Вантажообіг портів України в серпні поточного року становив 7 млн тонн, що більш ніж удвічі перевищує аналогічний показник 2023 року, коли його було зафіксовано на рівні 3,3 млн тонн, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) на фейсбук-сторінці.
“Лідери вантажообігу – зернові та рудні вантажі – 4 млн тонн (проти 2,3 млн тонн у 2023 році) і 1,2 млн тонн (проти 195 тис. тонн у 2023 році) відповідно”, – зазначили у відомстві.
Водночас вантажообіг через український морський коридор у серпні становив 5,9 млн тонн, з яких 3,6 млн тонн – продукція українських аграріїв.
Загалом за січень – серпень 2024 року порти України обробили майже 67 млн тонн вантажів порівняно з 37,7 млн тонн за аналогічний період роком раніше. Оброблено 7769 суден проти 9732 торік, резюмували в АМПУ.
Морські порти України наразі ще не завантажені на всю свою потужність і здатні наростити потенціал зернових перевезень, заявив глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин на засіданні Зернового клубу УЗА у вівторок.
“Потенціал перевезень, зокрема, з Одеси істотно більший. Доказ цьому – рекордні результати роботи українського “зернового коридору”, який було відкрито після припинення дії “зернової ініціативи”, у грудні 2023 року”, – сказав він.
За інформацією Литвина, цифри “зернового експорту” в січні 2024 року дещо нижчі за попередній місяць. Однак січень – місяць традиційного спаду морських перевезень.
Водночас він відзначив зростання доставки зернових вантажів у порти Великої Одеси як залізничним, так і автомобільним транспортом.
“Нині порт “Чорноморськ” збільшив уп’ятеро приймання автомобілів порівняно з довоєнним періодом. Однак, на жаль, для самого “Чорноморська” не дуже хороші насипні вантажі. Там є деякі складнощі з організацією процесу”, – зазначив глава АМПУ.
Він також підкреслив, що трейдери і місцева влада роблять усе можливе, щоб прискорити процес і скоротити час розвантаження автотранспорту.
Говорячи про роботу порту “Південний”, Литвин зазначив, що він використовується на 30-48% від свого потенціалу для приймання зернових вантажів.
“Міністерство інфраструктури спільно зі Збройними силами України і нами (АМПУ – ІФ-У) працюємо над тим, щоб розширити приймання вантажів, яким може завдаватися шкода (під час обстрілу портової інфраструктури російською стороною – ІФ-У). Маю на увазі, контейнерні та поромні перевезення”, – розповів Литвин.
Відповідаючи на запитання про долю портів у Миколаєві, глава АМПУ пояснив, що відомство приділяє багато уваги його долі, постійно консультується з військовими.
“Військове керівництво одностайне у своїй позиції: через питання безпеки розблокування Миколаївського порту неможливе. Порти Миколаївського регіону перебувають під прямим прицілом противника з потенційно небезпечних територій. Військові не дають зараз якихось прогнозів (щодо термінів їх розблокування – ІФ-У)”, – сказав він.
Керівник АМПУ також нагадав, що в України ще є окупований Херсонський порт, на території якого ще не було жодного співробітника відомства, – він закритий.
Як повідомлялося, АМПУ заявило, що українські морські порти готові працювати за будь-яких руйнувань і можуть наростити експорт аграрних вантажів.
Україна почала експортувати зерно через морські порти Хорватії, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час двосторонньої зустрічі з прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем на саміті ініціативи Трьох морів у Бухаресті.
“Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти. Дякую за таку можливість. Цей торговий шлях, хоч і нішевий, але вже користується популярністю. Ми готові розвивати його, розширюючи можливості транспортного коридору. Ми вважаємо, що цей логістичний маршрут відіграватиме важливу роль у двосторонній торгівлі між нашими країнами і після війни”, – процитувала її слова пресслужба Міністерства економіки і торгівлі.
Згідно з повідомленням, сторони обговорили питання двосторонньої торгівлі та експорту українського зерна через хорватські порти. Йшлося також про важливість спільного вирішення питання експортних обмежень для українського експорту. На зустрічі також обговорювали питання розмінування, розслідування воєнних злочинів, відкриття нових торговельних маршрутів для експорту українського зерна.
Сторони порушували питання прискорення локалізації виробництва техніки для розмінування, щоб почати її випуск на потужностях вітчизняних підприємств.
“Одне з найважливіших завдань для України на найближчий час – розмінування територій і повернення у використання потенційно забруднених земель. Від швидкості цього процесу залежать як повоєнне відновлення, так і подальший розвиток національної економіки. Тому ми вдячні всім партнерам, які допомагають Україні у вирішенні цього питання”, – наголосила Свириденко.
Пленкович запропонував допомогу Україні в розслідуванні воєнних злочинів. Йдеться про обмін досвідом та експертизою Хорватії щодо створення інститутів спеціальних прокурорів і спеціальної поліції, які проводять розслідування скоєних під час війни злочинів.
Як повідомлялося, основними маршрутами для експорту української сільгосппродукції після обстрілу портової інфраструктури на Чорному морі залишаються наземний транспорт і морські порти на Дунаї.
У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Болгарію, Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію за наполяганням цих країн. Єврокомісія 5 червня продовжила дію заборони до 15 вересня 2023 року.
