Генеральний секретар ЦК КПВ та Президент В’єтнаму То Лам, перебуваючи у США з робочим візитом взяв активну участь у заходах високого рівня у межах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, загальні дебати якої розпочалися 22 вересня 2026 року.
Це його другий візит високого рівня до США та ООН після оновлення владної вертикалі у В’єтнамі, що відбулося за підсумками 14-го Національного з’їзду партії та виборів до Національних зборів на період 2026–2031 років.
На полях Генеральної Асамблеї ООН То Лам провів низку двосторонніх зустрічей із лідерами інших держав, зокрема з Прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албанізом, Прем’єр-міністром Таїланду Анутіном Чарнвіракулом, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Фіджі Рату
Найкамою Лалабалаву, Президентом Тимор-Лешті Жозе Рамушем-Ортою, Президентом Швейцарії Гі Пармеленом, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Президентом Гани Джоном Махамою, Прем’єр-міністром Бутану Церінгом Тобгаєм, Президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом, а також із представниками Танзанії та Святого Престолу.
Лідер В’єтнаму також зустрівся з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем та Головою 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Халілуром Рахманом.
Цей візит став історичною віхою для в’єтнамської дипломатії.
З моменту приєднання до ООН у 1977 році В’єтнам пройшов трансформацію від країни, що потребувала міжнародної допомоги для відбудови після війни до активного учасника багатосторонньої дипломатії, який дедалі активніше долучається до вирішення глобальних питань.
Країна двічі обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН (у 2008–2009 та 2020–2021 роках), а зараз є членом Ради ООН з прав людини (2026–2028).
Знаковим для 2026 року стало перше в історії головування В’єтнаму на Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та на 36-му засіданні країн — учасниць Конвенції ООН з морського права.
Ханой підтвердив статус надійного партнера, який робить вагомий внесок у миротворчі процеси та регіональну інтеграцію, зокрема через активну участь в АСЕАН та підготовку до головування в АТЕС у 2027 році.
За позицією В’єтнаму, центральне місце у міжнародній системі має зберігати ООН, а міжнародні проблеми повинні вирішуватися шляхом діалогу, співробітництва та на основі міжнародного права. Саме підтримка багатосторонності, поряд із прагненням активніше долучатися до вирішення глобальних питань, є одним із ключових послань нинішньої участі То Лама в Генеральній Асамблеї.
В’єтнам прагне розвивати міжнародну співпрацю та хоче мати вагоміший голос у розв’язанні світових проблем.
Під час виступу на загальних дебатах 22 вересня То Лам озвучив чітку позицію держави щодо управління глобальними змінами та зміцнення міжнародного порядку.
Головним пріоритетом лідер В’єтнаму назвав зміцнення довіри між державами на основі безумовної поваги до Статуту ООН та міжнародного права.
Він підкреслив необхідність відмови від політики сили та закликав до вирішення будь-яких суперечок виключно мирним шляхом через діалог.
Президент зазначив, що хоча зміни у світовому порядку є об’єктивним історичним процесом, конфлікти та протистояння не є неминучими, водночас головне завдання лідерів — спрямувати конкуренцію так, щоб вона не переросла у відкриту війну.
То Лам також підтримав зусилля з модернізації структури ООН (зокрема Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки та Секретаріату). Він наголосив, що оновлена система має краще враховувати інтереси країн, що розвиваються та надавати їм реальний голос у формуванні міжнародних правил.
В’єтнамський лідер висловив чітку підтримку принципу мирного врегулювання суперечок, зокрема у Східному (Південнокитайському) морі на основі конвенції UNCLOS 1982, а також висловив підтримку принципу “двох держав” для врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту та закликав США скасувати санкції проти Куби.

У виступі глави держави В’єтнаму також було зроблено акцент на справедливому доступі до досягнень науки, штучного інтелекту та цифрових технологій. За його словами, монополія на дані та цифрову інфраструктуру може створити новий технологічний розрив між заможними та бідними націями, тому технологічний прогрес має обов’язково супроводжуватися культурою безпеки та цифрової етики.
Він закликав створити інклюзивні та прозорі принципи управління технологіями, щоб вони зменшували прірву між країнами, а не створювали нові конфлікти
То Лам підкреслив, що будь-які стратегії майбутнього повинні ставити людину в центр розвитку. В’єтнам висловив готовність активно ділитися власним успішним досвідом у сфері подолання бідності, сталого розвитку сільського господарства та адаптації до змін клімату.
Окремий акцент поїздки — відносини зі Сполученими Штатами. Після нормалізації дипломатичних відносин у 1995 році дві країни пройшли шлях від колишніх супротивників до Всеосяжного стратегічного партнерства, встановленого у вересні 2023 року. Співпраця сьогодні охоплює політичний діалог, торгівлю та інвестиції, науку і технології, освіту, оборону і безпеку, енергетику, а також подолання наслідків війни та гуманітарні питання.
Під час зустрічей у Нью-Йорку То Лам підтвердив, що В’єтнам розглядає США як одного з партнерів, що мають стратегічне значення, та прагне зробити Всеосяжне стратегічне партнерство більш стабільним, змістовним і практичним. Нинішні контакти, зокрема з представниками Конгресу, торговельно-економічного блоку та американського бізнесу, демонструють прагнення сторін наповнити цей формат конкретними проектами у сфері торгівлі, інвестицій, технологій та інфраструктури.
Таким чином, участь То Лама в 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН яскраво демонструє поєднання багатостороннього та двостороннього векторів в’єтнамської дипломатії.
З одного боку, країна прагне активного залучення до вирішення глобальних питань на майданчику ООН, з іншого — орієнтується на поглиблення практичної взаємодії зі стратегічними партнерами, насамперед зі Сполученими Штатами.
Китайська Ініціатива з глобального управління матиме значний економічний вплив, вважає посол КНР в Україні Ма Шенкунь.
«Вона створює нові можливості для розвитку торгівлі, інвестицій і технологічного обміну, а також може допомогти відновленню світової економіки після кризових явищ», – зазначив дипломат в блозі.
Він зазначив, що китайський підхід передбачає «відкритість, інклюзивність і взаємовигідне співробітництво».
Ма Шенкунь працює надзвичайним і повноважним послом КНР в Україні з 2023 року.
Кар’єрний дипломат, раніше обіймав керівні посади у Міністерстві закордонних справ Китаю, працював у представництвах КНР у країнах Європи та брав участь у багатосторонніх переговорах у сфері економічного та безпекового співробітництва.
Джерело: авторська колонка Надзвичайного і Повноважного Посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня на сайті інформаційнго агентства “Інтерфакс-Україна”.
ІНІЦІАТИВА З ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ, КИТАЙ, КНР, МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ООН