Національний банк України (НБУ) оштрафував ПрАТ «УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (»Княжа ВІГ», Київ) на 2,057 млн грн за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, визначених Цивільним кодексом України та законами України “Про електронну комерцію”, “Про страхування”, “Про фінансові послуги та фінансові компанії”.
Як повідомляється на сайті НБУ, відповідне рішення комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 24 лютого 2025 року за результатами планової інспекційної перевірки компанії.
Крім того, регулятор застосував до компанії захід впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 40 тис. грн за надання йому звітних файлів із недостовірними показниками звітності за перше півріччя 2024 року.
Компанія зобов’язана сплатити штрафи протягом місяця після того, як рішення набуде чинності.
Крім цього, регулятор направив компанії письмове застереження за порушення вимог до: системи управління страховика, захисту прав споживачів фінансових послуг, врегулювання діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг, діяльності відокремлених підрозділів.
УСК «Княжа ВІГ» зобов’язана усунути порушення, а також причини та умови, що сприяли їх вчиненню, до 25 квітня.
СК «Княжа ВІГ» входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія).
Інтервенції Національного банку України (НБУ) на міжбанківському ринку цього тижня зросли до рекордної позначки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – до $1 млрд 625,9 млн, свідчить статистика регулятора.
Згідно з нею, центробанк збільшив продаж інвалюти до попереднього тижня на 14,7%, не купуючи валюту.
Як свідчать дані, які центробанк встиг опублікувати за цей час, негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та обсягами її продажу звузилося з $66,07 млн до $61,54 млн.
З початку грудня інтервенції Нацбанку досягли вже $4,90 млрд, що також є рекордно високим показником щонайменше з початку 2012 року. Попередній рекорд – $3,96 млрд – було встановлено в червні 2022 року.
Загалом із початку 2024 року обсяг проданої регулятором валюти становив $34 млрд 568,5 млн, купленої – $126 млн. За 2023 рік НБУ продав інвалюти на $28 млрд 829,7 млн, викупив $219,9 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня опустився на 7 коп. – до 41,9403 грн/$1, водночас готівковий зміцнився на 16 коп. як під час купівлі – до 42,10 грн/$1, так і під час продажу – до 42,15 грн/$1.
Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 10,4%, або на 3,93 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 14,7%, або на 5,37 грн.
Як повідомлялося, міжнародні резерви України в листопаді 2024 року зросли на $3,344 млрд, або на 9,1%, і станом на 1 грудня, за попередніми даними центробанку, становили $39,925 млрд, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) збільшилися на $3,5 млрд, або на 15,6%, – до $25 млрд 939 млн.
Національний банк України (НБУ) у листопаді оштрафував державний ПриватБанк, банк «Альянс» і Асвіобанк (усі – Київ) за порушення законодавства про протидію «відмиванню» коштів, отриманих незаконним шляхом, на загальну суму 27,5 млн грн, ідеться у прес-релізі регулятора. Згідно з ним, Приват було оштрафовано на 10 млн грн, «Альянс» – на 15,1 млн грн і Асвіобанк – на 2,5 млн грн.
Як повідомлялося з посиланням на учасників ринку, українські банки планують наступного тижня підписати спільний меморандум, що передбачає запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів.
За їхніми словами, передбачається, що в ньому буде передбачено поетапне зниження місячного ліміту операцій, після перевищення якого за відсутності підтверджених доходів проводитиметься посилений фінмоніторинг.
Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 4%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 3,1%.
«Раніше, ніж торік, розпочалося і триває збирання пізніх культур, що підтримало показники с/г у ІІІ кварталі. Стабільна робота морського коридору та м’яка фіскальна політика теж підтримували економічну активність», – зазначив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
НБУ зазначив, що такий перегляд оцінки економічної динаміки в третьому кварталі дав змогу загалом підвищити прогноз зростання ВВП цього року з 3,7% до 4%.
Уточнюється, що на кінець III кварталу площі збору пізніх культур на 81% перевищили минулорічні, а обсяги врожаю – на 68%, обсяги перевалки вантажів на експорт у морських портах зросли у 2,1 раза в ІІІ кварталі 2024 року до ІІІ кварталу 2023 року, а обсяги вантажних перевезень залізницею збільшилися на 15%.
«Як і в попередні квартали, у ІІІ кварталі позитивний внесок у зростання ВВП мав інвестиційний попит. Зокрема, його підтримували державні капітальні вкладення в оборонні та пов’язані проєкти, наприклад, виробництво зброї, а також витрати на ліквідацію наслідків руйнувань», – додав Нацбанк.
Він наголосив також на зростанні інвестицій приватного сектору завдяки подальшому поліпшенню фінансових результатів підприємств та через значні їхні потреби в енергоавтономному обладнанні з огляду на складну ситуацію в енергосекторі.
Пояснюючи сповільнення темпів зростання до 2,4% у четвертому кварталі, НБУ вказав як одну з причин більш раннє збирання пізніх зернових та олійних і їхню суттєво меншу врожайність, порівняно з минулим роком, що зумовить від’ємний внесок с/г у зміну реального ВВП.
