству місцевими громадами в межах проєкту Forest Recovery.
“Загалом нових лісів цієї весни створено на площі понад 2,1 тис. га – це більше, ніж усіма лісгоспами за весь 2022 рік”, – додав він.
Крім того, “Ліси України” нарощують виробництво і висадку сіянців із закрито-кореневою системою (ЗКС), які демонструють кращу приживлюваність, економію на догляді та дають змогу засадити більші площі з меншими ресурсами. До реформи висаджували 1-2 млн сіянців із ЗКС, план цього року – 20 млн, уточнив Болоховець.
“Загалом створення якісного посадкового матеріалу перетворюється для ДП “Ліси України” на перспективний напрямок бізнесу. З останніх новин – готуємо для продажу в Естонію близько 107 500 сіянців. Наша мережа насіннєво-селекційних центрів розширюється і збільшує потужність”, – резюмував гендиректор “Лісу України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Майже 55 тис. га лісів може бути затоплено водою в Херсонській області внаслідок підриву російськими військами Каховської ГЕС, з яких 47 тис. га – це окуповані території, повідомив директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
“Оцінити збитки, завдані лісовому господарству, зараз досить складно, адже в нас немає доступу до окупованих територій. Однак можна спрогнозувати ситуацію”, – написав він у Facebook у вівторок.
Болоховець зазначив, що Лівобережжя Дніпра в Херсонській області засаджене сосновими лісами. Родючий пласт лісів і молоді насадження могло вже буквально знести потоком води.
Сосна добре росте там, де сухо, пояснює далі експерт. У підтоплених місцях застояна вода провокує розвиток кореневої гнилі, змінює кислотність ґрунту. Це загрожує загибеллю дерев, якщо вода стоятиме до 20 днів, як це прогнозують. Під особливою загрозою опиняються дерева віком до 10 років, зазначається в повідомленні.
Особливе занепокоєння у керівника ДП “Ліси України” викликають дикі тварини, які опинилися на затоплених територіях. “Якщо на збереження рослин у лісі ще є надія, то тварини фактично приречені. Можливо, комусь вдасться зачепитися за острівець суші, але переважну більшість просто винесе течія у відкрите море. Це олені, козулі, дикі кабани. У ящірок, змій, зайців, їжаків – шансів немає”, – зазначає Болоховець.
Він також зазначив, що загроза затоплення наближається до Кінбурнської коси, більшість якої розташована нижче рівня моря. За його словами, перешийок наприкінці затоки за межами дельти Дніпра, найімовірніше, буде майже повністю затоплений, і це може статися через 50 годин після прориву дамби.
“Регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”, що вже понад рік потерпає від пожеж унаслідок обстрілів, тепер може частково опинитися під водою”, – повідомив Болоховець.
При цьому наголошується, що через руйнування Каховської ГЕС до Дніпра потрапили близько 150 тонн машинного мастила, осад якого на рослинах веде до незворотних наслідків у процесі фотосинтезу.
“Подібні дії країни-терориста є екоцидом, за який доведеться відповідати”, – резюмував голова ДП “Ліси України”.
