ПрАТ “Юрія” (ТМ “Волошкове поле”) у липні-вересні 2026 року збільшило виручку на 17,9% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 644,53 млн грн.
Згідно із звітами компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), за вказаний період вона отримала чистий збиток 83,67 млн грн, тоді як липень-вересень минулого року вона завершила з чистим прибутком 84,88 млн грн.
Валовий прибуток “Юрії” за третій квартал виріс на 56,9% – до 96,45 млн грн, але одночасно був зафіксований операційний збиток 78,87 млн грн проти операційного прибутку 84,91 млн грн у третьому кварталі минулого року.
Серед іншого такі результати пов’язані зі значним зменшенням інших операційних доходів – 10,74 млн грн проти 145,11 млн грн у липні-вересні минулого року, а також збільшенням на 60,3% витрат на збут – до 137,12 млн грн.
В цілому за дев’ять місяців цього року “Юрія” збільшила виручку на 12,9% – до 1 млрд 834,81 млн грн, але отримала 16,43 млн грн чистого збитку проти 86,66 млн грн чистого прибутку за дев’ять місяців минулого року.
Її валовий прибуток зріс на 49,7% – до 276,26 млн грн, а операційний збиток склав 6,27 млн грн проти операційного прибутку 90,02 млн грн торік.
Згідно зі звітом, якщо на початок року компанія мала 67,72 млн грн довгострокової заборгованості перед банками, то на середину року тільки 1 млн грн короткострокової заборгованості, яка на кінець вересня зросла до 180 млн грн.
Зазначається, що за дев’ять місяців цього року “Юрія” виробила 17,77 тис. тонн молока та вершків (у третьому кварталі – 5,81 тис. тонн) на суму 563,62 млн грн (186,55 млн грн), 456,2 тонн масла 85% (171,5 тонн) на 158,49 млн грн (60,18 млн грн), 2,39 тис. тонн сиру свіжого неферментованого (0,87 тис. тонн) на 518,02 млн грн (188,11 млн грн).
Щодо експорту, то за дев’ять місяців цього року він становив 2,08 тис. тонн на 222,31 млн грн, або 5,7% від всієї реалізації.
Згідно звіту, на експорт йде 49,4% всього виробленого казеїну (43,19 млн грн), 42% солодких сирків 8% (9,80 млн грн), 25,7% солодких сирків 18% та 26% (79,62 млн грн), 16,3% масла (32,00 млн грн) та 5% молока ультрапастерізованого (40,79 млн грн).
Головним ризиком найближчого часу керівництво компанії називає високу ймовiрнiсть посилення руйнувань енергетичної iнфраструктури внаслiдок цiлеспрямованих ворожих атак РФ, а також спробу руйнування агресором транспортної iнфраструктури.
“Окремим, особливо важливим завданням є збереження трудового колективу (зважаючи на призов значної кiлькостi працiвникiв до Збройних сил України, iнших збройних формувань, емiграцiю за кордон)”, – йдеться у документі.
Як повідомлялося, акціонери ПрАТ “Юрія” на позачергових загальних зборах 2 липня 2026 року попередньо погодили укладення з АБ “Південний” значних правочинів на загальну суму до 900 млн грн, зокрема кредитних та інших фінансових договорів, а також внесення змін до чинних угод щодо лімітів фінансування, строків, процентних ставок і комісій.
ПрАТ “Юрія” – правонаступник Черкаського міськмолокозаводу з проєктною потужністю 25 тонн переробки сировини на день. Входить до десятки найбільших українських виробників молока.
Виробник молочної продукції під ТМ “Волошкове поле” у 2023 році інвестував EUR1,5 млн в установку лінії “Тетрапак”, щоб подвоїти випуск ультрапастеризованого молока. 2024 року підприємство інвестувало в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в дію нову лінію з виробництва глазурованих сирків.
Компанія має дочірні підприємства “Юрія-2” – мережу фірмових магазинів та кіосків у Черкасах та “Юрія-транс” – автотранспортне підприємство, яке доставляє сировину та матеріали на переробку, продукцію у торгові точки, а також надає інші транспортні послуги. Її сировинною зоною є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється у понад 200 населених пунктах.
Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.
Згідно річному звіту, виручка “Юрії” у 2025 році зросла на 27,8% – до 2 млрд 200,95 млн грн, а чистий прибуток склав 62,68 млн грн проти чистого збитку 121,95 млн грн роком раніше.
Наталію Гайдт призначено виконавчим директором Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» (СМПУ) з 2 жовтня 2026 року, повідомила пресслужба об’єднання. Гайдт має дві вищі освіти – економічну та юридичну, а також досвід роботи на керівних посадах у державних підприємствах і комерційних організаціях.
Із 2021 року вона співпрацює зі СМПУ як експертка та керівниця проєктів. Серед основних завдань на новій посаді Гайдт назвала представлення інтересів молочного бізнесу перед урядом, Верховною Радою та міжнародними партнерами, а також адаптацію галузі до вимог Європейського Союзу.
«Молочна галузь України працює в умовах війни, енергетичної нестабільності, дефіциту кадрів, логістичної кризи та інших викликів. Водночас перед нами стоїть завдання гармонізації з вимогами Європейського Союзу. Кожна з цих криз – це виклик для всього ланцюга: від ферми до полиці», – зазначила Гайдт.
