Щонайменше 7,3 тисячі кримінальних справ було зупинено через призов до армії обвинуваченого від початку повномасштабного вторгнення за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. Так, цьогоріч вже понад 1,9 тисячі справ призупинили через мобілізацію обвинуваченого. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік. Найбільше таких справ цьогоріч на Київщині, Львівщині та Дніпропетровщині.
Щонайменше 7 312 кримінальних проваджень було зупинено через мобілізацію обвинувачених до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. Такий правовий механізм з’явився у 2022 році, коли до Кримінального процесуального кодексу України внесли відповідні зміни й з того часу її активно застосовують суди.
Рік до року кількість таких зупинень росте. Так, 858 справ було зупинено у перший рік повномасштабної, з кожним роком кількість таких справ лише збільшувалась. Рекордним став 2024 рік — тоді зупинили 2 406 справ, де обвинувачений вступив до лав Збройних сил. Цьогоріч вже нараховується 1973 зупинені справи.
Найбільше рішень про зупинення справ через мобілізацію було ухвалено на Київщині — 617. На другому місці — Львівщина (582), третю сходинку посідає Дніпропетровщина (559).
Варто розуміти, що зупинення провадження — це не те саме, що й автоматичне звільнення від відповідальності. Втім, фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Це створює можливість для зловживань — особливо в резонансних корупційних справах або коли йдеться про тилові посади, де участь у бойових діях не передбачена.
Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13284, який пропонує змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси щодо особливостей притягнення до відповідальності осіб, призваних на військову службу. Зокрема, йдеться про можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого.
Новий законопроєкт також має скоротити можливості для зловживання мобілізацією: зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборонного характеру, підтверджених бойовим наказом (розпорядженням), виданим командиром військової частини або підрозділу.
“Наразі, вочевидь, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Звісно, мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні”, — коментує Тетяна Поповська, старша юристка Asters.
https://opendatabot.ua/analytics/mobilization-and-court
Більшість обвинувальних вироків за ухилення від мобілізації ухвалюється зі звільненням від виконання вироків, ділиться спостереженнями адвокат Тетяна Даниленко.
“На сьогодні більшість обвинувальних вироків за ухилення від мобілізації ухвалюють суди зі звільненням від виконання вироку, незважаючи на те, що за ухилення від призову передбачено кримінальну відповідальність на строк від трьох до п’яти років, але суди можуть ухвалювати вироки зі строком, меншим за нижню межу”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Даниленко також зазначила, що часто під час розгляду таких справ ідеться про громадян, які відмовляються від військової служби через релігійні переконання. При цьому такі призовники відмовляються і від проходження альтернативної служби.
“Тим не менш, суди, як правило, у цій категорії випадків беруть до уваги конституційні права і частіше призначають у таких випадках вирок з випробуванням, що передбачає звільнення від основного покарання за умови, що засуджений не вчинить нового правопорушення”, – сказала вона.
Водночас, за словами Даниленко, наразі непоодинокими є випадки винесення судами реальних вироків, також формується практика виправдувальних вироків, зокрема, коли йдеться про відмову від військової служби з релігійних міркувань.
При цьому, коментуючи заочні вироки, адвокатка зазначила, що “система заочного судочинства недосконала” через високі ризики оскарження вироку. Крім того, винесення заочного вироку часто є приводом для його оскарження в ЄСПЛ.
Раніше радник юрфірми Asters Антон Сінцов у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначив, що практика притягнення військовозобов’язаних до адміністративної відповідальності свідчить, що ТЦК і СП найчастіше звертаються до судів, не обґрунтовуючи позови порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також такі позови стосуються військовозобов’язаних, які оскаржують постанову ТЦК про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.
Юрист зазначив, що ТЦК застосовують такі норми не лише до осіб, які не з’явилися до ТЦК за повісткою, а й до керівників підприємств або осіб, відповідальних за військовий облік на підприємстві, які не виконали розпорядження ТЦК щодо надання інформації.
Крім того, у судовому реєстрі також трапляються вироки про притягнення до кримінальної відповідальності військовозобов’язаних, зокрема у випадках, коли особа не з’явилась до ТЦК після отримання бойової повістки.
“Нині судова практика така, що суди першої інстанції виносять вироки з випробувальним терміном, тоді як апеляційна інстанція більш схильна засуджувати до реальних термінів тюремного ув’язнення”, – сказав Сінцов.
Крім того, юрист зазначив, що наразі вже ухвалюють вироки особам, які сприяють незаконному переміщенню через державний кордон, а також тим, хто створює новинні канали в різних месенджерах з інформацією про місця вручення повісток і розташування блокпостів.
Зі свого боку, керівник практики цивільних та адміністративних спорів юрфірми Nota Group Сергій Котов наголосив на формуванні судової практики щодо воєнних злочинів. Зокрема, на сьогодні місцеві суди розглянули 41% кримінальних справ про воєнні злочини, що надійшли на розгляд, майже за два роки війни. Загалом місцеві з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року суди розглянули 2595 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів.
Зокрема, найбільше за вказаний період до судів на розгляд надходило справ за колабораційну діяльність (3083, або 49% від усіх справ, що надійшли), за обвинуваченням у держзраді до судів надійшло 1982 справи, розглянуто 747 (38%), за обвинуваченням у посяганні на територіальну цілісність України до судів надійшло 672 справи, розглянуто 358 (53%).
Крім цього, суди розглянули 164 справи, або 63% усіх справ, що надійшли за обвинуваченням у несанкціонованому поширенні інформації про напрямок/переміщення ЗСУ, зброї, боєприпасів тощо.
Із 208 кримінальних справ за обвинуваченням у пособництві державі-агресору розглянуто судами 32 провадження (15% із тих, що надійшли за цією статтею).
До судів також надходили справи за обвинуваченням у діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (62 справи, розглянуто 46), перешкоджання законній діяльності ЗСУ (надійшли 34 справи, розглянуто 21) і за обвинуваченням у фінансуванні дій для насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, захоплення держвлади, зміни державних кордонів України або меж її територій (надійшли 23 справи, розглянуто 12).
Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти “Про продовження терміну дії воєнного стану в Україні” і “Про продовження терміну проведення загальної мобілізації”.
Картки законопроєктів № 9259 і № 9260 з’явилися на сайті парламенту в понеділок увечері.
Текстів документів поки що не оприлюднено.
Як повідомлялося, член фракції “Голос” Ярослав Железняк вказував, що воєнний стан і мобілізацію в Україні буде продовжено, імовірно, на 90 днів – із 19 травня 2023 року до середини серпня.
Раніше, 7 лютого Рада продовжила термін воєнного стану і загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб (з 19 лютого 2023 року).
