Ситуація навколо Стинавського нафтогазового родовища у Львівській області може призвести до суперечки щодо подальшого розподілу прав на його розробку після припинення дії спеціального дозволу «Бориславської нафтової компанії» (БНК). Проблема пов’язана з тим, що на тій самій території діє інший спеціальний дозвіл — № 5398 на Семигіновське родовище, виданий ще у 2011 році компанії «ПАРІ», правонаступником якої є «ПАРІ НАФТОГАЗ».
Як зазначило видання «Капітал», геологічна особливість полягає в тому, що Стинавське та Семигіновське родовища розташовані фактично одне під одним. Стинавські поклади знаходяться приблизно на глибинах 2,8–3,6 км, тоді як Семигіновські починаються нижче. При цьому в документах щодо дозволу № 5398 відсутнє чітко вказане вертикальне обмеження ділянки за глибиною, що й створило юридичну колізію під час спроби визначити нового надрокористувача.
Офіційні матеріали Державної служби геології та надр підтверджують, що спеціальний дозвіл № 5398 було видано 25 жовтня 2011 року для видобутку нафти, природного газу, конденсату та інших вуглеводнів Семигіновського родовища. У опублікованій Держгеонадрами редакції угоди від 2019 року як надрокористувач зазначено ТОВ «ПАРІ». Пізніше правонаступником компанії стало ТОВ «ПАРІ НАФТОГАЗ».
Стинавське родовище донедавна розробляла «Бориславська нафтова компанія» за спеціальним дозволом № 1211 від 20 січня 1998 року, термін дії якого було продовжено до 2038 року.
Ситуація змінилася влітку 2026 року. Указом Президента України № 704/2026 від 3 серпня було введено в дію рішення РНБО про застосування санкцій, які торкнулися, зокрема, «Бориславської нафтової компанії». Пізніше режим санкцій щодо компанії було уточнено указом № 747/2026.
Судові матеріали підтверджують, що обмеження проти БНК встановлені строком на десять років.
Після введення санкцій компанія повідомила, що з 4 серпня зупинила видобуток вуглеводнів на Стинавському родовищі.
18 вересня Державна служба геології та надр України видала наказ № 449 «Про припинення дії спеціальних дозволів на користування надрами». Згідно з судовими матеріалами, першою позицією додатка до цього наказу було припинено дію спеціального дозволу № 1211, що належав «Бориславській нафтовій компанії».
БНК оскаржує це рішення. Наприкінці вересня Львівський окружний адміністративний суд розглядав заяву компанії про забезпечення майбутнього позову, в якій вона просила призупинити дію наказу Держгеонадр № 449 в частині припинення дії її спеціального дозволу до остаточного судового рішення.
До введення санкцій Стинавське родовище було діючим видобувним активом. За даними «Капіталу», тут у середньому видобувалося близько 43 тонн нафти та 68 тис. куб. м природного газу на добу.
Згідно з публікацією, після припинення дії дозволу БНК розглядала можливість виставлення прав на Стинавське родовище на новий аукціон. Однак перетин площі з чинною ліцензією №5398 на Семигіновське родовище створило перешкоду для проведення торгів.
У результаті можливі кілька сценаріїв. Перший передбачає юридичне та геологічне розмежування двох родовищ з подальшим виставленням Стінавської ділянки на відкритий аукціон. Другий — зміна меж або параметрів чинного дозволу на Семигіновське родовище, якщо для цього будуть передбачені правові підстави. Третій варіант — збереження нинішнього невизначеного стану до завершення адміністративних та судових процедур.
При цьому стверджувати, що чинний власник дозволу № 5398 автоматично отримує права на запаси Стинавського родовища, передчасно. Для цього необхідні відповідні рішення Держгеонадр та дотримання чинного законодавства про користування надрами. Сам факт географічного накладання ділянок не означає автоматичної передачі запасів іншому надрокористувачу.
Як зазначає «Капітал», ситуація привертає додаткову увагу через структуру власності «ПАРІ НЕФТЕГАЗ»: серед кінцевих бенефіціарів компанії у відкритих даних вказані Анна та Карина Злочевські, дочки колишнього міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського. При цьому дозвіл №5398 було спочатку видано у жовтні 2011 року, коли Злочевський очолював Міністерство екології та природних ресурсів.
Таким чином, ключовим питанням залишається не лише подальша доля видобутку на Стинавському родовищі, а й те, яким чином держава юридично розділить права на два об’єкти, розташовані на різних глибинах, та чи буде нове право на розробку Стинавського родовища надаватися через відкритий аукціон.
Джерела: Державна служба геології та надр — спеціальний дозвіл № 5398, Держгеонадра — наказ № 449 від 18 вересня 2026 року, Президент України — указ № 704/2026, матеріал «Капіталу».
АУКЦІОН, Держгеонадра, Злочевський, надра, нафта і газ, спеціальний дозвіл, Стинавське родовище, УКРАЇНА
