Поголів’я корів в Україні продовжить скорочуватися і станом на 1 січня 2028 року може зменшитись до 917 тис. голів проти оцінки у 1,055 млн голів на початок 2026 року, тоді як виробництво молока після багаторічного спаду стабілізується на рівні близько 6,7 млн тонн на рік, такий прогноз містить дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції”.
Голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час презентації дослідження на Agro Ukraine Week 2026 зазначив, що попри постійне скорочення поголів’я корів в Україні зростає продуктивність та збільшуються обсяги молока, що надходить на переробку.
Згідно з дослідженням, загальне поголів’я корів в усіх категоріях господарств скоротилося з 2,018 млн голів у 2018 році до 1,055 млн голів у 2026 році, або на 48%.
Найбільше скорочення відбувається в господарствах населення, де поголів’я за 2018-2026 роки зменшилося на 55% – до 660 тис. голів, а до 2028 року може скоротитися до 500 тис. голів.
Водночас у сільськогосподарських підприємствах після тривалого спаду прогнозується зростання поголів’я з 395 тис. голів у 2026 році до 417 тис. голів у 2028 році.
Виробництво молока в Україні за останні роки також скоротилося – з 10,2 млн тонн у 2017 році до 6,9 млн тонн у 2025 році, або на 33%.
Водночас автори дослідження прогнозують завершення багаторічного скорочення виробництва молока та його стабілізацію на рівні 6,7 млн тонн у 2026-2027 роках.
При цьому обсяги виробництва молока в сільгосппідприємствах продовжать зростати – з 3,4 млн тонн у 2026 році до 3,7 млн тонн у 2027 році, тоді як виробництво в господарствах населення зменшиться з 3,3 млн тонн до 3 млн тонн відповідно. Частка промислового виробництва молока, за прогнозом, збільшиться з 46% у 2025 році до 55% у 2027 році.
Чагаровський також наголосив, що українська молочна галузь зберігає потенціал для розвитку завдяки індустріальному виробництву та модернізації підприємств.
Згідно з дослідженням, наразі молочна галузь України виробляє 6,9 млн тонн молока на рік, формує близько 0,25% ВВП та забезпечує випуск продукції на 124 млрд грн. Частка України у світовому виробництві молока складає 0,7%.
Для переходу до індустріальної моделі розвитку галузі та нарощування виробництва до 10 млн тонн молока на рік необхідні інвестиції в розмірі EUR9 млрд у створення сировинної бази. Зокрема, для збільшення поголів’я на 750 тис. корів і будівництва близько 700 індустріальних молочних ферм. Ще EUR6 млрд, за оцінкою авторів дослідження, потрібно спрямувати на модернізацію та розширення переробних потужностей.
Дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції” підготувала Спілка молочних підприємств України.
ВИРОБНИЦТВО, євроінтеграція, ІНВЕСТИЦІЇ, корова, МОЛОКО, молочна галузь
Спілка молочних підприємств України (СМПУ) виступає за повернення до повноцінного режиму маркування харчових продуктів задля уникнення в подальшому фальсифікації продукції та недобросовісного інформування споживачів, йдеться у повідомленні Спілки.
На її думку, на початок повномасштабного вторгнення законодавчі зміни, які дозволяли не оновлювати маркування, були виправдані, проте на сьогодні підприємства у прифронтових регіонах мають достатньо інструментів державної підтримки в межах політики “Зроблено в Україні” – зокрема компенсації за придбання обладнання, програми відновлення та страхування майна.
Крім того, навіть в умовах близькості до зони бойових дій виробники мають можливість налагоджувати стабільні ланцюги постачання та продовжувати роботу без потреби у збереженні спрощених вимог до маркування, вважають у Спілці.
“Водночас саме в таких регіонах наразі фіксується діяльність окремих виробників фальсифікованої продукції, які фактично використовують дію постанови як інструмент для легалізації недобросовісних практик. Тому подальше збереження цієї норми створює ризики для здоров’я населення, вводить споживачів в оману та фактично формує сприятливі умови для нелегального бізнесу і продуктового шахрайства”, – наголошують у Спілці.
