До 2100 року чисельність населення скоротиться у 18 країнах Євросоюзу, а найсильніше зниження очікується в Латвії, Литві та Польщі, свідчать дані Eurostat.
За базовим сценарієм Eurostat, населення Латвії до кінця століття зменшиться на 33,9%, Литви – на 33,4%, Польщі – на 31,6% порівняно з 2025 роком. Також помітне зниження очікується в Німеччині, Словенії, Фінляндії та Чехії, де спад становитиме близько 10%.
Водночас зростання населення до 2100 року прогнозується лише в дев’яти країнах ЄС. Більш ніж на 25% чисельність населення збільшиться тільки в Люксембурзі та на Мальті — на 36,4% і 26% відповідно. Зростання на 10–20% очікується у Швеції та Ірландії.
Незважаючи на загальне скорочення населення, Німеччина, за оцінкою Eurostat, залишиться найбільш населеною країною ЄС у 2100 році з 74,7 млн жителів. Слідом за нею будуть Франція з 67,2 млн та Іспанія з 49,8 млн осіб.
Статистичне відомство зазначає, що відмінності між країнами будуть значними як за термінами досягнення пікового населення, так і за масштабами подальшого спаду або зростання.
Населення Європейського Союзу продовжуватиме старішати протягом усього нинішнього століття, при цьому середній вік мешканців ЄС до 2100 року збільшиться на 6,6 року й сягне 51,5 року, свідчать дані Eurostat.
Згідно з дослідженням, населення ЄС зросте з 451,8 млн осіб у 2025 році до пікових 453,3 млн у 2029 році, після чого почне поступово скорочуватися – до 445 млн до 2050 року і до 398,8 млн до 2100 року. Таким чином, за період 2025-2100 загальне зниження чисельності населення становитиме 53 млн осіб, або 11,7%.
Eurostat зазначає, що головним результатом нинішніх рівнів народжуваності та смертності в ЄС стає прогресуюче старіння населення. При цьому кількість людей віком 65 років і старше в ЄС, як очікується, більш ніж подвоїться до кінця століття.
Одночасно частка молоді та населення працездатного віку буде знижуватися. Частка осіб у віці 20-64 років, за прогнозом, скоротиться з 61% населення ЄС у 2025 році до 49,7% у 2100 році, а їхня чисельність зменшиться на 63,6 млн осіб — з 262 млн до 198,4 млн.
Водночас частка населення віком 65 років і старше зросте з 12,4% на початку 2025 року до 33,6% у 2100 році, а чисельність цієї вікової групи збільшиться на 65,9 млн осіб — до 133,8 млн. По суті, це єдина основна демографічна група, яка буде істотно зростати як у відносному, так і в абсолютному вираженні.
У Eurostat підкреслюють, що процес старіння торкнеться всіх країн ЄС, хоча його темпи будуть різними. Найбільш помітне зростання середнього віку населення очікується на Мальті, Кіпрі, в Ірландії, Люксембурзі, Литві та Польщі.
За останні 25 років демографічна динаміка світу дедалі помітніше розходиться за двома напрямами: одні країни переживають вибухове зростання чисельності населення, інші — стійке скорочення. Згідно з візуалізацією Visual Capitalist на основі даних ООН, у 2000–2025 роках найбільше скорочення населення було зафіксоване в Україні, а найшвидший приріст — у Катарі. Основою дослідження слугують оцінки та прогнози World Population Prospects 2024 ООН.
До топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки увійшли Україна (-32,5%), Маршаллові Острови (-29,4%), Болгарія (-23,2%), Латвія (-21,6%), Молдова (-18,8%), Литва (-17,5%), Пуерто-Рико (-16,7%), Румунія (-16,1%), Сербія (-13,1%) і Албанія (-12,8%). До топ-10 за приростом населення увійшли Катар (+423,4%), ОАЕ (+249,7%), Екваторіальна Гвінея (+166,6%), Нігер (+157,0%), Бахрейн (+153,9%), Папуа — Нова Гвінея (+149,6%), Ангола (+139,7%), Кувейт (+139,1%), Оман (+129,1%) і Чад (+126,9%). Ці значення наводить Visual Capitalist у двох квітневих публікаціях.
Для України цей рейтинг є особливо тривожним. За даними Visual Capitalist, країна втратила приблизно третину населення за 25 років. Ширший демографічний фон підтверджують і матеріали Our World in Data на базі даних ООН: лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що стало прямим наслідком повномасштабної війни.
В Experts Club вважають, що українська демографічна криза вже стала не лише соціальною, а й економічною проблемою. Скорочення населення означає зменшення внутрішнього ринку, посилення дефіциту кадрів, зростання навантаження на пенсійну та медичну системи, а також погіршення довгострокових умов для інвестицій. Ця логіка узгоджується з оцінками ООН щодо ролі зниження народжуваності, старіння населення та міграції у формуванні нових глобальних демографічних дисбалансів.
Водночас світова картина показує і зворотний полюс. Лідери зростання — насамперед країни Перської затоки та низка держав Африки — збільшували населення або за рахунок масового припливу трудових мігрантів, або за рахунок високої народжуваності. ООН зазначає, що глобальне зростання населення триває, але його темпи знижуються, а основний внесок у подальше збільшення чисельності населення даватимуть уже не Європа, а головним чином Африка та окремі міграційні центри.
