Перші засвідчені державою лобісти з’являються в Україні. 110 учасників з’явились у відповідному Реєстрі, яким опікується НАЗК, станом на кінець листопада — тобто за три місяці відтоді, як набув чинності Закон про лобіювання. Серед них 55 компаній, 54 людини та 1 іноземне представництво. Опендатабот проаналізував, навіщо такий Реєстр та як він вплине на бізнес та державу.
108 діючих учасників нараховує новостворений Реєстр прозорості НАЗК, який ще називають реєстром лобістів. У переліку є як бізнес та громадські організації, так і пересічні громадяни.
Відстежуємо зміни на сторінці Реєстру прозорості (лобістів) в Опендатаботі.
Дізнатися про перших лобістів в Україні можна на сторінці Реєстру лобістів Опендатаботу. Водночас, якщо компанія є зареєстрованим лобістом, відповідні позначки буде додано у картку компанії на її сторінці в Опендатаботі.
Загалом від початку роботи Реєстру було зареєстровано 110 учасників, проте двом згодом призупинили участь. З них 55 компаній, 54 людини та одне іноземне представництво. Серед них такі бізнеси, як Філіп Морріс Україна, мережа магазинів Аврора, Метро кеш енд кері Україна, Арселорміттал Кривий Ріг та Ощадбанк, які потрапили до Індексу Опендатабота 2025.
Лідер цьогорічного Індексу Опендатаботу у банківській сфері Ощадбанк один із перших серед фінансових установ доєднався до Реєстру. У компанії пояснюють:
«Для банку, діяльність якого безпосередньо залежить від нормативного регулювання, важливо відкрито й легітимно взаємодіяти з Національним банком та іншими державними органами. Реєстрація в Реєстрі прозорості дозволяє діяти у правовому полі, розмежовуючи легітимний захист інтересів від недопустимих форм впливу».
Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі “Аврора”, одного з лідерів ритейлу Індексу Опендатаботу 2025, зауважує — закон «Про лобіювання» та безпосередньо Реєстр є лише інструментами. Для того, аби цей механізм запрацював та був дійсно результативним з погляду забезпечення прозорості впливу на прийняття рішень, потрібно системно працювати над формуванням довіри навколо новоствореного інституту лобіювання.
“В цю роботу мають бути залучені як державні стейкхолдери, так й бізнес, медіа та суспільство в цілому. Зокрема, бізнес має бути відкрито представляти свої позиції, а влада — сприймати і приймати таку взаємодію як природню частину демократичного процесу ухвалення рішень. Тому наразі, напевно, буде справедливо сказати, що вже згаданий закон і Реєстр прозорості є поки кроками на шляху до формування зрілої культури впливу на владу”, — коментує Інна Бойчук.
Про технічні нюанси на період налагодження процесів згадує й керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.
“Ми очікуємо, що Реєстр стане реально дієвим інструментом прозорої комунікації. Водночас важливо вдосконалити законодавство: уточнити визначення понять, спростити звітність і надати зареєстрованим учасникам практичні стимули. Лише тоді система працюватиме ефективно й сприятиме підзвітності всіх сторін. Зокрема, поточний формат подачі звітності є досить технічно складним для великих бізнес-асоціацій, які мають багато предметів лобіювання (нормативно-правових актів, до яких Асоціація надає пропозиції), сотні бенефіціарів лобіювання (компаній-членів) та дуже багато комунікації з об’єктами лобіювання (представниками державних органів), інформацію про які нам необхідно буде вносити до реєстру прозорості”, — коментує Вікторія.
Схожої думки дотримуються й Спілці українських підприємців, команда якої брала участь у тестуванні Реєстру перед його запуском та ділилася рекомендаціями з покращення взаємодії..
«Для повноцінної роботи системи важливо, щоб це була двостороння прозорість: не лише бізнес має реєструватися та звітувати, а й депутати та урядовці повинні так само діяти прозоро, доброчесно і виконувати норми закону. А задля ефективної роботи Реєстру необхідні удосконалення законодавства, зокрема уточнення термінів, оптимізація вимог до звітності та встановлення додаткових стимулів для зареєстрованих лобістів».
В СУП зауважують, що основний етап взаємодії новостворених лобістів із державою розпочнеться у січні 2026 року, коли подаватиметься перший звіт про лобіювання. Саме тоді можна буде повноцінно оцінити роботу Реєстру — його навантаження, функціональність і зручність використання.
Опендатабот відстежуватиме оновлення Реєстру лобістів. Тепер під час перевірки компаній або осіб у сервісах Опендатаботу користувачі бачитимуть позначку про реєстрацію у Реєстрі. Це ще один крок до прозорості ділового середовища й підзвітності тих, хто впливає на політичні рішення.
https://opendatabot.ua/analytics/lobbyists
Юристи, експерти з фінансів та адвокати об’єдналися в Національну асоціацію лобістів України (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу, повідомив адвокат, голова правління НАЛУ, голова Комітету з інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук.
