Українські аграрії в сезоні-2025 отримають близько 56 млн тонн валового врожаю ранніх зернових культур і 21 млн тонн олійних культур, повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцький.
“У принципі, з точки зору ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року. Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
Говорячи про врожай кукурудзи, жнива якої розпочнуться у вересні, замміністра зазначив, що врожай також очікується непоганий. Водночас посіви кукурудзи на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Проте основний кукурудзяний пояс України — Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, незважаючи на пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“У кінцевому результаті у масштабах країни буде непоганий врожай кукурудзи. Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – сказав Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
За його словами, олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Заступник міністра також відзначив сприятливі закупівельні ціни на сільгосппродукцію.
“З точки зору фермера, ціни високі, дійсно гарні. Навіть зараз, у момент збору вражаю, вони не опускаються і тримаються. Там, де не було форс-мажору, де не було втрат, ці ціни є дійсно гідними як результат праці на землі”, – наголосив він.
Говорячи про продукцію тваринництва, Висоцький відзначив стабільну ситуацію з виробництвом всіх видів м’яса, яєць і молока.
Він нагадав, що через холодну весну садівництво у сезоні-2025 зазнало втрат.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. В залежності від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною, за його словами, є ситуація із овочами.
“Підходимо до масового збору (овочів – ІФ-У). Бачимо, що ціна реагує і буде знижуватися. Але немає передумов, щоб вона впала нижче собівартості. Овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника”, – резюмував Висоцький.
Асоціація “Укроліяпром” прогнозує в 2025-2026 маркетинговому році (МР) виробництво насіння олійних культур в обсязі 22 млн тонн насіння олійних культур, які повністю можуть бути перероблені на вітчизняних олійно-екстраційних заводах (ОЕЗ), повідомила пресслужба асоціації.
За оцінкою галузевого об`єднання, в поточному сезоні в Україні можуть зібрати врожаю соняшника 13,0 млн тонн, ріпака – 3,0 млн тонн, сої – 6,0 млн тонн.
“За діючих в Україні потужностях ( без врахування тимчасово окупованих територій та зони бойових дій) весь урожай може бути перероблено всередині країни”, – підкреслили в “Укроліяпромі” і додали, що надію на це їм дає прийняття “соєво-ріпакових” правок, якими передбачається запровадження експортного мита на насіння ріпаку та сою.
Водночас в асоціації повідомили, що не очікують на першому етапі спрямування сільгоспвиробниками і кооперативами повністю всього врожаю сої та ріпака на переробку.
В “Укроліяпромі” прогнозують, що ОЕЗи у 2025/26 МР зможуть переробити насіння ріпаку в обсязі 1,5-1,6 млн тонн, соєвих бобів – 3-3,2 млн тонн.
Асоціація високо оцінила прийняття Верховною Радою 16 липня законопроєкту №13157 “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” в другому читанні, в якому містилися “соєво-ріпакові” правки. Вони передбачають встановлення експортного мита на насіння ріпаку та сої в розмірі 10% з 1 числа за місяцем ухвалення закону.
“Прийняття даного законопроекту в частині встановлення експортного мита на ріпак та сою дозволить збільшити їх переробку та нарощувати експорт продукції з високою доданою вартістю. Нарешті в Україні створенні умови для максимальної переробки основних олійних культур (соняшник, соя, ріпак) на вітчизняних потужностях”, – підкреслили в бізнес-об`єднанні.
В “Укроліяпром” нагадали, що починаючи з 1998 року вважали запровадження мита на експорт олійних культур своєю головною метою, якої нарешті досягнуто. Відтепер галузеве об`єднання проголосило головним завдання – максимальне нарощування переробки насіння ріпаку та сої, починаючи з 2025/26 МР.
Як повідомлялося, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозувало в сезоні-2025 врожай ріпаку на рівні 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, соняшнику – 20 млн тонн.
Україна має наразі 22 млн тонн потужностей для переробки олійних культур, і олійно-екстраційні заводи (ОЕЗ) ще будуються, тож найближчим часом обсяги переробки можуть досягти 25 млн тонн, однак забезпечити їх сировиною буде непросто, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“У нас, як показує оцінка, до 22 млн тонн потужностей (ОЕЗ – ІФ-У), і (ОЕЗ – ІФ-У) ще будуються, тобто буде 22-25 млн. Відверто, що на такий об’єм (забезпечення сировиною переробних підприємств – ІФ-У) вийти буде непросто. Суто агрономічно, агротехнологічно”, – прокоментував він на засіданні Trend&Hedge Club прийняття парламентом рішення про встановлення мита на експорт сої та ріпаку.
