У січні-серпні 2026 року Україна імпортувала 1,12 млн тонн автомобільного бензину, що на 16% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95» за результатами спеціального дослідження ринку.
При цьому безпосередньо в серпні імпорт бензину становив 152 тис. тонн, що на 7% менше, ніж у серпні минулого року.
Основними постачальниками бензину в Україну залишаються Литва та Польща. У серпні з Литви було ввезено 51,8 тис. тонн палива, або 34% загального імпорту, з Польщі — 40,1 тис. тонн, або 26%.
Таким чином, сукупна частка двох країн сягнула 60% проти 55% роком раніше.
Найбільшим джерелом імпортного бензину фактично залишається група ORLEN, яка володіє нафтопереробними заводами в Литві та Польщі. У серпні підприємства групи відвантажили в Україну 78,8 тис. тонн бензину, що становить 52% усіх імпортних поставок за місяць.
Імпорт із Німеччини у серпні знизився на 13% — до 18,2 тис. тонн. З цього обсягу 11,2 тис. тонн, або 61,5%, припало на мережу UPG.
У «А-95» зазначають, що скорочення серпневих поставок пов’язане, зокрема, з високими перехідними запасами палива, сформованими раніше.
Український ринок нафтопродуктів після втрати значної частини власної переробки внаслідок повномасштабної війни залишається в значній мірі залежним від імпорту з країн ЄС. Основні обсяги бензину та дизельного палива надходять через західний та південний напрямки
З початку 2027 року Україна запускає експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН), йдеться в постанові Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року, опублікованій на урядовому порталі.
Згідно з постановою, експериментальний проєкт, ініціатором якого виступило Міністерство енергетики, має тривати не більше двох років.
«З початку третього базового року (2027 року) суб’єкти ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, що становить не менше 20 % від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів, із запасів МЗНН у підземних сховищах нафтопродуктів», – йдеться в порядку реалізації експериментального проєкту до постанови.
Проєкт передбачає створення розгалуженої системи підземних сховищ нафтопродуктів та умов для їхнього безпечного зберігання, зазначається в порядку.
Міністерство енергетики визначено координатором експериментального проєкту, АТ «Укртранснафта» – спеціалізованим відповідальним зберігачем.
Водночас функціонування спеціалізованого відповідального зберігача надає право іншим суб’єктам ринку зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може використовуватися як підземні сховища, визначено в закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту спільно, зокрема, з НАК «Нафтогаз України», «Укртранснафтою» та «Оператором ринку».
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн щодо експериментального проєкту зазначив, що наразі в країні немає підземних сховищ, і за чотири місяці до початку терміну ніхто не встигне навіть розробити проєкт. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних формацій.
Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати кредитування проєктів підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних із компенсацією державою решти відсотків. Сума кредитування, за його інформацією, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. Водночас Куюн припустив, що в таких випадках передбачається жорстка умова введення сховищ в експлуатацію протягом року.
Водночас, на його думку, рік — це нереальний термін, тому від уряду потрібно пришвидшити узгодження документації щодо проєкту, термін якого зараз становить рік-півтора. При цьому директор А-95 зазначив, що приватні оператори мереж АЗС уже розпочали будівництво підземних сховищ «на свій страх і ризик», паралельно узгоджуючи проекти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МЗНН з 2027 року.
«Закон (про МЗНН), хоча й заблокований підзаконними актами, але формально діє, і наразі норматив МЗНН становить 6% (ринку – ЕР), або приблизно 600 тис. т. Обсяг, який фізично ніде зберігати – ні під землею, ні над землею. Та й ніхто не стане зберігати його на землі, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зросте до 9%», — описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго розуміють проблему і підготували зміни до закону, які вже налічують 300 поправок.
«Позиції такі: усі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищені. І ці запаси мають перебувати в Україні, фантазії про зберігання за кордоном швидко розвіюються», – резюмував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон МЗНН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроекту № 9024-д зазначалося, що його ухвалення дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і врегулює відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку генерального директора OKKO Group Василя Даниляка, створювати МЗНН доцільно лише тоді, коли Україна матиме достатній підземний резервуарний парк.
Як повідомляє «Сербський економіст», румунська компанія JT Grup Oil отримала дозвіл на будівництво нового терміналу для нафтопродуктів на Дунаї в районі порту Тишовиця-Дубова неподалік від Оршови в повіті Мехедінць, повідомила компанія у звіті, опублікованому на Бухарестській фондовій біржі.
Проєкт передбачає будівництво чотирьох наземних резервуарів для рідкого палива, а також інженерної та логістичної інфраструктури, необхідної для прийому, зберігання та перевалки нафтопродуктів.
