Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) підтримує ініціативи Європарламенту щодо встановлення мінімального віку доступу до соціальних мереж, відеоплатформ і цифрових AI-сервісів, а також щодо заборони найбільш шкідливих і залежних цифрових практик, спрямованих на неповнолітніх.
«НАЛУ повністю підтримує цю ініціативу Європарламенту і розглядає її як важливий крок до формування безпечного, етичного та відповідального цифрового середовища», – йдеться в заяві правління НАЛУ, переданій агентству «Інтерфакс-Україна».
НАЛУ зазначає, що європейські рекомендації передбачають, зокрема, встановлення мінімального віку доступу до соцмереж у 16 років, можливість доступу дітей 13-16 років тільки за згодою батьків, заборону найбільш шкідливих елементів цифрового дизайну, включаючи autoplay, infinite scroll, dark patterns, нав’язливими алгоритмами рекомендацій, заборону таргетованої реклами та інфлюенсерського маркетингу, спрямованих на неповнолітніх, а також посилену відповідальність цифрових платформ за захист дітей, включаючи персональну відповідальність керівників компаній і впровадження в них технологій.
“У контексті європейської інтеграції України та адаптації національного регулювання до стандартів ЄС, НАЛУ заявляє, що офіційно підтримує пропозиції Європейського парламенту щодо реформування правил цифрової безпеки дітей. Представництво українських лобістів у Брюсселі вже розпочинає консультації з європейськими інститутами для узгодження підходів, які можуть бути імплементовані в Україні”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що асоціація рекомендуватиме Верховній Раді та профільним комітетам розглянути можливість адаптації запропонованих європейських норм до національного законодавства.
«НАЛУ готова надати експертну, аналітичну та нормативно-методичну підтримку українським органам влади при розробці відповідних законодавчих змін. Асоціація вважає, що захист неповнолітніх онлайн є питанням національної безпеки, цифрового здоров’я суспільства та відповідальності держави перед молодим поколінням», – наголошується в документі.
В асоціації підкреслили, що НАЛУ і надалі працюватиме над затвердженням прозорих і європейських стандартів у сфері цифрової політики та адвокації, сприяючи формуванню сучасного законодавства, яке захищатиме дітей і підтримуватиме розвиток етичного цифрового простору в Україні.
Європейський парламент 26 листопада 2025 року прийняв доповідь, в якій закликав до введення в Європейському Союзі уніфікованого мінімального віку 16 років для доступу до соціальних мереж, відеоплатформ і цифрових AI-сервісів, а також до заборони найбільш шкідливих і залежних цифрових практик, спрямованих на неповнолітніх.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) закликає голову Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктора Павлущика утриматися від кроків, які, на думку Асоціації, можуть обмежувати незалежність професії лобістів та запроваджувати надмірний контроль за їхньою діяльністю.
«Ми звертаємося до голови НАЗК Віктора Павлущика з публічним закликом припинити тиск на незалежну професію лобістів і перейти до відкритого діалогу з професійною спільнотою. Регулювання лобізму має базуватися на європейських стандартах прозорості, а не на ручному контролі за ринком з боку державного органу», – заявив голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, рішення, що стосуються моніторингу та звітності лобістів, повинні ухвалюватися після публічних консультацій з НАЛУ як профільною організацією.
Антикорупційний уповноважений НАЛУ Яна Цимбаленко наголосила, в свою чергу наголосила, що незалежність професії лобіста є важливою складовою демократичної системи ухвалення рішень.
«Лобізм — це про прозорість представництва інтересів, а не про тіньові домовленості. Будь-які ініціативи регулятора, які можуть сприйматися як тиск на професію, мають обговорюватися відкрито, з урахуванням кращих європейських практик. Ми готові до співпраці з НАЗК, але на засадах партнерства, а не підпорядкування», – підкреслила Цимбаленко.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121821.html
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) оголосила про впровадження в своїй структурі інституту антикорупційного уповноваженого, заявивши про намір стати зразком прозорого регулювання професії лобіста та закликавши Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) до відкритого діалогу щодо моніторингу діяльності лобістів.
Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук повідомив, що Асоціація впроваджує посаду антикорупційного уповноваженого відповідно до європейських підходів прозорості та вимог, узятих після внесення НАЛУ до Реєстру прозорості Європейського парламенту.
«Національна асоціація лобістів України презентує в своєму складі антикорупційного уповноваженого, виконуючи вимоги ЄС і підтверджуючи, що професія лобіста в Україні має бути прозорою, зрозумілою та такою, що працює виключно в правовому полі й сплачує податки», – зазначив Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, НАЛУ є першою громадською організацією в Україні, яка формалізувала інститут антикорупційного уповноваженого в професійній спільноті лобістів. «Ніяких сірих схем, ніяких сірих грошей, ніяких платежів без податків. Ми показуємо приклад того, як має працювати сучасний лобізм – як прозора взаємодія бізнесу й парламенту, а не корупція», – наголосив голова правління.
Разом з тим Шевчук розкритикував затверджений НАЗК порядок моніторингу діяльності лобістів, ухвалений, за його словами, без публічних консультацій з професійною спільнотою. Він вважає такий підхід втручанням державного органу в незалежну професію.
«Національне агентство з питань запобігання корупції фактично намагається встановити контроль над професією лобістів, ухвалюючи документи без обговорення з ринком. Так само, як держава не втручається в роботу адвокатів, приватних виконавців чи нотаріусів, вона не має узурпувати вплив і на лобістів. Будь-які механізми звітності повинні обговорюватися публічно з професійною спільнотою», – підкреслив він.
Голова НАЛУ наголосив, що у разі відсутності відкритого обговорення асоціація звертатиметься до парламенту, уряду, Офісу президента та європейських інституцій із повідомленням про ризики надмірного втручання НАЗК у регулювання лобізму.
Директор юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук Людмила Кожура, в свою чергу, підкреслила, що для європейських демократій системна взаємодія державних регуляторів із асоціаціями лобістів є усталеною практикою.
«Якщо Україна рухається до європейської спільноти і бере за основу кращі демократичні стандарти, держава має вибудувати регулярний діалог з Національною асоціацією лобістів України. У ЄС, США, Канаді регулятори системно проводять консультації та обговорення з асоціаціями лобістів. Такий формат співпраці має бути запроваджений і в Україні, і ми відкриті до цієї взаємодії», – наголосила Кожура.
Антикорупційним уповноваженим НАЛУ призначено доцента КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидата наук з державного управління, експерта із запобігання корупції Яну Цимбаленко. Вона зазначила, що будь-які нові інструменти, які стосуються прозорої для України професії лобіста, мають впроваджуватися відкрито.
«Лобізм – це не корупція, лобізм – це антикорупція, якщо він здійснюється прозоро і в інтересах суспільства, Професія лобіста вимагає не лише високого рівня професійності, а й чіткого розуміння етичних стандартів та наслідків ухвалюваних рішень. Натомість, рішення НАЗК щодо регулювання діяльності лобістів виглядають щонайменше передчасними без широкого фахового обговорення. Як уповноважена особа з питань запобігання корупції, я забезпечуватиму максимальну прозорість діяльності Асоціації та запобігання будь-яким тіньовим практикам», – підкреслила Цимбаленко.
Виконавчий директор Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба повідомила, що правління НАЛУ одностайно підтримало впровадження інституту антикорупційного уповноваженого та публічне звернення до НАЗК.
«Національна асоціація лобістів України відкрита до діалогу, співпраці та професійної участі у підготовці нормативних актів, що стосуються регулювання професії лобіста. Водночас ми наполягаємо, що жодні рішення щодо професійної діяльності лобістів не можуть ухвалюватися в обхід профільної асоціації без фахового обговорення й прозорих процедур», – додала вона.
Віталія Глоба нагадала, що раніше НАЛУ направила до НАЗК офіційне повідомлення про те, що Асоціація є першою професійною організацією в сфері лобіювання та захисту інтересів бізнесу в Україні, об’єднує провідних експертів і готова до співпраці над регуляторними рішеннями.
