ПрАТ “Юрія” (ТМ “Волошкове поле”) у січні-червні 2026 року збільшило чистий прибуток до 67,2 млн грн з 1,8 млрн грн за аналогічний період минулого року.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її виручка зросла на 10,4% – до 1,19 млрд грн.
Згідно зі звітністю, валовий прибуток підприємства за перше півріччя збільшився на 46,1% – до 179,8 млн грн, операційний прибуток – у 14,2 раза, до 72,6 млн грн.
Станом на 30 червня 2026 року активи ПрАТ “Юрія” становили 1,092 млрд грн проти 1,039 млрд грн на початок року, непокритий збиток скоротився до 275,2 млн грн із 342,5 млн грн, тоді як поточні зобов’язання зросли до 1,325 млрд грн із 1,271 млрд грн, з них 700,9 млн грн припадало на кредиторську заборгованість перед постачальниками, а 473,9 млн грн – на отримані аванси.
Водночас компанія суттєво скоротила банківську заборгованість: довгострокові кредити на початок року становили 67,7 млн грн, тоді як на кінець червня у звітності відображено лише 1 млн грн короткострокових кредитів.
Як повідомлялося, акціонери ПрАТ “Юрія” на позачергових загальних зборах 2 липня 2026 року попередньо погодили укладення з АБ “Південний” значних правочинів на загальну суму до 900 млн грн, зокрема кредитних та інших фінансових договорів, а також внесення змін до чинних угод щодо лімітів фінансування, строків, процентних ставок і комісій.
ПрАТ “Юрія” – правонаступник Черкаського міськмолокозаводу з проєктною потужністю 25 тонн переробки сировини на день. Входить до десятки найбільших українських виробників молока.
Виробник молочної продукції під ТМ “Волошкове поле” у 2023 році інвестував EUR1,5 млн в установку лінії “Тетрапак”, щоб подвоїти випуск ультрапастеризованого молока. 2024 року підприємство інвестувало в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в дію нову лінію з виробництва глазурованих сирків.
Компанія має дочірні підприємства “Юрія-2” – мережу фірмових магазинів та кіосків у Черкасах та “Юрія-транс” – автотранспортне підприємство, яке доставляє сировину та матеріали на переробку, продукцію у торгові точки, а також надає інші транспортні послуги. Її сировинною зоною є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється у понад 200 населених пунктах.
Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.
Згідно річному звіту, виручка “Юрії” у 2025 році зросла на 27,8% – до 2 млрд 200,95 млн грн, а чистий прибуток склав 62,68 млн грн проти чистого збитку 121,95 млн грн роком раніше.
Як повідомляє experts.news, станом на 1 червня 2026 року в Україні утримувалося 1 млн 786,9 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 941,2 тис. корів, повідомила Асоціація виробників молока 26 червня з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
Порівняно з 1 червня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 383 тис. голів, або на 18%, а кількість корів – на 208 тис., також на 18%. За місяць загальне поголів’я ВРХ дещо збільшилося – на 2,1 тис. голів, тоді як кількість корів зменшилася на 3,3 тис.
Близько 53% поголів’я утримують сільськогосподарські підприємства, решту 47% – господарства населення.
У промисловому секторі на початок червня було 951,2 тис. голів ВРХ, зокрема 391,9 тис. корів. За рік підприємства збільшили поголів’я ВРХ на 4%, а кількість корів – на 3%.
Водночас у господарствах населення залишалося 835,7 тис. голів ВРХ, з яких 549,3 тис. становили корови. За рік приватний сектор втратив 33% поголів’я ВРХ і 28% корів. Саме скорочення утримання худоби домогосподарствами залишається головною причиною загального падіння показників у країні.
Зростання кількості корів у сільськогосподарських підприємствах зафіксовано в 11 областях. Найбільше поголів’я збільшилося у Рівненській області – на 29%, Львівській – на 22%, Харківській – на 13%, Тернопільській – на 11% та Хмельницькій – на 9%. У Київській області кількість корів у промисловому секторі зросла на 3%.
Найбільше поголів’я ВРХ у господарствах усіх категорій утримували Полтавська область – 168 тис. голів, Вінницька – 160 тис., Хмельницька – 143,4 тис., Одеська – 131,6 тис., Чернігівська – 126,1 тис., Черкаська – 125,4 тис. та Київська – 105,7 тис. голів. На ці сім регіонів припадало близько 54% загального поголів’я країни.
Асоціація виробників молока пов’язує скорочення поголів’я з низькою закупівельною ціною молока, подорожчанням кормів, пального та добрив, недостатньою модернізацією ферм і наслідками бойових дій. Підприємства у прифронтових регіонах також змушені перевозити худобу до центральних та західних областей.
