Вартість страхування для суден, що проходять через Ормузьку протоку, підскочила в 12 разів, незважаючи на обіцянку президента США Дональда Трампа забезпечити безперешкодне постачання енергоресурсів з близькосхідного регіону, пише Financial Times з посиланням на брокерів.
За словами співрозмовників видання, тариф на страхування суден, що працюють в зонах підвищеного ризику, до яких відноситься не тільки сама протока, але і прилеглі до неї води, тепер становить 3% від вартості судна, тоді як до початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану він був на рівні 0,25%.
Глава Білого дому раніше написав у Truth Social, що розпорядився, щоб Корпорація США з фінансування світового розвитку (DFC) почала надавати на вигідних умовах страховку і гарантії «для всіх торгових морських перевезень через Перську затоку, особливо – що стосуються енергоресурсів».
Страховики намагаються розібратися, як це буде працювати і чи допоможе знизити ціни. Кілька брокерів зізналися FT, що були захоплені зненацька заявою Трампа.
«Ми не чули абсолютно нічого, крім цієї заяви в Truth Social», – сказав Девід Сміт з брокерської компанії McGill, додавши, що страховики не знають, наскільки широко буде поширюватися заявлена підтримка, незважаючи на обіцянку страхувати «всю» торгівлю, що проходить через Перську затоку.
Інші експерти задаються питанням про те, наскільки ефективною може бути допомога з боку DFC, основна роль якої полягає в сприянні приватним інвестиціям в бідні країни, тоді як для судновласників, що працюють в Перській затоці, головну проблему представляє загроза нападу.
«У нас вже є страховка», – зазначив засновник Contango Research Ед Фінлі-Річардсон. Можливо, заява про DFC допомогла стримати зростання цін на нафту, але навряд чи вона щось змінить для нас, додав він.
З неділі в Ормузькій протоці та прилеглих водах було атаковано щонайменше сім танкерів. Деякі судна повідомляли про отримання радіопопереджень з вимогами не наближатися до протоки.
Трамп заявив у Truth Social, що за необхідності ВМС США супроводжуватимуть танкери через Ормузьку протоку.
Парламент Ірану обговорює можливість блокування Ормузької протоки — ключового морського шляху, через який проходить близько 20 % світового експорту нафти і газу. Хоча остаточне рішення має ухвалити Рада національної безпеки, заяви іранської влади вже посилюють тиск на глобальний енергетичний ринок .
Як повідомляє іранське агентство IRINN, член парламентського комітету з безпеки генерал Есмаїл Косарі заявив, що «блокування Ормузької протоки перебуває на серйозному розгляді».
Наслідки можливого блокування
1. Різке зростання цін на нафту
Ормузька протока забезпечує прохід приблизно 20% світового морського нафто- і газопотоку. У разі блокування можливий сплеск цін: експерти з Financial Times і Rabobank прогнозують зростання до $100–150 за барель.
2. Інфляція та економічна турбулентність
Великобританія попередила, що ціни на енергоносії та інфляція можуть різко зрости — «гірше, ніж наслідки COVID і санкцій проти Росії взятих разом».
3. Геополітична напруженість і відповідь НАТО / США
Блокування призведе до посилення військової присутності країн НАТО в регіоні. Аналітики вважають, що США і Саудівська Аравія застосують енергійні заходи, а військові дії посилять ризик регіонального конфлікту.
4. Економічні втрати Ірану
Незважаючи на стратегічне значення, обмеження вдарять і по самій ІРІ: нафта експортується переважно морським шляхом. Втрати експорту, зниження доходів і ризики санкцій можуть завдати удару по іранській економіці.
Аналіз: блокувати чи ні?
Можливість блокування підтверджена, але залишається «максимальним сценарієм».
Військові заходи: Іран має можливості розмістити морські міни, використовувати безпілотники і малий корабельний флот, але такі дії загрожують провалами в логістиці і ризиками відповідних заходів.
Правові аспекти: Ормузька протока вважається «міжнародною» згідно з Конвенцією ООН з морського права — формальна заборона можлива, але ускладнена юридично.
Парламент Ірану розглядає екстремальний сценарій — блокування Ормузької протоки — як відповідь на тиск США та Ізраїлю. Це може спричинити значний стрибок світових цін на нафту, інфляцію та економічні потрясіння. Однак такий захід несе величезний ризик і для Ірану. На даний момент це психологічний і стратегічний інструмент, але без дії Ради національної безпеки — не більше, ніж поки що загроза і елемент торгу.
