Українські банки очікують подальшого зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців, а в третьому кварталі – збільшення попиту на всі види корпоративних і роздрібних позик, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
Водночас такі очікування стали стриманішими: баланс відповідей щодо зростання кредитного портфеля бізнесу знизився до 38,2% із 72,2% у першому кварталі 2026 року, населення – до 38,9% із 65,1%.
Банки прогнозують незначне поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців: баланс відповідей становив 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Водночас четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик населенню, хоча відповідний баланс став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінустанови також очікують зростання депозитів бізнесу та населення. Баланс відповідей щодо очікуваної зміни обсягу депозитів корпоративного сектору підвищився до 53,7% із 50,7% і став найвищим від початку повномасштабного вторгнення, населення – до 53,8% із 53,3%.
У другому кварталі попит бізнесу на кредити збільшився: загальний баланс відповідей підвищився до 35,5% із 34,4% у січні-березні, також досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільше посилився попит на довгострокові кредити – до 35,4% із 24,6%. Попит на кредити малим і середнім підприємствам (МСП) зріс до 24,7% із 23,8%, а на позики великим підприємствам також збільшився, однак слабше, ніж квартал тому: баланс відповідей знизився до 26,9% із 34%.
Основними чинниками зростання корпоративного попиту банки назвали потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі. У третьому кварталі вони очікують збільшення попиту на всі види кредитів бізнесу, передусім на довгострокові.
Попит населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, на споживчі позики він зростає, починаючи з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – від початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого підвищення попиту домогосподарств на кредити, більшою мірою – на іпотеку. Основними чинниками зростання іпотечного попиту окремі великі банки назвали зниження вартості позик і поліпшення перспектив ринку нерухомості.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі загалом майже не змінилися: баланс відповідей становив 1,7% проти “мінус” 2,9% квартал тому. Для МСП стандарти пом’якшилися, однак меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінус” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок бізнесу у другому кварталі загалом не змінився: баланс відповідей становив 0% проти 12,6% кварталом раніше. Водночас для МСП він становив 13% проти 24,4%, оскільки окремі банки повідомили про можливість надавати їм більші позики.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотекою, так і за споживчими позиками. За іпотекою баланс відповідей знизився до “мінус” 14,9% із нульового рівня, за споживчими кредитами становив “мінус” 21,5% проти “мінус” 23,1% квартал тому.
Основним чинником послаблення стандартів споживчого кредитування залишалася конкуренція між банками. Для іпотеки додатковими чинниками були очікування загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум і строків споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП тяжіли до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. Баланс відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% із 24,9% квартал тому, щодо валютного ризику становив 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, а процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, частка яких у загальних активах банківської системи становила 96%.
В Україні у першому півріччі 2026 року було зареєстровано 259,853 тис. смертей, що на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Це перше офіційно зафіксоване зростання кількості померлих за останні п’ять років, повідомив Опендатабот 22 липня з посиланням на інформацію Міністерства юстиції.
Найбільшу кількість смертей традиційно зареєстровано у Дніпропетровській області – 28,386 тис. випадків. На цей регіон припав майже кожен дев’ятий померлий в Україні.
У Києві протягом шести місяців було зареєстровано 20,121 тис. смертей. Порівняно з першим півріччям 2025 року показник у столиці збільшився на 11% – це найбільше зростання серед регіонів.
Для порівняння, у першому півріччі 2025 року в Україні було зареєстровано 249,002 тис. смертей, у 2024 році – 250,972 тис.
Чисельність населення на підконтрольних територіях України наразі становить 29 мільйонів осіб, зазначає директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
У випуску спецпроєкту Open Reality вона повідомила, що така спільна оцінка Державної служби статистики (Держстат) та Інституту демографії, зроблена без перепису, ґрунтується на даних мобільних операторів та державних реєстрів. «На сьогодні це спільна оцінка Держстату та нашого Інституту — 29 мільйонів. Я завжди кажу, що плюс-мінус десь 300 тисяч», – зазначила Лібанова.
Оскільки перепису населення в Україні не проводилося з 2001 року, за основу дослідники взяли дані трьох мобільних операторів, доповнивши їх іншими джерелами.
«Ми брали за основу цю базу даних, а до неї додавали для перевірки та уточнень різні наявні джерела інформації: це ринок праці; дані Пенсійного фонду, агреговані з даними податкових органів, де вказані не лише пенсіонери; дані Міграційної служби та Мін’юсту з демографічного реєстру; використовували також «шкільний реєстр» та EHealth», – розповіла експертка.
Лібанова визнала, що такий метод не є ідеальним, однак на даний момент альтернативи йому немає.
Вона також зазначила, що, за даними Євростату, у країнах Європейського Союзу наразі проживають близько 4,3 млн українців.
При цьому достовірних даних про кількість українців, які виїхали до РФ після початку повномасштабної війни, за словами Лібанової, немає. При цьому вона зазначила, що на тимчасово окупованих територіях РФ проводиться політика демографічного заміщення: українське населення витісняють, а замість нього заселяють людей з інших регіонів РФ, що, на її думку, є продовженням практики асиміляції населення.
