Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) оголосила про впровадження в своїй структурі інституту антикорупційного уповноваженого, заявивши про намір стати зразком прозорого регулювання професії лобіста та закликавши Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) до відкритого діалогу щодо моніторингу діяльності лобістів.
Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук повідомив, що Асоціація впроваджує посаду антикорупційного уповноваженого відповідно до європейських підходів прозорості та вимог, узятих після внесення НАЛУ до Реєстру прозорості Європейського парламенту.
«Національна асоціація лобістів України презентує в своєму складі антикорупційного уповноваженого, виконуючи вимоги ЄС і підтверджуючи, що професія лобіста в Україні має бути прозорою, зрозумілою та такою, що працює виключно в правовому полі й сплачує податки», – зазначив Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, НАЛУ є першою громадською організацією в Україні, яка формалізувала інститут антикорупційного уповноваженого в професійній спільноті лобістів. «Ніяких сірих схем, ніяких сірих грошей, ніяких платежів без податків. Ми показуємо приклад того, як має працювати сучасний лобізм – як прозора взаємодія бізнесу й парламенту, а не корупція», – наголосив голова правління.
Разом з тим Шевчук розкритикував затверджений НАЗК порядок моніторингу діяльності лобістів, ухвалений, за його словами, без публічних консультацій з професійною спільнотою. Він вважає такий підхід втручанням державного органу в незалежну професію.
«Національне агентство з питань запобігання корупції фактично намагається встановити контроль над професією лобістів, ухвалюючи документи без обговорення з ринком. Так само, як держава не втручається в роботу адвокатів, приватних виконавців чи нотаріусів, вона не має узурпувати вплив і на лобістів. Будь-які механізми звітності повинні обговорюватися публічно з професійною спільнотою», – підкреслив він.
Голова НАЛУ наголосив, що у разі відсутності відкритого обговорення асоціація звертатиметься до парламенту, уряду, Офісу президента та європейських інституцій із повідомленням про ризики надмірного втручання НАЗК у регулювання лобізму.
Директор юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук Людмила Кожура, в свою чергу, підкреслила, що для європейських демократій системна взаємодія державних регуляторів із асоціаціями лобістів є усталеною практикою.
«Якщо Україна рухається до європейської спільноти і бере за основу кращі демократичні стандарти, держава має вибудувати регулярний діалог з Національною асоціацією лобістів України. У ЄС, США, Канаді регулятори системно проводять консультації та обговорення з асоціаціями лобістів. Такий формат співпраці має бути запроваджений і в Україні, і ми відкриті до цієї взаємодії», – наголосила Кожура.
Антикорупційним уповноваженим НАЛУ призначено доцента КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидата наук з державного управління, експерта із запобігання корупції Яну Цимбаленко. Вона зазначила, що будь-які нові інструменти, які стосуються прозорої для України професії лобіста, мають впроваджуватися відкрито.
«Лобізм – це не корупція, лобізм – це антикорупція, якщо він здійснюється прозоро і в інтересах суспільства, Професія лобіста вимагає не лише високого рівня професійності, а й чіткого розуміння етичних стандартів та наслідків ухвалюваних рішень. Натомість, рішення НАЗК щодо регулювання діяльності лобістів виглядають щонайменше передчасними без широкого фахового обговорення. Як уповноважена особа з питань запобігання корупції, я забезпечуватиму максимальну прозорість діяльності Асоціації та запобігання будь-яким тіньовим практикам», – підкреслила Цимбаленко.
Виконавчий директор Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба повідомила, що правління НАЛУ одностайно підтримало впровадження інституту антикорупційного уповноваженого та публічне звернення до НАЗК.
«Національна асоціація лобістів України відкрита до діалогу, співпраці та професійної участі у підготовці нормативних актів, що стосуються регулювання професії лобіста. Водночас ми наполягаємо, що жодні рішення щодо професійної діяльності лобістів не можуть ухвалюватися в обхід профільної асоціації без фахового обговорення й прозорих процедур», – додала вона.
Віталія Глоба нагадала, що раніше НАЛУ направила до НАЗК офіційне повідомлення про те, що Асоціація є першою професійною організацією в сфері лобіювання та захисту інтересів бізнесу в Україні, об’єднує провідних експертів і готова до співпраці над регуляторними рішеннями.
