Державний Ощадбанк (Київ) за січень-червень 2024 року одержав 8,81 млрд грн чистого прибутку, що на 29%, або майже 2 млрд грн перевершує результат за аналогічний період минулого року, повідомила фінустанова у вівторок.
«Така динаміка свідчить про ефективність реалізації військової стратегії Ощаду», – прокоментували результати в держбанку.
Уточнюється, що за січень-червень банк отримав 2,7 млрд грн чистого прибутку від переоцінки фінансових інструментів у портфелі цінних паперів, а в червні чистий прибуток Ощаду становив 74 млн грн.
Чистий процентний дохід банку за півріччя збільшився майже на 26% – до 10,96 млрд грн, а чистий непроцентний підвищився на близько 13% – до 4,09 млрд грн.
«Такого результату досягнуто, зокрема, завдяки нарощуванню кредитування бізнесу та домогосподарств: відповідні кредитні портфелі протягом перших шести місяців року збільшилися як у представників великих корпорацій, так і в представників мікро-, малого середнього бізнесу та фізичних осіб», – пояснює Ощадбанк.
Згідно з релізом, операційний прибуток фінустанови за перше півріччя 2024 року перевищив 7 млрд грн, що на чверть краще за результат за аналогічний період минулого року.
Зазначається, що Ощад має у своєму розпорядженні достатній запас ліквідності та капіталу. Зокрема, показник адекватності регулятивного капіталу банку (НРК) станом на 1 липня 2024 року становив 14,35% при встановленому нормативі НБУ 10%.
«Ми задоволені досягнутими результатами, спричиненими стабільною роботою Ощадбанку та успішною адаптацією до умов воєнного часу. Одне з наших головних завдань зараз – зробити так, щоб ці результати ще більше заробили на користь реального сектору економіки для забезпечення стабільного відновлення та подальшого розвитку країни», – зазначив голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
За його словами, банк наразі приділяє особливу увагу забезпеченню клієнтів доступними фінансовими ресурсами для відновлення енергоінфраструктури та зміцненню енергонезалежності бізнесу і громадян.
Згідно з даними НБУ, чистий прибуток банку за минулий рік становив 6,84 млрд грн. Станом на 1 червня 2024 року Ощад посідав друге місце за загальними активами (415,82 млрд грн) серед 63 діючих банків.
АТ “Ощадбанк” 17 червня відкрило пропозиції учасників тендера на добровільне медичне страхування співробітників із бюджетом 114,8 млн грн, повідомляється в системі електронних закупівель “Прозорро”.
Згідно з повідомленням, цінова пропозиція єдиного учасника тендера СК “ВУСО” склала 114,2 млн грн.
Як повідомлялося, компанія була переможцем аналогічного тендера роком раніше.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Національний банк України (НБУ) застосував захід впливу у вигляді штрафу до державного Ощадбанку в розмірі 33,76 млн грн, до банку «Південний» – 11,05 млн грн і А-Банку – 10,05 млн грн, повідомляється на сайті регулятора.
Згідно з ним, Ощад був оштрафований за неналежну організацію первинного фінмоніторингу в частині зобов’язання розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (ПДВ/ФТ) і відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Зазначається, що серед інших причин накладення штрафу на фінустанову – неналежне виконання банком зобов’язання щодо імплементації системи автоматизації, застосування ризик-орієнтованого підходу, а також перевірки нових та існуючих клієнтів.
Банк «Південний» оштрафовано за неналежне виконання посилених заходів перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим, несвоєчасне подання документів на запити НБУ щодо виконання вимог законодавства ПДВ/ФТ, а також за невиявлення всіх критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, притаманних діловим відносинам з клієнтами.
А-Банк отримав штраф у зв’язку з неналежною перевіркою РЕРів, нових та існуючих клієнтів, а також неналежним застосуванням ризик-орієнтованого підходу.
