Національний банк України (НБУ) оштрафував ТДВ “СК “Кредо” (Запоріжжя) на суму 153 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
Як повідомляють на сайті регулятора, штраф накладено, зокрема, за неналежне виконання обов’язків розробляти та впроваджувати внутрішні документи щодо запобігання та протидії, за незабезпечення навчальних заходів для агентів установи (їхніх працівників) з метою розуміння ними покладених на них обов’язків і порядку дій.
А також за порушення положень НБУ, в частині надання до Національного банку інформації (статистичної звітності) з питань запобігання та протидії з помилками, та в частині неналежного виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід.
Серед порушень також названо неналежне виконання обов’язку на постійній основі формувати та запровадити в електронному вигляді перелік клієнтів зі встановленими установою рівнями ризику ділових відносин та фактами встановлення належності клієнта до категорії політично значущих осіб, членів сім’ї або осіб, пов’язаних із політично значущою особою.
СК “Кредо” зареєстрована 2004 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
За даними компанії на початок поточного року її акціонерами є ТОВ “Стілброк” -41,984%, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Неон” -14,149%, Віктор Кривцун -12,287% і Віталій Чайка -33,835%.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) в перший тиждень серпня зріс до $458,3 млн із $349,3 млн в останній тиждень липня.
Згідно з інформацією НБУ на його сайті, із 31 липня до 4 серпня 2023 року купівля ним валюти дещо збільшилася – з $1,1 млн до $2,0 млн, тоді як продаж – із $350,5 млн до $460,3 млн.
Водночас на готівковому ринку долар, який подорожчав тижнем раніше одразу на 45 коп., цього тижня втратив у ціні приблизно 20 коп. і на кінець його котирувався за курсом близько 37,40 грн/$1.
Загалом з початку цього року НБУ придбав на ринку $192,4 млн, тоді як продав $14 млрд 741,4 млн.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в липні дещо зріс – до $1,946 млрд з $1,848 млрд у червні та $1,93 млрд у травні. Однак міжнародна фінансова підтримка становила минулого місяця приблизно $4,4 млрд. Унаслідок цього міжнародні резерви, що зросли за червень на 4,5% – до нового історичного максимуму $39,00 млрд, за підсумками липня перевищать цей рекорд і, за оцінками експертів, сягнуть $41 млрд.
Національний банк України в серпневому інфляційному звіті погіршив прогноз дефіциту зведеного бюджету країни на 2024 рік з урахуванням грантів до 1281 млрд грн, або 16,8% ВВП порівняно з 811 млрд грн, або 10,5% ВВП у квітневому звіті.
“Дефіцити очікуються вищими, ніж у попередньому прогнозі, насамперед через більш тривалу тривалість безпекових ризиків, а відтак і необхідність значних видатків на сферу безпеки та оборони. З огляду на це, збільшено обсяги очікуваної міжнародної допомоги для фінансування інших видатків”, – вказує НБУ.
У новому звіті прогноз дефіциту зведеного бюджету з урахуванням грантів у 2025 році підвищено до 883 млрд грн, або 10,0% ВВП порівняно з 577 млрд грн, або 6,5% ВВП у квітневому звіті.
Минулого року, як нагадав НБУ, дефіцит зведеного бюджету з урахуванням грантів становив 845 млрд грн, або 16,3% ВВП. У II кварталі цього року він розширився до понад 233 млрд грн, а без урахування грантів у доходах – до 369 млрд грн, або понад 24% ВВП.
“У 2023 році дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах очікується на рівні попереднього року – понад 26,3% ВВП. Надалі завдяки нарощуванню доходів він звужуватиметься до майже 20% ВВП у 2024 році та 12% ВВП у 2025 році без урахування грантів у доходах”, – підсумував Нацбанк.
Він уточнив, що очікує скорочення грантів із 9,3% ВВП минулого року до 6,5% ВВП цього року, 2,9% ВВП – наступного і 1,8% ВВП – 2025 року.
“З огляду на значні дефіцити бюджету кілька років поспіль та їхнє фінансування переважно борговими коштами, а також зменшення грантової підтримки в середньостроковому періоді борг наблизиться до 100% ВВП”, – зазначив Нацбанк. Він пояснив, що збільшив співвідношення боргу та ВВП у цьому прогнозі порівняно з попереднім через перегляд припущень щодо розмірів дефіцитів у бік підвищення та грантової підтримки у бік зниження у 2024-2025 роках.
Зокрема, цього року НБУ очікує зростання держборгу з 78,4% ВП до 84,6% ВВП, наступного – до 96,6% ВВП і 2025 року – до 98,2% ВВП.
“Водночас такий високий рівень боргу матиме порівняно помірний тиск на бюджет найближчими роками, насамперед через отримання кредитних коштів на преференційних умовах – за низькими ставками та з відстроченим графіком сплати основних сум”, – вважає НБУ.
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у другому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 18,3% після спаду на 10,5% у першому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а в четвертому – до 1,8% із невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Наприкінці квітня Нацбанк очікував у другому кварталі цього року зростання ВВП на 15,9%, а в третьому і четвертому кварталах – відповідно на 3,9% і 3,7%.