Більшість швейцарців готові підтримати ініціативу щодо обмеження чисельності населення країни на рівні 10 млн осіб до 2050 року, що може вплинути на міграційну політику, ринок праці та ринок нерухомості Швейцарії, повідомляє місцева преса.
Згідно з опитуванням, за шість тижнів до загальнонаціонального референдуму, призначеного на 14 червня 2026 року, 52% респондентів підтримали ініціативу або схиляються до її підтримки, 46% виступають проти, ще 2% не визначилися. У дослідженні взяли участь понад 16 тис. осіб.
Ініціатива «Ні 10 мільйонам у Швейцарії!» просувається Швейцарською народною партією (SVP). Вона передбачає, що постійне населення країни не повинно перевищувати 10 млн осіб до 2050 року. При досягненні проміжного порогу в 9,5 млн осіб влада повинна буде вжити додаткових заходів щодо обмеження імміграції, включаючи можливе посилення квот на робочі візи та заявки на притулок. Reuters зазначає, що пропозиція також передбачає відмову Швейцарії від угоди з ЄС про вільне пересування громадян.
Прихильники ініціативи пов’язують необхідність обмеження чисельності населення з навантаженням на інфраструктуру, дефіцитом житла, перевантаженістю громадського транспорту та зростанням витрат на соціальні та медичні послуги.
Федеральна рада та обидві палати парламенту рекомендують відхилити ініціативу. Влада попереджає, що жорстке обмеження міграції може створити правову невизначеність, ускладнити відносини з Євросоюзом і посилити дефіцит робочої сили в економіці. Reuters також вказує, що населення Швейцарії вже перевищує 9 млн осіб, а частка іноземців у 2024 році становила понад 27%.
Для ринку нерухомості можливе прийняття ініціативи може мати подвійний ефект. З одного боку, обмеження приросту населення теоретично може знизити довгостроковий тиск на попит на житло. З іншого боку, посилення міграційних правил і можливий перегляд відносин з ЄС можуть вплинути на інвестиційну привабливість Швейцарії, доступність робочої сили в будівництві та сервісних секторах, а також на попит з боку іноземних резидентів.
За даними Державного секретаріату з питань міграції Швейцарії, на кінець 2024 року найбільшими групами постійного іноземного населення країни були громадяни Італії — 346 981 тис. осіб, Німеччини — 332 132 тис., Португалії — 263 028 тис. та Франції — 173 353 тис. Загалом у Швейцарії постійно проживали 1,579 млн громадян країн ЄС/ЄАВТ та 789 735 тис. громадян третіх країн.
Українці займають окреме місце в міграційній статистиці Швейцарії після початку повномасштабної війни. За даними SEM, у 2024 році кількість осіб з активним статусом захисту S зросла до 68 070 тис. проти 66 083 тис. роком раніше. Цей показник можна використовувати як орієнтовну оцінку чисельності українських біженців у країні, хоча фактична кількість українців у Швейцарії може відрізнятися через людей з іншими типами дозволів на проживання.
Населення країн Європейського Союзу скоротиться на 53 млн осіб (на 11,7 %) у період з 2025 по 2100 рік, згідно з прогнозом статистичного управління ЄС (Євростат).
У 2025 році чисельність населення Євросоюзу оцінювалася в 451,8 млн осіб, відновивши тенденцію до зростання у 2022 році після перерви, спричиненої пандемією COVID-19 у 2021 році. Далі прогнозується зростання чисельності населення протягом наступних трьох років з піком у 453,3 млн осіб у 2029 році, після чого воно поступово скоротиться до 398,8 млн осіб до 2100 року.
До початку наступного століття частка дітей та молоді (вік 0–19 років) у загальній чисельності населення скоротиться до 17% з 20% минулого року, працездатного населення (вік 20–64 роки) — до 50% з 58%. Натомість частка осіб у віці 65–79 років зросте до 17% з 16%, людей віком 80 років і старше — до 16% з 6%, йдеться в повідомленні Євростату.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалося населення у світі в останні роки, детальніше відеоаналіз доступний тут – https://www.youtube.com/shorts/MnNXy72azrw
Демографія дедалі помітніше стає одним із головних факторів, які визначатимуть економіку, політику та глобальний баланс сил у XXI столітті. Новий відеоролик аналітичного центру Experts Club, присвячений зміні чисельності населення у 20 найбільших країнах світу, показує, що демографічний центр тяжіння поступово зміщується зі Східної Азії до Південної Азії та Африки. Цей висновок загалом збігається з останніми оцінками ООН: за базовим сценарієм населення світу зросте з 8,2 млрд у 2024 році приблизно до 10,3 млрд у середині 2080-х, після чого вийде на плато і почне повільно знижуватися.
Головна зміна вже відбулася на вершині світового рейтингу. Індія обійшла Китай і закріпилася у статусі найбільш населеної країни світу. При цьому подальші траєкторії цих країн розходяться: Індія ще певний час утримуватиметься на дуже високих рівнях, а Китай уже увійшов у фазу довгострокового демографічного спаду.