Крім того, центробанк оштрафував ТОВ «Даймонд Пей» (ТМ DPAY, Дніпро) Вікторії Голубєвої з оборотом 2,6 млрд грн 2023 року на 13,06 млн грн за низку порушень у частині первинного фінмоніторингу. Згідно з інформацією на сайті компанії, це сервіс для організації приймання платежів і здійснення переказів в інтернеті, а серед основних послуг зазначено оплату на гральних сайтах, зокрема, Favbet.
Державні ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк від початку повномасштабного вторгнення РФ придбали найбільшу кількість облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і стали лідерами ринку за портфелем держоблігацій з 316 млрд грн, 154,2 млрд грн і 130,5 млрд грн відповідно.
“Переважно клієнти ПриватБанку інвестують у гривневі ОВДП (64,5%) та облігації в доларах США (33,7%). При цьому 80% клієнтів під час погашення ОВДП реінвестує кошти в цінні папери Міністерства фінансів”, – ідеться в повідомленні пресслужби фінустанови.
ПриватБанк зазначив, що кожна третя гривня з 1 трлн, залучених в ОВДП з початку повномасштабного вторгнення РФ, була інвестована банком або його клієнтами.
Своєю чергою, в Ощадбанку уточнили, що із загального портфеля ОВДП 154,23 млрд грн в еквіваленті, 26,6 млрд грн – придбали від початку 2024 року, 65,29 млрд грн – у 2023 році та 62,34 млрд грн – у 2022 році.
Слідом за трійкою лідерів іде державний Укргазбанк, який придбав на первинному ринку ОВДП в еквіваленті 89,3 млрд грн.
Серед першої десятки банків країни за обсягом активів дані про вкладення в ОВДП також опублікували ПУМБ і Сенс Банк.
Так, згідно з інформацією на сайті ПУМБа, сума вкладень понад 2 тис. клієнтів банку (як фізосіб, так і юросіб) у держоблігації з початку повномасштабного вторгнення сягнула 1,6 млрд у нацвалюті, тоді як валютні портфелі становили понад $50,5 млн і EUR10,5 млн відповідно.
Пресслужба Сенс Банку вказує, що на сьогоднішній день в активах фінустанови портфель ОВДП фізосіб-інвесторів становить понад 8,1 млрд гривень, що “відповідає близько 13% від загального портфеля ОВДП у власності фізичних осіб-інвесторів у країні”.
“(…) клієнти нашого банку, як фізичні особи, так і представники бізнесу, продовжують активно інвестувати в цінні папери. Так, тільки за квітень цього року нашими клієнтами було придбано державних облігацій на 1,87 млрд грн, з яких 1,6 млрд грн – це військові облігації”, – зазначили в банку.
У Сенсі акцентували увагу, що клієнти віддають перевагу гривневим облігаціям, як свідчить інформація банку, у квітні цього року їм віддали перевагу 53% споживачів.
Інші банки з “великої десятки” за активами станом на 1 квітня цього року – Райффайзен, Укрсиббанк, Універсал Банк (mono) і Креді Агріколь, інформацію про обсяг придбання ОВДП з початку 24 лютого 2022 року на момент випуску матеріалу на своїх сайтах не публікували.
Водночас 14-й за розміром активів Кредобанк повідомив, що його клієнти від початку повномасштабної російської агресії інвестували в ОВДП понад 3 млрд грн, і понад 70% цієї суми було вкладено у військові облігації.
Кредобанк нагадав, що став одним із перших банків, який після початку війни скасував комісії брокера за купівлю військових облігацій і знизив мінімальну суму інвестиції в державні цінні папери до 50 тис. грн.
“Основні настрої клієнтів Кредобанку на 2024 рік – це короткострокові, до 1 року, військові ОВДП у національній та іноземній валютах. Спостерігаємо також, що після закінчення терміну облігацій понад 50% клієнтів здійснюють повторне вкладення коштів, збільшивши суму вдвічі”, – зазначив директор департаменту з контролю ліквідності та цінних паперів банку Сергій Кучерявий.