Представники НАЛУ також повідомили, що на базі Асоціації вже розроблено роз’яснення щодо правил прозорості в роботі лобістів, типового договору з бізнесом, а також готуються освітні програми у співпраці з провідними вишами та міжнародними партнерами. Очікується проведення офлайн-зустрічей з представниками лобістських спільнот Великої Британії, США та країн ЄС.
Національна асоціація лобістів України об’єднує понад 40 фахівців, що становить близько 40% від загальної кількості лобістів, зареєстрованих у реєстрі прозорості. Організація закликає до відкритого обговорення проєкту документа НАЗК із залученням представників галузі, зокрема з паливного, аграрного, енергетичного та тютюнового секторів.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121804.html
Міжнародна комісія з розгляду претензій України, створена як спеціальний орган під егідою Ради Європи, розглядатиме претензії щодо збитків, заподіяних з 24 лютого 2022 року протиправними діями РФ, зокрема її агресією проти України в порушення Статуту ООН, а також порушеннями міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
Як пояснив агентству «Інтерфакс-Україна» спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ), партнер і представник АТ Barristers Олексій Шевчук, мова йде про події, що відбулися з 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, в її виключній економічній зоні та на континентальному шельфі, а також в повітряних і морських суднах під українською юрисдикцією. Комісія розглядатиме претензії, що стосуються шкоди, збитків або травм, заподіяних міжнародно-протиправними діями РФ.
Подавати претензії зможуть як фізичні та юридичні особи, так і держава Україна разом з її органами влади та державними або контрольованими підприємствами.
Головним завданням комісії стане розгляд, оцінка та прийняття рішень за позовами про відшкодування збитків, заподіяних міжнародно-протиправними діями Російської Федерації на території України або проти неї. При цьому комісія має стати ключовим інструментом у системі міжнародного правосуддя, спрямованої на документування та відшкодування завданих агресією втрат.
Одним з ключових кроків запуску роботи комісії стане передача їй функцій і матеріалів від Реєстру збитків, секретаріат буде сформований на основі нинішнього секретаріату Реєстру.
Передбачається, що комісія матиме постійне місце розташування на території однієї з країн, що приєднуються до Конвенції.
Крім того, передбачено створення офісу комісії в Україні, який буде надавати допомогу у виконанні її функцій.
“Мандат комісії чітко визначає її основне завдання: розглядати, оцінювати і приймати рішення за поданими претензіями, визначаючи суму компенсації, яку належить виплатити в кожному конкретному випадку. Ключовим принципом її діяльності є вихідне положення про те, що Росія несе міжнародно-правову відповідальність за всі збитки, втрати і шкоду, заподіяні її протиправними діями проти України”, – зазначив Шевчук.
Він підкреслив, що комісія матиме повноваження розглядати всі аспекти, що стосуються вирішення претензій – від адміністративних і фінансових до юридичних і політичних. Вироки і рішення Комісії, зокрема ті, що стосуються розмірів компенсації, мають остаточний характер і не підлягають оскарженню.
Шевчук пояснив, що необхідність створення Міжнародної комісії з розгляду претензій ґрунтується на базових принципах міжнародного права, яке зобов’язує державу-правопорушника повністю відшкодувати шкоду, заподіяну її протиправними діями. У випадку України йдеться про масштабні втрати, спричинені агресією РФ.
“Репарація є не тільки юридичним обов’язком, але й моральною необхідністю: жертви повинні отримати справедливість і можливість подолати наслідки пережитого. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2022 року, присвяченій засобам правового захисту та відшкодування агресії проти України, було чітко визначено, що Росія повинна нести відповідальність за всі порушення міжнародного права в Україні або проти неї. Ця відповідальність включає і відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями”, – сказав він.
Концепція розроблена Радою Європи, яка взяла на себе повноваження розробки механізму компенсації збитків, була підтверджена в Декларації саміту в Рейк’явіку 2023 року і передбачає три послідовні елементи: вже створений Реєстр збитків для України, який отримав понад 60 тисяч заяв; майбутню роботу Міжнародної комісії з розгляду претензій як компенсаційного органу; а також формування спеціального компенсаційного фонду, який стане фінансовою основою для відшкодування.
