Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 10 вересня 2023 року становили 27 149 осіб (станом на 27 серпня – 26 717), зокрема 9 614 загиблих (9 511), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4 461 чоловік, 2 672 жінки, 289 хлопчиків і 236 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 927 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 17 535 поранених 516 хлопчиків і 378 дівчинка, а також 286 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 27 серпня загинуло п’ятеро дітей і ще 14 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року – за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, за 10 днів вересня ООН зафіксувала смерті 55 цивільних. У серпні кількість нових смертей у звітах знизилася до 147 зі 161 у липні, 186 – у червні, 174 – у травні, 182 – у квітні, 181 – у березні, 144 – у лютому.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – щонайменше 4 168 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 823, у травні – до 550, у червні – до 429 і в липні – до 386. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 375 осіб, у серпні минулого року – 340, у вересні – 408, у жовтні – 310, у листопаді – 188, у грудні – 206 і в січні цього року – 201.
Кількість поранених за 10 днів вересня становила 237 порівняно з 565 у серпні, 688 – у липні, 679 – у червні, 685 – у травні, 492 – у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 538 – у січні цього року, 617 – у грудні та 541 – у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 983 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 921. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1 131, червень – 1 109, травень – 1 139, квітень – 1 896, березень – 3 001. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.
УВКПЛ ООН уточнює, що від початку вересня від зброї вибухової дії було зафіксовано загибель 54 осіб і ще 170 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни помер один і було поранено 16 осіб (6%).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, за перші 10 днів вересня припало 79% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 27 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Джерело: https://www.ohchr.org/en/news/2023/09/ukraine-civilian-casualty-update-11-september-2023
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав людей перевіряти факти, перш ніж ділитися контентом в інтернеті, щоб таким чином запобігти поширенню фейків.
“Ми всі маємо відігравати певну роль у припиненні поширення шкідливої неправдивої та дезінформації. Зупиніться і перевірте факти, перш ніж ділитися вмістом в Інтернеті”, – написав він у мікроблозі Твіттер.
Він також додав низку запитань, про які слід замислитися перед розповсюдженням контенту в інтернеті, а саме: “Хто є автором вмісту?”, “Що є джерелом інформації?”, “Звідки взялася ця інформація?”, “Чому Ви її розповсюджуєте?” і “Де вона була опублікована?”.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснить робочий візит до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку 17-18 липня, повідомляє прес-служба МЗС.
Згідно з повідомленням, опублікованим на сайті, 17 липня Кулеба візьме участь у міністерському засіданні Ради Безпеки ООН щодо збройної агресії Росії проти України, а також у заході високого рівня, приуроченому до 25-ї річниці Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
18 липня глава МЗС виступить на дебатах Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України.
Крім цього, Кулеба проведе низку двосторонніх переговорів з іноземними колегами, керівництвом Програми розвитку ООН, а також із групою постійних представників африканських держав при ООН.
У 2022 році близько 735 млн осіб у світі зіткнулися з проблемою голоду, і це на 122 млн більше за показники 2019 року, повідомляють у доповіді ООН.
“Згідно з підрахунками, 691 млн – 783 млн осіб у світі зіткнулися з голодом у 2022. За умови прийняття середнього показника – 735 млн – стає зрозумілим, що 2022 року від голоду страждало на 122 млн осіб більше, ніж 2019 року”, – ідеться в доповіді “Стан продовольчої безпеки та харчування у світі – 2023”.
Крім того, у 2022 році кількість людей, які відчувають гостру нестачу продовольства, становила близько 900 млн – на 180 млн більше, ніж у 2019 році.
Водночас у 2022 році сповільнилося відновлення економіки після пандемії коронавірусу COVID-19, і спостерігалося зростання цін на продовольство та енергоресурси, що зі свого боку підриває доходи тих груп населення, яким голод загрожує найбільшою мірою.
Водночас у деяких регіонах світу досягли успіхів у боротьбі з голодом, наприклад, в Азії та Латинській Америці. Однак у Західній Азії, країнах Карибського басейну і в Африці масштаби голоду з 2021 по 2022 рік, як і раніше, зростали. Кількість людей, які страждають від голоду в Африці, збільшилася на 11 млн із 2021 року і більш ніж на 57 млн осіб – від початку пандемії.
Згідно з прогнозами, у 2030 році майже 600 млн осіб хронічно недоїдатимуть. Зазначається, що це приблизно на 119 млн більше, ніж за сценарію, якби не було пандемії та розв’язаної Росією повномасштабної війни проти України. Найбільш значне зростання масштабів голоду очікується теж в Африці.
Угода про безпечний експорт українського зерна з чорноморських портів не відновилася в повному обсязі, після того, як РФ заявила про її продовження, заявили в Організації Об’єднаних Націй у п’ятницю, 26 травня, передає Reuters.
“Угода, що дозволяє безпечний експорт зерна і добрив з українських чорноморських портів, ще не відновила свою роботу в повному обсязі, заявила в п’ятницю в Організації Об’єднаних Націй, після того, як минулого тижня Росія ухвалила рішення про її продовження”, – йдеться в повідомленні.
Пакт під назвою “Чорноморська зернова ініціатива”, укладений за посередництва ООН і Туреччини в липні минулого року з Росією та Україною з метою пом’якшення глобальної продовольчої кризи, яка загострилася в результаті Московського вторгнення в Україну, охоплює три порти, але з 29 квітня жодному судну не було дозволено заходити до порту “Південний”, повідомили в ООН.
ООН і Туреччина “тісно співпрацюють з іншими сторонами з метою відновлення повноцінної роботи … та усунення всіх перешкод, які заважають операціям і обмежують сферу дії Ініціативи”, – йдеться в заяві ООН.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 21 травня 2023 року становили 24 012 осіб (тижнем раніше – 23 821), зокрема 8895 загиблих (8836), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4040 чоловіків, 2403 жінки, 275 хлопчиків і 218 дівчаток, тоді як стать 30 дітей і 1929 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 15 117 поранених 445 хлопчиків і 314 дівчаток, а також 276 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 14 травня загинуло двоє дітей і ще семеро були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих від початку травня становила 133 порівняно зі 180 у квітні, 181 – у березні, 142 – у лютому, 199 – у січні, 206 – у грудні та 187 – у листопаді.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – мінімум 4118 загиблих. У квітні-2022, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 804, у травні – до 535, у червні – до 428 і в липні – до 381. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 362 людини, у серпні – 336, у вересні – 398 і в жовтні – 305.
Кількість поранених за 21 день травня становила 466 порівняно з 494 у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 539 – у січні, 617 – у грудні і 541 – у листопаді. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 981 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1129, червень – 1105, травень – 1138, квітень – 1891, березень – 2990. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 465 осіб.
Згідно зі зведенням, за перші три тижні травня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 122 особи та ще 431 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померло 11 і було поранено 35 осіб (8% загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у травні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 14 травня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
