Національний банк України (НБУ) поточного тижня ще трохи зменшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $518,60 млн із $540,95 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк не здійснював купівлю валюти, тоді як продаж скоротився з $541,2 млн до $518,60 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень знизився на 0,2%, або на 10 коп. – до 41,2110 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня ослабла приблизно на 2 коп. при купівлі – до 41,35 грн/$1 і на 3 коп. при продажу – до 41,46 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8,4%, або на 3,21 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,7%, або на 4,65 грн.
За липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп. – до 41,0063 грн/$1, тоді як у червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу незначно розширилося з $22,35 млн до $24,93 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас у серпні Україна вже отримала $3,9 млрд грант від США і EUR4,2 млрд від ЄС, з яких EUR1,5 млрд – грант.
Українські банки за січень-червень цього року збільшили чистий прибуток на 11,4 млрд грн, або на 16,8% порівняно з показником за аналогічний період 2023 року – до 79,04 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ).
«Головні чинники прибутковості – збереження високої чистої відсоткової маржі та майже нульові відрахування до резервів під збитки від активних операцій», – пояснив НБУ причини зростання прибутковості.
«За перше півріччя тільки сім малих банків із 62 платоспроможних були збитковими із сукупним збитком 171 млн грн», – поінформував Нацбанк.
За його даними, прибутковість основних активів банків протягом другого кварталу надалі знижувалася. Зокрема, найстрімкіше вона падала для депозитних сертифікатів НБУ, у зв’язку з чим банки зменшили обсяги вкладень у ці цінні папери, зазначив регулятор.
Водночас ставки за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) також пішли вниз, але обсяги вкладення в них зростали.
«Саме за рахунок нарощування активів банки зберегли досить високу чисту процентну маржу і наростили доходи», – наголосив регулятор.
Зазначається, що рентабельність капіталу банків за перше півріччя 2024 року становила 48,4%, що нижче за аналогічний показник першої половини 2023 року, який становив 56%.
Обсяг нарахованого банками податку на прибуток за шість місяців поточного року становив 21,9 млрд грн порівняно з 12,4 млрд грн за зіставний період минулого року, оскільки ставку податку на прибуток було підвищено з 18% до 25%.
Згідно з даними НБУ, за минулий рік чистий прибуток банківської системи становив 82,8 млрд грн після нарахування 76,2 млрд грн податку на прибуток за підвищеною ставкою 50%.
Обсяг експортної виручки, що надійшла в Україну за січень-червень 2024 року, перевершив результат за аналогічний період минулого року на 15,9%, або $3,3 млрд, тоді як розмір неповерненої валютної виручки тримається на колишньому рівні 7-8 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Тому практично незмінні обсяги експортних операцій, за якими було перевищено граничні строки розрахунків, на тлі збільшення обсягів отриманої експортної виручки з-за кордону є позитивною тенденцією”, – зазначив регулятор.
Нацбанк зазначив, що розширення обсягів неповерненої експортної виручки негативно позначилося б на платіжному балансі та рівні міжнародних резервів, які є важливим буфером макрофінансової стійкості країни.
Зазначається, що з огляду на це НБУ системно протидіє непродуктивному відтоку капіталу та вживає заходів для своєчасного повернення експортної виручки.
Зокрема, центробанк згадав запроваджені на початку повномасштабного вторгнення РФ валютні обмеження, які він пом’якшує лише за наявності стійких передумов, заходи посилення валютного нагляду, а також збереження скорочених граничних строків розрахунків для експорту окремих с/г товарів.
“Національний банк очікує запровадження Кабінетом міністрів України режиму експортного забезпечення за операціями з експорту окремих аграрних товарів, що був розроблений за участю Мінагрополітики, НБУ, ДПСУ, ДМСУ та інших державних органів, і затверджений цьогоріч Верховною Радою відповідними змінами до законів”, – йдеться у відповіді регулятора.
“Вважаємо, що цей захід має сприяти покращенню ситуації з поверненням валютної виручки в аграрній сфері. Наразі державні органи закінчують підготовку підзаконної нормативно-правової та технічної бази для впровадження зазначеного механізму”, – додав Нацбанк.
Регулятор має намір і надалі співпрацювати з державними органами для забезпечення комплексного підходу у вирішенні питання своєчасного повернення експортної виручки в Україну.
Як повідомлялося, на початку листопада 2023 року НБУ на запит агентства “Інтерфакс-Україна” поінформував, що обсяг неповерненої валютної виручки від початку повномасштабного вторгнення РФ становить близько $8 млрд, що, на думку регулятора, “має відчутний вплив на платіжний баланс”. Центробанк зазначив, що йдеться не тільки про виручку від експорту зернових, а й про неповернену валютну виручку загалом.
Національний банк України (НБУ) погіршив свої прогнози міграції українців: якщо у квітні цього року він очікував відтоку цьогоріч 200 тис. і припливу наступного року 0,4 млн, то тепер оцінює відтік цьогоріч у 400 тис., а наступного – у 300 тис.
“Це припущення погіршено порівняно з квітневим Інфляційним звітом у зв’язку зі значною руйнацією української енергетичної системи, що супроводжується тривалими вимкненнями е/е та посилює ризики для опалювального сезону”, – наголошується у липневому інфляційному звіті регулятора, опублікованому в п’ятницю.