Як повідомлялось, 3 березні 2022 року Кабмін ухвалив постанову № 186 “Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану”, якою тимчасово дозволяється не оновлювати маркування у разі вимушеної зміни рецептури через дефіцит сировини чи проблеми з постачанням.
Споживчі ціни на молочні продукти в Україні за підсумками першого кварталу 2026 року демонструють значно повільнішу динаміку зростання порівняно з іншими категоріями продовольчих товарів, повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
У галузевому об’єднанні зазначили, у річному вимірі молоко подорожчало на 7,3%, сметана – на 5,7%, м’які сири – на 5,3%, тоді як ціна на вершкове масло зросла лише на 1,9%. Водночас вартість м’яса, яєць та хліба за цей же період збільшилася від 15% до понад 20%.
“За останні півроку ціни на молочку залишалися відносно стабільними. Вони зросли незначно або навіть трохи знизилися, як у випадку з маслом, що здешевшало на 1,4%. Натомість яйця, олія та хліб суттєво додали в ціні, а подешевшали тільки свинина та курятина. Схожа ситуація й з цінами виробників. Молочна галузь, таким чином, залишається одним із головних факторів стримування продовольчої інфляції”, – наводяться у повідомленні слова представника СМПУ.
Згідно з даними спілки, річна зміна відпускних цін виробників на молочні продукти коливалася в діапазоні від -3,2% на масло до +5% на сметану.
Для порівняння: виробничі ціни на яловичину, птицю, макаронні вироби та хліб зросли значно суттєвіше – до 34%.
У піврічній динаміці, повідомили в СМПУ, виробничі ціни на молочну продукцію переважно знижувалися, тоді як більшість інших продуктів харчування продовжували дорожчати.
Виробництво молока-сировини в Україні в січні-березні 2026 року скоротилося на 10% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1,31 млн тонн, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об’єднанні зазначили, що в березні 2026 року господарства усіх категорій виробили 496,2 тис. тонн молока, що на 10,7% менше відносно березня 2025 року. При цьому промисловий сектор продемонстрував зростання: підприємства виробили 285,8 тис. тонн сировини (+4,9%), тоді як у господарствах населення зафіксовано обвал виробництва на 25,8% – до 210,4 тис. тонн.
“Виробники молока знаходяться під тиском нижчих закупівельних цін та підвищення виробничих витрат. Стрибок цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході призвів до дорожчання логістики. Також подорожчав природний газ, що спровокувало зростання цін на азотні добрива. Зокрема, карбамід подорожчав майже на 50% у річному вимірі внаслідок блокади Іраном судноплавства по Ормузькій протоці”, – повідомили в АВМ.
Аналітики асоціації наголосили, що серед ключових перешкод для бізнесу в березні залишалися дефіцит робочої сили, безпекові ризики, проблеми з енергопостачанням та обмежений доступ до кредитування. Особливо критична ситуація спостерігається в Харківській області, де через постійні обстріли та мінування полів фермери змушені евакуювати господарства або відмовлятися від посівної.
В АВМ підкреслили, що додатковим викликом є адаптація до нових вимог Спільної аграрної політики ЄС на 2028-2034 рр. Європейський підхід передбачає відмову від виплат на гектар чи голову худоби на користь виконання екологічних KPI (захист ґрунтів, біорізноманіття).
“Нова архітектура аграрної політики ЄС вимагає від українських виробників суттєвих витрат на модернізацію. В умовах воєнного стану та цін на молоко нижче собівартості фермери гостро потребують державної підтримки. Наразі під загрозою закриття перебувають 10-15% малих та середніх молочно-товарних ферм”, – резюмували в асоціації.
Молочна галузь України увійшла в найглибшу кризу за останні роки через падіння закупівельних цін нижче собівартості, що створює ризик втрати 20% промислового виробництва молока до кінця 2026 року, повідомила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас на круглому столі парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики.
