Молочна галузь України увійшла в найглибшу кризу за останні роки через падіння закупівельних цін нижче собівартості, що створює ризик втрати 20% промислового виробництва молока до кінця 2026 року, повідомила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас на круглому столі парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики.
Згідно з даними асоціації, у 2025 – на початку 2026 року закупівельні ціни на молоко-сировину знизилися на 23% і в лютому становлять у середньому 13,5 грн/кг (без ПДВ), тоді як прямі операційні витрати перевищують 16 грн/кг. Навіть високоефективні промислові ферми на 1000–1200 корів четвертий місяць поспіль накопичують понад 1 млн грн збитків щомісяця.
“Молочна галузь входить у найглибшу кризу за останні роки. Без оперативних рішень у 2026 році ми ризикуємо втратити частину виробничого потенціалу, який після війни буде надзвичайно складно відновити. Для виробника рішення про підтримку до початку посівної – це вибір: сіяти корми і зберігати стадо чи згортати виробництво”, – процитувала пресслужба АВМ виступ Жупінас.
Для стабілізації ситуації АВМ пропонує запровадити спеціальну дотацію у розмірі 8000 грн на корову для промислових господарств від 50 голів. Потенційний обсяг цієї програми оцінюється у EUR62 млн. Без такої допомоги до кінця 2026 року країна може втратити 500–600 тис. тонн молока, що становить майже 20% промислового виробництва.
Другою ініціативою є створення справедливих умов на ринку через врегулювання недобросовісних торговельних практик мереж. Сьогодні фінансові ризики ритейлу перекладаються на виробника і переробника, що безпосередньо тисне на закупівельну ціну. Без законодавчих змін стабілізувати ланцюг “ферма — переробка — торгівля” неможливо.
Також асоціація наголошує на необхідності стимулювання попиту через державні закупівлі, які мають орієнтуватися на вітчизняного виробника. Зокрема, запуск програми “Шкільне молоко” для 4,4 млн школярів забезпечить гарантований збут 195 тис. тонн молока на рік, що становить близько 5% обсягів переробки.
“Позиція АВМ – це не запит на преференції, а відповідь на масштаб викликів. 2026 рік стане переломним: або рішення будуть ухвалені зараз, або втрати, яких ще можна уникнути сьогодні, завтра коштуватимуть державі значно дорожче”, – резюмували в галузевій асоціації.
Молочні підприємства всіх категорій в Україні за підсумками січня 2026 року виробили 421,2 тис. тонн молока-сировини, що на 11,8% менше порівняно з груднем 2025 року та на 7% менше відносно січня минулого року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
У галузевій асоціації пояснили, що скорочення обсягів виробництва у січні спричинене тривалими блекаутами та обмеженими можливостями переробних підприємств приймати сировину в періоди відключень електроенергії.
Водночас, у промисловому секторі зафіксовано зростання: сільгосппідприємства виробили 269,9 тис. тонн молока, що на 4% більше порівняно з січнем 2025 року. Частка підприємств у загальній структурі виробництва становила 64%.
Натомість у господарствах населення зафіксовано суттєвий спад – до 151,3 тис. тонн, що на 21,7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 26,7% менше відносно грудня.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, негативна динаміка у секторі домогосподарств зумовлена подальшим скороченням поголів’я корів і дефіцитом електроенергії через обстріли, що здорожчує процес переробки. Загалом у 2025 році виробництво молока в Україні становило 6,8 млн тонн (на 4% менше ніж у 2024-му).
Попри загальні виклики, у січні 2026 року промислове виробництво молока зросло у 13 областях. Найвищі показники приросту продемонстрували Рівненська (+26%), Львівська (+15%), Івано-Франківська (+14%) та Тернопільська (+12%) області. У Волинській області обсяги збільшилися на 9%. Також позитивна динаміка зафіксована в Житомирській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях.
Бізнес-об`єднання зауважило, що фермери вимушені витрачати більше грошей на власну генерацію електроенергії. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з молочно-товарної ферми (МТФ) на молокопереробні підприємства.
