В Україні знизилися закупівельні ціни на соняшник через зупинку експорту олії та шроту внаслідок російського удару по олійноекстракційному заводі (ОЕЗ) в порту “Південний”, повідомила Електронна зернова біржа.
За даними біржі, українські переробники на тлі пошкодження терміналу з перевалки рослинних олій на олійноекстракційному заводі, призупинення морського експорту та через зростання ризиків атак на інші заводи різко знизили закупівельні ціни на соняшник.
“Закупівельні ціни на соняшник вчора (понеділок – ІФ-У) впали на 1000-1300 грн/т – до 27000-27500 грн/т, або $560-570 за тонну (без ПДВ) з доставкою на завод”, – розповіли на біржі.
Наразі переробники мають достатні запаси соняшнику, констатували фахівці, але зупинка морського експорту змусить переорієнтовувати експорт через західний кордон, як було у 2022 році, що збільшить логістичні витрати.
Як повідомлялось, уночі 22 грудня армія РФ атакувала портову та енергетичну інфраструктуру Одеської області, в результаті чого загорілися контейнери з борошном та олією. Унаслідок атаки 23 грудня на портову інфраструктуру Одеси також було пошкоджено судно під прапором Лівану, яке перевозило українську сою.
Складна ситуація у портах Одеси та проблеми з логістикою обмежують активність у секторі олійних культур в Україні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ракетні атаки російської армії на українські порти, пошкодження терміналів, складів та іншої інфраструктури стане причиною скорочення відвантажень у найближчі місяці і може дестабілізувати ситуацію на світовому аграрному ринку”, – пояснили аналітики.
Вони зазначили, що минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів призупинився ріст цін, що було обумовлено як ракетними атаками на порти, так і тиском з боку світового ринку, при тому, що попит на українську сою залишався досить високим, а темпи експорту у першій половині грудня зростали.
Експерти додали, що ціни попиту на ГМ сою в українських портах поки що залишалися на максимальних рівнях з серпня 2024 року – $420-425 за тонну (СРТ-порт).
“Євросоюз остаточно відклав ще на рік впровадження регламенту EUDR, що дозволить компаніям збільшити поставки сої та соєвого шроту у даному напрямку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Вартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ)
“Ціни на продукти харчування напередодні різдвяних свят демонструють різноспрямовані тенденції: завдяки рекордному здешевленню овочів вартість деяких традиційних страв знизилася, проте загальний чек різдвяного столу збільшився через подорожчання фруктів, риби та бакалії”, – пояснили в асоціації.
Аналітики зазначили, що особливістю цьогорічного зимового сезону стала “овочева дефляція”. Завдяки гарному врожаю ціни на овочі “борщового набору” суттєво впали: капуста подешевшала на 73%, морква – на 63%, цибуля – на 58%, картопля – на 54%, а буряк – на 51%. Це дозволило суттєво зекономити на приготуванні страв, як-от вареники з капустою (їх вартість знизилася на 47%), картопля з часником (-40%) та вінегрет (-18%). Навіть пісний борщ цього року обійдеться на 18% дешевше ніж торік.
Водночас основні символи різдвяного столу – кутя та узвар – помітно додали в ціні, констатували в УКАБ. Індекс куті зріс на 37%. Це зумовлено подорожчанням усіх її складових: горіхи підскочили в ціні на 60%, мед – на 40%, а мак та родзинки додали понад 30%. Лідерами за темпами зростання цін стали інгредієнти для узвару: чорнослив подорожчав на 168%, сушені груші – на 140%, яблука – на 110%, що призвело до збільшення ціни напою на 150%.
Рибні страви також подорожчали: вартість оселедця зросла на 24%, а риби (хека) для запікання – на 25%. Додатково на кінцеву вартість страв впливає соняшникова олія, яка є базовим елементом пісного столу і за рік подорожчала на 22%.
Що стосується м’ясних страв (для тих, хто не дотримується посту або вже готується до Нового року), то їх приготування дорожче за минулий рік. Запечене м’ясо зі свинячого ошийка коштуватиме на 7% дорожче (330 грн/кг). Сало випереджає темпи росту цін на м’ясо – за рік продукт додав у ціні 16% й коштує 272 грн/кг. Вартість м’ясного борщу зросла на 27%, сягнувши 196 грн, де понад 60% ціни складають свинячі ребра (119,5 грн за 500 г). Курятина зміцнюється в ціні через зростання вартості кормів, а ціни на свинину стабілізує імпорт.
Сирна нарізка стане однією з найдорожчих позицій на новорічному столі – 700 грн/кг, що на 40% більше ніж торік. Попри загальний тренд зменшення гуртових цін на молочну сировину виробники утримують високі ціни на сир і масло через дорогі енергоресурси. Яйця, які необхідні для олів’є, зросли на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року й сягнули 81,6 грн за десяток, резюмували в УКАБ.
Агрохолдинг “Кернел” у жовтні-грудні 2023 року спрямував додаткові інвестиції на відновлення перевалки рослинних олій у порту “Чорноморськ”, яка довго простоювала і яку придбав у липні 2023 року, що дало змогу в січні 2024 року почати навантаження першого судна із соняшниковою олією.