Якщо дивитися на першу двадцятку ширше, стає видно, що колишній демографічний баланс світу відходить у минуле. Китай, Японія, Росія та низка європейських країн стикаються або зі стагнацією, або зі скороченням чисельності населення, тоді як Нігерія, Пакистан, Ефіопія, Демократична Республіка Конго та інші країни глобального Півдня, що швидко зростають, посилюють свої позиції. ООН прямо вказує, що зростання населення до кінця століття дедалі більшою мірою концентруватиметься у країнах Африки на південь від Сахари, тоді як у низці великих країн Азії та Європи вже почалося або очікується стійке скорочення кількості жителів.
Особливу увагу в цьому контексті привертає Африка. За прогнозами ООН, Нігерія протягом XXI століття закріпиться серед найбільших країн світу і стане одним із найважливіших демографічних центрів планети. Одночасно дуже швидко зростає населення Демократичної Республіки Конго та Ефіопії. Це означає, що через кілька десятиліть саме африканські держави значно сильніше впливатимуть на глобальний попит, ринки праці, урбанізацію, споживання продовольства та інвестиційні потоки.
«Ми вступаємо в епоху, коли демографія знову стає стратегічною силою. Не нафта, не газ і навіть не окремі технології, а саме чисельність, вікова структура та динаміка населення визначатимуть, де з’являться нові ринки, нові центри виробництва і нові політичні лідери світу. Країни, які сьогодні нарощують населення, завтра претендуватимуть на більший вплив у світовій економіці та міжнародній політиці», — зазначив співорганізатор аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних та історичних наук Максим Уракін.
Для світової економіки це не просто статистика. Демографічне зростання створює майбутні ринки споживання, але одночасно потребує робочих місць, інфраструктури, систем освіти та охорони здоров’я. У країнах, де населення швидко збільшується, головним викликом стає перетворення демографічної маси на економічний ресурс. У країнах, де населення скорочується і старіє, проблема інша — тиск на пенсійні системи, нестача робочої сили та уповільнення внутрішнього попиту. У матеріалах ООН підкреслюється, що в десятках країн пік чисельності населення вже пройдений, і це дедалі сильніше впливатиме на економічну архітектуру світу.
На цьому тлі відео Experts Club підкреслює ще одну важливу думку: питання вже не лише в тому, скільки людей живе в країні сьогодні, а й у тому, в який бік іде тренд. Одні держави поки залишаються у топ-20 за інерцією, але поступово втрачатимуть демографічну вагу. Інші, навпаки, лише піднімаються у світовому рейтингу, але саме вони формують нову архітектуру XXI століття. Це особливо помітно на прикладі Китаю та Індії, а також Нігерії, Пакистану і ДР Конго.
Окремо Experts Club звертає увагу на український кейс. Згідно зі свіжим дослідженням, опублікованим Open4Business із посиланням на візуалізацію Visual Capitalist на основі даних ООН, Україна стала світовим лідером за спадом населення з 2000 року. У топ-10 країн за скороченням населення за 2000–2025 роки Україна посіла перше місце з показником -32,5%. Далі в цьому антирейтингу йдуть Маршаллові Острови, Болгарія, Латвія, Молдова, Литва, Пуерто-Рико, Румунія, Сербія та Албанія.
Для України цей результат особливо тривожний, оскільки йдеться вже не просто про природний демографічний спад, а про поєднання низької народжуваності, старіння населення, еміграції та наслідків повномасштабної війни. Open4Business також зазначає, що лише у 2022–2023 роках чиста міграція з України становила близько 6 млн осіб, що додатково посилило демографічний тиск на країну.
«Україна сьогодні — це один із найбільш показових прикладів того, як демографічна криза перетворюється на питання національного майбутнього. Якщо країна за чверть століття стає світовим лідером за спадом населення, це вже не соціальна аномалія, а фундаментальний виклик для економіки, ринку праці, системи освіти, пенсійної моделі і навіть для повоєнного відновлення. Демографія вже стала питанням економічної безпеки, і в найближчі роки її значення лише зростатиме», — підкреслив Уракін.
Для України та Європи такі глобальні зрушення означають посилення конкуренції за людський капітал, інвестиції та ринки. Якщо Європа залишається простором старіння і низької народжуваності, то глобальний Південь стає простором масштабного демографічного розширення. У результаті політична та економічна вага світу дедалі помітніше перерозподілятиметься на користь тих країн, де населення продовжує швидко зростати. Це вже не гіпотеза, а довгострокова тенденція, підтверджувана міжнародними демографічними дослідженнями.
Саме тому демографія стає однією з центральних тем для стратегічного аналізу. Зміна чисельності населення у найбільших країнах світу — це водночас історія про економіку, геополітику і майбутнє світової системи загалом. Відео Experts Club показує цю трансформацію в наочній формі: світ XXI століття буде не просто більш численним, а іншим за своїм демографічним центром тяжіння.