“В умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно”, – прогнозують в Асоціації виробників молока.
В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини у 2025 році на тлі падіння закупівельних цін, збільшення виробничих витрат, перебоїв з відвантаженням, а також через сильні морози та проблеми з опаленням призвели до скорочення продуктивності корів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об`єднанні зазначили, що в грудні 2025 року господарства всіх категорій виробили 478 тис. тонн молока-сировини, що на 29 тис. тонн менше (-6%) відносно листопада того ж року і на 75 тис. тонн менше (-14%) відносно грудня 2024 року.
При цьому обсяги надою в Україні у 2025 році становили 6,86 млн тонн, що на 374 тис. тонн менше (-5%) відносно позаминулого року. У грудні-2025 частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 57%, а господарств населення – 43%.
Підприємства у грудні 2025 року виробили 271 тис. тонн молока-сировини, що на 6 тис. тонн більше (+2,1%) порівняно з листопадом, але на 12 тис. тонн менше (-4%) порівняно з груднем-2024.
Моточно-товарні ферми (МТФ) минулого року виробили 3,18 млн тонн молока-сировини, що на 210 тис. тонн більше (+7%) відносно попереднього року.
За даними АВМ, у господарствах населення обсяги надою у грудні 2025 року становили 206 тис. тонн молока, що на 35 тис. тонн менше (-14%) відносно листопада і на 64 тис. тонн менше (-24%) відносно грудня 2024 року. У січні-грудні 2025 року домогосподарства виробили 3,67 млн тонн молока-сировини, що на 583 тис. тонн менше (-14%) відносно позаминулого року.
“Обсяги виробництва молока-сировини скорочуються в Україні, в першу чергу, за рахунок присадибного сектора, який перестає виконувати важливу роль у роботі молочної галузі. Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства (ОСГ) не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Щоби залишитися в галузі, ОСГ мають об’єднуватися в кооперативи та формувати товарні партії молока або самостійно збільшувати поголів’я корів та розвивати крафтове виробництво молочних продуктів”, – акцентував аналітик АВМ Георгій Кухіашвілі.
Він констатував, що промисловий сектор компенсує скорочення частки господарств населення та демонструє стабільність у виробництві молока-сировини. Проте у грудні обсяги надою в промисловому секторі скоротилися відносно того самого місця позаминулого року на тлі зниження закупівельних цін на молоко-сировину під тиском обвалу світових цін на біржові товари, у тому числі на вершкове масло.
“Низькі ціни на молоко-сировину не відповідають його собівартості на МТФ, які збільшили виробничі витрати внаслідок проблем з енергопостачанням, які погіршилися в січні 2026 року, і необхідності витрачати більше грошей на дизельні генератори. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з МТФ на молокопереробні підприємства. Заводи повідомляють, що не можуть приймати молоко та пускати його на переробку коли відключена електроенергія. Сильні морози цієї зими разом з проблемами з опаленням вплинули на скорочення продуктивності корів”, – нагадали в АВМ.
Асоціація припустила, що в умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно.
“Вірогідно, що в 2026 році скорочення виробництва сирого молока відбудеться не тільки в присадибному секторі, а й в промисловому. Через збитковість ймовірне закриття певних ферм з поголів’ям менше 400 голів ВРХ. І в такому разі виробництво сирого молока в Україні може скоротитися до 6,0-6,2 млн тонн. Однак ті МТФ, які зможуть у 2026 році зберегти поголів’я корів та інвестуватимуть в сталість, мають отримати вигоду в найближчі роки”, – резюмували в АВМ.
Молдова 2025 року значною мірою залежала від імпорту молока та молочних продуктів, Україна забезпечила понад дві третини поставок продукту на місцевий ринок, повідомило молдавське видання rupor.md із посиланням на дані Митної служби республіки.