Представники НАЛУ також повідомили, що на базі Асоціації вже розроблено роз’яснення щодо правил прозорості в роботі лобістів, типового договору з бізнесом, а також готуються освітні програми у співпраці з провідними вишами та міжнародними партнерами. Очікується проведення офлайн-зустрічей з представниками лобістських спільнот Великої Британії, США та країн ЄС.
Національна асоціація лобістів України об’єднує понад 40 фахівців, що становить близько 40% від загальної кількості лобістів, зареєстрованих у реєстрі прозорості. Організація закликає до відкритого обговорення проєкту документа НАЗК із залученням представників галузі, зокрема з паливного, аграрного, енергетичного та тютюнового секторів.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121804.html
7 листопада 2025 року Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) спільно з видавництвом «Юридична практика» проведуть офіційну презентацію відкриття Вищої школи лобізму в Україні. Подія стане ключовим етапом у формуванні нової професійної спільноти фахівців, які працюють на стику бізнесу, влади та громадянського суспільства.
Вища школа лобізму створена для розвитку етичної, прозорої та ефективної практики представлення інтересів у публічній політиці. Її мета — закласти підвалини професійної підготовки лобістів нового покоління, що діють за принципами доброчесності, відповідальності та верховенства права.
Під час заходу відбудеться презентаційна лекція нового освітнього курсу НАЛУ «Лобізм і адвокація: мистецтво впливу на публічну політику», яка ознайомить слухачів із програмою навчання та базовими темами курсу.
Своїми знаннями поділяться провідні експерти:
• Людмила Кожура, докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана — розкриє правові основи лобізму та міжнародні стандарти його регулювання.
• Ірина Шаповалова, заступниця голови правління НАЛУ — зосередиться на етичних стандартах і культурі професійної лобістської діяльності.
• Яна Цимбаленко, доцентка КПІ ім. Ігоря Сікорського, експертка із запобігання корупції — представить лекцію щодо ризиків тіньового лобізму та принципів прозорості.
Участь у події візьмуть члени Піклувальної ради НАЛУ, представники бізнесу, правничої та освітньої спільнот. Після офіційної частини передбачено нетворкінг із гостями та спілкування з викладачами й організаторами проєкту.
Місце проведення заходу буде оголошено додатково з міркувань безпеки.
Слідкуйте за офіційними повідомленнями Національної асоціації лобістів України, реєструйтеся для участі та долучайтеся до спільноти за електронною адресою: info@unla.org.ua.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) об’єднала правників, експертів з фінансів та адвокатів для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу.
Видання «Юридична практика» — провідне українське спеціалізоване медіа у сфері права та юриспруденції, засноване у 1995 році, має друковану та електронну версії.
Юристи, експерти з фінансів та адвокати об’єдналися в Національну асоціацію лобістів України (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу, повідомив адвокат, голова правління НАЛУ, голова Комітету з інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук.
“Лобіст – це нова професія в Україні, зараз створена НАЛУ. Це означає, що велика професія тепер відкрита для всіх, це означає, що тепер багато бізнесу має підтримку. Лобіст виконує функції із супроводу бізнесу та інвестицій. Сьогодні це означає, що великі компанії, які збираються заходити на відновлення України, мають провідників, мають підтримку і мають менеджерів, які будуть розвивати ці компанії та супроводжувати інвестиції«, – сказав він на пресконференції в агентстві »Інтерфакс-Україна”.
Шевчук повідомив, що наразі до НАЛА увійшли 20 осіб, тоді як до реєстру прозорості лобістів – єдиного офіційного Державного реєстру лобістів – входить понад 30 осіб, а власником реєстру прозорості є Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). При цьому НАЛУ може об’єднувати виключно фізичних осіб-лобістів.
“НАЗК перевіряє представників лобістської професії на відповідність вимогам порядності та доброчесності щодо бізнесу, чи не порушують вони законодавства про лобіювання. Лобісти, які входять до НАЛА, відповідають стандартам якості та вимогам до професії лобіста. Це означає, що цих представників можна і потрібно обирати для того, щоб супроводжувати великі інвестиційні проєкти. Це означає, що сьогодні ми рухаємося в напрямку створення цивілізованого суспільства”, – сказав він.