За її словами, СМПУ продовжить оперативно доносити позицію підприємств галузі до органів влади та міжнародних партнерів і пропонувати практичні рішення проблем молочного сектору.
«Сила молочного бізнесу в цей складний час – в єдності і згуртованості», – наголосила нова виконавча директорка.
Попередній виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур завершив роботу на посаді 30 вересня 2026 року. Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» представляє інтереси підприємств молочної галузі та бере участь у взаємодії бізнесу з державними органами щодо регулювання і розвитку молочного сектору.
Україна у січні-серпні 2026 року виробила 4,1 млн тонн молока-сировини, що на 13% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Держстату.
У січні-серпні частка сільгосппідприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, господарств населення – 46%.
Господарства населення у серпні виробили 268 тис. тонн молока-сировини, що на 5,2% менше порівняно з липнем та на 28% менше порівняно із серпнем 2025 року. У січні-серпні їхнє виробництво скоротилося на 27%, до 1,89 млн тонн.
Підприємства у серпні виробили 275,7 тис. тонн молока-сировини, що на 1,9% менше порівняно з липнем, але на 2,8% більше порівняно із серпнем 2025 року. У січні-серпні виробництво молока на молочнотоварних фермах (МТФ) зросло на 5%, до 2,21 млн тонн.
Промисловий сектор нарощує виробництво молока-сировини порівняно з минулорічним періодом, зокрема за рахунок західних областей.
“Найвищі темпи росту виробництва сирого молока показує Рівненська область. Підвищення ефективності молочного скотарства сприяло зростанню обсягів надоїв у Чернігівській області. Серед лідерів за темпами зростання надою західні області Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області, а також Чернігівська та Житомирська. При цьому лідером з виробництва сирого молока залишається Полтавська область”, – зазначено в повідомленні.
У січні-серпні близько 55% молока-сировини, виробленого сільгосппідприємствами, припало на п’ять областей: Полтавську – 318,7 тис. тонн, Черкаську – 267,8 тис. тонн, Хмельницьку – 210,9 тис. тонн, Чернігівську – 208,2 тис. тонн та Вінницьку – 199,3 тис. тонн.
АВМ прогнозує підвищення цін на молочну продукцію через зростання транспортних витрат на її доставку до торговельних мереж унаслідок російських обстрілів та подовження логістичного плеча. Це може призвести до скорочення споживання населенням та зниження виробництва свіжої молочної продукції.
Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Господарства всіх категорій у січні-липні 2026 року виробили 3,55 млн тонн молока-сировини, що на 12% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Держстату.
У липні господарства всіх категорій виробили 563,7 тис. тонн молока-сировини – на 0,5% менше, ніж у червні, та на 15% менше, ніж у липні 2025 року.
При цьому сільгосппідприємства виробили 281 тис. тонн, що на 0,7% менше, ніж у червні, але на 4,5% більше, ніж торік, тоді як господарства населення – 282,7 тис. тонн, що на 0,2% менше, ніж у червні, та на 28,3% менше, ніж у липні 2025 року.
За сім місяців 2026 року молочно-товарні ферми наростили виробництво молока-сировини на 5% – до 1,93 млн тонн, тоді як господарства населення скоротили його на 27% – до 1,62 млн тонн.
“В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини під впливом спеки, оскільки не всі молочнотоварні ферми пройшли модернізацію і укомплектовані сучасними вентиляційними системами, які дозволяють коровам уникнути теплового стресу. Спекотна погода вплинула на скорочення виробництва молока-сировини у багатьох господарствах на 10-15%”, – пояснили в АВМ.
У січні-липні 2026 року близько 54% молока-сировини виробили сільгосппідприємства у п’яти областях: Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Чернігівській та Вінницькій.
В АВМ зазначили, що в січні-липні частка сільгосппідприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, господарств населення – 46%.
СТОВ “Агроко” (Черкаська обл.) розпочало будівництво нового корівника на 800 голів із системою крос-вентиляції, завершити яке планує у 2027 році, розповів директор компанії Володимир Тарандушка в інтерв’ю United Farmers Ukraine.
“Будівництво ми почали з 1 травня, на сьогодні вже завершено фундамент для нашого майбутнього крос-корівника. Будуємо новий крос-корівник на 800 голів за сучасною технологією з крос-вентиляцією”, – розповів він.
За словами Тарандушки, плануєть створити новий доїльний зал типу “карусель” на 60 місць, який обслуговуватиме новий та діючі корівники.
Крос-вентиляція має забезпечити стабільніший мікроклімат, зменшити тепловий стрес у тварин, що, за розрахунками, дасть змогу підтримувати продуктивність стада в літню спеку.
Як зазначив Тарандушка, новий корівник стане першим об’єктом такого типу в Черкаській області.
До нього спочатку планують перевести найбільш продуктивне стадо, після чого господарство поступово нарощуватиме поголів’я.
У планах – збільшити виробництво молока з 50 до 75 тонн на добу.
СТОВ “Агроко” зареєстровано в 2001 році в Черкаській області. Займається вирощуванням зернових, бобових та олійних культур, розведенням ВРХ молочних порід і виробництвом молока.
Кінцевим бенефіціарним власником є Ігор Потапенко.
За даними Opendatabot, у 2025 році СТОВ “Агроко” збільшило виручку на 31,5% – до 1,079 млрд грн, чистий прибуток – на 35,4%, до 382 млн грн.