Для України з цього випливають щонайменше два висновки. Перший — без повернення частини громадян, які виїхали, підтримки сімей з дітьми та сильнішої політики на ринку праці демографічний спад і далі підточуватиме економіку. Другий — проблема вже давно вийшла за межі статистики: у найближчі роки саме демографія може стати одним із головних обмежувачів післявоєнного відновлення країни.
Населення Китаю в 2025 році скоротилося на 3,39 млн осіб і склало 1 млрд 404,89 млн, йдеться в звіті Державного статистичного управління (ДСУ). Чисельність населення знизилася четвертий рік поспіль.
У тому числі в країні проживало 716,85 млн чоловіків і 688,04 млн жінок. Дані показники не включають населення Гонконгу, Макао і Тайваню, а також іноземців, які проживають у Китаї.
Минулого року в країні народилося 7,92 млн дітей порівняно з 9,54 млн роком раніше. Це мінімальний рівень за всю історію підрахунків (з 1949 року). Коефіцієнт народжуваності становив 5,63 на 1 тис. осіб проти 6,77 у 2024 році.
Різке падіння може бути частково пов’язане із зростанням показника в 2024 році, основна частина якого припала на Рік Дракона, який вважається в китайській культурі сприятливим для укладення шлюбу і народження дітей, відзначають експерти.
Кількість смертей в КНР в 2025 році збільшилася до 11,31 млн з 10,93 млн роком раніше, за даними ГСУ. Коефіцієнт смертності піднявся до 8,04 на 1 тис. осіб з 7,76.
Частка людей у віці від 16 до 59 років становила 60,6% загальної кількості жителів, 60 років і старше – 23%.
У містах проживало 953,8 млн осіб, що на 10,3 млн вище показника на кінець 2024 року. Кількість постійних жителів сільської місцевості зменшилася на 13,69 млн – до 451,09 млн осіб. В результаті частка міського населення збільшилася на 89 базисних пунктів і досягла 67,89%.
Середня кількість років навчання серед населення у віці від 16 до 59 років досягла 11,3 року, що на 0,1 року більше, ніж у 2024 році.
За підсумками 2025 року ВВП КНР збільшився на 5% – до 140,2 трлн юанів. Темпи зростання збіглися з цільовим орієнтиром уряду і темпами зростання економіки в 2024 році.
Населення Євросоюзу при збереженні поточних демографічних трендів буде старіти і після середини десятиліття почне скорочуватися, а при сценарії нульової чистої міграції падіння може стати різким – приблизно до 294 млн осіб до 2100 року, свідчать розрахунки на базі проекцій Eurostat (EUROPOP2023).
Згідно з базовим сценарієм Eurostat, який передбачає подальшу позитивну чисту міграцію, чисельність населення ЄС зросте з 446,7 млн у 2022 році до піку 453,3 млн у 2026 році, після чого буде поступово знижуватися до 419,5 млн до 2100 року (мінус 6,1% до 2022 року).
Разом з тим Eurostat публікує і альтернативні сценарії (чутливі тести), включаючи варіант нульової чистої міграції. У такому сценарії підсумкова чисельність населення ЄС до кінця століття виявляється істотно нижчою – оціночно близько 294 млн осіб, що означає скорочення приблизно на третину від рівнів середини 2020-х років. На ці відмінності вказують також візуалізації, підготовлені на основі даних Eurostat, які цитують регіональні ЗМІ.
Ключовим драйвером зниження чисельності населення є негативний природний приріст. За оцінкою Eurostat, у 2022-2100 рр. в ЄС може народитися близько 291,3 млн осіб при 416,6 млн смертей (чисте скорочення через природний рух – близько 125,3 млн), тоді як кумулятивна чиста міграція в базовому сценарії частково компенсує втрати, додаючи близько 98,1 млн осіб.
На рівні окремих країн розбіжності ще помітніші. У базовому сценарії Eurostat найбільше зниження чисельності населення до 2100 року очікується, зокрема, в Латвії та Литві (більш ніж на третину), а також у Греції. При цьому низка країн, навпаки, демонструють зростання чисельності населення за рахунок міграції, включаючи Люксембург та Ірландію.
Окремо зазначається, що для Хорватії базовий сценарій Eurostat передбачає зниження населення з близько 3,86 млн у 2022 році до близько 2,82 млн у 2100 році, при цьому в сценаріях з більш жорсткими міграційними передумовами підсумкові значення можуть бути нижчими
Заборгованість населення України за оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) у третьому кварталі 2025 року зменшилася на 5,4% порівняно з попереднім кварталом і склала 100,8 млрд грн. Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), всього в липні-вересні 2025 року українці заплатили за житлово-комунальні послуги 48,5 млрд грн, що на 6,4% більше нарахованої суми – 45,6 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 33,1 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 27,9 млрд грн, поставлену електроенергію – 16,5 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,4 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 9,5 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,2 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомуunalні послуги зафіксований у Дніпропетровській (8,5 млрд грн), Донецькій (4,3 млрд грн), Полтавській (3,2 млрд грн), Харківській (1,9 млрд грн), Київській (1,5 млрд грн), Одеській (1,1 млрд грн), Львівській (1 млрд грн) областях та в Києві (2,8 млрд грн).
