Президент України Володимир Зеленський обговорив з еміром Катару Тамімом бін Хамадом Аль Тані подальші спільні кроки в ООН та інших міжнародних майданчиках.
«Провів розмову з еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані. Подякував за рішучу підтримку суверенітету та територіальній цілісності України. Обговорили подальші спільні кроки в ООН та інших міжнародних майданчиках», – написав Зеленський у Twitter.
Кількість міжнародних подорожей з січня до липня 2022 року зросла до 474 млн, це майже втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Всесвітня туристична організація ООН (UNWTO).
«Кількість міжнародних подорожей майже потроїлася з січня по липень 2022 року (плюс 172%) порівняно з тим же періодом 2021 року і становила 474 млн. Це означає, що галузь відновилася на 57% від допандемійного рівня. Стійкому відновленню міжнародного туризму сприяє незадоволений попит на поїздки, а також скасування чи ослаблення антиковидних обмежень», – пояснили в організації.
Як зазначили в UNWTO, станом на середину вересня у 86 країнах світу перестали діяти антиковидні обмеження.
За даними організації, у червні та липні 2022 року було здійснено 207 млн міжнародних подорожей, це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. На ці ж місяці припадає 44% від загальної кількості всіх прибутків за сім місяців. Більшість поїздок було здійснено Європою – 309 млн.
Як повідомляє UNWTO, міжнародний туризм у Європі та на Близькому Сході відновлюється найшвидшими темпами. З січня по липень 2022 року кількість поїздок досягла 74% та 76% від рівня 2019 року відповідно.
«За сім місяців кількість міжнародних поїздок Європою зросла на 190% порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Це пов’язано з високим попитом на внутрішньорегіональні поїздки, а також зростання кількості туристів зі США. На Близькому Сході в січні-липні 2022 року кількість міжнародних прибутків зросла майже вчетверо: у липні кількість подорожей перевищила на 3% допандемійний рівень, насамперед за рахунок паломництва до Саудівської Аравії», – зазначили в організації.
Що стосується Північної та Південної Америки, то там міжнародний туризм відновився до 65% та 60% від рівня 2019 року та зріс на 103% та 171% відповідно порівняно з січнем-липнем минулого року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні кількість міжнародних подорожей, як і раніше, значно нижча (на 86%) порівняно з 2019 роком. Проте, порівняно з 2021 роком, кількість поїздок зросла на 165%.
За даними UNWTO, деякі субрегіони змогли відновити міжнародні поїздки на 70-85% від допандемійного рівня. Так, Південне Середземномор’я, Європа відстають на 15% від допандемійного 2019 року, Карибський басейн – на 18%, Центральна Америка – на 20%, Західна та Північна Європа – на 26% та 27% відповідно.
Кабінет міністрів України погодив підписання договору між урядом країни та Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) про створення на території країни проектного офісу для надання їй технічної та гуманітарної допомоги в умовах російської військової агресії.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України у вівторок, Кабмін 27 вересня уповноважив першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлію Свириденко підписати цю угоду.
“Україна давно і плідно співпрацює з ФАО – організацією, місією якої є боротьба з голодом по всьому світу. Наша держава була і залишається житницею Європи та світу, проте через війну, розв’язану росією, допомога потрібна вже нам. ФАО надає її, Зокрема, реалізуючи спільно з урядами країн-партнерів програми підтримки українських аграріїв”, – цитує міністерство Свириденка у повідомленні.
Уточнюється, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну ФАО оновила план швидкого реагування для допомоги українським малим та середнім фермерам та агровиробникам. Станом на середину серпня організація надала екстрену допомогу у вигляді насіннєвого матеріалу та коштів для 80 тис. осіб у 13 областях України.
Крім того, ФАО та уряд України за фінансової підтримки Японії та Канади реалізує проекти щодо відновлення елеваторних потужностей у воюючій країні, які передбачають постачання українським аграріям з 10 регіонів обладнання для навантаження та розвантаження зерна, модульних контейнерів для зберігання тощо.
За даними Мінекономіки, реалізація плану швидкого реагування та стратегії щодо нарощування елеваторних потужностей в Україні обійдеться ФАО та його партнерам сумарно $180,4 млн.
“Прийняття Угоди та створення в Україні офісу FAO дозволить підняти співпрацю на більш високий рівень… Очікуємо на тіснішу координацію у питаннях зернового експорту. Україна й надалі допомагатиме країнам, де гостро стоїть питання продовольства. У перспективі співпраця сприятиме зростанню українського експорту та досягненню нашої цілі – створення експортоорієнтованої економіки з високою доданою вартістю”, – підсумувала Свириденко у повідомленні Мінекономіки.
ФАО – установа ООН, що спеціалізується на забезпечення продовольчої безпеки у світі, підвищення рівня харчування та стандартів життя у його країнах-членах. В організації складається 194 країни, Україна приєдналася до неї у 2003 році.
Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого, коли Росія розпочала війну проти України, до 14 серпня становили 13212 цивільних (тижнем раніше – 12867), зокрема 5514 загиблих (5401), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини ( УВКПЛ ООН) у понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, зокрема обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари”, – наголошується у документі стосовно даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна та Сєверодонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2125 чоловіків, 1451 жінка, 170 хлопчиків і 147 дівчаток, тоді як стать 39 дітей та 1582 дорослих поки не вдалося встановити.
Серед 7698 поранених – 231 хлопчик і 164 дівчинки, а також 200 дітей, стать яких поки не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 31 липня загинула одна дитина і ще 15 були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім лише у робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, також наведено дані щодо місяців.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – щонайменше 3169 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 675, у травні – до 458, у червні – до 368 та у липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 до 28 лютого загинуло 340 осіб, а за два тижні серпня – 144, зазначає ООН.
Водночас кількість поранених у липні – 1099 – виявилася вищою за показники червня й травня – відповідно 1029 та 1013, проте нижче квітня та березня – відповідно 1254 та 2400.
Згідно зі зведенням, за перші два тижні серпня від зброї вибухової дії з великою зоною ураження померло 142 особи та ще 410 було поранено, тоді як від мін та вибухонебезпечних залишків війни загинуло двоє та було поранено 31 людину (6% від загальних втрат).
У зведенні традиційно йдеться, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 8 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало кілька випадків за попередні дні.