За оцінкою асоціації, близько 850 із 1,375 тис. українських молочних ферм потребують реконструкції для відповідності європейським стандартам утримання тварин. Орієнтовна потреба в інвестиціях оцінюється приблизно у EUR219 млн.
На початку 1991 року в Україні налічувалося 24 млн 623,4 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 8 млн 378,2 тис. корів. До початку 2001 року поголів’я ВРХ скоротилося до 9,424 млн голів, а корів – приблизно до 4,958 млн.
У 2013 році в Україні залишалося 4,646 млн голів ВРХ і 2,554 млн корів. На початок 2021 року показники становили відповідно 2,874 млн і 1,673 млн голів.
На 1 січня 2025 року поголів’я ВРХ оцінювалося у 2,002 млн голів, зокрема корів – у 1,155 млн. На початок 2026 року показники знизилися до 1,804 млн голів ВРХ і 1,022 млн корів.
Таким чином, від початку 1991 року до початку 2026 року загальне поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося приблизно на 92,7%, або у 13,6 раза. Кількість корів зменшилася на 87,8%, або у 8,2 раза.
До 1 червня 2026 року чисельність корів уперше опустилася нижче 1 млн голів – до 941,2 тис. Порівняно з 1991 роком це означає скорочення майже на 89%, або у 8,9 раза.
При порівнянні довгострокових показників слід враховувати зміну статистичного охоплення. Дані за 2015-2021 роки не включають тимчасово окуповані Крим, Севастополь і частину Донецької та Луганської областей, а показники з 2022 року також не охоплюють інші окуповані території та частину районів бойових дій.
Попри різке загальне скорочення поголів’я, промислові молочні господарства у відносно безпечних регіонах частково збільшують кількість продуктивних корів. Проте цього поки недостатньо, щоб компенсувати масовий вихід із тваринництва особистих селянських господарств.
https://www.experts.news/posts/poholivya-vrkh-v-ukrayini-za-rik-skorotylosya-na-18
Агропромисловий холдинг “Астарта” модернізував один із найбільших тваринницьких комплексів на Хмельниччині, встановивши сучасну доїльну карусель на 40 голів, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
“Молочне тваринництво залишається для “Астарти” одним із стратегічних напрямів розвитку… Лише за останні 2,5 роки обсяг інвестицій у молочний сегмент перевищив 1 млрд грн”, – цитує пресслужба генерального директора агропромхолдингу Віктора Іванчика.
За її словами, інвестиції здійснюються у модернізацію ферм, технології та якість виробництва, а результатом є лідерство на ринку виробництва промислового молока і 99% молока екстра-класу.
За інформацією компанії, комплекс розрахований на утримання 2 тис. голів великої рогатої худоби.
Проєкт модернізації охопив оновлення виробничих потужностей із фокусом на покращення умов утримання тварин, ефективності виробництва та можливості подальшого розширення.
У компанії зазначили, що модернізація є частиною інфраструктурної програми холдингу, яка також передбачає впровадження цифрових технологій у тваринництві, підвищення енергоефективності ферм та покращення генетики поголів’я.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і 26 молочних ферм з 29 тис. голів ВРХ у трьох регіонах. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Виручка сегменту тваринництва минулого року становила EUR56 млн, середньорічне поголів’я збільшилося на 5% – до 29 тис.
Обсяги продажу молока зросли на 6% р/р – до 122 тис. тонн. При цьому 99% сировини класифіковано як молоко екстра-якості порівняно із 97% у 2024 році.
Поголів’я корів в Україні продовжить скорочуватися і станом на 1 січня 2028 року може зменшитись до 917 тис. голів проти оцінки у 1,055 млн голів на початок 2026 року, тоді як виробництво молока після багаторічного спаду стабілізується на рівні близько 6,7 млн тонн на рік, такий прогноз містить дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції”.
Голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час презентації дослідження на Agro Ukraine Week 2026 зазначив, що попри постійне скорочення поголів’я корів в Україні зростає продуктивність та збільшуються обсяги молока, що надходить на переробку.
Згідно з дослідженням, загальне поголів’я корів в усіх категоріях господарств скоротилося з 2,018 млн голів у 2018 році до 1,055 млн голів у 2026 році, або на 48%.
Найбільше скорочення відбувається в господарствах населення, де поголів’я за 2018-2026 роки зменшилося на 55% – до 660 тис. голів, а до 2028 року може скоротитися до 500 тис. голів.
Водночас у сільськогосподарських підприємствах після тривалого спаду прогнозується зростання поголів’я з 395 тис. голів у 2026 році до 417 тис. голів у 2028 році.
