Федеральний уряд Німеччини підтвердив збільшення обсягів імпорту українських зернових останніми роками і водночас спростував негативний вплив їх на свій ринок, повідомило баварське галузеве видання Wochenblatt.
“Імпорт зерна зростав із 2022 року, коли почалася російська війна проти України. Імпорт фуражного та продовольчого зерна з України до ФРН досяг свого піку за останні роки – близько 741 тис. тонн. За перші півроку 2024 року обсяги наблизилися до 490 тис. тонн”, – пише видання.
Найбільшу частку в імпорті займає кукурудза. У січні-червні 2024 року Німеччина імпортувала близько 447 тис. тонн кукурудзи, тоді як у 2023 році це було 619 тис. тонн. Водночас у 2023 році імпорт пшениці сягав майже 106 тис. тонн, але від початку 2024 року до липня 2024 року було зареєстровано лише близько 16,5 тис. тонн. До вторгнення РФ в Україну імпорт пшениці коливався в межах 6000-2000 тонн.
У федеральному уряді також наголосили, що не мають інформації про будь-які відхилення від вимог і нормативів під час перевірок українського зерна офіційною інспекцією харчових продуктів і кормів ФРН. Як зазначають у федеральному уряді, харчові продукти та корми, імпортовані до ЄС із третіх країн, таких як Україна, мають відповідати вимогам законодавства про харчові продукти та корми, що діють у ЄС.
Наведені дані містяться у відповіді федерального уряду на запитання парламентської фракції “Альтернатива для Німеччини”.
Безробіття в Німеччині в жовтні збільшилося до 6,1%, повідомило Федеральне агентство з працевлаштування ФРН. Цей рівень є максимальним з лютого 2021 року. До цього безробіття чотири місяці поспіль перебувало на позначці 6%.
Кількість безробітних у Німеччині в поточному місяці збільшилася на 27 тис.
Аналітики в середньому прогнозували зростання кількості безробітних на 15 тис. і підвищення безробіття до 6,1%, за даними Trading Economics.
Кількість відкритих вакансій у жовтні становила 689 тис., що на 7 тис. менше за вересневий показник і на 60 тис. нижча, ніж того самого місяця минулого року.
Українцям незабаром перестануть виплачувати цивільну допомогу (Bürgergeld), яка призначається безробітним громадянам ФРН і становить EUR563 на місяць, і загалом переорієнтують соціальні пільги, заявив міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер, повідомляє видання Bild.
«Ми повинні розглянути питання про окремий правовий статус для біженців з України, Українці… не повинні… одразу отримувати цивільну допомогу, яка орієнтована на надання соціально-економічного прожиткового мінімуму та участь у житті суспільства навіть без роботи», – сказав Лінднер виданню Wirtschaftswoche.
За словами міністра, українці мають отримувати ті самі виплати, що й інші біженці. Зараз вони становлять EUR460 – менше, ніж Bürgergeld. За словами Лінднера, українцям, як і раніше, не доведеться проходити процедуру надання притулку, але вони не будуть автоматично отримувати цивільну допомогу.
Наразі в Німеччині близько 1,2 млн українців. Як вказує Bild, Bürgergeld отримують 65% із них, і ця частка значно більша, ніж серед вихідців з інших країн.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський під час зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем минулого тижня також виступив із пропозицією про зміну механізму соціальних виплат українським біженцям. В інтерв’ю TVP Info за підсумками візиту він сказав, що запропонував спрямувати соціальні виплати, які зараз отримують українські біженці в Німеччині, безпосередньо на підтримку України.
«Недобре, що є фінансовий стимул бути в Німеччині замість того, щоб чоловіки билися на фронті, а жінки відновлювали податкову базу», – заявив Сікорський, за словами якого виплати в Німеччині можуть досягати EUR1200 на місяць.
Україна в січні-вересні 2024 року експортувала 64,913 тис. тонн меду на $124,817 млн, що відповідно в 1,7 раза і на 44,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), найбільшим покупцем українського меду стала Німеччина, яка в січні-вересні 2024 року придбала 22,13% загального експорту на суму $27,627 млн.
На частку США і Франції припало 16,1% і 11,7% поставок, за які ці країни заплатили $20,139 млн і $14,63 млн відповідно.
Роком раніше до трійки покупців українського меду входили Німеччина з часткою 24,9%, Польща і Франція з 16,0% і 7,32% відповідно. Україна від продажу їм меду виручила тоді відповідно $21,5 млн, $13,88 млн і $6,332 млн.
Україна в січні-вересні 2024 року збільшила на 36,1% імпорт меду – до 200 тонн, за який заплатила $105 тис. Його постачальниками стали Польща і Боснія та Герцеговина, які поставили по 75 тонн (37,5%), а також Румунія, на частку якої припало 22% поставок із 44 тоннами.
Роком раніше Україна імпортувала мед виключно з Польщі обсягом 122 тонни.
Як повідомлялося, Україна протягом кількох років перебуває в п’ятірці світових експортерів меду. За підсумками 2023 року Україна в експорті меду посідає четверте місце серед традиційних світових лідерів із 55,4 тис. тонн. У цьому рейтингу її випереджають Китай зі 152,6 тис. тонн, Індія – 98,7 тис. тонн, Аргентина – 68,9 тис. тонн, а на п’ятій позиції перебуває Бразилія з 28,5 тис. тонн меду.
Ціни на житлову нерухомість у Німеччині в другому кварталі 2024 року в середньому знизилися на 2,6% порівняно з тим самим періодом минулого року, йдеться у звіті федерального статистичного управління ФРН (Destatis). Проте, порівняно з першим кварталом поточного року вони збільшилися на 1,3%.
Вартість квартир у семи найбільших містах країни (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт і Дюссельдорф) зменшилася в річному вираженні на 1,5%, а будинки на одну-дві сім’ї подешевшали на 4%. Тим часом у поквартальному порівнянні ціни зросли на 1,6% і 2,3% відповідно.
Також Destatis опублікував переглянуті дані за період з 2011 року по 2023 рік. Так, згідно з новими розрахунками, торік ціни на житлову нерухомість у ФРН впали на 8,5% (раніше повідомлялося – на 8,4%), а у 2022 році – зросли на 5,1% (спочатку – 5,3%).
Німеччина надасть Україні додатково EUR100 млн як допомогу цієї зими, повідомляє Reuters із посиланням на міністра закордонних справ країни Анналену Бербок.
Під час візиту до Молдови у вівторок вона заявила, що РФ продовжує атаки на українську енергетичну інфраструктуру і планує «зимову війну з метою зробити життя людей в Україні максимально жахливим».
Як повідомлялося, РФ 26 серпня 2024 року випустила по території України 127 ракет і 109 ударних безпілотних літальних апаратів. НЕК «Укренерго» визнало цю атаку на об’єкти енергетики наймасштабнішою з початку війни.
При цьому російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру фіксуються майже щодня.
