Український бізнес серед перших 20 країн із 36 Конвенції про процедуру спільного транзиту розпочав використання Електронної транзитної системи NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5, повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті в середу.
«Україна на розробку NCTS Фаза 5 мала на 1,5 року менше, ніж в інших країнах Конвенції, а також розпочала цей процес ще під час роботи Оціночної місії до безпосереднього приєднання до сім’ї країн Конвенції 1 жовтня 2022 р. Незважаючи на повномасштабну війну, держоргани України завдяки постійній підтримці міжнародних партнерів, зокрема, Програми ЄС із підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), із 22 квітня цього року забезпечили можливість роботи українського бізнесу в найновішій версії NCTS», – ідеться в повідомленні.
У Мінфіні підсумували, що з початку приєднання України до «митного безвізу» динаміка оформлення декларацій у процедурі спільного транзиту продовжує зростати: на сьогоднішній день Держмитслужба оформила понад 100 тис. декларацій NCTS, з яких 21 тис. – за 4 місяці використання NCTS Фаза 5.
У міністерстві нагадали, що країни Конвенції розпочали розроблення та перехід на NCTS Фаза 5 із березня 2021 року.
Того ж року його застосування почала Німеччина, у 2023 році ще 13 країн (Словенія, Іспанія, Люксембург, Хорватія, Швейцарія, Данія, Болгарія, Латвія, Італія, Ірландія, Фінляндія, Естонія, Чехія) здійснили перехід.
Зазначається, що у першому півріччі 2024 року до числа країн, що використовують NCTS Фаза 5, приєдналася Україна, а також Норвегія, Швеція, Сербія, Румунія, Кіпр. У липні-2024 використання NCTS Фаза 5 почали Велика Британія і Словаччина. Ще 15 країн (Литва, Австрія, Північна Македонія, Польща, Нідерланди, Франція, Туреччина, Португалія, Мальта, Греція, Угорщина, Андорра, Бельгія, Грузія) планують завершити перехід на NCTS Фаза 5 до кінця 2024 року.
Електронна транзитна система NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5 почне застосовуватися з 1 грудня 2023 року, повідомила Державна митна служба України в Телеграм у понеділок.
“Україна продовжує впевнено доводити можливість виконати зобов’язання, взяті під час вступу до Конвенції про процедуру спільного транзиту: з 1 грудня 2023 року ми плануємо перейти на застосування NCTS Фаза 5”, – процитувало відомство заступника голови митниці Владислава Суворова.
Раніше, 17 серпня, Держмитслужба повідомляла про перенесення початку застосування NCTS Фаза 5 на два місяці (до 1 листопада) для надання бізнесу більше часу на підготовку до роботи з новою системою і вимогами до заповнення транзитних декларацій.
Тоді відомство вказало, що перехід на NCTS Фаза 6 заплановано до червня 2025 року.
“Не дивлячись на військові дії, ми не тільки вклалися в терміни, а й допомагатимемо проходити міжнародне тестування (Mode 3) іншим країнам”, – зазначив Суворов.
За словами національного координатора з питань спільного транзиту Аліни Брендак, зараз триває тестування взаємодії нової системи з розробниками брокерського програмного забезпечення. Вона наголосила, що NCTS Фаза 5 буде взаємодіяти з компаніями саме через брокерський софт, а функціонуючий зараз “Портал трейдера” більше не використовуватиметься.
Держмитслужба зазначила, що у Фазі 5 у компаній з’явиться можливість деталізувати інформацію про товари на рівні домашніх накладних (так званий рівень House Consignment), що актуально для консолідованих вантажів.
Крім того, зазначається, що відомство розробить нові методичні рекомендації для компаній щодо внесення відомостей до транзитних декларацій з урахуванням особливостей NCTS Фаза 5. Водночас усі правила та принципи застосування спільного транзиту, транзитні спрощення залишаються актуальними та чинними.
Держмитслужба також працює над можливістю надання для бізнесу альтернативного інструменту для заповнення та подання транзитних декларацій і взаємодії з національною електронною транзитною системою NCTS Фаза 5 – ІТ-рішення, аналогічного до застосовуваного на сьогодні “Порталу трейдера”, зазначається в релізі.
Як повідомлялося, Держмитслужба ще в січні 2023 року опублікувала специфікації для оновлення ПЗ розробниками брокерського програмного забезпечення (bit.ly/3NwC9pk). У серпні національним розробникам було надано доступ до АРI для тестування обміну повідомленнями з NCTS Фаза 5. Держмитслужба заявляє, що активно взаємодіє з відповідними командами для забезпечення готовності брокерських ІТ рішень.
NCTS – одна з 17-ти митних ІТ систем, які має запровадити Україна для вступу до ЄС, і поки що єдина, запроваджена Україною. Впровадження ІТ-системи передбачає не тільки її інсталяцію, а й синхронний її розвиток разом з іншими країнами-учасницями Конвенції. Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
Україна створила законодавче підґрунтя для пріоритетного пропуску через кордон товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту, а також дала можливість здійснювати внутрішній транзит товарів з використанням NCTS, за аналогією з транзитом Євросоюзом (Union transit), передбаченим Митним кодексом ЄС.
Так Міністерство фінансів на своєму сайті прокоментувало основні нововведення ухваленого Верховною Радою 13 липня закону “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту (NCTS – ІФ), для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу” (№ 9014-1).
“Ухвалені зміни до Митного кодексу створюють сприятливі умови для українського бізнесу відкривати декларації Т1 у внутрішніх митницях, що в поєднанні з електронною чергою на кордоні розвантажить митні пункти пропуску та скоротить час проходження митниці користувачам NCTS”, – вказав Мінфін.
Відомство додало, що закон також передбачає запровадження додаткових транзитних спрощень, зокрема, статусів авторизованого вантажовідправника МДП та авторизованого вантажоодержувача МДП і оформлення однієї транзитної декларації на товари, що переміщуються або переміщуватимуться в одному транспортному засобі (контейнері або упаковці) від одного митного органу відправлення до одного митного органу призначення.
Серед інших спрощень – приведення у відповідність до митного законодавства ЄС та положень Конвенції про процедуру спільного транзиту вимог щодо пломбування всіх транзитних переміщень або, у разі неможливості пломбування, забезпечення ідентифікації відповідних товарів.
Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені кругли столи, де організатор та модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними впродовж останніх років. Тому реформи митниці так важливі для країни.