За даними молдовської митниці, у січні–листопаді 2025 року Молдова імпортувала 26,7 тис. тонн молока і молочних виробів на загальну суму $23,4 млн. Найбільший обсяг сирого молока як сировини надійшов саме з України — 16,8 тис. тонн (66,1% від загального імпорту). Серед лідерів з поставок сировини молока також Румунія, Польща і Білорусь.
За даними митниці, Молдова також імпортувала, в тому числі, готові молокопродукти, включно зі сметаною та молочними сумішами.
Так, у сегменті жирної сметани (понад 10%) частка України була ще вищою — понад 80% імпортних поставок. Крім того, Україна лідирувала за поставками молока та сметани із додаванням підсолоджувачів, де її частка становила майже 68% імпорту.
Україна значно випереджала конкурентів із Румунії, Польщі та Білорусі за поставками молокопродуктів.
“Така залежність Молдови від імпорту молока з України пов’язана з тісними торгивельними зв’язками між країнами та географічною близькістю, що істотно зменшує логістичні витрати для імпортерів”, – пояснили молдавські експерти.
Наявність надлишків молока-сировини та нереалізованих біржових товарів тиснуть на закупівельні ціни в Україні та світі, стабілізація ситуації на ринку ймовірна наприкінці третього кварталу 2026 року в міру зникнення з ринку надлишкової пропозиції молочних продуктів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 20 грудня 2025 року становила 15,30 грн/кг без ПДВ, що на 1,00 грн менше відносно попереднього місяця, вищого ґатунку – 15,20 грн/кг без ПДВ (-90 коп.), першого ґатунку – 14,80 грн/кг без ПДВ (-1,10 грн). Середньовиважена ціна трьох ґатунків становила 15,20 грн/кг без ПДВ, що на 1,05 грн менше відносно попереднього місяця.
“Зниження закупівельних цін в Україні триває під тиском надлишків молока-сировини. В листопаді Україна виробила на 35 тис. тонн молока-сировини більше, ніж торік. Дані обсяги мали піти на експорт у вигляді готової продукції. Втім на експортних ринках триває криза, а пропозиція молочних продуктів випереджає попит”, – розповів аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
За його даними, українець в середньому споживає 200 кг молока на рік. Однак через скорочення кількості споживачів в країні внаслідок вимушеної міграції через війну на ринку з’явився значний профіцит сировини.
За інформацією АВМ, з 1 січня 2026 року очікується чергове зниження закупівельних цін через надлишки молока-сировини, які сформуються на підприємствах протягом новорічних свят, коли традиційно відбувається затишок активності на ринку. Попри зниження ціни на молоко-сировину виробництво вершкового масла та сухого збираного молока залишається збитковим.
Молоко дешевшає не тільки в Україні, а й в інших молочних регіонах, у тому числі в США та країнах Європи.
“Стабілізація як на ринку готових молочних продуктів, так і сирого молока очікується в другій половині 2026 року”, – прогнозують в АВМ.
Молочна галузь, яка є однією з ключових галузей агросектору України, попри повномасштабну війну зберегла виробничу основу та поступово відновлюється, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький на XVII Всеукраїнській конференції “Молочний бізнес-2025” у Києві у четвер.
Заступник міністра зазначив, що за січень-жовтень 2025 року в Україні вироблено майже 5,9 млн тонн молока.
“Важлива тенденція – зростання ролі сільгосппідприємств: вони забезпечують уже 45% виробництва, а обсяги їх виробництва зросли на 7,6%, попри загальне скорочення поголів’я. Якість також зростає: понад 55% молока, що надходить на переробку, відповідає європейському стандарту “екстра”, – написав він у Facebook.
Висоцький наголосив, що галузь водночас активно працює на зовнішніх ринках. За 10 місяців 2025 року експорт молочних продуктів зріс майже на 9%. 64 українські компанії мають дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС, з них 40 – молокопереробні заводи.
“Попри виклики, ми зберігаємо стабільність поточних показників і формуємо ресурс для подальшого зростання – це наш реалістичний та стратегічний фокус. Наступний крок – інвестиції, модернізація та чіткий рух до інтеграції з європейським ринком”, – резюмував заступник міністра.
