Перша сотня лобістів зареєструвалася в українському «Реєстрі прозорості» – відкритій публічній платформі, яка збирає, обробляє та оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність, повідомляється на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у четвер.
“Станом на 13 листопада 2025 року в Реєстрі зареєстровано 101 суб’єкт лобіювання, з яких 51 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 141 представник) і 50 – фізичні особи. Дві особи припинили статус лобіста. Отже, загалом 191 лобіст може впливати на прийняття рішень в країні”, – йдеться в повідомленні.
Серед юридичних осіб, які зареєструвалися в Реєстрі, 27 товариств (з обмеженою відповідальністю та акціонерних), 16 громадських об’єднань (асоціації, спілки), п’ять адвокатських організацій (об’єднання, бюро), три інші.
“Найпопулярніші сфери лобіювання: фінансова, банківська, податкова та митна політика – 76 суб’єктів лобіювання; економічний розвиток, регуляторна політика та власність – 74 суб’єкти; правова політика – 70 суб’єктів; правоохоронна діяльність – 68 суб’єктів; інновації та цифрові трансформації – 66 суб’єктів; транспорт, зв’язок та інфраструктура – 65 суб’єктів; екологічна політика та природокористування – 64 суб’єкти; аграрна та земельна політика – 63 суб’єкти; регіональний розвиток та містобудування – 62 суб’єкти. Найменшу кількість суб’єктів обрали сферу «Молодь і спорт» – 36 суб’єктів лобіювання”, – йдеться в повідомленні.
У НАЗК нагадують, що суб’єкти лобіювання з 1 по 30 січня 2026 року повинні подати до Реєстру перші звіти про свою діяльність з дати реєстрації в Реєстрі до 31 грудня 2025 року.
Як повідомлялося, в Україні з 1 вересня офіційно запрацював Реєстр прозорості лобістів, передбачений законом про лобіювання. Одночасно з цим НАЗК прийняло в промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – Реєстр прозорості.
Відразу після цього в Україні була створена Національна асоціація лобістів (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу. На сьогоднішній день вона має офіси в Лондоні та Цюриху.
Джерело: https://nazk.gov.ua/uk/u-reestri-prozorosti-nazk-zareestruvalysya-pershi-100-lobistiv/
У столиці відкрито новий освітній центр — Вища школа лобізму, структурний підрозділ Національної асоціації лобістів України. Місія проекту — сформувати в країні професійне співтовариство лобістів за стандартами ЄС, США та Великої Британії. Прем’єра відбулася в Hyatt Regency Kyiv, зібравши понад 100 учасників, серед них близько 50 народних депутатів, дипломати, представники міжнародного бізнесу та академічного середовища.
Особливість старту — участь практикуючих лобістів із США та Великої Британії, які проводитимуть заняття спільно з українськими експертами. Програма побудована як практичний трек для роботи на ринках ЄС і США.
Директор проекту Олексій Шевчук заявив: «Лобізм — це про прозорі правила, конкуренцію ідей та інвестиції. Ми запускаємо школу, яка дає інструменти легального впливу та відкритого діалогу з владою. Наш випускник повинен однаково впевнено відстоювати позицію клієнта в Києві, Брюсселі та Вашингтоні, спираючись на факти, етику та комплаєнс».
Професійні принципи нової школи:
1) Законність і прозорість — робота тільки в публічному правовому полі, чіткий мандат і розкриття клієнта)
2) Етика — запобігання конфлікту інтересів, внутрішній комплаєнс і кодекси поведінки
3) Експертність — аналітика, дані, оцінка впливу, пропозиції до регуляторної політики
4) Рівний доступ — включення бізнесу, НГО та регіонів у діалог з державою
5) Вимірюваність — цілі, KPI та звітність за результатами адвокації
Стартував набір на перший потік. Заявлені міжнародні ментори, практикуми з підготовки позиційних документів для інститутів ЄС і США та розбір реальних кейсів взаємодії з регуляторами. Організатори підкреслюють, що школа орієнтована на результат — випускники повинні приносити в економіку нові партнерства, інвестиції та стійкі зміни правил гри.
Історична довідка — як формувався лобізм у США та Європі
США. Американська модель є найбільш інституціоналізованою. У XIX столітті термін «лобіст» увійшов у вжиток як позначення осіб, які спілкувалися з конгресменами в кулуарах.
Сучасна система спирається на обов’язкову реєстрацію лобістів, звітність про клієнтів, бюджети і теми впливу, публічні реєстри і комплаєнс.
Принципи — прозорість контактів з посадовими особами, розкриття витрат, обмеження подарунків і фінансування поїздок, дисциплінарна відповідальність за приховану діяльність.
Європа. В ЄС лобізм оформлений як участь зацікавлених сторін у розробці політики. Діє Загальний реєстр прозорості Єврокомісії та Європарламенту, який вимагає розкриття інформації про організації та консультантів, їх цілі та ресурси, зустрічі з високопоставленими посадовими особами публікуються в онлайн-форматі.
Національні режими різняться, але загальні стандарти – публічні реєстри, кодекси етики, дотримання впливу на регулювання та оцінка впливу для нових актів.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1119422.html
Запрошення робочою групою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із питань боротьби з хабарництвом України приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноцінним членом відповідної Робочої групи свідчить про визнання того факту, що Україна чітко обирає курс на підвищення стандартів прозорості, відповідальності та доброчесності у взаємодії бізнесу, громадянського суспільства і влади.
Таку думку агентству Інтерфакс-Україна висказав голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук.
«Для нас, як професійної спільноти лобістів, запит Організації економічного співробітництва та розвитку є важливим сигналом: держава чітко обирає курс на підвищення стандартів прозорості, відповідальності та доброчесності у взаємодії бізнесу, громадянського суспільства і влади», – сказав він.
Шевчук зазначив, що «у цьому контексті Асоціація лобістів України вважає, що бізнес, лобісти та державні інститути мають використати це поєднання двох реформ – антикорупційної та лобістської, як можливість».
За словами Шевчука, зокрема, йдеться про можливість створити стандарти професійної етики й поведінки у сфері лобіювання, які відповідатимуть як вимогам закону, так і очікуванням міжнародних партнерів, а також можливість переглянути внутрішні політики компаній, «особливо тих, хто веде діяльність за кордоном чи у міжнародному контексті, на предмет відповідності вимогам Організації економічного співробітництва та розвитку щодо підкупу іноземних посадовців».
Крім того, на думку Шевчука, таке приєднання буде «сприяти тому, щоб нова система лобіювання стала не лише платформою для інтересів, а й гарантом добросовісної участі в процесах державотворення, створюючи довіру інвесторів та міжнародних партнерів до України».
«Ми віримо, що ці зміни мають перетворитися з формального підходу на дієвий практичний інструмент, і Асоціація готова сприяти навчанню, розробці кодексів, консультаціям і моніторингу. Для України це – шанс підвищити конкурентоспроможність і продемонструвати, що ми здатні діяти відповідно до найкращих міжнародних практик.», – сказав він.
Як повідомлялося, робоча група Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із питань боротьби з хабарництвом запросила Україну приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноцінним членом відповідної Робочої групи. Основою для цього процесу став підготовлений парламентським комітетом з питань правоохоронної діяльності законопроєкт №11443 щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав. Законопроєкт, зокрема, передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Згідно із законопроєктом, до юридичної особи можна буде застосувати додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру у формі тимчасового обмеження діяльності юрособи або тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг. Законопроєкт також передбачає збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру.