Щодо 2025 року, то Нацбанк покращив прогноз зростання на I квартал з 1,8% до 2,3%, на II квартал – з 2,8% до 3,4%, очікуючи їхнього прискорення до 4,6% у III кварталі та 6,3% – у IV кварталі, тоді як раніше він оцінював на друге півріччя зростання у 5,1-5,9%.
У результаті загалом на наступний рік прогноз зростання ВВП поліпшено з 4,1% до 4,3%, а в номінальному вираженні – на 100 млрд грн, до 8,72 трлн грн, тоді як на цей рік оцінку номінального ВВП було підвищено на 40 млрд грн – до 7,63 трлн грн.
«Надалі зростання реального ВВП України прискориться (до 4,3% у 2025 році та 4,6% – у 2026 році). Цьому сприятимуть збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення внутрішнього попиту, яке підтримуватиметься зростанням заробітних плат, збільшення врожаїв і стійкий зовнішній попит, а також інвестиції у відновлення, зокрема енергетики», – вказав Нацбанк.
Водночас він наголосив, що стримувати економічне зростання будуть брак робочої сили, безпекові ризики, міграційні процеси та повільна нормалізація економічних умов.
Нацбанк в оновленому звіті зберіг три ключові ризики прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%): триваліший термін та інтенсивність війни, більші бюджетні потреби та більший дефіцит е/е через подальші пошкодження енергетичної інфраструктури.
Серед негативних ризиків з високим ступенем ймовірності (25-50%) додалося також потенційне перенесення на ціни підвищення ставок або додаткового введення податків, хоча його вплив НБУ оцінює як помірний.
Ступінь впливу ризику більш інтенсивного та тривалого блокування вантажного руху через кордон з окремими країнами ЄС в оновленому інфляційному звіті збережено слабким за умови зменшення ймовірності до менш ніж 15%.
До ризику зростання геополітичної напруженості з помірним впливом і рівнем ймовірності 15-25% Нацбанк додав посилену еміграцію.
Крім того, ймовірність позитивного ризику – швидкого відновлення пошкодженої енергоінфраструктури – знижено з 15-25% до менш ніж 15%.
«Баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік посилення цінового тиску», – зазначив НБУ.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році, зокрема в четвертому кварталі минулого року зростання становило 4,7%. У першому кварталі цього року Держстат оцінив зростання ВВП у 6,5%, у другому – у 3,7%.
Державний ПриватБанк у липні 2024 року на 2,6% скоротив чистий прибуток до червня – до 6,25 млрд грн і з цим показником очолив п’ятірку найприбутковіших банків країни в липні, свідчать дані Національного банку України (НБУ) на його сайті.
Згідно з ними, за Приватом слідує державний Ощадбанк, який у липні отримав 2,18 млрд грн чистого прибутку порівняно з 0,07 млрд грн у червні.
Замкнув трійку Універсал Банк (mono), майже восьмикратно збільшивши прибуток порівняно з червнем – до 0,84 млрд грн.
Слідом за ним ідуть два банки з іноземним капіталом: Креді Агріколь і Райффайзен Банк з 0,62 млрд грн (+28,3% до червня) і 0,56 млрд грн (+78%) відповідно.
Другу п’ятірку найприбутковіших банків липня очолив Укрсиббанк, який наростив чистий прибуток на 10,1% – до 0,55 млрд грн. До неї також увійшли: Сіті Банк – 0,54 млрд грн, Укргазбанк – 0,43 млрд грн, ПУМБ – 0,42 млрд грн і Укрексімбанк – 0,38 млрд грн.
Чистий прибуток понад 100 млн грн у липні 2024 року отримали ще три банки: ОТП Банк – 365,3 млн грн, банк «Південний» – 340,7 млн грн і Кредобанк – 193,5 млн грн.
Водночас трійку найзбитковіших банків у липні сформували Сенс Банк із чистим збитком 65,67 млн грн, Альянс Банк – 17,81 млн грн і Правекс Банк – 13,34 млн грн.
Список найприбутковіших банків загалом за сім місяців цього року також з великим відривом очолює Приват – 37,16 млрд грн, за яким іде Ощадбанк – 11,00 млрд грн.
Далі більш щільною групою йдуть Райф – 4,87 млрд грн, Укрексім – 4,74 млрд грн, ПУМБ – 4,24 млрд грн, Кредит Агріколь – 4,22 млрд грн, Укрсиб – 3,97 млрд грн і Укргаз – 3,73 млрд грн.
Чистий прибуток понад 1 млрд грн за 7 місяців цього року отримали також ще шість банків: mono – 3,19 млрд грн, ОТП – 3,00 млрд грн, Сіті – 2,73 млрд грн, Сенс – 2,21 млрд грн, Південний – 1,61 млрд грн і Кредо – 1,16 млрд грн.
Трохи не дотягнув до цього рубежу А-Банк – 0,92 млрд грн, тоді як у ПроКредит Банку, що йде за ним, прибуток становив 0,60 млрд грн.
Що стосується збиткових банків, то за підсумками січня-липня їх в Україні 8 із 62. Найгірший показник у Правекс Банку – 95,79 млрд грн, за яким іде Індустріалбанк – 39,00 млрд грн.
У Першого інвестбанку і Мотор-Банку, які відійшли державі від підсанкційних власників за підсумками суду, чистий збиток за 7 місяців становив відповідно 25,69 млн грн і 14,69 млн грн.
Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