Висоцький пояснив, що аграрії не зможуть за рік збільшити виробництво сої за рахунок додаткового зрошення 1 млн га. Подібна інвестиція окупається впродовж 5-15 років і є “довгою історією”. Хоча таке розширення суттєво покращило б ситуацію переробників.
Не бачить заступник міністра і перспектив суттєвого потенціалу для розширення площ і збільшення врожайності для ріпаку.
“Може бути не 3-3,5 млн тонн (прогноз Мініагрополітики щодо виробництва ріпаку на сезон-2025 – ІФ-У), може бути 5 млн тонн, як 2022 року, чи 4,8 млн тонн, як 2023-го.”, – констатував він, зазначивши, що говорити про збільшення виробництва до щорічних 8-10 млн тонн складно, хоча і землі, і всі ділянки, всі території для вирощування є.
На думку Висоцького, українські аграрії можуть виростити соняшнику не 12 млн тонн у сезоні-2025, а 15 млн тонн, у перспективі максимальний врожай культури сягнути навіть 25 млн тонн.
“Це буде стеля, я заявляю, яку можна в межах контрольованих територіях України виростити. В межах контрольованих Україною територій із нинішніх 20,5 млн тонн (виробництва соняшнику – ІФ-У) реально вийти на понад 23 млн тонн. Якщо все складеться – на 25 млн тонн. Але продовж найближчих років це неможливо”, – пояснив він.
Перший заступник міністра наголосив, що галузь переробки виросла більше, ніж її можна забезпечити сировиною на перспективу до 2030 року.
“З точки зору логіки в державі мав би залишатися ринок продавця, але й питання щодо закупівель сировини на переробку не повинно так (гостро – ІФ-У) стояти”, – резюмував він.
Як повідомлялося, Верховна Рада на засіданні 16 липня підтримала законопроєкт №13134 щодо запровадження 10% експортного мита на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%.
За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує в сезоні-2025 виробництво олійних культур на рівні 20,5 млн тонн, зокрема, ріпаку – 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, врожай соняшнику у південних областях під загрозою через посуху і може бути нижчим за 13 млн тонн.
Урожай зернових у 2025-2026 маркетинговому році в Україні буде на рівні 55-65 млн тонн, експорт зерна – 40-50 млн тонн, а врожай олійних культур також перевищить минулорічний і очікується на рівні 24 млн тонн, прогнозує генеральний директор інформаційно-аналітичного агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.
«Ріпак і соняшник залишаться найбільш маржинальними, тоді як кукурудза покаже стабільне зростання маржі через відновлення попиту», – пояснив він в інтерв’ю, опублікованому на сайті агентства.
Експерт вважає, що 2025 року аграрії робитимуть акцент на розвиток переробки та збільшення експорту продуктів із доданою вартістю (олії, шроту, борошна, кормів), що дасть змогу знизити залежність від логістичних витрат і наростити доходи.
Фокус у торгівлі, на думку Феофілова, зміститься на Північну Африку, Азію і Близький Схід, де попит на зернові та олійні культури зростає, а Україна може відповісти на ці виклики, забезпечивши розширення ринків збуту.
Керівник «УкрАгроКонсалту» висловив упевненість, що поточного року ключовими питаннями для українських аграріїв залишаться підвищення частки продуктів з високою доданою вартістю в експорті, тенденції зростання кредитування фермерських господарств, адаптація до зміни клімату аграрних технологій, зростання цін на ресурси та зростання кількості раптових запитів.
Актуальними будуть також питання безпеки, енергетичної незалежності, підвищення рентабельності фермерів, адаптація до екологічних стандартів, гармонізації українського законодавства до європейського, міжнародного співробітництва, відновлення та вдосконалення логістичних ланцюгів, резюмував Феофілов.
Обсяг виручки від експорту зернових, олійних, шроту та олії в першому кварталі сезону 2024/2025 (липень – жовтень поточного року) становив $6,1 млрд, що на $1,6 млрд, або 35,6% більше, ніж у минулому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) у фейсбуці.
“За 4 місяці Україна отримала значно більше експортної виручки від продажу пшениці, ячменю, ріпаку та сої порівняно з минулим сезоном”, – констатували в галузевій асоціації.
Згідно з наведеною діаграмою, у липні-жовтні 2024 року реалізація на зовнішніх ринках пшениці принесла Україні $1,456 млрд, що в 1,9 раза більше, ніж роком раніше, дохід від експорту ріпаку зріс на 50,6% – до $1,119 млрд, кукурудзи – на 32%, до $849 млн, сої – у 2,1 раза, до $477 млн, ячменю – у 3 рази, до $286 млн.
Водночас виручка від експорту соняшникової олії в липні-жовтні 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилася на 0,7% – до $1,356 млрд, шроту – на 9,2%, до $344 млн.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, при цьому перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одеси. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
