Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
Національний банк України (НБУ) цього тижня знову збільшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $646,30 млн із $624,49 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора. Згідно з ними, центробанк третій тиждень поспіль утримувався від купівлі валюти, тоді як продаж підскочив із $624,49 млн до $646,30 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 17 коп. – до 41,0592 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня зміцнилася приблизно на 11 коп. при купівлі – до 41,30 грн/$1 і на 10 коп. при продажу – до 41,40 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8%, або на 3,05 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,3%, або на 4,49 грн.
Таким чином, за поточний місяць гривня встигла опуститися на 0,1%, або на 5 коп., тоді як за липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп., – до 41,0063 грн/$1. У червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу поступово розширювалося з $5,96 млн до $36,63 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року повинні становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас, за даними Міністерства фінансів, у серпні Україна отримала близько $8,4 млрд зовнішнього фінансування. Зокрема, $4,5 млрд від ЄС у рамках інструменту Ukraine Facility, з яких $1,6 млрд – грант, а також $3,9 млрд гранту від США через проєкт Світового банку PEACE in Ukraine.
Національний банк України (НБУ) повідомив АСК «Дністер» (Львів) про те, що Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 23 серпня анулював ліцензії компанії на здійснення діяльності та виключив її з Державного реєстру фінансових установ.
Про це страховик повідомив у системі розкриття інформації НКЦПФР.
Як повідомлялося, НБУ 12 липня надав дозвіл АСК «Дністер» на добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля на підставі її заяви.
Рішення про вихід ПрАТ «АСК “Дністер” з ринку та затвердження плану виходу ухвалено зборами акціонерів 28 червня 2024 року.
Страховий портфель компанії сформовано з платежів зі страхування наземного транспорту, крім залізничного (91,6%), страхування майна від вогневих та інших ризиків (6%), інших видів (2,4%).
Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,01%.
ПрАТ «АСК “Дністер” засновано 1993 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
Національний банк України (НБУ) поточного тижня ще трохи зменшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $518,60 млн із $540,95 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк не здійснював купівлю валюти, тоді як продаж скоротився з $541,2 млн до $518,60 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень знизився на 0,2%, або на 10 коп. – до 41,2110 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня ослабла приблизно на 2 коп. при купівлі – до 41,35 грн/$1 і на 3 коп. при продажу – до 41,46 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8,4%, або на 3,21 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,7%, або на 4,65 грн.
За липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп. – до 41,0063 грн/$1, тоді як у червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу незначно розширилося з $22,35 млн до $24,93 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас у серпні Україна вже отримала $3,9 млрд грант від США і EUR4,2 млрд від ЄС, з яких EUR1,5 млрд – грант.
Українські банки за січень-червень цього року збільшили чистий прибуток на 11,4 млрд грн, або на 16,8% порівняно з показником за аналогічний період 2023 року – до 79,04 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ).
«Головні чинники прибутковості – збереження високої чистої відсоткової маржі та майже нульові відрахування до резервів під збитки від активних операцій», – пояснив НБУ причини зростання прибутковості.
«За перше півріччя тільки сім малих банків із 62 платоспроможних були збитковими із сукупним збитком 171 млн грн», – поінформував Нацбанк.
За його даними, прибутковість основних активів банків протягом другого кварталу надалі знижувалася. Зокрема, найстрімкіше вона падала для депозитних сертифікатів НБУ, у зв’язку з чим банки зменшили обсяги вкладень у ці цінні папери, зазначив регулятор.
Водночас ставки за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) також пішли вниз, але обсяги вкладення в них зростали.
«Саме за рахунок нарощування активів банки зберегли досить високу чисту процентну маржу і наростили доходи», – наголосив регулятор.
Зазначається, що рентабельність капіталу банків за перше півріччя 2024 року становила 48,4%, що нижче за аналогічний показник першої половини 2023 року, який становив 56%.
Обсяг нарахованого банками податку на прибуток за шість місяців поточного року становив 21,9 млрд грн порівняно з 12,4 млрд грн за зіставний період минулого року, оскільки ставку податку на прибуток було підвищено з 18% до 25%.
Згідно з даними НБУ, за минулий рік чистий прибуток банківської системи становив 82,8 млрд грн після нарахування 76,2 млрд грн податку на прибуток за підвищеною ставкою 50%.
Обсяг експортної виручки, що надійшла в Україну за січень-червень 2024 року, перевершив результат за аналогічний період минулого року на 15,9%, або $3,3 млрд, тоді як розмір неповерненої валютної виручки тримається на колишньому рівні 7-8 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Тому практично незмінні обсяги експортних операцій, за якими було перевищено граничні строки розрахунків, на тлі збільшення обсягів отриманої експортної виручки з-за кордону є позитивною тенденцією”, – зазначив регулятор.
Нацбанк зазначив, що розширення обсягів неповерненої експортної виручки негативно позначилося б на платіжному балансі та рівні міжнародних резервів, які є важливим буфером макрофінансової стійкості країни.
Зазначається, що з огляду на це НБУ системно протидіє непродуктивному відтоку капіталу та вживає заходів для своєчасного повернення експортної виручки.
Зокрема, центробанк згадав запроваджені на початку повномасштабного вторгнення РФ валютні обмеження, які він пом’якшує лише за наявності стійких передумов, заходи посилення валютного нагляду, а також збереження скорочених граничних строків розрахунків для експорту окремих с/г товарів.
“Національний банк очікує запровадження Кабінетом міністрів України режиму експортного забезпечення за операціями з експорту окремих аграрних товарів, що був розроблений за участю Мінагрополітики, НБУ, ДПСУ, ДМСУ та інших державних органів, і затверджений цьогоріч Верховною Радою відповідними змінами до законів”, – йдеться у відповіді регулятора.
“Вважаємо, що цей захід має сприяти покращенню ситуації з поверненням валютної виручки в аграрній сфері. Наразі державні органи закінчують підготовку підзаконної нормативно-правової та технічної бази для впровадження зазначеного механізму”, – додав Нацбанк.
Регулятор має намір і надалі співпрацювати з державними органами для забезпечення комплексного підходу у вирішенні питання своєчасного повернення експортної виручки в Україну.
Як повідомлялося, на початку листопада 2023 року НБУ на запит агентства “Інтерфакс-Україна” поінформував, що обсяг неповерненої валютної виручки від початку повномасштабного вторгнення РФ становить близько $8 млрд, що, на думку регулятора, “має відчутний вплив на платіжний баланс”. Центробанк зазначив, що йдеться не тільки про виручку від експорту зернових, а й про неповернену валютну виручку загалом.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.