Національний банк України в червні оштрафував ТОВ “ФК “ЄГроші ком” (ТМ “є-гроші”), п’яту компанію на ринку експрес-кредитів за підсумками першого кварталу цього року, на 1 млн 266,096 тис. грн за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.
Як ідеться в повідомленні НБУ на його сайті, у компанії виявлено проблеми з розробкою та впровадженням відповідних внутрішніх документів, а також належною перевіркою нових та наявних клієнтів, зокрема тих, які є членом сім’ї політично значущої особи.
Штраф 255 тис. грн за такі самі порушення Нацбанк наклав і на ТОВ “ФК “Інвеструм” (ТМ “ЗеСredit”, “BananaCredit”), однак у цієї компанії він ще наприкінці травня відкликав ліцензію на надання коштів у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту.
Крім того, Нацбанк у липні наклав штрафи на ТОВ “Маніфою” (ТМ “money4you”), 20-ту компанію на ринку за підсумками першого кварталу, 51,85 тис. грн за надання завідомо недостовірної інформації.
Регулятор уточнив, що ці штрафи накладено за друге і третє таке порушення, тоді як перше було встановлено тільки 28 червня цього року.
НБУ також повідомив, що в червні він наклав штрафи на АТ “ФК “Аверс”, що працюють на ринку валютообміну, – 500 тис. грн, ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” – 400 тис. грн, ПрАТ “УФГ” – 200 тис. грн.
Штрафи по 51 тис. грн у червні отримали ТОВ “ФК “Інвестстандарт”, ТОВ “Страховий брокер “Інсарт”, ПТ “Ломбард”, ТОВ “Фоксер Продакт і компанія”, ТОВ “Альянс Іншуеренс” за неподання звітності щодо запобігання та протидії відмиванню.
ТОВ “ФК “Масон” було оштрафовано на 17 тис. грн за суттєві помилки в статистичній звітності про валютні операції.
Нарешті ТОВ “ФК “Стармій”, ТОВ “Вибір”, ТОВ “Лайт лізинг”, ТОВ “Ю.І.Б.” отримали штрафи по 1,7 тис. за неналежне виконання обов’язку стати на облік як суб’єкт первинного фінансового моніторингу.
Державний ПриватБанк у травні 2023 року знову очолив список найприбутковіших банків із показником 4 млрд 597,1 млн грн чистого прибутку, слідом за ним іде банк з українським капіталом ПУМБ – 756,4 млн грн.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці банків із найбільшим чистим прибутком у травні також три банки з іноземним капіталом: Укрсиббанк – 577,7 млн грн, ОТП Банк – 560,8 млн грн і Райффайзен Банк – 436,4 млн грн.
Другу п’ятірку сформували державні Укргазбанк і Укрексімбанк – відповідно 376,2 млн грн і 292,5 млн грн і банки з іноземним капіталом: Сітібанк – 324,0 млн грн, Креді Агріколь Банк – 301,1 млн грн і Кредобанк – 231,2 млн грн.
Прибуток від 200 млн грн до 100 млн грн отримали ще чотири банки: Південний – 168,6 млн грн, Ощадбанк – 160,8 млн грн, Універса банк (mono) – 149,4 млн грн та ІНГ Банк Україна – 139,4 млн грн.
Серед цих зазначених 14 банків найбільші резерви в травні розформували Укрексім – 1 млрд 253,2 млн грн і Ощадбанк – 315,8 млн грн, тоді як найбільше нових резервів доформували Приват – 784,0 млн грн і Райф – 647,2 млн грн.
Перелік із 9 збиткових банків у травні очолили банк підсанкційних акціонерів “Мотор-Банк” – 12,8 млн грн і Перший інвестиційний банк – 9,5 млн грн, тоді як у решти банків вони менші за 5 млн грн.
Загалом у травні чистий прибуток банків знизився до 9,59 млрд грн з 9,94 млрд грн у квітні та 12,58 млрд грн у березні, що, однак, більше за 6,61 млрд грн у лютому. Без урахування Привату чистий прибуток банків у травні 5,35 млрд грн проти 5,52 млрд грн у квітні.