JT Grup Oil розглядає новий об’єкт як частину більшої регіональної логістичної системи. Дунайський термінал планується інтегрувати з новим терміналом компанії в порту Констанца на Чорному морі.
За даними компанії, платформа, що створюється, має обслуговувати ринки Румунії, Угорщини, Сербії, Австрії та України, використовуючи одночасно можливості чорноморської логістики та міжнародного транспортного коридору по Дунаю.
Таким чином, паливо зможе надходити через Констанцу морем, після чого розподілятися по країнах Центральної та Південно-Східної Європи з використанням річкового, залізничного та автомобільного транспорту.
Для Сербії новий об’єкт є особливо цікавим через його розташування на Дунаї відносно недалеко від сербського кордону. Додаткові потужності зі зберігання та перевалки нафтопродуктів можуть розширити можливості поставок палива на сербський ринок і підвищити роль Дунаю в регіональній енергетичній логістиці.
Для України проєкт також створює додатковий маршрут імпорту нафтопродуктів через Румунію. Після 2022 року румунські порти, насамперед Констанца, суттєво збільшили своє значення для української торгівлі та поставок палива.
Паралельно JT Grup Oil завершує інший великий інфраструктурний проєкт — JT Terminal у порту Констанца.
Термінал уже пройшов технологічні випробування, а початок його комерційної експлуатації заплановано на жовтень 2026 року після завершення всіх необхідних процедур та отримання дозволів.
Стратегія JT Grup Oil фактично передбачає створення логістичної осі Констанца — Дунай — Центральна Європа.
Чорноморський термінал має забезпечити прийом імпортованих нафтопродуктів морським транспортом, тоді як новий об’єкт поблизу Оршови дозволить наблизити запаси палива до ринків Сербії, Угорщини та Австрії й використовувати Дунай для подальшого транспортування.
«Розвиваючи термінал у Констанці та термінал у районі Оршови, компанія прагне створити інтегровану логістичну платформу, здатну ефективно обслуговувати ринки Центральної та Східної Європи», — йдеться у повідомленні JT Grup Oil, яке цитують румунські ЗМІ.
Проєкт набуває додаткового значення на тлі перебудови європейських маршрутів постачання нафтопродуктів та прагнення країн регіону диверсифікувати транспортну інфраструктуру.
JT Grup Oil працює на румунському ринку оптової торгівлі та дистрибуції палива. Акції компанії торгуються на ринку AeRO Бухарестської фондової біржі під тикером JTG.
АТ «Укрнафта» оголошує комерційну закупівлю послуг з автомобільних перевезень світлих нафтопродуктів для забезпечення комерційних потреб, повідомила компанія в п’ятницю.
«Закупівля відбудеться на майданчику Zakupivli.pro у два етапи. Пропозиції, надані іншим шляхом, не будуть розглядатися», – зазначили в «Укрнафті».
Як пояснили в компанії, «Укрнафта» приймає комерційні пропозиції з автомобільних перевезень світлих нафтопродуктів по території України у зв’язку з розширенням мережі та збільшенням реалізації.
«Чекаємо комерційні пропозиції до 1 березня 2026 року включно», – йдеться в повідомленні.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. На балансі підприємства знаходяться 1807 нафтових і 164 газових видобувних свердловин.
У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Всього оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», які реалізує юридичним та фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ прийняла рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз керує Міноборони.
Україна в січні-вересні 2025 року збільшила імпорт нафтопродуктів на 3% (на 166,823 тис. тонн) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 665,761 тис. тонн.
За даними Державної митної служби, нафтопродукти імпортовано на суму $4 млрд 566,46 млн, що на 11,1% менше, чим за дев’ять місяців 2024-го ($5 млрд 133,869 млн).
Із Польщі імпортовано паливо на $695,185 млн (частка – 15,22%), Греції – на $595,812 млн (13.05%), Литви – $569,152 млн (12,46%), інших країн – 2 млрд 706,311 млн (59,26%).
Як повідомлялося, Україна в 2024 році імпортувала 7 млн 562,556 тис. тонн нафтопродуктів, що на 1,1% менше, чим у 2023-му (7 млн 646,537 тис. тонн).
В акваторії Чорного моря в районі пляжу “Отрада” спостерігається забруднення моря нафтопродуктами, повідомляє прес-служба Одеської міської ради.
“На морській поверхні візуально спостерігається характерна пляма нафтопродуктів невстановленого розміру”, – вказується в повідомленні.
Зазначається, що співробітники Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) вранці в суботу взяли проби морської води в місці забруднення з метою проведення відповідного лабораторного аналізу.
“На сьогодні співробітниками Держекоінспекції, Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації та Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон проводять спільні дії зі встановлення обсягів та джерел забруднення та інформування в установленому порядку правоохоронних органів”, – підкреслюють у міськраді.