Згідно з даними асоціації, у 2025 – на початку 2026 року закупівельні ціни на молоко-сировину знизилися на 23% і в лютому становлять у середньому 13,5 грн/кг (без ПДВ), тоді як прямі операційні витрати перевищують 16 грн/кг. Навіть високоефективні промислові ферми на 1000–1200 корів четвертий місяць поспіль накопичують понад 1 млн грн збитків щомісяця.
“Молочна галузь входить у найглибшу кризу за останні роки. Без оперативних рішень у 2026 році ми ризикуємо втратити частину виробничого потенціалу, який після війни буде надзвичайно складно відновити. Для виробника рішення про підтримку до початку посівної – це вибір: сіяти корми і зберігати стадо чи згортати виробництво”, – процитувала пресслужба АВМ виступ Жупінас.
Для стабілізації ситуації АВМ пропонує запровадити спеціальну дотацію у розмірі 8000 грн на корову для промислових господарств від 50 голів. Потенційний обсяг цієї програми оцінюється у EUR62 млн. Без такої допомоги до кінця 2026 року країна може втратити 500–600 тис. тонн молока, що становить майже 20% промислового виробництва.
Другою ініціативою є створення справедливих умов на ринку через врегулювання недобросовісних торговельних практик мереж. Сьогодні фінансові ризики ритейлу перекладаються на виробника і переробника, що безпосередньо тисне на закупівельну ціну. Без законодавчих змін стабілізувати ланцюг “ферма — переробка — торгівля” неможливо.
Також асоціація наголошує на необхідності стимулювання попиту через державні закупівлі, які мають орієнтуватися на вітчизняного виробника. Зокрема, запуск програми “Шкільне молоко” для 4,4 млн школярів забезпечить гарантований збут 195 тис. тонн молока на рік, що становить близько 5% обсягів переробки.
“Позиція АВМ – це не запит на преференції, а відповідь на масштаб викликів. 2026 рік стане переломним: або рішення будуть ухвалені зараз, або втрати, яких ще можна уникнути сьогодні, завтра коштуватимуть державі значно дорожче”, – резюмували в галузевій асоціації.
Молочні підприємства всіх категорій в Україні за підсумками січня 2026 року виробили 421,2 тис. тонн молока-сировини, що на 11,8% менше порівняно з груднем 2025 року та на 7% менше відносно січня минулого року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
У галузевій асоціації пояснили, що скорочення обсягів виробництва у січні спричинене тривалими блекаутами та обмеженими можливостями переробних підприємств приймати сировину в періоди відключень електроенергії.
Водночас, у промисловому секторі зафіксовано зростання: сільгосппідприємства виробили 269,9 тис. тонн молока, що на 4% більше порівняно з січнем 2025 року. Частка підприємств у загальній структурі виробництва становила 64%.
Натомість у господарствах населення зафіксовано суттєвий спад – до 151,3 тис. тонн, що на 21,7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 26,7% менше відносно грудня.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, негативна динаміка у секторі домогосподарств зумовлена подальшим скороченням поголів’я корів і дефіцитом електроенергії через обстріли, що здорожчує процес переробки. Загалом у 2025 році виробництво молока в Україні становило 6,8 млн тонн (на 4% менше ніж у 2024-му).
Попри загальні виклики, у січні 2026 року промислове виробництво молока зросло у 13 областях. Найвищі показники приросту продемонстрували Рівненська (+26%), Львівська (+15%), Івано-Франківська (+14%) та Тернопільська (+12%) області. У Волинській області обсяги збільшилися на 9%. Також позитивна динаміка зафіксована в Житомирській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях.
Бізнес-об`єднання зауважило, що фермери вимушені витрачати більше грошей на власну генерацію електроенергії. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з молочно-товарної ферми (МТФ) на молокопереробні підприємства.
“В умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно”, – прогнозують в Асоціації виробників молока.