“Лобіст – це нова професія в Україні, зараз створена НАЛУ. Це означає, що велика професія тепер відкрита для всіх, це означає, що тепер багато бізнесу має підтримку. Лобіст виконує функції із супроводу бізнесу та інвестицій. Сьогодні це означає, що великі компанії, які збираються заходити на відновлення України, мають провідників, мають підтримку і мають менеджерів, які будуть розвивати ці компанії та супроводжувати інвестиції«, – сказав він на пресконференції в агентстві »Інтерфакс-Україна”.
Шевчук повідомив, що наразі до НАЛА увійшли 20 осіб, тоді як до реєстру прозорості лобістів – єдиного офіційного Державного реєстру лобістів – входить понад 30 осіб, а власником реєстру прозорості є Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). При цьому НАЛУ може об’єднувати виключно фізичних осіб-лобістів.
“НАЗК перевіряє представників лобістської професії на відповідність вимогам порядності та доброчесності щодо бізнесу, чи не порушують вони законодавства про лобіювання. Лобісти, які входять до НАЛА, відповідають стандартам якості та вимогам до професії лобіста. Це означає, що цих представників можна і потрібно обирати для того, щоб супроводжувати великі інвестиційні проєкти. Це означає, що сьогодні ми рухаємося в напрямку створення цивілізованого суспільства”, – сказав він.
Шевчук також зазначив, що «останнім часом правоохоронні органи багато зловживали, коли якісь інвестиційні проєкти представлялися державним органом, коли народні депутати отримували законопроєкти, яких потребує бізнес».
“Сьогодні ніхто більше не скаже, що це порушення законодавства чи зловживання впливом. Лобісти – це офіційні менеджери, які представляють бізнес”, – сказав він.
Як повідомив Шевчук, українські лобісти можуть бути зареєстровані у США як окремі представники професії та зможуть мати відповідний контракт з європейською або організацією зі США.
“Якщо сьогодні буде замовлення або від якогось лобіста зі США, або від якоїсь окремої організації, – наприклад, це може бути й інвестиційний банк, фонд, або маленький бізнес, який потребує просування, – має бути укладено лобістський договір, і цей договір має бути зареєстрований у відповідному реєстрі в США. Самостійно жоден із лобістів не має права діяти на території США, кожен лобіст з України має взаємодіяти з американською компанією. Це так само, як з адвокатами: адвокат з Америки не може працювати самостійно в Україні, адвокат з України не може самостійно працювати в США”, – пояснив він.
Зі свого боку, виконавча директорка НАЛУ Віталія Глоба зазначила, що серед ключових напрямів діяльності асоціації є розвиток лобізму як важливої складової демократичного суспільства, створення системи саморегулювання та професійних стандартів для лобістів, а також захист прав членів асоціації.
«Будь-який лобіст у нашій країні може стати членом нашої асоціації лобістів, подавши заяву в довільній формі з певними документами, які вказані на офіційному сайті нашої організації», – сказала вона.
Своєю чергою член правління НАЛУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лещенко та партнери» Олександр Лещенко повідомив, що експерти готують великий звіт про статус, систему та порядок лобіювання в Україні. Він буде презентований у Європейському парламенті, а також у США, де заплановано проведення круглого столу за міжнародною участю з лобістами зі США.
“Лобізм – це діяльність, яка в цивілізованому світі законодавчо врегульована. На жаль, у більшості випадків, зокрема серед представників еліт, журналістів, існує негативне ставлення до діяльності лобістів. Така думка є хибною, адже, починаючи з 1946 року, у США вперше запрацював акт, що регулює діяльність саме лобістів. На сьогодні Україна на законодавчому рівні створила такий законодавчий акт і зараз відбувається процес встановлення правового регулювання лобістської діяльності”, – сказав він.
Як зазначив віцепрезидент НАЛУ, голова представництва української адвокатури у Великій Британії Олександр Черних, те, що наразі відбувається дуже часто навколо законопроєктів в Україні, не можна назвати професійною діяльністю не за рівнем підготовки, не за рівнем аналізу.
“Абсолютно неправильна річ в Україні, коли громадські активісти витрачають мільйони на ютуби та соціальні мережі, фактично чинячи тиск на державні органи щодо ухвалення рішень, при цьому вони не звітують. Якщо ми подивимося звітність податкової та публічної, то це реально мільйони доларів, які потім зникають на якихось ФОПах, за якісь незрозумілі послуги. Причому незрозуміло, звідки надходять ці мільйони, хто є замовником і який кінцевий результат цієї фактично лобістської діяльності. Я дуже щиро вітаю ухвалення цього закону, оскільки тепер ми можемо говорити про законну легальну лобістську діяльність”, – сказав він.
Зі свого боку, представник НАЛУ в Брюсселі, президент European Facilitation Platform Олександр Кам’янець наголосив на необхідності дослідження лобістського поля в Україні.
«Це необхідна умова для того, щоб і в Україні, і за кордоном, і в Європі, і в світі розуміли, хто зараз є на цьому ринку, на цьому полі в Україні», – сказав він.
Глоба, Кам'янець, ЛЕЩЕНКО, лобісти, НАЛУ, УКРАЇНА, Черних, ШЕВЧУК