Водночас якщо у квітні загальні активи всіх банків збільшилися на 61,53 млрд грн, то в травні – лише на 2,23 млрд грн через зниження у Привату на 16,88 млрд грн, Райфу – на 7,26 млрд грн і ОТП – на 5,04 млрд грн.
Лідерами за приростом активів у травні стали Укргаз – 6,90 млрд грн, Сіті – 3,80 млрд грн, ПУМБ – 3,38 млрд грн, Креді Агріколь – 3,35 млрд грн і Південний – 2,97 млрд грн.
Таке збільшення активів дало змогу Креді Агріколю за підсумками травня увійти в десятку найбільших українських банків із показником 96,74 млрд грн, випередивши Сенс-Банк (раніше – Альфа-Банк), активи якого в травні скоротилися на 0,55 млрд грн – до 96,64 млрд грн. Нагадаємо, що на початок 2022 року Альфа-Банк був 6-м за розміром активів на ринку з показником 125,36 млрд грн.
Підвищення в травні обов’язкових резервів призвело до збільшення ОВДП у портфелі банків на 13,26 млрд грн після зниження на 5,39 млрд грн у квітні.
Найбільше портфелі зросли у Райфу – на 6,19 млрд грн, Укрсибу – на 4,75 млрд грн, Ощаду – на 3,03 млрд грн, Сіті – на 1,20 млрд грн та ІНГ Банку – на 0,90 млрд грн.
Загалом за підсумками п’яти місяців цього року найприбутковішим банком з великим відривом залишається ПриватБанк – 25,48 млрд грн, або 47,5% від усього чистого прибутку банківської системи за цей період.
Райф за січень-травень отримав 3,26 млрд грн чистого прибутку, ПУМБ – 2,99 млрд грн, Укрсиббанк – 2,89 млрд грн, ОТП Банк – 2,60 млрд грн, Сіті – 2,27 млрд грн, Ощад – 2,23 млрд грн та Укргаз – 2,18 млрд грн.
Серед 11 банків, чий чистий прибуток за п’ять місяців перевищив 1 млрд грн, також Укрексім – 1,54 млрд грн, Сенс-Банк – 1,40 млрд грн і Універсал (mono) – 1,31 млрд грн.
Перший етап Дорожньої карти пом’якшення валютних обмежень передбачає мінімізацію множинності обмінних курсів, лібералізацію торговельних операцій і сприяння новим кредитам та інвестиціям.
Відповідну публічну версію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування, опублікував Національний банк України в п’ятницю ввечері.
Згідно з нею, другий етап – лібералізація торгового фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за “старими” борговими зобов’язаннями та інвестиціями.
Нарешті, третій етап передбачає можливість виплат за кредитами та інвестиціями, лібералізацію операцій населення та операцій з деривативами, можливість кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон.
Як і анонсував Нацбанк, конкретних календарних термінів у Дорожній карті та Стратегії немає.
“Пом’якшення валютних обмежень відбувається поступово з урахуванням наведених вище пріоритетів і визначається не часовими межами, а формуванням відповідних макроекономічних передумов”, – вказав НБУ.
Згідно з документом, хоча Дорожня карта визначає послідовність пом’якшення валютних обмежень, деякі кроки (зокрема, в межах зазначених етапів) можуть здійснюватися раніше або пізніше, ніж було передбачено спочатку. Це може статися, якщо складуться умови, за яких відхилення від передбаченої послідовності визначатиметься як більш корисне для економіки, валютного ринку та фінансової системи.
Нацбанк додав, що пом’якшення валютних обмежень може відбуватися поступово, зокрема шляхом зміни лімітів, калібрування рівнів тощо.
Регулятор зазначив, що Дорожня карта відображає такі пріоритети: пом’якшення обмежень за операціями, пов’язаними з рухом товарів і послуг, потім – пов’язаними з потоками капіталу і, нарешті, з власною іноземною валютою щодо операцій за рахунок купленої іноземної валюти.