“Це стало важливою віхою у відродженні підприємства”, – повідомляється в квартальному звіті “Кернел”, оприлюдненому на Варшавській фондовій біржі.
У ньому також зазначається, що в грудні 2023 року “Кернел” завершив придбання за $24,75 млн 100% корпоративних прав у ТОВ “Рені-Ойл” – терміналі в порту “Рені” з перевалки соняшникової олії з одноразовим зберіганням 15 тис. тонн олії. Вказується, що цей актив, розташований на Дунаї, має важливе значення для групи, забезпечуючи можливість експорту соняшникової олії навіть у разі блокади портів Чорного моря.
Згідно зі звітом, у грудні 2023 року “Кернел” придбала балкер вантажопідйомністю 50 тис. тонн зерна, який став третім судном у флоті компанії і значно доповнив транспортно-логістичні можливості групи.
Крім того, у грудні 2023 року “Кернел” запустив п’яту когенераційну теплоелектростанцію на одному зі своїх олійноекстракційних заводів, встановлена потужність якої становить 21 МВт, що сприяє підвищенню стійкості до ризику потенційного відключення електроенергії.
“Відповідно до плану група веде роботи по введенню в експлуатацію нового сучасного заводу з переробки олійних культур, розташованого в Хмельницькій області, який заплановано ввести в експлуатацію навесні 2024 року. На момент публікації цього звіту вже почалися пусконалагоджувальні роботи. Завод потужністю 1 млн тонн насіння соняшнику на рік стане найбільшим в Україні”, – зазначено також у документі.
У ньому уточнюється, що в жовтні-грудні 2023 року на інвестиції з придбання основних засобів пішло $41 млн, включно з купівлею Supramax-балкера.
Як повідомлялося, в серпні минулого року “Кернел” повідомив про купівлю за $19,4 млн складських потужностей для перевалки рослинних олій у порту “Чорноморськ”, а також за $24,75 млн – терміналу з перевалки соняшникової олії в порту “Рені” (обидва – Одеська обл.).
“Одноразове зберігання соняшникової олії в обсязі 105 тис. тонн дасть змогу групі не зупиняти роботу переробних заводів у разі перебоїв у транспортуванні, як це було у 2022-2023 фінансових роках, і згладжувати логістику”, – коментував тоді агрохолдинг ці придбання. “Кернел” додавав, що розширення інфраструктури має “життєво важливе значення” для агрохолдингу напередодні введення в експлуатацію Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу (ОЕЗ) у Хмельницькій області.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
Україна в першій половині 2023-2024 маркетингового року (МР, липень-грудень) встановила рекорд з експорту ріпакової олії – 356 тис. тонн, що в шість разів більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Істотному підвищенню темпів і збільшенню обсягів експорту цієї продукції в поточному сезоні сприяв, насамперед, високий попит на ріпакову олію на світовому ринку на тлі привабливих цін. Труднощі із закупівлею соняшнику в період міжсезоння теж стимулювали українські заводи до збільшення переробки ріпаку”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, основні обсяги відвантаження української ріпакової олії протягом шести місяців 2023-2024 МР припали на країни ЄС, куди було поставлено 54% української ріпакової олії, і Китай – 31%.
Посівна площа і виробництво високоолеїнового соняшнику в Україні в 2022-2023 маркетинговому році (МР) стали мінімальними за останні роки.
Як повідомили в аналітичному агентстві “УкрАгроКонсалт”, у 2023-2024 МР очікується незначне розширення посівної площі, проте показники виробництва залишатимуться вкрай низькими.
“До війни переробка високоолеїнового соняшнику сягала майже 500 тис. тонн, що є непоганим результатом для такого нішевого сегмента. На жаль, через війну Україна втратила і набуті роками результати, і свою частку на світовому ринку високоолеїнової олії”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що високоолеїнова олія залишається експортно-орієнтованим товаром і майже вся експортується.
Ключовими проблемними питаннями залишаються війна, нестабільність у роботі “зернового коридору” і заборона на імпорт сільськогосподарських товарів з України до країн Східної Європи, що позначиться на ринку високоолеїнового соняшнику, підкреслили експерти.
Однак головним фактором, що обмежує розширення площ під високоолеїновим соняшником в Україні, на думку аналітиків, є нестабільна маржа для агровиробників.
“Іноді низька премія або взагалі її відсутність тягне за собою в більшості випадків продаж високоолеїнового насіння за ціною звичайної сировини, що не завжди покриває собівартість продукції. Це призводить до відмови агровиробників вирощувати цей вид соняшнику або до зменшення площ”, – підкреслили в “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики нагадали, що до війни переробники заохочували аграріїв вирощувати високоолеїновий соняшник: пропонували укладати форвардні угоди, надавали насіння для вирощування з подальшим викупом сировини з урахуванням премії.
“Починаючи з 2023-2024 МР в Україні спостерігатиметься поступове відновлення переробки високоолеїнового соняшнику та переробка його в олію, проте до досягнення довоєнних показників дуже далеко”, – резюмували в “УкрАгроКонсалт”.