Як повідомлялося, Міністерство фінансів на аукціонах з розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у вівторок, 21 травня, змогло опустити ставки ще на 0,1-0,27 відсоткових пункти (в.п.), довівши загальне їхнє зниження до 0,92-1,37 в.п. після зменшення Нацбанком з 26 квітня облікової ставки з 14,5% до 13,5% річних.
Згідно з даними на сайті Мінфіну, за річними паперами ставка відсікання знизилася з 15,15% до 15,05%, за дворічними – з 16,2% до 16,08% і за трирічними – з 17,2% до 16,93%.
Державний Ощадбанк (Київ) уклав із “Новою поштою” угоду про придбання незабезпечених корпоративних облігацій серії “Е” з терміном погашення 15 місяців на суму 650 млн грн, повідомляє прес-служба фінустанови у вівторок.
“Придбання облігацій на таку значну суму свідчить як про готовність Ощаду розділяти ризики разом із бізнесом задля відбудови країни, так і про бездоганну репутацію “Нової пошти”, – наводяться в пресрелізі слова заступника голови правління Ощаду, відповідального за корпоративний бізнес Юрія Каціона.
“До того ж цей проєкт може стати черговим кроком до популяризації цінних паперів як альтернативного інструменту залучення коштів для розвитку українського бізнесу”, – додав він.
Уточнюється, що випуск облігацій серії “Е” було зареєстровано 26 квітня 2024 року. Це вже третя угода з 2019 року з фінансування держбанком “Нової пошти” шляхом придбання корпоративних облігацій.
“Завдяки залученому фінансуванню “Нова пошта” має змогу активно інвестувати в розвиток і поліпшення операційних процесів, швидко відновлюватися після обстрілів інфраструктури, а наші клієнти – продовжувати отримувати якісний сервіс”, – цитується директор департаменту корпоративних фінансів Групи NOVA Сергій Єрмоленко.
Як повідомлялося, ТОВ “Нова пошта”, найбільший логістичний оператор України з групи NOVA, здійснила випуски відсоткових незабезпечених корпоративних облігацій серій “Е” і “F” номінальним обсягом по 1 млрд грн кожен, які Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України зареєструвала 26 квітня цього року.
Інша інформація про параметри цих випусків, зокрема, про термін обігу і прибутковість, поки відсутня як на сайті регулятора, так і на сайті емітента.
У 2023 році “Нова пошта” здійснила два випуски облігацій – “C” і “D” – кожен номінальним обсягом по 800 млн грн. Облігації серії “C” були випущені на термін 12 місяців зі ставкою 24% річних, тоді як серії “D” – на 20 місяців зі ставкою 23% річних.
Раніше, у лютому 2023 року, “Нова пошта” погасила випущені в березні 2020 року облігації серії “В” на 700 млн грн.
Консолідований чистий дохід ТОВ “Нова пошта” у 2023 році становив 43,65 млрд грн, що на 53,3% більше за показники 2022 року, а консолідований чистий прибуток сягнув 4,28 млрд грн, що на 31,1% краще за показник 2022 року.
Згідно з неконсолідованою звітністю, ТОВ “Нова пошта” у 2023 році збільшило чистий прибуток на 85,7% – до 3 млрд 967,2 млн грн, його виручка зросла на 54% – до 36,47 млрд грн.
Державний Ощадбанк (Київ) сплатив станом на поточний момент до бюджету 4,2 млрд грн податку на прибуток і 0,7 млрд грн дивідендів за підсумками діяльності у 2023 році та планує провести ще один останній платіж у розмірі 1,1 млрд грн, повідомила прес-служба Ощадбанку на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в середу.
“Бюджет загалом отримає 6 млрд грн із податку на прибуток і дивідендів, 0,5 млрд враховано в розрахунках за минулі періоди”, – зазначили в прес-службі фінустанови.
Згідно з остаточно затвердженими фінрезультатами, банк за минулий рік заробив 6 млрд грн чистого прибутку, що, за його даними, є другим показником на ринку після ПриватБанку.
Ощад посідав друге місце за загальними активами (376,4 млрд грн) серед 63 банків країни станом на 1 березня 2024 року.