Виробництво молока в Україні за останні роки також скоротилося – з 10,2 млн тонн у 2017 році до 6,9 млн тонн у 2025 році, або на 33%.
Водночас автори дослідження прогнозують завершення багаторічного скорочення виробництва молока та його стабілізацію на рівні 6,7 млн тонн у 2026-2027 роках.
При цьому обсяги виробництва молока в сільгосппідприємствах продовжать зростати – з 3,4 млн тонн у 2026 році до 3,7 млн тонн у 2027 році, тоді як виробництво в господарствах населення зменшиться з 3,3 млн тонн до 3 млн тонн відповідно. Частка промислового виробництва молока, за прогнозом, збільшиться з 46% у 2025 році до 55% у 2027 році.
Чагаровський також наголосив, що українська молочна галузь зберігає потенціал для розвитку завдяки індустріальному виробництву та модернізації підприємств.
Згідно з дослідженням, наразі молочна галузь України виробляє 6,9 млн тонн молока на рік, формує близько 0,25% ВВП та забезпечує випуск продукції на 124 млрд грн. Частка України у світовому виробництві молока складає 0,7%.
Для переходу до індустріальної моделі розвитку галузі та нарощування виробництва до 10 млн тонн молока на рік необхідні інвестиції в розмірі EUR9 млрд у створення сировинної бази. Зокрема, для збільшення поголів’я на 750 тис. корів і будівництва близько 700 індустріальних молочних ферм. Ще EUR6 млрд, за оцінкою авторів дослідження, потрібно спрямувати на модернізацію та розширення переробних потужностей.
Дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції” підготувала Спілка молочних підприємств України.
ВИРОБНИЦТВО, євроінтеграція, ІНВЕСТИЦІЇ, корова, МОЛОКО, молочна галузь
Спілка молочних підприємств України (СМПУ) виступає за повернення до повноцінного режиму маркування харчових продуктів задля уникнення в подальшому фальсифікації продукції та недобросовісного інформування споживачів, йдеться у повідомленні Спілки.
На її думку, на початок повномасштабного вторгнення законодавчі зміни, які дозволяли не оновлювати маркування, були виправдані, проте на сьогодні підприємства у прифронтових регіонах мають достатньо інструментів державної підтримки в межах політики “Зроблено в Україні” – зокрема компенсації за придбання обладнання, програми відновлення та страхування майна.
Крім того, навіть в умовах близькості до зони бойових дій виробники мають можливість налагоджувати стабільні ланцюги постачання та продовжувати роботу без потреби у збереженні спрощених вимог до маркування, вважають у Спілці.
“Водночас саме в таких регіонах наразі фіксується діяльність окремих виробників фальсифікованої продукції, які фактично використовують дію постанови як інструмент для легалізації недобросовісних практик. Тому подальше збереження цієї норми створює ризики для здоров’я населення, вводить споживачів в оману та фактично формує сприятливі умови для нелегального бізнесу і продуктового шахрайства”, – наголошують у Спілці.
Як повідомлялось, 3 березні 2022 року Кабмін ухвалив постанову № 186 “Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану”, якою тимчасово дозволяється не оновлювати маркування у разі вимушеної зміни рецептури через дефіцит сировини чи проблеми з постачанням.
Споживчі ціни на молочні продукти в Україні за підсумками першого кварталу 2026 року демонструють значно повільнішу динаміку зростання порівняно з іншими категоріями продовольчих товарів, повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
У галузевому об’єднанні зазначили, у річному вимірі молоко подорожчало на 7,3%, сметана – на 5,7%, м’які сири – на 5,3%, тоді як ціна на вершкове масло зросла лише на 1,9%. Водночас вартість м’яса, яєць та хліба за цей же період збільшилася від 15% до понад 20%.
“За останні півроку ціни на молочку залишалися відносно стабільними. Вони зросли незначно або навіть трохи знизилися, як у випадку з маслом, що здешевшало на 1,4%. Натомість яйця, олія та хліб суттєво додали в ціні, а подешевшали тільки свинина та курятина. Схожа ситуація й з цінами виробників. Молочна галузь, таким чином, залишається одним із головних факторів стримування продовольчої інфляції”, – наводяться у повідомленні слова представника СМПУ.
Згідно з даними спілки, річна зміна відпускних цін виробників на молочні продукти коливалася в діапазоні від -3,2% на масло до +5% на сметану.
Для порівняння: виробничі ціни на яловичину, птицю, макаронні вироби та хліб зросли значно суттєвіше – до 34%.
У піврічній динаміці, повідомили в СМПУ, виробничі ціни на молочну продукцію переважно знижувалися, тоді як більшість інших продуктів харчування продовжували дорожчати.