НБУ наголосив, що дотримуватиметься загального підходу, за якого відмова від фіксації обмінного курсу передуватиме широкомасштабній лібералізації потоків капіталу. “Зі свого боку, збільшенню гнучкості обмінного курсу передуватиме послаблення більшості валютних обмежень за торговельними операціями та обмежень, які спотворюють функціонування валютного ринку через множинність обмінних курсів”, – додав центробанк.
Нацбанк додав, що під час реалізації Стратегії він зберігатиме жорсткі монетарні умови шляхом підтримання достатньо високого рівня реальних відсоткових ставок, що забезпечуватиме достатню привабливість гривневих активів і в такий спосіб дасть змогу мінімізувати ризики для курсової стійкості під час відмови від режиму фіксації обмінного курсу та послаблення валютних обмежень.
Згідно зі стратегією, у своїх рішеннях НБУ орієнтуватиметься на динаміку наступних ключових параметрів: інфляція та інфляційні очікування; рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку; процентні ставки; параметри фінансової стійкості.
“Належні передумови, що склалися, та позитивний результат проведеного аналізу вже дозволили НБУ пом’якшити низку валютних обмежень у червні. Водночас, передумови для реалізації наступних кроків зі Стратегії ще формуються”, – зазначив регулятор.
Національний банк України (НБУ) оштрафував ПрАТ “СК “Київська Русь” (Київ) на суму 391 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
Як повідомляють на сайті регулятора, штраф накладено за неналежне виконання установою обов’язку вчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку інформацію та/або документи, копії документів або виписки з документів, необхідні для здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії. А також за подання до Національного банку звітності щодо запобігання та протидії з помилками
Як повідомлялося, НБУ 8 травня застосував до СК “Київська Русь” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування у зв’язку з неподанням звітності за перше півріччя 2022 року та за 2022 рік, а також актуарного звіту за 2022 рік.
Компанія також не подала звіт про корпоративне управління та інформацію про ключові ризики та результати проведеного стрес-тестування за 2022 рік, не надала інформацію та документи на вимогу НБУ.
Страховику встановлено строк для усунення порушень до 8 червня 2023 року.
ПрАТ “СК “Київська Русь” провадить діяльність з добровільних та обов’язкових видів страхування, інших, ніж страхування життя.
За показниками звітності страховика за дев’ять місяців 2022 року розмір страхових платежів склав 85,4 млн грн страхових платежів, з них 76,9 млн грн – від перестраховиків. Виплати протягом вищевказаного періоду страховик не здійснював.
Національний банк України 3 липня заніс ТОВ “Брокертім” до Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів”, повідомляють на сайті регулятора.
Згідно з даними інтернет-ресурсів, ТОВ “Брокертім” зареєстровано в липні 2018 року. Його власником вказано ТОВ “ДТЕК Сервіс”, кінцевим бенефіціарієм якого є Рінат Ахметов.
Статутний капітал компанії становить 625,7 тис.грн.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) цього тижня становив $520,4 млн порівняно з $427,5 млн минулого тижня.
Згідно з інформацією НБУ на його сайті, з 26 до 30 червня 2023 року купівля ним валюти збільшилася з $8,3 млн до $12,6 млн, тоді як продаж – з $435,8 млн до $533,0 млн.
На готівковому ринку долар за підсумками тижня подорожчав лише приблизно на 3 коп. – до близько 37,25 грн/$1.
Загалом із початку цього року НБУ придбав на ринку $177,9 млн, тоді як продав $12 млрд 455,9 млн.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в травні збільшився до $1,93 млрд порівняно з $1,37 млрд у лютому і $1,67 млрд у березні.
Однак у зв’язку зі значним надходженням зовнішнього фінансування міжнародні резерви зросли за травень на 4%, або на $1,358 млрд – до $37 млрд 311,3 млн.
За червень інтервенції склали близько $1,9 млрд, що знову помітно менше за зовнішнє фінансування України, яке становило близько $3 млрд.
