У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення.
Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році порівняно з 2022.
“Минулий рік ознаменувався більш сприятливими макроекономічними умовами для фінансової галузі. Зростання ВВП загалом перевершило прогнози, а темпи інфляції знизилися. Навіть після зниження, облікова ставка залишається досить високою, щоб гривневі вкладення були привабливими. Завдяки зусиллям Національного банку і готовності ринку, перехід до політики керованої гнучкості курсу гривні виявився успішним. При цьому цей успіх забезпечувався насамперед стабільними надходженнями від партнерів у рамках макрофінансової допомоги, а також підвищенням частки експорту агропродукції”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, своєю чергою, значно знизилися в IV кварталі 2023 – I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
ВВП України в 2022 році знизиться на 30%, проте розблокування морських портів дозволило б скоротити падіння економіки до 22-25%, вважає головний економіст Dragon Capital Олена Белан.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у першому кварталі 2022 року впав на 15,1% порівняно з першим кварталом 2021 року після зростання на 6,1% у четвертому кварталі минулого року, таку попередню оцінку опублікувала Державна служба статистики у четвер.
Економіка України поступово відновлюється від рівня найбільшого падіння у березні завдяки регіонам, де немає активних бойових дій, внаслідок спаду у травні цього року (до аналогічного місяця минулого року) сповільнився до 35-40%, повідомив заступник голови Нацбанку України Сергій Ніколайчук.
Національний банк очікує падіння ВВП України у 2022 році щонайменше на третину, повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час презентації звіту про фінастабільність.
Національний банк України (НБУ) оцінює втрати України від зруйнованого житла, бізнесу та інфраструктури через російську агресію у 50% ВВП 2021 року, або $100 млрд, зазначено у звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому на сайті центробанку у вівторок.
Реальний ВВП України у 2022 році скоротиться більш ніж на третину, інфляція за підсумками півріччя прискорилася до 20%, вважають банкіри, опитані Інтерфакс-Україна.
Проект плану відновлення України передбачає щорічне зростання ВВП на 7% упродовж 10 років та інвестиції в економіку у розмірі $750 млрд, свідчить документ, поданий на конференції у швейцарському Лугано.
ВВП України у 2022 році впаде не менше ніж на 35%, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Україні необхідно продовжити масштабні структурні реформи, спрямовані на усунення корупції, скорочення державної присутності та постійного впливу олігархів, зміцнення прав приватної власності та підвищення гнучкості ринку праці для покращення функціонування її ринкової економіки, зазначає Єврокомісія.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-квітні 2022 року зменшилося майже в 42 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року — до $29,6 млн із $1236,7 млн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Сукупний державний борг України у квітні зріс на 0,84% у доларах США – до $97,62 млрд, у гривні – на 0,84%, до 2,855 трлн грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у травні 2022 року становив $1,9 млрд, що у 6,8 разу більше дефіциту у травні 2021-го (280 млн грн), повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті у четвер.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Солом’янська окружна прокуратура міста Києва здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом порушення правил під час проектування або будівництва, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, а саме стовпів електропостачання, на Шулявському мосту в Києві.
Як повідомляє прес-служба Київської міської прокуратури, в понеділок, 18 жовтня, в межах слідства на зазначеному об’єкті за участю експертів і спеціальних служб здійснюється огляд з метою перевірки якості виконаних робіт і фіксації порушень під час проектування або будівництва, які призвели до руйнування в грудні 2020 року конструктивних опор освітлення/контактної мережі та падіння ліхтарних стовпів.
“Це створило загрозу загибелі людей, котрі перебували на Шулявському шляхопроводі, та спричинило пошкодження шести автомобілів”, – ідеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що, згідно з попереднім будівельно-технічним експертним дослідженням, будівництво здійснено з невідповідністю проектно-технічної документації та порушенням нормативно-правових актів.
“За результатами слідчих і процесуальних дій у найкоротші терміни буде надано правову оцінку діям відповідальних осіб. Крім того, в рамках розслідування досліджується законність використання бюджетних коштів, виділених на реконструкцію Шулявського шляхопроводу. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває”, – наголошують правоохоронці.