Шевчук також зазначив, що «останнім часом правоохоронні органи багато зловживали, коли якісь інвестиційні проєкти представлялися державним органом, коли народні депутати отримували законопроєкти, яких потребує бізнес».
“Сьогодні ніхто більше не скаже, що це порушення законодавства чи зловживання впливом. Лобісти – це офіційні менеджери, які представляють бізнес”, – сказав він.
Як повідомив Шевчук, українські лобісти можуть бути зареєстровані у США як окремі представники професії та зможуть мати відповідний контракт з європейською або організацією зі США.
“Якщо сьогодні буде замовлення або від якогось лобіста зі США, або від якоїсь окремої організації, – наприклад, це може бути й інвестиційний банк, фонд, або маленький бізнес, який потребує просування, – має бути укладено лобістський договір, і цей договір має бути зареєстрований у відповідному реєстрі в США. Самостійно жоден із лобістів не має права діяти на території США, кожен лобіст з України має взаємодіяти з американською компанією. Це так само, як з адвокатами: адвокат з Америки не може працювати самостійно в Україні, адвокат з України не може самостійно працювати в США”, – пояснив він.
Зі свого боку, виконавча директорка НАЛУ Віталія Глоба зазначила, що серед ключових напрямів діяльності асоціації є розвиток лобізму як важливої складової демократичного суспільства, створення системи саморегулювання та професійних стандартів для лобістів, а також захист прав членів асоціації.
«Будь-який лобіст у нашій країні може стати членом нашої асоціації лобістів, подавши заяву в довільній формі з певними документами, які вказані на офіційному сайті нашої організації», – сказала вона.
Своєю чергою член правління НАЛУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лещенко та партнери» Олександр Лещенко повідомив, що експерти готують великий звіт про статус, систему та порядок лобіювання в Україні. Він буде презентований у Європейському парламенті, а також у США, де заплановано проведення круглого столу за міжнародною участю з лобістами зі США.
“Лобізм – це діяльність, яка в цивілізованому світі законодавчо врегульована. На жаль, у більшості випадків, зокрема серед представників еліт, журналістів, існує негативне ставлення до діяльності лобістів. Така думка є хибною, адже, починаючи з 1946 року, у США вперше запрацював акт, що регулює діяльність саме лобістів. На сьогодні Україна на законодавчому рівні створила такий законодавчий акт і зараз відбувається процес встановлення правового регулювання лобістської діяльності”, – сказав він.
Як зазначив віцепрезидент НАЛУ, голова представництва української адвокатури у Великій Британії Олександр Черних, те, що наразі відбувається дуже часто навколо законопроєктів в Україні, не можна назвати професійною діяльністю не за рівнем підготовки, не за рівнем аналізу.
“Абсолютно неправильна річ в Україні, коли громадські активісти витрачають мільйони на ютуби та соціальні мережі, фактично чинячи тиск на державні органи щодо ухвалення рішень, при цьому вони не звітують. Якщо ми подивимося звітність податкової та публічної, то це реально мільйони доларів, які потім зникають на якихось ФОПах, за якісь незрозумілі послуги. Причому незрозуміло, звідки надходять ці мільйони, хто є замовником і який кінцевий результат цієї фактично лобістської діяльності. Я дуже щиро вітаю ухвалення цього закону, оскільки тепер ми можемо говорити про законну легальну лобістську діяльність”, – сказав він.
Зі свого боку, представник НАЛУ в Брюсселі, президент European Facilitation Platform Олександр Кам’янець наголосив на необхідності дослідження лобістського поля в Україні.
«Це необхідна умова для того, щоб і в Україні, і за кордоном, і в Європі, і в світі розуміли, хто зараз є на цьому ринку, на цьому полі в Україні», – сказав він.
Глоба, Кам'янець, ЛЕЩЕНКО, лобісти, НАЛУ, УКРАЇНА, Черних, ШЕВЧУК
