МЗС України подякувало державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого і сталого миру в Україні”, яка була ухвалена напередодні ввечері.
“Генеральна Асамблея висловила рішучу підтримку важливості відновлення всеосяжного, справедливого і стійкого миру в Україні на принципах, закладених у Статуті ООН. Ми вітаємо, що бачення шляху досягнення миру в Україні, запропоноване президентом України Володимиром Зеленським в українській Формулі миру, знайшло чітке відображення в ухваленій сьогодні резолюції”, – йдеться в коментарі, оприлюдненому в четвер увечері.
У МЗС зазначили, що Генасамблея підтвердила свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, і визначила подальші кроки, спрямовані на припинення агресії Росії, відновлення миру й територіальну цілісність України та глобальну.
“Резолюція поновлює заклик Росії невідкладно вивести всі війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів і припинити бойові дії”, – наголосили у відомстві.
Також ідеться, що важливим підсумком стало те, що ООН визнала необхідність гарантування відповідальності за злочини відповідно до норм міжнародного права, скоєні на території України.
“Ми дякуємо державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції, яка стане важливим кроком на шляху до подальшого втілення Формули миру президента Володимира Зеленського задля відновлення миру та територіальної цілісності й суверенітету України”, – заявили в МЗС.
Як повідомлялося, у четвер, 23 лютого, в рамках оновленої 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії РФ проти України 141 держава проголосувала “ЗА” ініційовану Україною резолюцію “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні”.
Українська агропромислова група “Кернел” отримала нагороду від Глобального договору ООН в Україні за участь у створенні відеокурсу “Антикорупція”, що роз’яснює принципи прозорого ведення бізнесу та антикорупційні практики для малого і середнього бізнесу.
Як повідомляється на Facebook-сторінці холдингу, він долучився до кола організацій, які працювали над розробкою програми “Антикорупція” глобального договору ООН в Україні.
Уточнюється, що відеокурс складається з п’яти навчальних модулів тривалістю 5-8 хвилин кожен, які розкривають принципи прозорого ведення бізнесу та антикорупційні практики в Україні. Переглянути освітній серіал можна на порталі “Дія.бізнес” і платформі “Дія.Цифрова освіта”.
Курс покликаний поглибити знання підприємців щодо антикорупційних процесів для збереження здорової економіки країни.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй у понеділок ухвалила резолюцію про необхідність притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права під час вторгнення в Україну, а також створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російськими агресорами.
Ухвалення документа підтримали 94 країни, 73 – утрималися, ще 14 виступили проти.
Серед держав, які голосували проти резолюції, зокрема, РФ, Білорусь, Сирія, Іран, Зімбабве, Куба, Китай, Еритрея, Малі, Центральноафриканська Республіка.
У резолюції зазначено, що РФ “має бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту ООН, а також будь-якими порушеннями міжнародного гуманітарного права і прав людини”.
Крім того, держави, які підтримали резолюцію, вважають, що Росія має нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням збитків, отриманих унаслідок здійснення вищевказаних дій.
Вони також визнають необхідність створення міжнародного механізму для відшкодування збитків, завданих Україні Росією, а також рекомендують створити міжнародний реєстр отриманих усіма зацікавленими фізичними та юридичними особами, а також державою Україна, збитків для реєстрації їхніх доказів.
RF, ЗБИТКИ, КОМПЕНСАЦІЯ, ООН, РЕЗОЛЮЦИЯ
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого, коли Росія почала війну проти України, до 13 листопада становили 16631 цивільного (тижнем раніше – 16462), зокрема 6557 загиблих (6490), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, зокрема обстріл із важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари”, – зазначається в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2559 чоловіків, 1752 жінки, 204 хлопчики і 170 дівчаток, тоді як стать 34 дітей і 1838 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 10074 поранених – 297 хлопчиків і 208 дівчаток, а також 245 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 6 листопада жовтня, загинуло п’ятеро дітей і ще п’ятеро були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3326 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 702, у травні – до 473, у червні – до 374 і в липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 до 28 лютого загинуло 355 осіб, за серпень – 305, за вересень – 312, за жовтень – 284, за перші 14 днів листопада – 66, вказує ООН.
Кількість поранених у вересні – 926 – виявилася вищою за показник жовтня – 783 і серпня – 895 і трохи нижчою за показники попередніх місяців: липень – 1100, червень – 1030, травень – 1016, тоді як у квітні та березні було поранено відповідно 1254 і 2410 осіб.
Згідно зі зведенням, у листопаді від зброї вибухової дії з великою зоною ураження померла 61 людина та ще 173 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни загинуло 5 і було поранено 25 осіб (11% загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у листопаді припав 81% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити лише на випадки після 6 листопада, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд прибула з візитом в Україну, повідомив директор з комунікацій та прес-секретар представництва США при ООН Нейт Еванс.
«Постпред США при ООН знаходиться у Києві для дня зустрічей, щоб підтвердити непохитну підтримку США України, коли вона захищає свою свободу та суверенітет в умовах жорстокого та неспровокованого вторгнення Росії», – написав Еванс у Twitter у вівторок.
Як повідомило посольство США в Україні, перебуваючи в Києві, Томас-Грінфілд зустрінеться з лідерами українського уряду, щоб обговорити непохитну відданість США суверенітету та незалежності України. Вона спостерігатиме за зусиллями щодо документування та збереження свідчень звірств, здійснених російськими військами, і почує розповіді тих, хто вижив із перших рук.
Посол Томас-Грінфілд також обговорить глобальну кризу продовольчої безпеки, посилену вторгненням Росії, і наголосить на гострій необхідності продовження Чорноморської зернової ініціативи на наступний рік. Вона також зустрінеться з гуманітарними організаціями, які працюють над забезпеченням потреб у підготовці до зими вразливих груп населення, які постраждали від атак Росії на енергетичну та іншу цивільну інфраструктуру.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Резолюція закликає країни не визнавати претензії Росії на чотири області України, на які претендувала Росія після так званих референдумів, проведених наприкінці минулого місяця, і вимагає, щоб Москва змінила курс із «спроби незаконної анексії», йдеться у прес-релізі, розміщеному на сайті. ООН.
У резолюції, яка «захищає принципи» Статуту ООН, зазначається, що Донецька, Херсонська, Луганська та Запорізька області тимчасово окуповані Росією внаслідок агресії, порушення територіальної цілісності, суверенітету та політичної незалежності України.
Генеральна Асамблея автоматично винесла резолюцію на обговорення, викликане застосуванням Росією права вето у Раді Безпеки у зв’язку зі спробою її анексії.
Резолюція, прийнята Асамблеєю, закликає всі держави, ООН та міжнародні організації не визнавати жодних претензій Росії на анексію та вимагає негайного скасування її заяви про анексію. У резолюції вітаються і «виражається рішуча підтримка» безперервних зусиль Генерального секретаря та держав-членів щодо деескалації нинішньої ситуації у пошуках світу за допомогою діалогу, переговорів та посередництва.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