Нацбанк додає, що окрім побутових складнощів, часті відключення негативно впливають на виробничі процеси, що зменшує економічну активність і попит на робочу силу, додатково стимулюючи міграцію.
В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного – до 7 млн.
НБУ посилається на дані ООН, згідно з якими за перше півріччя цього року кількість мігрантів за кордоном зросла на 240 тис. – до 6,6 млн осіб.
У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж – до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив 2026 року оцінювали у 800 тис. осіб.
Центробанк пояснює зміну своїх прогнозів як погіршенням умов життя в Україні, зокрема через перебої з енергопостачанням, так і фактором більшої адаптації українців за кордоном через довгу тривалість перебування.
Таким чином, чисельність співвітчизників-мігрантів за кордоном на кінець 2026 року НБУ тепер припускає на рівні 6,6 млн проти 5,3 млн у квітневому інфляційному звіті.
Зазначається, що кількість внутрішньо переміщених осіб також залишатиметься значною, бо, згідно з опитуваннями, значній їхній частині нікуди повертатися через значні руйнування житлової інфраструктури.
“Наразі переважають негативні ризики ще більшого відтоку мігрантів за кордон, меншого та пізнішого їхнього повернення. Вагомими чинниками цього можуть стати законодавчі рішення урядів країн-реципієнтів щодо поглиблення інтеграції українських мігрантів у країнах перебування, а їхніх дітей – в освітніх системах країн перебування, та, відповідно, збільшення схильності до об’єднання родин за кордоном”, – зазначає регулятор.
Нацбанк вважає, що це негативно впливатиме на пропозицію робочої сили, споживчий попит і стримуватиме зростання економіки.
“Значні зміни в структурі економіки та збільшення потреб у кваліфікованій робочій силі призводитимуть до подальшого посилення диспропорцій на ринку праці, що стимулюватиме зростання зарплат, яке буде вищим за зростання продуктивності в окремих секторах”, – прогнозує регулятор.
З іншого боку, швидке відновлення житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць завдяки пожвавленню економіки можуть зумовити більш активне повернення мігрантів, вказує центробанк.
Національний банк України (НБУ) цього тижня збільшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку до $949,9 млн із $532,1 млн попереднього, свідчать дані регулятора. Згідно з ними, обсяги купівлі валюти центробанком залишаються мізерними – $0,27 млн, тоді як її продаж зріс до $950,2 млн.
За тиждень офіційний курс гривні ослаб до рекордного 41,4912 грн/$1 з 41,0107 грн/$1.
Від початку 2024 року долар за офіційним курсом став дорожчим на 9,2%, або на 3,49 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,4%, або на 4,93 грн.
На готівковому ринку гривня за тиждень ослабла приблизно на 70 коп. – до 41,95 грн/$1.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, із понеділка до четверга від’ємне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу зросло з $36,5 млн до $52,9 млн, слідуючи за ослабленням гривні.
Міжнародні резерви України в червні скоротилися, за попередніми оцінками НБУ, на $1,14 млрд – до $37,89 млрд, а чисті інтервенції Нацбанку становили $2,99 млрд порівняно з $3,07 млрд у травні.
Державний ПриватБанк у травні 2024 року на 80% збільшив чистий прибуток до квітня і з 6,5 млрд грн очолив п’ятірку найприбутковіших банків країни, свідчать дані Національного банку України (НБУ) на його сайті. Згідно з ними, за Приватом слідує державний Ощадбанк, який у травні отримав 2,3 млрд грн чистого прибутку – на 40,3% більше, ніж у квітні.
Замкнув трійку найприбутковіших у травні ще один держбанк – Укрексімбанк, який наростив чистий прибуток до квітня більш ніж утричі – до 1,3 млрд грн, і відтіснив на четверте місце Райффайзен Банк, чий чистий прибуток у травні скоротився до квітня на 16.3% – до 670,2 млн грн.
Замкнув п’ятірку лідерів у травні Банк “Південний”, який наростив чистий прибуток у травні вчетверо до квітня – до 632 млн грн.
Другу п’ятірку сформували Універсал Банк (mono) – 625,4 млн грн, Уксиббанк – 594,8 млн грн, ПУМБ – 534,9 млн грн, Креді Агріколь Банк – 506,6 млн грн і ОТП Банк – 446 млн грн.
Згідно зі статистикою, колишній 7-м за чистим прибутком у квітні Укргазбанк у травні посів 12 позицію з чистим прибутком 370,3 млн грн.
Крім нього, чистий прибуток понад 100 млн грн у травні 2024 року отримали ще чотири банки: Сіті Банк – 390 млн грн, націоналізований у липні минулого року Сенс Банк – 254 млн грн, Комінбанк – 137,8 млн грн і Кредобанк – 121 млн грн.
Трійку з найбільш збиткових банків у травні очолив Полтава-Банк із чистим збитком 28,8 млн грн, слідом за ним ідуть Комінвестбанк – 17,2 млн грн та Індустріалбанк – 6,5 млн грн.
Загалом за підсумками 5 місяців 2024 року чистий прибуток банків зріс до 67,9 млрд грн із 52,1 млрд грн за підсумками чотирьох.