Загалом, як повідомлялося, НБУ покращив прогноз відновлення економіки України цього року до 2,9% з 2,0% у квітні (зокрема завдяки поліпшенню оцінки спаду в першому кварталі з 13,5% до 10,5%), однак погіршив його на наступний рік до 3,5% з 4,3%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань програми розширеного фінансування з МВФ, проведення злагоджених монетарної та фіскальної політик, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків із середини 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню до України вимушених мігрантів”, – майже дослівно повторив Нацбанк абзац попереднього інфляційного звіту, однак переніс зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року на його середину.
Попри це ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні й курсові очікування, підкреслює Нацбанк.
Серед інших ризиків регулятор назвав зниження обсягів або втрату ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення імпорту та попиту на іноземну валюту.
Також НБУ вказав на ризики обмеження експортної логістики через масштабні теракти, виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; подальші ускладнення для експорту агропродукції.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації, а також екотероризму окупантів Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
Щодо “зернового коридору”, який припинив роботу в червні, то, хоча Нацбанк оцінював цей ризик у межах 25-50%, тепер регулятор дає 15-25% вірогідність відновлення його роботи й такою самою величиною оцінює новий ризик продовження заборони продовольства окремими європейськими країнами, що загрожує додатковими втратами в $500 млн до кінця цього року та можливим скороченням посівів.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає також такий ризик, як посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
Ризик відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури на шкалі Нацбанку, як і у квітні, перебуває на позначках до 15%.
Є в цьому звіті, як і в попередньому, і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, що може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.
Правління Національного банку України вирішило відновити інспекційні перевірки банків, зупинені з березня 2020 року у зв’язку з COVID-19, і затвердило план їхнього проведення на IV квартал 2023 року, ідеться в повідомленні на сайті НБУ в четвер увечері.
Згідно з ним, у IV кварталі 2023 року буде проведено планові інспекційні перевірки 8 банків, зокрема А-Банку, Банку ¾, ТАСкомбанку і МТБ Банку.
До їх числа також увійшли банки ЄПБ, “Глобус”, Скай Банк і Банк Фамільний.
“План інспекційних перевірок складено з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, з огляду на специфіку та складність операцій банку, рівень ризиків його діяльності та визначеної загальної оцінки SREP (Supervisory Review and Evaluation Process – процес наглядової перевірки та оцінки)”, – зазначив регулятор.
Він нагадав, що в травні розпочав оцінку стійкості банків для визначення реального стану банківського сектору в умовах воєнного часу.
Правління Національного банку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії в АТ “АКБ “Конкорд” (Київ) та його ліквідацію з 1 серпня 2023 року у зв’язку із систематичним порушенням банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення (ПІК/ФТ).
“Частка фінустанови становила 0,17% від активів платоспроможних банків, тому виведення її з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України”, – наголошується в повідомленні на сайті НБУ.
Говорячи про порушення, Нацбанк уточнив, що йдеться про незабезпечення функціонування належної системи управління ризиками, ненадання на запити інспекційної групи достовірної інформації, неврахування під час аналізу ризиків особливостей і можливостей використання продуктів банку.
“До того ж, протягом останніх двох років Національний банк за результатами здійснення нагляду у сфері ПІК/ФТ за вчинені банком порушення застосував до банку такі заходи впливу, як накладення штрафу в загальному розмірі 60,4 млн грн і письмове застереження”, – додав регулятор.
НБУ нагадав, що кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включно з відсотками, а загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам на 1 липня 2023 року становить 1 млрд 116,25 млн грн.
Уточнюється, що рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Конкорд Банку ухвалено рішенням правління НБУ від 1 серпня № 265-рш. Крім того, Нацбанк наклав ще один штраф на банк у розмірі 400 тис. грн за порушення під час здійснення переказів.
Конкорд Банк, згідно з інформацією на його сайті, було засновано в серпні 2006 року, а у 2012 році його основними бенефіціарами стали Олена і Юлія Сосєдки.
За даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2023 року “Конкорд” за розміром активів посідав 35 місце (4,83 млрд грн) серед 65 банків, що діяли в країні. За перші три місяці 2023 року мережа підрозділів банку скоротилася на два відділення – до 12.
Наприкінці минулого тижня банк спростував інформацію нібито про позбавлення його ліцензії внаслідок перевірки Національним банком, яку поширюють “сміттєві сайти і створені російськими спецслужбами телеграм-канали”. У “Конкорді” наголосили, що підтримують дії НБУ щодо регулювання “так званого гемблінгу” і формування ефективної та прозорої банківської системи.
Як повідомлялося, на початку лютого заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звинуватив дев’ять банків, зокрема Укргазбанк та Айбокс банк, у допомозі гральному бізнесу в приховуванні до 10 млрд грн обороту на місяць. Він стверджував, що ці банки надавали послугу з міскодингу (підміна призначення платежу – ІФ-У) і виведення цих грошей: проводили гроші від гравця на рахунок казино під виглядом оплати “за рекламні послуги” або подібних послуг.
Потім Нацбанк оштрафував державний Укргазбанк на 64,6 млн грн за неналежну організацію внутрішньобанківської системи запобігання та протидії і проведення первинного фінансового моніторингу під час роботи з учасниками грального бізнесу, а 7 березня відкликав банківську ліцензію в Айбокс Банку, 37-го за розміром активів із 66 українських банків, у зв’язку з низкою порушень, серед яких сприяння у проведенні турніру зі спортивного покеру і недостатній фінмоніторинг клієнтів навіть після попередження регулятора.
